Удосконалення стратегії боротьби з епідемією туберкульозу в Україні

24 березня 2005 р. в МОЗ України відбулась прес-конференція міністра охорони здоров’я України Миколи Поліщука, в якій взяли участь представники МОЗ України, Державного департаменту з питань виконання покарань, міжнародних фінансових організацій, засобів масової інформації. В рамках заходу до уваги громадськості було представлено плани міністерства щодо запровадження в Україні DOTS-стратегії* для подолання епідемії туберкульозу.

Епідеміологічна ситуація щодо туберкульозу в Україні очима ВООЗ — з цього питання розпочав доповідь Микола Поліщук, міністр охорони здоров’я України, який брав участь у 58-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я («Щотижневик АПТЕКА», № 20 (491) від 23 травня 2005 р.). Як повідомив доповідач, міжнародна спільнота відзначила ряд позитивних змін у роботі системи охорони здоров’я та поліпшення ситуації на деяких «фронтах» боротьби з окремими нозологіями. На думку наших закордонних колег, епідеміологічна ситуація в Україні щодо туберкульозу не витримує ніякої критики. ВООЗ поки що не відзначила в нашій державі кардинальних позитивних змін щодо цього питання. Так, в Україні щорічно виявляють 37–39 тис. нових випадків цього захворювання, щороку туберкульоз стає причиною смерті близько 11 тис. осіб. В цілому за останні 14 років захворюваність на туберкульоз зросла в 2,2 разу і на сьогодні досягла 80,9 на 100 тис. населення, смертність зросла в 2,7 разу і становить 22,6 на 100 тис. населення. Цілком зрозуміло, чому відповідно до критеріїв ВООЗ Україну віднесено до країн з «високим тягарем захворюваності на туберкульоз». На думку доповідача, однією з основних причин недостатньої ефективності заходів, що вживаються державою, є застаріла система фтизіатричної допомоги населенню, яка була успадкована Україною від колишнього СРСР, і відтоді кардинально не реформувалась. М. Поліщук вважає основними вадами в роботі протитуберкульозних лікувально-профілактичних закладів недосконалість механізму контролю за процесом та результатами лікування кожного пацієнта, повільне впровадження новітніх методик раннього виявлення хворих на туберкульоз, зокрема, — мікроскопічне дослідження мазків мокротиння у хворих з симптомами туберкульозу та флюорографічний скринінг груп ризику і декретованих контингентів населення. Ці методики активно запроваджені лише в Києві та Донецьку. Подібну практику необхідно поширити в усій Україні. Такий підхід до ранньої діагностики туберкульозу є складовою DOTS-стратегії профілактики та лікування хворих на туберкульоз, запровадження якої в нашій державі має докорінним чином реформувати принципи роботи системи фтизіатричної допомоги населенню. DOTS-стратегія позитивно зарекомендувала себе в міжнародній медичній практиці: ця методика є не лише ефективною, але й менш затратною порівняно з іншими, відомими раніше. Як повідомив М. Поліщук, виявлення одного хворого на туберкульоз за умов диспансеризації шляхом рентгендіагностики обходиться для держави в 12,5 тис. грн., а за допомогою мікроскопії мазків мокротиння — у 13 разів дешевше. Процедура лікування коштуватиме для держави у 100–200 разів дешевше і стане набагато зручнішою для пацієнта. Так, на сьогодні хворий на активну форму туберкульозу щодня приймає приблизно 17–20 таблеток, а середній термін його перебування в стаціонарі становить 3–6 міс. У разі запровадження в Україні DOTS-стратегії хворий прийматиме 4 багатокомпонентні таблетки на добу, а термін його перебування у стаціонарі скоротиться в декілька разів. Ще однією перевагою цієї методики є низька вірогідність виникнення резистентних до антибактеріальної терапії форм збудника туберкульозу. Одним із принципів, на яких має базуватися DOTS-стратегія в будь-якій державі, є зобов’язання уряду щодо мобілізації та раціонального розподілу додаткових сил і засобів для подолання епідемії туберкульозу в державі. Так, М. Поліщук зазначив, що в межах реалізації в Україні DOTS-стратегії в найближчий час буде закуплено понад 1000 мікроскопів для лабораторій протитуберкульозних медичних закладів. Будуть запроваджені нові схеми стандартизованої хіміотерапії хворих, налагоджено систему забезпечення відповідними лікарськими засобами, застосовано нову форму звітності, яка передбачає висвітлення результатів лікування кожного пацієнта. У планах МОЗ України також відкриття нових рентгенкабінетів та фтизіатричних лабораторій, в яких буде проводитись експрес-діагностика туберкульозу методом мікроскопічного дослідження мазків мокротиння. На думку міністра, в нашій державі є необхідний потенціал для вирішення питання кадрового і структурного забезпечення реалізації положень DOTS-стратегії.

Під час прес-конференції

Під час прес-конференції

На завершення виступу М. Поліщук зазначив, що нині проблема боротьби з туберкульозом повинна бути не лише прерогативою системи охорони здоров’я. Подолання епідемії цього захворювання можливе лише за умов активної участі інших установ та організацій України. На сьогодні існують відповідні домовленості про співпрацю в цьому напрямку з керівництвом Державного департаменту виконання покарань та губернаторами південних областей України, де захворюваність на туберкульоз найвища. Оскільки епідемія туберкульозу є соціально небезпечним явищем, то МОЗ України планує звернутися до Президента та уряду України з пропозицією покласти персональну відповідальність за епідеміологічний стан щодо туберкульозу в регіонах на голів обладміністрацій.

Значний інтерес у присутніх викликала доповідь Сергія Живаго, начальника медичного управління Державного департаменту з питань виконання покарань, в якій він висвітлив ситуацію, що склалася з захворюваністю на туберкульоз у закладах пенітенціарної системи. Протягом минулого року в 10 протитуберкульозних закладах цього відомства було проліковано понад 8 тис. осіб з активною формою туберкульозу легень. З 2001 р. за зразок лікувальної роботи було прийнято положення DOTS-стратегії. Це дало змогу не лише стабілізувати епідеміологічну ситуацію, а й знизити захворюваність на туберкульоз серед ув’язнених, зокрема, в 1,6 разу порівняно з 2000 р. Також вдалося досягти поліпшення результатів лікування та знизити смертність від цієї патології. З 2004 р. у закладах виконання покарань кримінально-виконавчої системи України розпочато офіційну реєстрацію кількості обстежених та виявлених хворих на туберкульоз методом мікроскопії мазка мокротиння, що дало змогу інтенсифікувати і зробити процедуру ранньої діагностики туберкульозу менш затратною порівняно з рентгенобстеженням. Завершуючи виступ, С. Живаго зазначив, що медична служба Державного департаменту з питань виконання покарань України вже почала проводити інтенсивну роботу з поширення DOTS-стратегії в усіх протитуберкульозних закладах цього відомства. n


*DOTS — Directly Observed Treatment Short-course означає сувороконтрольоване лікування коротким курсом антимікобактеріальної терапії. Стратегія DOTS основана на 5 елементах: розбудова інституційно-адміністративної спроможності держави для реалізації нової стратегії боротьби з захворюванням; виявлення хворих шляхом бактеріологічного аналізу мазків мокротиння (а не рентгенологічних методів), здійснюваного мережею медичних лабораторій; безпосереднє спостереження за проведенням стандартизованого короткого курсу лікування; регулярне безперервне постачання ліків через ефективну систему їх закупівель; постійний контроль та оцінка здійснення програми.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті