Запровадження системи державного регулювання цін на лікарські засоби для хворих на гіпертонічну хворобу: Спільна позиція асоціацій, що представляють міжнародних виробників ліків

Асоціації міжнародних виробників ліків у цілому підтримують ініціативи Уряду України, спрямовані на реформування галузі охорони здоров’я та покращення медичного забезпечення громадян України, а також розширення доступу до безпечних і ефективних ліків та сучасних технологій лікування. Ми переконані, що необхідність реформування галузі назріла давно і кожен наступний втрачений рік лише поглиблює її кризу та ускладнює реалізацію реформаторських ініціатив. Успішний досвід реформування систем охорони здоров’я європейських країн показує, що будь-якому реформуванню галузі передує її глибокий аналіз і, зокрема, прогнозування шляхів успішного впровадження новітніх механізмів регулювання. Це особливо важливо в ситуації обмежених ресурсів системи охорони здоров’я на початковому етапі реформ.

Разом з цим ми вважаємо, що поспішні та необережні регуляторні нововведення без попереднього аналізу наявних ресурсів, без стратегічного бачення щодо очікуваних змін, а також без чітко прописаних інструментів перевірки правильності обраних механізмів впровадження та їх ефективності лише створюють нові перешкоди на шляху до успіху реформи системи охорони здоров’я, дискредитують намагання Уряду і, в кінцевому результаті, ускладнюють життя пацієнтів та породжують соціальне незадоволення. Більш того, запровадження прямого регулювання цін без розвитку джерел фінансування охорони здоров’я (системи реімбурсації, обов’язкового медичного страхування тощо) не може сприяти реальним позитивним змінам у системі забезпечення лікарськими засобами, натомість здатне призвести до зниження доступу пацієнтів до необхідних препаратів та якісного лікування.

Асоціації міжнародних виробників ліків висловлюють занепокоєність тим фактом, що прийнятий 25 квітня проект постанови КМУ «Про запровадження системи державного регулювання цін на лікарські засоби для хворих на гіпертонічну хворобу» не пройшов належної процедури громадського обговорення. Звертаємо увагу громадськості та всіх зацікавлених сторін, що практично до сьогодні на сайті МОЗ було розміщено 2 проекти постанови КМУ щодо пілотного проекту із запровадження системи державного регулювання цін, які відрізняються один від одного кількома суттєвими моментами. Зауваження і пропозиції стосовно запровадження часткового відшкодування витрат пацієнтів, що надавалися асоціаціями міжнародних виробників ліків, не було почуто і, відповідно, їх не враховано у заключному варіанті згаданої постанови.

Після ретельного аналізу проекту ми хочемо звернути увагу громадськості на кілька важливих моментів стосовно пілотного проекту.

Наголошуємо на тому, що сам по собі механізм референтних (порівняльних) цін без системи реімбурсації (часткового чи повного відшкодування витрат на амбулаторне споживання ліків) не виконуватиме жодної соціальної функції, оскільки є лише інструментом для визначення максимального рівня відшкодування витрат державою. Участь останньої у фінансуванні витрат на придбання ліків, ціни на які є предметом регулювання, — необхідна і обов’язкова умова ефективної державної політики у сфері охорони здоров’я в країнах Європи. Така участь здійснюється через систему реімбурсації — систему часткового чи повного відшкодування витрат громадян на амбулаторне споживання ліків. Тому ми підкреслюємо критичну важливість запровадження системи державного регулювання цін на лікарські засоби з використанням механізму порівняльних (референтних) цін одночасно із запровадженням системи реімбурсації. Рознесення в часі початкової дати реалізації пілотного проекту та визначення джерел фінансування проекту, а також відсутність у постанові будь-якого опису механізму часткового відшкодування вартості препаратів для лікування пацієнтів з гіпертонічною хворобою дозволяє зробити припущення стосовно ймовірного перенесення реалізації дійсно соціально важливої частини проекту на невизначений час.

