Листи ООРММПУ та Держлікслужби України щодо введення ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення

08 Липня 2013 4:39 Поділитися

Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (далі — ООРММП України) надіслало листа голові Державної служби України з лікарських засобів (далі – Держлікслужба України) О.С. Соловйову з проханням врахувати представлені пропозиції при підготовці відповідного законодавчого акта. Крім того, Держлікслужба України направила листа із цього приводу до Міністерства охорони здоров’я. Пропонуємо увазі читачів дані листи.

Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України

від 12.06.2013 р. № 01/122

Голові Державної служби

України з лікарських засобів

Соловйову О.С.

Шановний Олексію Станіславовичу!

Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України висловлює Вам свою щиру повагу та звертається з наступним.

На даний час Урядом країни розглядається питання щодо введення ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення в розмірі 7%.

Відповідно до п. 1 Протоколу наради від 10 квітня 2013 року «Про розвиток фармацевтичного сектору» під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Грищенка К.І. Міністерству охорони здоров’я України, Мінфіну, Мінекономрозвитку, Міністерству доходів і зборів, Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва доручено розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект законодавчого акта щодо введення податку на додану вартість на постачання лікарських засобів.

Опрацювавши дане питання та враховуючи його нагальність, Об’єднанням організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України прийнято рішення підтримати ініціативу Уряду щодо введення ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення в розмірі 7%.

Разом з тим ООРММП України листом від 07.06.2013 р. № 01/117 звернулося до Міністра охорони здоров’я України Р.В. Богатирьової з проханням доручити відповідним службам при підготовці відповідного законопроекту врахувати наступні наші пропозиції:

  • встановити ставку податку на додану вартість на лікарські засоби та вироби медичного призначення на рівні, що не перевищуватиме 7%;
  • забезпечити зараховування до подат­кового кредиту операції з придбання товарів, робіт та послуг, які використовують в господарській діяльності суб’єкти господарювання у сфері обігу лікарських засобів за загальноприйнятою ставкою ПДВ (20%).

Враховуючи вищенаведене, звертаємося до Вас, шановний Олексію Станіславовичу, з проханням підтримати наші пропозиції та сприяти їх врахуванню при підготовці відповідного законодавчого акта.

З повагою
В.К. Печаєв,
президент ООРММП України, член Колегії МОЗ України

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

(Держлікслужба України)

від 27.06.2013 р. № 14144-1.1/8.0/17-13

Президенту Об’єднання організацій

роботодавців медичної

та мікробіологічної промисловості

В.К. Печаєву

Шановний Валерію Костянтиновичу!

У відповідь на Ваш лист від 12.06.2013 р. № 01/122 щодо введення в Україні ПДВ на лікарські засоби Держлікслужба України в межах компетенції повідомляє наступне.

Відповідно до Положення про Державну службу України з лікарських засобів, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 440 дане питання знаходиться поза межами нашої компетенції.

Водночас, висловлюючи нашу громадську та професійну позицію, вважаємо, що запровадження в нашій державі ПДВ на лікарські засоби дійсно набуло особливої актуальності та значення і має бути досконало вивчено. При цьому, приймаючи до уваги соціальну значимість даного питання, його обговорення та прийняття мають бути всебічно обґрунтованими та зваженими.

Держлікслужбою України до МОЗ України з цього приводу був надісланий відповідний лист.

З повагою
О.С. Соловйов,
голова Держлікслужби України
 

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

(Держлікслужба України)

від 27.06.2013 р. № 14146-1.1/8.0/17-13

Міністерство охорони здоров’я України

Останнім часом до Держлікслужби України часто надходять листи від громадсько-професійних організацій з приводу запровадження в нашій державі ПДВ на лікарські засоби , у яких, зокрема, висловлюються різні точки зору з приводу цього питання.

Відповідно до Положення про Державну службу України з лікарських засобів, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 440, питання запровадження ПДВ на лікарські засоби знаходиться поза межами нашої компетенції. Однак, висловлюючи нашу громадську та професійну позицію, інформуємо вас, що ця тема дійсно набула особливої актуальності та значення і має бути досконало вивчена, а його обговорення та прийняття мають бути всебічно обґрунтованими та зваженими.

Відповідна точка зору Держлікслужби України викладена в листі від 8.05.2013 р. № 10991-1.2/8.0/17-13.

О.С. Соловйов,
голова Держлікслужби України

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

(Держлікслужба України)

від 18.05.2013 р. № 10991-1.2/8.0/17-13

Міністерство охорони здоров’я України

На виконання доручення в.о. Міністра О. Толстанова від 17.04.2013 р. до листа Американської торговельної палати в Україні від 03.04.2013 р. № 13-136 (МОЗ: вх. № 58/1225 від 15.04.2013 р.) щодо оподаткування лікарських засобів ПДВ, Держлікслужба України повідомляє, що зазначене питання знаходиться поза нашою компетенцією. Проте, враховуючи соціальну значущість цього питання, Держлікслужба України вважає за доцільне висловити кілька коментарів по суті згаданого листа.

1. Позиція Американської торговельної палати в Україні (далі — АТП) свідчить, що АТП є прихильником концепції регресивності ПДВ. У той же час це не єдиний підхід щодо оцінки ефективності запровадження ПДВ. Паралельно існує концепція прогресивності ПДВ (податок є пропорційним до споживання, той, хто більше споживає, — більше платить; за рахунок надходжень від ПДВ держава збільшує соціальні видатки; ПДВ зменшує можливості несплати податків і таке інше). Зазначені концепції мають як свої переваги, так і недоліки, як прихильників, так і критиків, а застосування ПДВ на лікарські засоби в кожній країні має індивідуальні особливості, що обґрунтовуються відповідними економічними розрахунками. У той же час у листі АТП відображено тільки один з можливих підходів, а необхідні розрахунки відсутні, що свідчить про недостатню обґрунтованість позиції авторів листа, а також певний популізм, що, з нашої точки зору, неприпустимий для такої високопрофесійної організації, як АТП.

2. Теза АТП щодо систем медичного страхування та систем відшкодування коштів як складових соціальної відповідальності держави та спільної риси країн, де лікарські засоби оподатковуються ПДВ, дійсно має місце. Проте це лише «одна сторона медалі». Інша полягає в тому, що така ситуація в зазначених країнах є віддзеркаленням еволюційного розвитку систем соціального захисту, медичного страхування та відшкодування коштів, що формувалися тривалий час. Зокрема, у Німеччині основи системи медичного страхування були закладені ще канцлером О. Бісмарком наприкінці XIX ст., а саме система розвивалася понад 100 років. Досвід Болгарії, інформація про який нещодавно отримана Держлікслужбою України від представників офіційних установ, свідчить, що до моменту вступу в ЄС впродовж 7 років у Болгарії паралельно існував і ПДВ, і система часткового відшкодування коштів. Таким чином, застосування для України, яка перебуває на етапі пошуку оптимальних конфігурацій зазначених систем, стандартів, що діють сьогодні в розвинених країнах, некоректне і свідчить про нехтування авторами листа індивідуальними особливостями України як країни з перехідною економікою.

3. Твердження авторів листа щодо неоднорідності лікарських засобів та відмінності попиту на життєво необхідні препарати і препарати «lifestyle» разом з апелюванням до ВООЗ щодо змін у споживанні лікарських засобів в залежності від рівня доходів населення загальновідомі. У той же час вони свідчать про цілковиту необізнаність АТП про структуру споживання та номенклатуру лікарських засобів в Україні, про що неодноразово публічно заявлялося керівниками Держлікслужби України. Зокрема, за підсумками споживання лікарських засобів в Україні в 2012 році перші місця у відповідних рейтингах посідають безрецептурні ферментні, гепатотропні препарати, спазмолітики і засоби, що застосовуються для поліпшення травлення або при розладах шлунково-кишкового тракту, лікарські засоби, що не входять до жодного протоколу лікування. Обсяги коштів, що було сумарно витрачено населенням України на зазначені препарати «lifestyle» у 2012 році (1 млрд грн.) цілком співставні з обсягами централізованих державних закупівель у рамках державних програм. Інший проблемний аспект, пов’язаний з номенклатурою лікарських засобів, що зареєстровані в Україні, полягає в тому, що понад 40% ліків — це традиційні препарати, які присутні в обігу 20–30 і більше років, і чия ефективність у контексті фармакоекономіки ще повинна бути доведена в рамках сучасних вимог до допуску препаратів на ринок. Усе це при тому, що офіційна статистика смертності населення України (664,6 тис. померлих в 2011 році) вказує на хвороби системи кровообігу (440 тис.) та онкологічні захворювання (89 тис.) як основні причини смерті.

4. Занадто однозначний висновок АТП щодо неможливості перенесення досвіду інших країн з введення ПДВ і супроводження такого кроку зростанням цін на лікарські засоби в контексті малозабезпеченості населення носить вкрай дискусійний характер. Очевидно, що для такого твердження необхідно було б врахувати цілий ряд макро-, мікроекономічних та медико-демографічних складових (наприклад зростання доходів населення, темпи зростання фармринку, показники захворюваності, споживання лікарських засобів, індекс споживчих цін і таке інше) і обґрунтовувати таку тезу відповідними розрахунками. Однак цей інформаційний блок у листі відсутній. Доцільність посилання авторів на досвід Російської Федерації також сумнівна, оскільки запровадження ПДВ у цій країні передувало виборчому процесу, тому носило яскраво виражений політичний відтінок. У той же час не можна нехтувати позитивними якісними та кількісними змінами, що почали відбуватися на фармринку Росії з 2003 року. Зокрема, із запровадженням системи пільгового медикаментозного забезпечення частка фінансування державою лікарських засобів з 2006 по 2010 рік у Росії зросла з 14,75% до 28,6% або на 94% з усіма витікаючими соціальними наслідками.

Додатковий аргумент на користь політики, що реалізується у фармсекторі Росії, — це формування ряду сучасних фармацевтичних кластерів, у тому числі з локалізацією іноземних виробництв. Цілком логічно припустити, що ПДВ на лікарські засоби також відіграв свою позитивну роль тощо.

Інші твердження та застереження АТП, на нашу думку, також суперечливі і не містять достатнього рівня обґрунтованості.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, можна зробити загальний висновок про явно недостатній рівень опрацювання тематики запровадження ПДВ в Україні з боку АТП. Враховуючи викладене, а також авторитет АТП в державних та ділових колах, вважали б за доцільне рекомендувати авторам листа більш ґрунтовно опрацьовувати змістову частину порушеного проблемного питання, а також аргументувати свої тези та висновки відповідними розрахунками.

І. Демченко,
перший заступник голови Держлікслужби України

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті