Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів»

ПОВІДОМЛЕННЯ

про оприлюднення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів»

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів» (далі – проект Закону) розроблено з метою реалізації статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VІ щодо видачі Державною службою зайнятості України суб’єктам господарювання-роботодавцям, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, дозволів на право здійснення такого виду діяльності та для узгодження процедури видачі таких дозволів з вимогами Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Статтею 1 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 № 3392-VI, із змінами, встановлена заборона щодо вимоги отримання суб’єктами господарювання документів дозвільного характеру, якщо такі документи не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.

Проект Закону розроблений з метою включення до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», дозволів на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів.

Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-VІ, із змінами, потребує внесення змін стаття 39 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VІ.

Пропозиції та зауваження до зазначеного проекту акта приймаються протягом одного місяця з дня оприлюднення проекту за наступними адресами:  Міністерство   соціальної політики України, 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10; e-mail: [email protected], тел./факс: 289-86-85.        

Проект регуляторного акту та аналіз регуляторного впливу оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики в мережі Інтернет: (http://mlsp.kmu.gov.ua/labour/control/, проекти нормативно-правових актів)

Проект

Закон України

Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011, №  47 (25.11.2011) доповнити новим пунктом 154:

2. Частину першу статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» після абзацу першого доповнити абзацами другим – тринадцятим  такого змісту:

«Дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів видається на необмежений строк.

Видача дозволу, переоформлення або видача дубліката дозволу здійснюється на безоплатній основі.

Рішення про видачу дозволу або про відмову у його видачі приймається протягом десяти робочих днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості та трудової міграції повного пакета документів, передбачених Порядком видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця.

Підставами для відмови у видачі дозволу є:

• подання роботодавцем неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;
• виявлення в документах, поданих роботодавцем, недостовірних відомостей;
• встановлення у роботодавця наявності: заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, строк сплати якої настав; несплачених штрафів за порушення Закону України «Про зайнятість населення».

Дозвіл анулюється у наступних випадках:

• звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;
• припинення діяльності роботодавця (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не визначено законом;
• встановлення факту надання в документах недостовірної інформації;
• встановлення факту використання праці осіб, які спрямовувалися на виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах цивільно-правових договорів або фактів інших порушень вимог цієї статті.».

У зв’язку із цим абзаци другий – восьмий вважати відповідно чотирнадцятим – двадцятим.

3. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради України           

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів»

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів»

1. Визначення проблеми, яку буде розв’язано шляхом державного регулювання

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів» (далі – проект Закону) розроблено з метою реалізації статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VІ щодо видачі Державною службою зайнятості України – центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, суб’єктам господарювання-роботодавцям, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів дозволів на право здійснення такого виду діяльності та для узгодження процедури видачі таких дозволів з вимогами Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільними органами є органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до чинного законодавства видавати документи дозвільного характеру. Статтею 1 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 № 3392-VI, із змінами, встановлена заборона щодо вимоги отримання суб’єктами господарювання документів дозвільного характеру, якщо такі документи не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.

Проект Закону України розроблений з метою включення до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», дозволів на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів.

Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-VІ, із змінами, потребує внесення змін стаття 39 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VІ.

2. Визначення цілей державного регулювання

Основним завданням законопроекту є нормативне урегулювання видачі Державною службою зайнятості України суб’єктам господарювання-роботодавцям, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, дозволів на право здійснення такої діяльності та виконання основних принципів державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

3. Визначення та оцінка прийнятих альтернативних способів досягнення цілей, аргументація щодо переваги обраного способу

4. Механізм і заходи, які забезпечать розв’язання проблеми шляхом прийняття регуляторного акта

Запропонованим проектом акта передбачається ввести у правове поле України дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, визначити процедуру видачі такого дозволу та пов’язані з видачею такого дозволу питання, що надасть суб’єктам господарювання-роботодавцям право, відповідно до статті 39 Закону України «Про зайнятість населення», на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Запропонований акт дозволить забезпечити досягнення визначених цілей, оскільки регуляторний акт спрямований на реалізацію статті 39 Закону  України «Про зайнятість населення», законодавства України у сфері провадження господарської діяльності та нормативне врегулювання процесів найму працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця, а також сприятиме підвищенню відповідальності роботодавців у разі застосування найманої праці без отримання відповідного дозволу.

Перешкод для реалізації норм цього регуляторного акту у разі його прийняття немає.

Ризик впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на дію регуляторного акта відсутній.

Державний нагляд за додержанням вимог цього акта здійснюватиметься Міністерством соціальної політики України.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття акта

Негативних результатів від прийняття регуляторного акта не очікується.

Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів» дасть змогу нормативно врегулювати процеси пов’язані із найманням працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця, сприятиме захисту прав найманих працівників, а також підвищенню відповідальності роботодавців у разі здійснення вказаної діяльності без отримання відповідного дозволу.

7. Термін дії акта

Термін дії регуляторного акту пропонується не обмежувати у часі.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Впровадження регуляторного акту не вплине на розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів.

Рівень поінформованості середній, оскільки проект акта оприлюднений в мережі системи Інтернет на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України: (http://mlsp.kmu.gov.ua/labour/control/, проекти нормативно-правових актів).

Виконання вимог регуляторного акта не потребує додаткових витрат  коштів та часу суб’єктами господарювання.

Дія акту поширюється на Державну службу зайнятості України та суб’єктів господарювання-роботодавців, які здійснюють найм робочої сили для подальшого виконання працівниками роботи в Україні у іншого роботодавця.

Державна служба зайнятості України надаватиме суб’єктам господарювання-роботодавцям та найманим працівникам відповідні консультації та роз’яснення.

Показники результативності регуляторного акта будуть визначатися на підставі наявної у Державної служби зайнятості України інформації щодо кількості виданих дозволів на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у іншого роботодавця, кількості прийнятих рішень про анулювання дозволів та кількості виявлених порушень щодо здійснення відповідними суб’єктами господарювання-роботодавцями діяльності без отримання відповідного дозволу.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності регуляторного акта

Для оцінки результативності впливу регуляторного акта буде проводитись базове, повторне та періодичне відстеження.

Базове відстеження результативності дії регуляторного акту здійснюється до набрання ним чинності шляхом опрацювання наданих зауважень та пропозицій за наслідками оприлюднення проекту наказу на сайті Міністерства соціальної політики (http://mlsp.kmu.gov.ua/labour/control/, проекти-нормативно правових актів).

Повторне відстеження буде здійснено через рік після набуття чинності актом, але не пізніше ніж через два роки, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей, на підставі наявної у Державної служби зайнятості України інформації щодо кількості виданих дозволів на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у іншого роботодавця, кількості прийнятих рішень про анулювання дозволів та кількості виявлених порушень щодо здійснення відповідними суб’єктами господарювання-роботодавцями діяльності без отримання відповідного дозволу.

Періодичне відстеження буде здійснюватись раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження.

Аналіз регуляторного впливу підготовлено Державним центром зайнятості Міністерства соціальної політики України.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!