Хочемо також звернути увагу громадськості та фахівців галузі охорони здоров’я на те, що для препаратів, включених до пілотного проекту, лікування гіпертонічної хвороби є тільки одним з показань до застосування. Проект не передбачає механізму диференціації відшкодування, а за відсутності реєстру хворих на гіпертонічну хворобу унеможливлює оцінку результатів проекту та встановлення фармакоекономічного зв’язку між об’ємом коштів, витрачених на реалізацію проекту, та позитивним впливом на цільову групу пацієнтів. Це, в свою чергу, призведе до нецільового використання коштів державного бюджету та дискредитації всього проекту. Тому ми рекомендували в якості першочергових та необхідних кроків для реалізації пілотного проекту створити реєстр пацієнтів України з гіпертонічною хворобою, а також використати стандарти й протоколи лікування пацієнтів з гіпертонічною хворобою, враховуючи зв’язок між існуючою структурою споживання ліків пацієнтами з найбільш соціально незахищених верств населення та запропонованим переліком препаратів.

Наступною критичною проблемою проекту ми вважаємо позбавлення лікаря та пацієнта можливості вибору іншої схеми лікування, ніж та, яка вписуватиметься у жорсткі цінові рамки. Запроваджене пілотним проектом репресивне ціноутворення призведе до вимивання з ринку препаратів вищої, ніж порівняльна (референтна) ціна, цінової категорії, інакшими словами — до зменшення асортименту в аптеках. На наше переконання, такий підхід матиме лише негативні наслідки для хворих. Більш того, він невиправданий з точки зору наявності на ринку великого вибору ліків, вартість яких є нижчою, ніж плановані граничні ціни. Важливо підкреслити, що такі чи подібні репресивні механізми ціноутворення не мають місця у жодній із європейських країн.

У проекті відсутні критерії вибору референтних країн, а окремі із запропонованого переліку держав уже використовують посилання на ціни третіх країн, які суттєво відрізняються від українських. У будь-якому випадку при порівняльному аналізі цін на конкретний препарат в різних країнах потрібно враховувати рівні їх економіки, наявність систем відшкодування (реімбурсації), стан та завдання системи охорони здоров’я, розміри відповідного сегменту ринку тощо.

Відсутність будь-яких критеріїв перевірки успішності пілотного проекту не дозволяє говорити про можливість поширення цього проекту в майбутньому на інші групи захворювань та унеможливлює встановлення фармакоекономічного зв’язку між об’ємом коштів, витрачених на реалізацію проекту, та його позитивним впливом на цільову групу пацієнтів. На нашу думку, слід було визначити у постанові чіткі параметри оцінки ефективності пілотного проекту. Одним з важливих критеріїв оцінки має бути визначений цільовий (статистично обґрунтований) відсоток зростання споживання кількості необхідних добових доз лікарських засобів.

Виходячи з вищесказаного, асоціації міжнародних виробників ліків закликають не приймати швидких рішень без глибокого та всебічного аналізу, системного планування щодо втілення реформаторських ініціатив, визначення критеріїв успішності кожного їх етапу.

Окремо від ситуації стосовно пілотного проекту ми рекомендуємо вжити наступних невідкладних заходів задля підвищення доступності ліків для громадян України:

  • вдосконалити систему реєстрації оптово-відпускних цін;
  • встановити чесні, відкриті та прозорі правила здійснення тендерних процедур. Це підвищить рівень забезпечення системи охорони здоров’я і, відповідно, пацієнтів необхідними лікарськими засобами меншим коштом бюджетів різних рівнів;
  • не допустити дискримінації зарубіжних виробників лікарських засобів, а також сприяти забезпеченню для них рівних можливостей із місцевими виробниками, адже не країна походження препарату важлива для пацієнтів, а його ефективність і безпека.

Зі свого боку запевняємо, що міжнародні виробники ліків готові сприяти реформуванню системи охорони здоров’я України всіма наявними ресурсами та міжнародним досвідом, а також надавати всю доступну нам інформацію стосовно найкращих практик західних країн у реформуванні систем охорони здоров’я для їх всебічного вивчення та оцінки шляхів застосування в Україні.

Американська торговельна палата в Україні
Асоціація виробників інноваційних ліків «АПРаД»
Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників «AIPM Ukraine»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті