Діабет в умовах війни: виклики, рішення та роль держави в забезпеченні пацієнтів

Учасники пресконференції торкнулися актуальних проб­лем системи охорони здоров’я: нестачі ендокринологів, важливості впровадження телемедицини та профілактичних оглядів, ролі первинної ланки в діагностиці та конт­ролі цукрового діабету, а також можливостей держави, пацієнта та медичних фахівців для спільного ефективного управління захворюванням.

Війна може призвести до зростання захворюваності на цукровий діабет в Україні на 25%. Такі невтішні дані озвучила голова ради Української діабетичної федерації (УДФ) Валентина Очеретенко. «Мабуть, настав час, коли треба звернути увагу на цукровий діабет, пильніше допомагати системі надання допомоги… Багато країн мають національні програми «Цук­ровий діабет», ми будемо наполягати на тому, щоб так сталося і в Україні», — зазначила вона.

Нині УДФ за підтримки Асоціації виробників інноваційних ліків (APRaD) реалізує проєкт «Аналіз відповідності законодавства України та Європейського Союзу (ЄС) щодо діабету». Представлення звіту щодо цього проєкту заплановано на грудень 2025 р.

УДФ активно виступає за затвердження Національної програми профілактики цукрового діабету та його ускладнень, а також операційного плану з її реалізації. Близько двох третин країн ЄС мають подібні програми. В УДФ переконані, що інвестиції мають бути чітко сплановані.

Війна в Україні вплинула на доступність лікарських засобів для пацієнтів із цукровим діабетом, які особливо відчули це на початку повномасштабного вторгнення росії в Украї­ну. Тоді відчувалася нестача препаратів не через їх відсутність, а через порушення логістики, внаслідок чого життєво необхідний інсулін не міг бути доставлений до кінцевої точки. «Зараз, на щастя, це питання розв’язано, але, все одно, залишаються безпекові ризики. Є ризики руйнування як виробничих, так і складських приміщень», — продов­жив волонтер Київського благодійного фонду «Діабетик» Роман Власенко.

Враховуючи наявні ризики, пацієнт може подбати про себе самостійно, забезпечивши собі певний запас життєво необхідних ліків. Водночас, за словами волонтера, важливо також це питання тримати на контролі як на державному, так і на регіональних рівнях.

Досвід показує, що досить важко тримати контроль над цукровим діабетом в умовах війни, постійного стресу, психологічного тиску. Ті підходи до самоконтролю цієї патології, які використовувалися раніше, виявилися не зовсім діє­вими. Відповідно, варто переглянути їх і розробити певні навчальні курси з акцентом на подолання безпекових викликів для людей з цукровим діабетом. У зв’язку з постійними стресами, неможливістю належним чином вести самоконтроль зростають ризики ускладнень. «Ми знаємо і вже давно доведено, що є прямий зв’язок між належним самоконтролем цукрового діабету і ризиком розвитку різних ускладнень. Зараз ці ризики зростають. Я не можу не згадати про нові технології, про інсулінові помпи або моніторинги рівня глюкози в реальному часі, які, на жаль, на сьогодні не всім доступні через свою вартість або через відсутність певних офіційних представництв або державних програм, які б сприяли забезпеченню людей з цукровим діабетом цими засобами самоконтролю», — зауважив Р. Власенко.

Ще один виклик, з яким стикаються пацієнти, — певні ускладнення доступу до лікарів. «Лікарів стало менше, хтось виїхав, хтось мобілізувався, хтось взагалі пішов на пенсію, таке теж трапляється. Телемедицина через ті самі безпекові виклики, через відсутність світла, інтернету недоступна», — підкреслив спікер.

Пацієнт повинен бути проактивним у розв’язанні проб­лем з цукровим діабетом, але не всі проблеми він може подолати самостійно. І тут необхідні підтримка та допомога з боку держави.

Військовослужбовці та діабет

З досвідом надання медичної допомоги пацієнтам із цук­ровим діабетом з числа військових ознайомив командир в/ч А 3122, заслужений діяч науки і техніки України, полковник медичної служби, доктор медичних наук А­ндрій Г­алушка, який є керівником одного з військових госпіталів.

У рамках Меморандуму між УДФ та військовим госпіталем, у 2022–2024 рр. було здійснено скринінгове обстеження на наявність підвищеного рівня глюкози в крові військовослужбовців, які були госпіталізовані, та під час їх звернення до поліклінічного відділення.

Усього було обстежено 2268 військовослужбовців біо­хімічним методом та за допомогою тест-смужок, виявлено рівень глюкози в крові вище норми у 847 осіб, що становить майже 38% від усіх обстежених. Біохімічним методом проведено 1560 обстежень, виявлено перевищення рівня глюкози в крові у 439 військовослужбовців, що становить 28%. Тест-смужками обстежено 708 осіб, виявлено перевищення рівня глюкози у 408 військовослужбовців, що становить майже 58%.

Військовослужбовці з цукровим діабетом супроводжуються медичною службою у своїх військових підрозділах. «Справа в тому, що державна програма із забезпечення інсуліновими помпами не виділяє категорію військово­службовців, тому вони отримують такі помпи в індивідуальному порядку чи інсулін за рецептом у цивільних лікарів або при зверненні до військових госпіталів. На мою особисту думку, це є проблемою, бо військові підрозділи дуже часто є «відірваними» від логістики, зокрема медичної. Тому було б добре на законодавчому рівні військово­службовців із цук­ровим діабетом І типу віднести до категорії осіб, яким держава виділятиме інсулінові помпи», — зауважив А. Галушка.

Цукровий діабет і «Доступні ліки»

Програма реімбурсації «Доступні ліки» демонструє пріо­ритет держави в підтримці лікування цукрового діабету. Як зазначив начальник відділу роботи з договорами про реімбурсацію Національної служби здоров’я Украї­ни (НСЗУ) Іван Жук, завдяки програмі пацієнти отримують б­езоплатно інсулін і ліки для контролю рівня глюкози в крові, що є особливо важливим у кризові періоди та для хворих у віддалених регіонах.

«Завдяки функціонуванню програми «Доступні ліки» можна зрозуміти, на якому державному рівні підтримки знаходиться цукровий діабет. Ще у 2017 р. програма охоп­лювала три ключові напрямки реімбурсації, серед яких був і цукровий діабет (поряд із серцево-судинними захворюваннями та бронхіальною астмою). Після переходу програми під адміністрування НСЗУ першим стратегічним кроком стало розширення саме на інсуліни. У кризовий період 2022 р. Уряд забезпечив безоплатним інсуліном усіх хворих за електронним рецептом протягом кількох місяців», — зазначив І. Жук.

Програма реімбурсації продовжує демонструвати позитивні результати щодо статистики оплат та залученості аптечних закладів, у тому числі за програмою «Інсулін». Станом на початок листопада 2025 р. в електронній системі охорони здоров’я зареєстровано понад 1,3 млн пацієнтів з цукровим діабетом. З них у понад 190 тис. діагностовано цукровий діабет І типу і понад 1,2 млн — ІІ типу.

Програмою «Доступні ліки» покриваються:

• 38 препаратів інсуліну;
• 42 тест-смужки для вимірювання рівня глюкози;
• 60 пероральних лікарських засобів для лікування цук­рового діабету;
• 4 препарати для лікування нецукрового діабету.

«Я розумію, що можуть бути питання, чому тільки на цук­ровий діабет І типу було розширення можливості отримувати засоби самоконтролю — тест-смужок, але потрібно розуміти, що програма «Доступні ліки» має обмежений бюджет… Очевидно, що держава, зокрема НСЗУ, Міністерство охорони здоров’я зацікавлені в розширенні надання можливості пацієнтам з цукровим діабетом ІІ типу отримувати тест-смужки, але потрібно більше фінансування, і це є однією з основних перепон», — зауважив він.

Проблемні питання діабетичної допомоги в Україні та досвід її організації у Вінницькій обл. представив П­илип Прудиус, в.о. директора КНП «Вінницький обласний клінічний ендокринологічний центр Вінницької обласної Ради», кандидат медичних наук, заслужений лікар Украї­ни, експерт Департаменту охорони здоров’я та реабілітації Він­ницької обласної військової адміністрації за напрямком «Ендокринологія, дитяча ендокринологія».

Зокрема, він зупинився на проблемних питаннях ведення статистики цукрового діабету, яка впливає на прогнозування роботи ендокринологічних служб. Також представив роботу та результати скринінгових програм на виявлення цукрового діабету у Вінницькій обл., які проводяться там протягом 30 років.

Окремо П. Прудиус розглянув навчання людей з цукровим діабетом та їх адаптацію в соціумі. Ще одним проблемним питанням є достовірність лабораторних аналізів. Крім клінічного значення, це має і економічні наслідки (реімбурсація лікарських засобів, оцінювання повсякденного функціонування особи, робота військово-лікарських комісій).

Успішна боротьба з цією патологією потребує комплексного підходу: поєднання державної політики, медичної підтримки та активної участі самих пацієнтів у власному здоров’ї.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!