Деякі підсумки всеукраїнського перепису населення 2001 р

За уточненими даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 р. загальна кількість наявного населення України становила 48 млн 457 тис.

Для України характерна висока щільність населення — 80 осіб/км²; найнижчу щільність відзначено на північному заході та півдні — менше 60 осіб/км². Особливо низький цей показник у Чернігівській області — 39 осіб/км². Найщільніше заселені індустріальні регіони сходу країни, де цей показник перевищував 90 осіб/км², а в Донецькій області сягав 183 особи/км².

Зміни, що відбулися в розміщенні наявного населення за регіонами України в 2001 р. порівняно з даними перепису населення 1989 р., наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Зміни кількості наявного населення за регіонами України

* Включаючи населені пункти, підпорядковані міській раді.
Те саме в табл. 2, 3.

У більшості регіонів кількість населення зменшилася за винятком Волинської, Закарпатської, Рівненської областей та м. Києва, де цей показник залишився практично на рівні 1989 р.

За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р. кількість міських жителів складала 32 млн 574 тис., або 67,2%, сільських — 15 млн 883 тис., або 32,8%. Кількість міського населення зменшилася на 2,0 млн, сільського — на 1,2 млн порівняно з 1989 р., проте співвідношення між кількістю міського та сільського населення в цілому по країні залишалося практично незмінним (табл. 2).

Таблиця 2

Кількість та співвідношення міського і сільського населення

В 11 областях України частка міського населення зросла, у 5 — зменшилася, в решті залишилася без змін. Зміни щодо кількості міського населення відбулися переважно у центральних, деяких західних та південних регіонах. Особливо високий цей показник відзначено в Донецькій (90%), Луганській (86%) та Дніпропетровській (83%) областях, низький (менше 50%) — у Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р. кількість чоловіків становила 22 млн 441 тис., або 46,3%, жінок — 26 млн 16 тис., або 53,7% (табл. 3).

Таблиця 3

Склад населення за статтю

Дані табл. 3 свідчать про поступове зменшення диспропорції у складі населення за статтю: в 1989 р. на 1000 чоловіків припадало 1163 жінки, в 2001 р. — відповідно 1159. Це сталося за рахунок кількості сільського населення, в якому за той самий період співвідношення за статтю змінилося: на 1000 чоловіків — від 1205 до 1151 жінки. У містах цей показник, навпаки, збільшився з 1143 у 1989 р. до 1163 у 2001 р. Крім того, за даними останнього перепису населення, співвідношення кількості жінок та чоловіків репродуктивного віку стало ще більш сприятливим, оскільки відносний показник для жінок цієї вікової групи з розрахунку на 1000 чоловіків відповідного віку склав 1031.

З часу перепису населення 1989 р. кількість міст в Україні збільшилася на 20 і на дату Всеукраїнського перепису населення 2001 р. становила 454 міста. Із них 37 — це міста з кількістю населення від 100 до 500 тис., 9 — понад 500 тис., у 5 з них кількість населення перевищувала 1 млн (табл. 4), в тому числі в м. Києві — понад 2,6 млн.

Таблиця 4

Зміни кількості населення міст з числом жителів понад 100 тис.

* За винятком населених пунктів, підпорядкованих міській раді

Під час Всеукраїнського перепису населення 2001 р., крім кількості наявного, була зареєстрована кількість постійного населення, згідно з якою здійснюються розрахунки показників, що характеризують соціально-економічну структуру населення. Станом на 5 грудня 2001 р. загальна кількість постійного населення України становила 48 млн 241 тис.: чоловіків — 22 млн 316 тис., або 46,3%, жінок — 25 млн 925 тис., або 53,7%, міського населення — 32 млн 291 тис., або 66,9%, сільського — 15 млн 950 тис., або 33,1%.

Із числа постійного населення кількість громадян України становила 47 млн 950 тис., інших країн — 168 тис., у тому числі країн СНД — 151 тис., осіб без громадянства — близько 83 тис., тих, хто не вказав громадянство, — 40 тис. Найбільше громадян інших країн, які постійно проживали в Україні, налічувалося в південних регіонах: м. Севастополь — 3,4%, АР Крим — 0,8%, Одеській області — 0,7%; у двох останніх регіонах найбільше зафіксовано осіб без громадянства — по 0,5%; найменше громадян інших країн було серед постійного населення Закарпатської та Львівської областей — по 0,1%.

Особливістю складу населення України є його багатонаціональність. В Україні проживають представники понад 130 національностей і народностей, але переважають українці, чисельність яких становила 37541,7 тис., або 77,8% від загальної кількості населення. За роки, що минули з часу перепису населення 1989 р., кількість українців зросла на 0,3%, а питома вага їх серед жителів України — на 5,1 відсоткових пункти.

Друге місце за чисельністю посідають росіяни. Кількість їх порівняно з переписом 1989 р. зменшилася на 26,6% і на дату перепису 2001 р. нараховувала 8334,1 тис. У загальній кількості населення питома вага росіян зменшилась на 4,8 відсоткових пункти і становила 17,3%.

Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення 2001 р., подано в табл. 5.

Таблиця 5

Віковий склад населення

Зменшення кількості дітей поряд із суттєвим збільшенням кількості осіб віком старших за працездатний значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в країні і зумовлює невпинне постаріння населення (табл. 6).

Таблиця 6

Розподіл населення України за віком, молодшого і старшого за працездатноий

Дані Всеукраїнського перепису населення 2001 р. за всіма передбаченими показниками докладніше будуть опубліковані упродовж року у вигляді окремих тематичних видань відповідно до програми розроблення матеріалів перепису.

За матеріалами сайта
Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua)