Національний конгрес «Людина та Ліки — Україна»: презентація здобутків сучасної медицини

21–22 березня Національний спортивний комплекс «Олімпійський» гостинно приймав учасників VІ Національного конгресу «Людина та Ліки — Україна» (далі — Конгрес), організаторами якого виступили МОЗ України, Національна академія медичних наук України, ДУ «Інститут геронтології НАМН України», благодійний фонд «За безпечну медицину» та компанія «Нью Віво Комунікейшн Груп». Зазначимо, що Конгрес проводиться згідно з Реєстром з’їздів, конгресів, симпозіумів, науково-практичних конференцій і виставок, запланованих МОЗ України в 2013 р.

Цей авторитетний форум уже 6-й рік поспіль збирає тисячі лікарів, фахівців фармацевтичної галузі, вчених, управлінців охорони здоров’я, студентів профільних ВНЗ з усіх куточків нашої країни. Цього року протягом 2 днів близько 2,5 тис. учасників могли відвідати найрізноманітніші заходи: пленарні засідання, семінари, сателітні симпозіуми, лекції та майстер-класи, під час яких було презентовано найновіші досягнення охорони здоров’я, зокрема, методів діагностики й лікування основних захворювань. Науковим спонсором Конгресу виступила компанія «Рош», а спонсором педіатричної секції — компанія «GlaxoSmithKline Pharmaceuticals Ukraine».

Цього року організатори Конгресу окреслили наступні науково-практичні напрямки:

  • лікування серцево-судинних захворювань на основі доказової медицини;
  • сучасні підходи до лікування респіраторних захворювань;
  • антибіотикотерапія: здобутки та перспективи;
  • загальна практика — сімейна медицина в системі охорони здоров’я України;
  • актуальні питання діагностики та лікування в педіатрії, гастроентерології, психіатрії, неврології, ендокринології та інших сферах.

Фахівці медичної галузі потребують постійного удосконалення знань щодо новітніх технологій і досягнень світової науки. Конгрес дає можливість спілкування, обміну досвідом для лікарів, учених, розробників медичного обладнання та лікарських засобів, і це є необхідною умовою для розвитку медицини в сучасних умовах.

В урочистій церемонії відкриття Конгресу взяли участь Володимир Коваленко, академік НАМН України, професор, заслужений діяч науки і техніки України, директор Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України; Владислав Безруков, директор Інституту геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України, академік НАМН України, професор, доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України; Володимир Загородній, заслужений лікар України, голова Федерації громадських організацій сприяння охороні здоров’я населення громадянського суспільства.

Володимир Коваленко підкреслив, що об’єднання лікарів різних спеціальностей у рамках Конгресу стає гарною щорічною традицією. Наукові доповіді, що лунають під час заходу, сприяють виробленню у фахівців охорони здоров’я системного підходу при вирішенні найбільш актуальних питань медицини. Приємно, що захід залучає провідних учених різних галузей медицини, які висловлюють свої думки із цього приводу. Це дозволить медикам, з одного боку, цілісно підходити до проблеми поєднання в організмі різних захворювань, а з іншого — поглибити знання щодо окремих захворювань.

В. Коваленко звернув увагу, що в конференц-залі присутні як досвідчені лікарі, так і молодь, яка, безумовно, прийме естафету і продовжуватиме кращі традиції медицини, проте спираючись на сучасні досягнення. Він також зазначив, що наукова програма Конгресу поєднується з експозицією вітчизняних та зарубіжних фармацевтичних компаній, які презентують як нові лікарські засоби, так і ті, що на сьогодні не втратили своєї актуальності та широко застосовуються, а також вироби медичного призначення. Академік завершив привітальне слово побажанням організаторам Конгресу успіху та висловив упевненість, що він стане новою віхою в удосконалені надання медичної допомоги громадянам нашої держави.

Володимир Загородній також зазначив, що сьогодні існує проблема забезпечення фахівців актуальною інформацією. За останні десятиліття кількість препаратів, з якими доводиться працювати практичним лікарям і фармацевтам, збільшилася настільки, що зорієнтуватися в їх величезному спектрі стає дуже складно навіть професіоналам медицини. Подібні форуми дозволяють знайти певні точки опори в потоці інформації. Не менш важливо створити належні умови для професійної роботи лікарів, і це першочергове завдання для влади. Проте й медичні працівники не повинні стояти осторонь, а об’єднуватися в рамках професійних організацій. В. Загородній повідомив, що Федерація громадських організацій сприяння охороні здоров’я населення громадянського суспільства звернулася до Національної академії медичних наук України з пропозицією створити систему регулювання лікарської діяльності, на чолі якої стоятиме національна лікарська самоврядна організація — Національна лікарська палата.

Перше пленарне засідання Конгресу відкрив В. Коваленко з доповіддю «Фармакотерапія коморбідності: обґрунтування та можливі напрямки». Як зазначив доповідач, наявність в одного пацієнта різних захворювань впливає на їх перебіг, суттєво погіршує клінічний стан хворого та потребує особливого підходу при виборі тактики лікування. Було розглянуто найбільш актуальні на сьогодні прояви коморбідності окремих хвороб людини з точки зору можливих подальших напрямків розробки фармакотерапії. Нині у світовій практиці немає даних доказової медицини щодо коморбідних станів, не розроблено відповідні стандарти, протоколи, незважаючи на актуальність цієї проблеми. У майбутньому доказова медицина повин­на формуватися з урахуванням коморбідності, а вибір терапевтичної тактики допомагатиме коригувати сукупність наявних захворювань у кожного пацієнта.

В. Коваленко представив аналіз коморбідності в 10-річному австралійському дослідженні:

  • кількість коморбідних станів суттєво збільшується з віком — від 10% осіб віком до 19 років до 80% осіб віком ≥80 років;
  • серед хворих на серцево-судинні захворювання у 60% виявляють артрит, у 20% — цукровий діабет, 10% — бронхіальну астму чи психічні розлади.

Було наведено приклади коморбідності серцево-судинних та інших захворювань: метаболічний синдром; цукровий діабет; хвороби щитоподібної залози; подагра.

Серед можливих напрямків профілактики й лікування коморбідної патології внутрішніх органів академік назвав використання популяційної стратегії профілактики неінфекційних захворювань, ґрунтуючись на даних доказової медицини, впровадження синдромальних технологій лікування як компонента ад’ювантної терапії (імуномодуляція, лікування запального синдрому, системна ензимотерапія і т.д.), інтервенційних технологій, хірургічних методів лікування, а також створення принципово нових молекул лікарських засобів, які цілеспрямовано впливають на розвиток нових ознак патології у випадках коморбідності. Було розглянуто питання фармакоіндукованої коморбідності в ревматології та кардіології.

Підсумовуючи доповідь, В. Коваленко наголосив, що актуальність проблеми, складність визначення механізмів патогенезу коморбідності, прогнозування та попередження можливих нових проявів хвороб при їх поєднанні потребують формування методології діагнозу та еволюції клінічного мислення лікарів на основі нових підходів до діагностики та лікування коморбідних станів.

Питання раціональної фармакотерапії в геріатрії висвітлено Владиславом Безруковим. Для пацієнтів віком старше 70 років характерна наявність 5 і більше хронічних захворювань. При цьому, призначаючи лікування, лікар не повинен забувати про вікові особливості фармакокінетики лікарських засобів, обумовлені порушенням їх всмоктування, елімінації, біотрансформації, транспорту та розподілу в тканинах. Так, у літньому віці підвищується тривалість дії препарату, змінюється його здатність акумулюватися в різних тканинах. Саме з цими особливостями організму пацієнтів похилого віку пов’язана рекомендація не розраховувати дозу лікарського засобу, спираючись на дані щодо загальної маси тіла, оскільки відзначається зменшення маси і місткості паренхіматозних органів.

Для осіб похилого віку необхідно обмежувати кількість одночасно призначених лікарських засобів. У зв’язку з наявністю декількох захворювань слід також уважно підходити до вибору препаратів, враховуючи наявність протипоказань, оптимальне дозування, взаємодію ліків та тривалість лікування.

Серед осіб похилого віку виявлена висока частота розвитку побічних реакцій, зумовлена взаємодією лікарських засобів, сумацією однотипних небажаних явищ при прийомі препаратів різних фармакологічних груп. Більш детально тема геріатричної фармакології була розглянута під час секційного засідання, присвяченого даному питанню.

Катерина Амосова, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, завідуюча кафедрою внутрішньої медицини № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, заслужений діяч науки і техніки України, доповіла про результати Програми з оптимізації прихильності до лікування та ефективності контролю артеріального тиску в пацієнтів з артеріальною гіпертензією у звичайній практиці лікаря-кардіолога (далі — Програма), яка була ініційована асоціацією кардіологів, серцевих та судинних хірургів Києва. Програма, у якій взяли участь 53 амбулаторні кардіологи столиці, базувалася на уніфікованому спрощеному алгоритмі лікування хворих з артеріальною гіпертензією NICE із застосуванням фіксованої комбінації периндоприлу з амлодипіном, домашнього моніторингу артеріального тиску та освітніх матеріалів для пацієнтів щодо досягнення контролю артеріального тиску та прихильності їх до лікування.

Критерії включення пацієнтів наступні:

  • вік 35–70 років;
  • артеріальна гіпертензія, яка раніше не лікувалася: артеріальний тиск >160/100 мм рт. ст. та ≤200/120 мм рт. ст.;
  • неконтрольована артеріальна гіпертензія: артеріальний тиск >140/100 мм рт. ст. та ≤200/120 мм рт. ст.;
  • здатність самостійно вимірювати артеріальний тиск осцилометричним приладом, підтверджена лікарем;
  • письмова згода пацієнта на участь у Програмі.

Програму розпочали 499 пацієнтів, а завершили її через 6 міс 431 хворий: 12 пацієнтів вибули через розвиток побічних реакцій, 56 — втратили контакт з лікарем та відізвали свою згоду.

Доповідаючи про результати Програми, К. Амосова наголосила, що у 81,5% хворих, що взяли у ній участь, було досягнуто цільового рівня артеріального тиску (≤140/90 мм рт. ст.), при цьому у 93,7% осіб зафіксована висока та помірна прихильність до лікування.

У рамках першого пленарного засідання доповідь також представив Віталій Майданник, завідувач кафедри педіатрії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професор, доктор медичних наук, академік НАМН України, який висвітлив принципи протизапальної терапії гострих респіраторних захворювань у дітей. Він виділив 3 основні фази патогенезу респіраторної інфекції: проникнення збудника в дихальні шляхи, фіксація на поверхні слизової оболонки; реплікація вірусу та його цитопатичний ефект, розглянувши кожну з них.

У розвитку запальної реакції при гострих респіраторних інфекціях безпосередньо задіяні такі патогенетичні механізми, як активація утворення простагландинів та лейкотрієнів у циклі арахідонової кислоти, стимуляція вироблення фактора некрозу пухлин та інших інтерлейкінів, факторів хемотаксису клітин, активації поліморфно­ядерних лейкоцитів, збільшення продукції протеаз і утворення вільних радикалів.

Таким чином, адекватно боротися з пошкодженням тканин дихальних шляхів, гіперсекрецією слизу й порушенням функції зовнішнього дихання, що виникають внаслідок запальної реакції, доцільно за допомогою засобів патогенетичної протизапальної терапії. Під головуванням В. Майданника також відбулося засідання секції «Що важливо знати педіатру в лікуванні інфекцій верхніх дихальних шляхів» за підтримки компанії «GlaxoSmithKline Pharmaceuticals Ukraine».

Проблема серцево-судинних захворювань надзвичайно актуальна для нашої країни, тому не дивно, що цій темі було присвячено частину наукових заходів Конгресу. На сателітних симпозіумах розглядалися сучасні аспекти лікування артеріальної гіпертензії, контролю артеріального тиску в Україні, а під час окремого секційного засідання обговорювалися можливості лікування серцево-судинних захворювань на засадах доказової медицини.

За підтримки компанії «Рош» відбувся сателітний симпозіум «Сучасні підходи в лікуванні остеопорозу» під головуванням Ірини Головач, професора, головного терапевта Управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Державного управління справами.

Цьогоріч у рамках Конгресу проведено майстер-класи за наступними темами: «Пацієнт з цукровим діабетом ІІ типу на прийомі у терапевта»; «Пацієнт з синдромами депресії у вас на прийомі: лікувати чи не лікувати»; «Невропатичний біль» (за підтримки компанії «Pfizer»); «Психосоматичні розлади. Актуальна проблема сучасності». За підтримки компанії «Здраво» проходили майстер-класи «Тяжкий пацієнт, приховані емоційні когнітивні паттерни» та «Аутоімунний гепатит: діагностика та лікування».

Значний інтерес з боку відвідувачів викликало секційне засідання, присвячене питанням, що виникають у роботі лікаря загальної практики — сімейної медицини (голова — Лариса Матюха, професор, доктор медичних наук, завідуюча кафедрою сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика).

Під час Конгресу відбулася інтернет-трансляція: лікарі, які не змогли бути присутніми на заході, мали змогу дивитися лекції онлайн. А ті, хто не мали й такої можливості, також можуть ознайомитися з усіма доповідями, що прозвучали в залі. Для цього необхідно відвідати сторінку віртуального Конгресу www.chil.com.ua.

Лікар має можливість не лише подивитися та прослухати доповіді Конгресу, але й ознайомитися з різноманітними публікаціями, майстер-класами, круглими столами та іншими профільними науково-практичними заходами, що відбуваються в Україні протягом року, а також прослухати інтерв’ю провідних вчених, отримати інформацію щодо особливостей застосування лікарських засобів. Цей проект надзвичайно актуальний сьогодні, адже за браком часу не всі лікарі можуть брати участь у провідних медичних форумах, які відбуваються в Україні.

Зазначимо, що нинішнього року в роботі Конгресу взяли участь 25 фармацевтичних компаній, а також такі провідні спеціалізовані видавництва, як «МОРІОН», «Здоров’я України», «Заславський», «Медкнига» та ін.

Протягом останніх років проводяться виїзні регіональні конгреси «Людина та Ліки — Україна» у різних містах України, а саме у Донецьку (23 квітня), Дніпропетровську (вересень), Харкові (17 жовтня), Одесі (листопад), Львові (листопад). Також нинішнього року до карти виїзних конференцій додалося нове місто — Чернівці (16 травня). Оргкомітет запрошує всіх бажаючих взяти активну участь у роботі цих заходів, як реальних, так і віртуальних.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека та компанії
«Нью Віво Комунікейшн Груп»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті