Медико-фармацевтичний факультет

Що таке вища освіта? Це не сума знань. Це система, спосіб мислення, атмосфера. Коли в навчальному закладі задаєтьс­я ритм — вектор, і ти розумієш, в якому напрямку розвиватися, як себе вдосконалювати — це і є освіта. Ми своїх студентів попереджаємо відразу — вчитися буде нелегко, але цікаво! Факультет закладає світогляд — дуже важливу науку вчитися, розуміння того, як, зіткнувшись з новою проблемою, вирішити її. Ми максимально поєднуємо навчальний процес з практикою.

1350 випускників факультету отримали дипломи за вказаними спеціальностям, серед яких 83 — з відзнакою. За 2004–2012 рр. у НФаУ здійс­нено випуск 34 магістрів клінічної фармації, 53 магістри фармації і 133 магістри педагогіки. Незважаючи на молодість факультету, є серед сьогоднішніх студентів і випускників імена, якими ми будемо пишатися завжди.

Отримуючи добрий старт, випускники мають можливість кар’єрного зростання, тобто можуть продовжувати навчатися в магістратурі, аспірантурі, докторантурі, захищати дисертаційні роботи, працювати в подальшому викладачами на кафедрах університету.

На закінчення хотіла б зазначити, що освічена людина — це людина вільна! Адже ступінь свободи у міру отримання якісної освіти зростає істотно, наші випускники, образно кажучи, розправляють плечі. І коли ВНЗ створює формат, в якому нашим студентам буде комфортно вчитися, вони обов’язково досягнуть найкращих результатів, свідченням чого є те, що наші випускники мають високий рейтинг як в Україні, так і за її межами.

КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ

Національний фармацевтичний університет протягом останніх 20 років (з 1999 р.) здійснює професійну підготовку фахівців за спеціальністю «Клінічна фармація» . Професія «Провізор клінічний» внесена до Державного класифікатора професій, наказом МОЗ України затверджено відповідну посаду. Концепція розвитку цієї спеціальності полягає у плідній співпраці фармацевта і лікаря, спрямованій на хворого, який потребує допомоги не тільки в умовах стаціонару, але й протягом усього життя, оскільки все життя людину, на жаль, супроводжують хвороби та, відповідно, лікарські засоби.

У рамках спеціальності «Клінічна фармація» сформована концепція фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки), спрямованої на підвищення якості лікування, а тому й на якість життя хворого. Унікальність клінічного провізора зумовлює затребуваність його як фахівця:

• в аптечних установах клінічний провізор забезпечує фармацевтичну опіку хворих: консультує з питань раціонального прийому лікарських препаратів, особливо безрецептурного відпуску, здійснює заміни генеричними препаратами, підбирає ефективні безпечні та доступні аналоги оригінальних, але дорогих ліків;
• у лікувально-профілактичних закладах як консультант лікаря з питань фармакотерапії клінічний провізор забезпечує індивідуальний підхід до вибору лікарського препарату;
• госпітальний провізор — фахівець, який працює в багатопрофільному стаціонарі i здійснює закупівлю лікарських препаратів з урахуванням потреби стаціонару, специфіки захворюваності регіону, контингенту хворих, фармакоекономічних принципів.

Клінічний провізор обґрунтовує обсяги фінансування лікарського забезпечення з держбюджетних та страхових фондів, що є дуже важливим для розвитку страхової медицинив Україні.

Цей вид діяльності — один із основних напрямків роботи клінічного провізора. У кожному лікувально-профілактичному закладі на 300 ліжок i 25 лікарів, які проводять амбулаторний прийом, наказом МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 вводиться посада клінічного провізора.

Клінічний провізор може працювати:

• у клініко-біохімічних лабораторіях та здійснювати клініко-лабораторні дослідження;
• у науково-дослідних установах медичного та фармацевтичного профілю як клінічний провізор-дослідник, що проводить доклінічні дослідження нових лікарських препаратів, виконує певний обсяг роботи при клінічній апробації лікарських засобів, вивченні біоеквівалентності лікарських препаратів;
• у сфері виробництва лікарських препаратів клінічний провізор є незамінним фахівцем відділу розробки ліків, який планує та здійснює важливу роботу на дослідницькому етапі виробництва лікарського препарату;
• у сфері фармацевтичного бізнесу клінічний провізор — менеджер, який сприяє створенню висококваліфікованої реклами лікарських засобів, проведенню маркетингових, постмаркетингових та фармакоекономічних досліджень, що формують наукові засади просування на ринку лікарських засобів різних фармацевтичних виробників. Клінічний провізор — досвідчений фахівець контрактних організацій, який може виконувати будь-які обов’язки, зокрема, проводити моніторинг клінічних досліджень лікарських препаратів.

Клінічний провізор — медичний або фармацевтичний представник фармацевтичних компаній-виробників, здатний професійно вирішувати питання і знаходити спільну мову як з провізором, так і з лікарем та медичним персоналом взагалі.

Навчальним планом підготовки магістра з клінічної фармації передбачена відповідна програма навчання у галузі таких фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін: методологія та логіка наукових досліджень, валідація процесу клінічної апробації ліків, теоретичні основи планування експерименту, клінічна апробація ліків (GCP), методи вивчення біоеквівалентності, соціальна економіка у фармації, методи дослідження метаболізму лікарських засобів, доказова медицина та інші.

Отримані теоретичні знання і практичні навич­ки магістранти спеціальності «Клінічна фармація» закріплюють під час проходження стажування на базах профільних кафедр та провідних лікувально-профілактичних і поліклінічних установ.

Термін навчання на денній формі становить 5 років; заочній — 5,5 року на базі середньої освіти, а для осіб, які мають бажання отримати другу вищу освіту, — 4,5 року.

Термін навчання у магістратурі на денній і вечірній формі — 1 рік; заочній — 1,5 року.

Випускники отримують кваліфікацію «клінічний провізор» і «магістр клінічної фармації».

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА

Лабораторна діагностика — один з пріоритетних напрямів медичної діяльності, що постійно розвивається як в Україні, так і за кордоном. Без даних лабораторних аналізів неможливо не тільки встановити клінічний діагноз, але й здійснювати конт­роль за ефективністю та безпекою медикаментозної терапії. В умовах ринкових відносин і конкуренції збільшується потреба у висококваліфікованих фахівцях, які вміють орієнтуватися у складних діагностичних ситуаціях і відповідають високим вимогам сьогодення.

Національний фармацевтичний університет з 2001 р. проводить підготовку бакалаврів за спеціальністю «Лабораторна діагностика». З 2012 р. вперше в Україні започаткована підготовка за спеціальністю «лікарь-лаборант» з освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за цією спеціальністю.

Навчальним планом підготовки лікаря-лаборанта передбачено отримання знань в галузі таких фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін: основи біетики та біобезпеки, клінічна фармакологія, клінічна оцінка лабораторних досліджень, доказова медицина, алгоритми і стандарти лабораторних досліджень, клінічна патогістологія, біохімія патологічних процесів, клінічна імунологія та алергологія, клінічна генетика, цитологічна діагностика, санітарно-гігієнічна експертиза та ін.

Випускники мають право працювати в лабораторіях клініко-діагностичного профілю, клінічної біохімії, клінічної бактеріології, клінічної паразитології, клінічної лабораторної імунології, лабораторної генетики, клінічної лабораторної цитології, у лабораторіях бюро судово-медичної експертизи. Термін навчання на денній формі становить: «бакалавр», лаборант (медицина) — 4 роки; «магістр», лікар-лаборант — 1,5 року.

ТЕХНОЛОГІя ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ

Національний фармацевтичний університет вперше в Україні (у 1998 р.) започаткував підготовку фахівців за спеціальністю «Технології парфумерно-косметичних засобів» з кваліфікацією «провізор-косметолог», об’єктами діяльності якого є парфумерні, косметичні і лікарські засоби, косметичні заклади (косметичні кабінети, салони, клініки), фармацевтичні заклади (аптека, аптечний склад, аптечний пункт), оптово-роздрібні фірми, контрольно-аналітичні лабораторії, лабораторії із сертифікації та стандартизації парфумерно-косметичних засобів, парфумерно-косметичні підприємства, лабораторії з конт­ролю якості фармацевтичних фабрик та хіміко-фармацевтичних підприємств, лікувально-профілактичні заклади, митниця.

Базова підготовка провізора-косметолога разом з типовими для провізорів дисциплінами включає цілий ряд нових професійно орієнтованих дисциплін: основи практичної косметології, аптечна технологія лікарських та косметичних засобів, дерматологія, клінічна косметологія, аромологія, технологія парфумерно-косметичних препаратів промислового виробництва, основи фітокосметики, основи косметичної хірургії, косметична хімія, стандартизація та контроль якості парфумерно-косметичних засобів та ін.

Відповідно до отриманої кваліфікації у провізора-косметолога є багато можливостей:

• працювати в косметичних салонах та клініках;
• посісти гідне місце на підприємствах з виробництва парфумерно-косметичної продукції, розробляти рецептури, нормативно-технічну документацію на парфумерно-косметичні препарати;
• проводити консультативну роботу з питань раціонального застосування лікарських і косметичних препаратів на посаді провізора-косметолога;
• надавати консультативну допомогу органам митного контролю у проведенні експертиз з якості та безпеки парфумерно-косметичних виробів;
• проводити експертизу в державних установах, які займаються контролем увезення і виробництва парфумерно-косметичних засобів (служби санітарно-епідеміологічного конт­ролю, органи стандартизації і сертифікації, лабораторії з контролю якості парфумерно-косметичних засобів);
• займатися науковими дослідженнями (навчання в аспірантурі, докторантурі).

У рамках спеціальності є магістратура. Навчання за спеціальністю «Технологія парфумерно-косметичних засобів» рівня «магістр» дозволить провізорам-косметологам поглибити свої знання в галузі косметології і фармації. Базова підготовка магістра фармації за даною спеціальністю включає ряд професійно-орієнтованих дисциплін: методологія та логіка наукових дослід­жень, педагогіка вищої школи, косметологія, сучасні технології фармацевтичних і парфумерно-косметичних засобів, управління та економіка у фармацевтичній галузі, маркетингові дослідження, стандартизація фармацевтичної та парфумерно-косметичної продукції. Особлива увага приділяється практичній підготовці. Отримані теоретичні знання магістранти закріплюють під час проходження стажування на профільних кафедрах, в косметичних салонах і клініках.

Термін навчання на денній формі становить 5 років; заочній — 5,5 року на базі середньої освіти, а для осіб, які мають бажання отримати другу вищу освіту, — 4,5 року.

Термін навчання у магістратурі на денній і вечірній формі — 1 рік; заочній — 1,5 року.

Випускники отримують кваліфікацію «провізор-косметолог» і «магістр фармації».

Педагогіка вищої школи

Педагогіка вищої школи є галуззю загальної педагогіки, має своїм предметом процес навчання і виховання студентів, який тісно пов’язаний із психологією студента і викладача. Підготовка магістрів педагогіки ґрунтується на тому, що фахівець після отримання ним повної вищої фахової освіти може розглядатися як певний аналог обов’язкової річної педагогічної підготовки, передбаченої у провідних зарубіжних університетах для осіб, що претендують на посади викладачів вищих навчальних закладів.

Особи, що навчаються за спеціальністю «Педагогіка вищої школи», опановують сучасні педагогічні технології, активні та інтерактивні методи навчання, педагогічну майстерність, психолого-педагогічні аспекти оптимізації навчально-виховного процесу, теоретико-методологічні основи і методи наукового пошуку для розв’язання актуальних психолого-педагогічних проблем, що може стати підґрунтям для подальшого професійного саморозвитку, самовдосконалення і конкурентоздатності викладача.

У процесі навчання передбачені практична підготовка у вищих навчальних закладах освіти, виконання та захист магістерської роботи. Заняття проводяться за денною і вечірньою формами навчання 4 рази на тиждень у зручний для магістрів час в обладнаних аудиторіях на базі Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів Національного фармацевтичного університету. Навчальний процес забезпечують висококваліфіковані викладачі університету, а ​також провідні спеціалісти педагогічних вищих навчальних закладів міста за запрошенням.

Заочна форма навчання передбачає 1,5 року навчання, денна і вечірня — 1 рік.

Випускники за спеціальністю «Педагогіка вищої школи» можуть працювати викладачами вищих навчальних закладів, методистами, науковими співробітниками, керівниками підрозділів у сфері освіти та виробничого навчання, інспекторами навчальних закладів, а також службовцями в апаратах центральних та місцевих органів державної лади у галузі освіти. Тел.: (057) 706-30-97; е-maіl: [email protected]

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!