Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця»

02 Липня 2013 3:37 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України Кабінет Міністрів подає в порядку законодавчої ініціативи для розгляду Верховною Радою проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця» .

Представлятиме проект Закону у Верховній Раді заступник Міністра соціальної політики — керівник апарату Коломієць В’ячеслав Миколайович.

Прем’єр-міністр України Микола Азаров

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця»  (далі – проект Закону) підготовлений на виконання пункту 12 Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для реалізації Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 03.10.2012 (протокол № 76), та з метою реалізації статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» щодо видачі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, – Державною службою зайнятості України, суб’єктам господарювання-роботодавцям, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, дозволів на право здійснення такого виду діяльності та для узгодження процедури видачі таких дозволів з вимогами Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» .

Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільними органами є органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до чинного законодавства видавати документи дозвільного характеру.

Статтею 1 Закону України від 19.05.2011 № 3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (із змінами) встановлена заборона щодо вимоги отримання суб’єктами господарювання документів дозвільного характеру, якщо такі документи не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.

Проект Закону розроблений з метою включення до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» , дозволів на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів.

Відповідно до Закону України від 06.09.2005 № 2806-VІ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»  (із змінами) потребує внесення змін стаття 39 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VІ «Про зайнятість населення» .

2. Мета і шляхи її досягнення

Основною метою проекту Закону є нормативне врегулювання видачі Державною службою зайнятості України суб’єктам господарювання-роботодавцям, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, дозволів на право здійснення такого виду діяльності та виконання основних принципів державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

3. Правові аспекти

Питання, які вирішуються цим проектом Закону, регулюються Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», статтею 39 Закону України «Про зайнятість населення» та Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» і потребують внесення змін до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»  та статті 39 Закону України «Про зайнятість населення».

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту акта не потребує додаткових бюджетних витрат.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта погоджений без зауважень Міністерством фінансів України, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Пенсійним фондом України, Державною реєстраційною службою України.

Висловлені до проекту акта зауваження Міністерства юстиції України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України враховані.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6 ¹. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону не потребує громадського обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні та Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні погодили проект акта без зауважень.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом. Для оцінки результативності впливу регуляторного акта буде проводитись базове, повторне та періодичне відстеження. Базове відстеження результативності дії регуляторного акта здійснюється до набрання ним чинності шляхом опрацювання наданих зауважень та пропозицій за наслідками оприлюднення законопроекту на сайті Мінсополітики (http://mlsp.kmu.gov.ua/labour/control/, проекти нормативно-правових актів).

Повторне відстеження буде здійснено через рік після набуття чинності актом, але не пізніше ніж через два роки, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей на підставі наявної у Державної служби зайнятості України інформації щодо кількості виданих дозволів на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у іншого роботодавця на умовах трудових договорів, кількості прийнятих рішень про анулювання дозволів та кількості виявлених порушень щодо здійснення відповідними суб’єктами господарювання – роботодавцями діяльності без отримання відповідного дозволу.

Періодичне відстеження буде здійснюватись раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження.

11. Прогноз результатів

Прийняття акта забезпечить дотримання вимог законів України «Про зайнятість населення», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», а також сприятиме нормативно-правовому регулюванню діяльності суб’єктів господарювання-роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця.

Заступник Міністра соціальної політики України —
керівник апарату
В’ячеслав Коломієць

Проект

від 23.05.2013 за реєстраційним № 2118а

Закон України

Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. Доповнити Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»  (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532; 2012 р., № 17, ст. 155; 2013 р., № 2, ст. 10, № 8, ст. 75, № 15, ст. 105)‚ пунктом 154 такого змісту:

154. Дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця Закон України «Про зайнятість населення» .

2. Частину першу статті 39 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» після абзацу першого доповнити новими абзацами такого змісту:

«Дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця видається на необмежений строк.

Видача, переоформлення, анулювання дозволу, а також видача його дубліката здійснюються на безоплатній основі.

Рішення про видачу дозволу або відмову у його видачі приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, документів, необхідних для видачі дозволу.

Підставами для відмови у видачі дозволу є:

  • подання суб’єктом господарювання неповного комплекту документів, необхідних для видачі дозволу;
  • виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання,  недостовірних відомостей;
  • установлення факту наявності у суб’єкта господарювання заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, несплачених штрафів за порушення вимог цього Закону.

Підставами для анулювання дозволу є:

  • звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу;
  • припинення діяльності суб’єкта господарювання (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не передбачено законом;
  • виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання,  недостовірних відомостей;
  • установлення факту порушення суб’єктом господарювання вимог цієї статті.

Переоформлення дозволу та видача його дубліката здійснюються на підставах‚ визначених статтею 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

У зв’язку з цим абзаци другий — восьмий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим — двадцять першим.

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця»

Зміст положення (норми) чинного законодавства

Зміст положення (норми) запропонованого проекту

Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»
Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності
153. Погодження місць розміщення підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної, небезпечної продукції Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» 153. Погодження місць розміщення підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної, небезпечної продукції Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції»
154. Дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця Закон України «Про зайнятість населення»

Закон України «Про зайнятість населення»

Частина перша статті 391. Діяльність суб’єктів господарювання – роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Частина перша статті 391. Діяльність суб’єктів господарювання – роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
  Дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця видається на необмежений строк.Видача, переоформлення, анулювання дозволу, а також видача його дубліката здійснюються на безоплатній основі.

Рішення про видачу дозволу або відмову у його видачі приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфер і зайнятості населення та трудової міграції, документів, необхідних для видачі дозволу.

  Підставами для відмови у видачі дозволу є:подання суб’єктом господарювання неповного комплекту документів, необхідних для видачі дозволу;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання,  недостовірних відомостей;

установлення факту наявності у суб’єкта господарювання заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, несплачених штрафів за порушення вимог цього Закону.

  Підставами для анулювання дозволу є:звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу;

припинення діяльності суб’єкта господарювання (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не передбачено законом;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання,  недостовірних відомостей;

установлення факту порушення суб’єктом господарювання вимог цієї статті.

Переоформлення дозволу та видача його дубліката здійснюються на підставах‚ визначених статтею 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» .

Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суб’єкти господарювання – роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди первинної профспілкової організації і зобов’язані:1) укласти договір з роботодавцем про застосування праці працівника;

2) виплачувати працівникові заробітну плату в розмірі, не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи;

3) забезпечувати працівнику час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колективного договору та правилами внутрішнього трудового розпорядку;

4) нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на користь працівника відповідно до класів професійного ризику виробництва, до якого віднесено роботодавця, який застосовує працю працівника;

Суб’єкти господарювання – роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди первинної профспілкової організації і зобов’язані:1) укласти договір з роботодавцем про застосування праці працівника;

2) виплачувати працівникові заробітну плату в розмірі, не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи;

3) забезпечувати працівнику час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колективного договору та правилами внутрішнього трудового розпорядку;

4) нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на користь працівника відповідно до класів професійного ризику виробництва, до якого віднесено роботодавця, який застосовує працю працівника;

У зв’язку з цим абзаци другий — восьмий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим — двадцять першим.

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця»

(реєстр. № 2118а від 23.05.2013 р.)

У проекті пропонується внести зміни до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого  Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», та Закону України «Про зайнятість населення», спрямовані на врегулювання діяльності суб’єктів господарювання – роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця.

Зокрема, запропоновано доповнити Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності новим документом, а саме, дозволом на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (пункт 154 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності).

Статтю 39 Закону України «Про зайнятість населення» пропонується доповнити новими нормами, якими встановлено: строк, на який видається дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; строк, протягом якого приймається рішення про видачу такого дозволу або відмову у його видачі; визначено підстави для відмови у видачі зазначеного дозволу та його анулювання, а також передбачено, що видача, переоформлення, анулювання дозволу, видача його дубліката здійснюється на безоплатній основі. Крім цього визначено, що переоформлення дозволу та видача його дубліката здійснюється на підставах, визначених статтею 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Головне управління, підтримуючи в цілому законодавчу пропозицію, разом з тим вважає за доцільне висловити щодо її змісту такі зауваження та пропозиції.

У законопроекті визначені підстави для відмови у видачі дозволу та його анулювання, проте не визначені підстави для переоформлення дозволу та видачі його дубліката. Відповідна норма законопроекту (щодо підстав  для переоформлення дозволу та видачі його дубліката) відсилає до статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Це не узгоджується із нормою статті 4 зазначеного закону, яка передбачає, що виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документів дозвільного характеру.

Також звертаємо увагу на те, що законопроект не містить норми, яка має закріпити для суб’єктів господарювання – роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання нами роботи в Україні в іншого роботодавця, право оскаржувати рішення про відмову у видачі дозволу або його анулювання.

Узагальнюючий висновок:за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Керівник Головного управління В.І. Борденюк

До реєстр. № 2118а від 23.05.2013 р.

Верховна Рада України

Висновок

Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці

від 03.07.2013 р.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та доручення Голови Верховної Ради України Рибака В.В. Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці розглянув на своєму засіданні 3 липня 2013 року проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (реєстр. № 2118а від 23.05.2013 р.), поданий Кабінетом Міністрів України.

Законопроект встановлює на законодавчому рівні порядок видачі, відмови у видачі та анулювання дозволів на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця.

Водночас пропонується доповнити Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності новим документом, а саме: дозволом на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця.

Прийняття акта забезпечить дотримання вимог законів України «Про зайнятість населення», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», а також сприятиме регулюванню діяльності суб’єктів господарювання-роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця.

Крім того, прийняття законопроекту дозволить Державній службі зайнятості України розпочати видачу дозволів на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України повідомляє, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Враховуючи зазначене, Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці пропонує Верховній Раді України, керуючись пунктом 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України, проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (реєстр. № 2118а від 23.05.2013 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, прийняти за основу.

Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено Голову підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці Фабрикант С.С.

Проект Постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету П.С. Цибенко

Проект

(редакція від 16.10.2013)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. Доповнити Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами), пунктом 154 такого змісту:

«154. Дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця Закон України «Про зайнятість населення».

2. Абзац другий частини першої статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243) замінити шістнадцятьма абзацами такого змісту:

«Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (далі – дозвіл), відмови в його видачі, анулювання, переоформлення, видачі дубліката дозволу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Видача дозволу або відмова в його видачі, анулювання, переоформлення, видача дубліката дозволу здійснюються з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дозвіл видається без обмеження строку його дії.

Видача, анулювання, переоформлення, видача дубліката дозволу здійснюються на безоплатній основі.

Рішення про видачу дозволу або відмову в його видачі приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, документів, необхідних для одержання дозволу. Повідомлення про прийняте рішення надсилається в письмовій формі протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення, у разі відмови у видачі дозволу – з відповідним обґрунтуванням.

Перелік документів, необхідних для одержання дозволу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підставою для відмови у видачі дозволу є:

подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;

встановлення факту наявності у суб’єкта господарювання заборгованості з виплати заробітної плати, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, несплачених штрафів за порушення вимог цього Закону.

Підставою для анулювання дозволу є:

звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу;

припинення діяльності суб’єкта господарювання – юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не передбачено законом;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;

встановлення факту порушення суб’єктом господарювання вимог цієї статті».

У зв’язку з цим абзаци третій – восьмий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим – двадцять третім.

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Порівняльна таблиця

до проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця

Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції
ПРОЕКТ Закон України     ПРОЕКТ Закон України
Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця     Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:     Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законів України:     I. Внести зміни до таких законів України:
1. Доповнити Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532; 2012 р., № 17, ст. 155; 2013 р., № 2, ст. 10, № 8, ст. 75, № 15, ст. 105), пунктом 154 такого змісту: -1- Н.д.Продан О.П. (Реєстр.картка №363)Пункт 1 розділу І законопроекту виключити. ВідхиленоЗміни вносяться у зв’язку з прийняттям Закону України «Про зайнятість населення»

З відхиленням цієї норми втрачається суть законопроекту.

1. Доповнити Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами), пунктом 154 такого змісту:
-2- Н.д.Фабрикант С.С. (Реєстр.картка №248)У частині першій розділу І Відомості Верховної Ради України викласти у такій редакції:

«(Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами)»

Враховано
-3- Н.д.Розенко П.В. (Реєстр.картка №369)В частині 1 розділу І у таблиці перед словом «працівників додати слово «іноземних»: ВідхиленоПитання видачі дозволів роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства регулюються статтею 42 Закону України «Про зайнятість населення», а не статтею 39 цього ж Закону.

Крім того, дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця видається конкретному роботодавцю, на відповідну посаду та не може застосовуватися (використовуватися) в іншого роботодавця.

«154 Дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця Закон України «Про зайнятість населення». «154 Дозвіл на наймання іноземних працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця Закон України «Про зайнятість населення» «154. Дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця Закон України «Про зайнятість населення».
2. Частину першу статті 39 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» після абзацу першого доповнити новими абзацами такого змісту: -4- Н.д.Лук’янчук Р.В. (Реєстр.картка №337)Доповнити абзац 1 частини 1 статті 39 реченням наступного змісту:

«Ця норма поширюється виключно на суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є діяльність із працевлаштування».

Обґрунтування:

Поправка є дослівним повторенням висловлення заступника директора Департаменту праці та зайнятості Міністерства соціальної політики України Олега Прутенка під час Українського аутсорсингового форуму 13.09.2013 р. Схвалення цієї поправки чітко зафіксує, що ІТ-компанії, які займаються аутсорсингом, дозволи отримувати не повинні.

ВідхиленоОскільки ця стаття регулює питання видачі дозволів саме суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця.

Крім того, дана пропозиція відхилена, оскільки не узгоджується із вимогами частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, яка встановлює, що пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.

2. Абзац другий частини першої статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243) замінити шістнадцятьма абзацами такого змісту:«Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (далі – дозвіл), відмови в його видачі, анулювання, переоформлення, видачі дубліката дозволу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Видача дозволу або відмова в його видачі, анулювання, переоформлення, видача дубліката дозволу здійснюються з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

-5- Н.д.Продан О.П. (Реєстр.картка №363)Абзац 1 пункту 2 розділу І законопроекту замінити абзацами наступного змісту:

«1. В частині першій статті 39 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067- VI «Про зайнятість населення»:

1) в абзаці першому слова «які наймають працівників» замінити словами «які наймають працівників-іноземців та/або осіб без громадянства в Україні»;

2) після абзацу першого доповнити новими абзацами такого змісту:».

 

ВідхиленоПитання видачі дозволів роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства регулюються статтею 42 Закону України «Про зайнятість населення», а не статтею 39 цього ж Закону.

Крім того, дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця видається конкретному роботодавцю, на відповідну посаду та не може застосовуватися (використовуватися) в іншого роботодавця.

 

-6- Н.д.Фабрикант С.С. (Реєстр.картка №248)Абзац перший частини другої розділу І законопроекту замінити трьома абзацами такого змісту:

«2. Абзац другий частини першої статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243) замінити шістнадцятьма абзацами такого змісту:

«Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (далі – дозвіл), відмови в його видачі, анулювання, переоформлення, видачі дубліката дозволу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Видача дозволу або відмова в його видачі, анулювання, переоформлення, видача дубліката дозволу здійснюються з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Враховано
«Дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця видається на необмежений строк. -7- Н.д.Розенко П.В. (Реєстр.картка №369)В частині 2 розділу ІІ перед словом «працівників» додати слово «іноземних». ВідхиленоПитання видачі дозволів роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства регулюються статтею 42 Закону України «Про зайнятість населення», а не статтею 39 цього ж Закону.

Крім того, дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця видається конкретному роботодавцю, на відповідну посаду та не може застосовуватися (використовуватися) в іншого роботодавця.

Дозвіл видається без обмеження строку його дії.
-8- Н.д.Продан О.П. (Реєстр.картка №363)В абзаці 2 пункту 2 розділу І законопроекту:

слова «Дозвіл на наймання працівників» замінити словами «Дозвіл на наймання працівників-іноземців та/або осіб без громадянства в Україні».

ВідхиленоПитання видачі дозволів роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства регулюються статтею 42 Закону України «Про зайнятість населення», а не статтею 39 цього ж Закону.

Крім того, дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця видається конкретному роботодавцю, на відповідну посаду та не може застосовуватися (використовуватися) в іншого роботодавця.

-9- Н.д.Фабрикант С.С. (Реєстр.картка №248)Абзац другий частини другої розділу І законопроекту викласти у наступній редакції:

«Дозвіл видається без обмеження строку його дії.»

Враховано
Видача, переоформлення, анулювання дозволу, а також видача його дубліката здійснюються на безоплатній основі. -10- Н.д.Продан О.П. (Реєстр.картка №363)В абзаці 3 пункту 2 розділу І законопроекту:

слова «на безоплатній основі» замінити словами «у відповідності до статті 39 цього Закону».

ВідхиленоПравка не врахована оскільки, суть даної частини полягає у встановлені безоплатності видачі відповідного дозволу, і крім того, тільки цією статтею регулюються питання видачі, переоформлення, анулювання дозволу, а також видача його дубліката. Тому, відповідні посилання на статтю 39 цього ж Закону, є недоцільними. Видача, анулювання, переоформлення, видача дубліката дозволу здійснюються на безоплатній основі.
Рішення про видачу дозволу або відмову у його видачі приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, документів, необхідних для видачі дозволу. -11- Н.д.Гержов Ю.І. (Реєстр.картка №131)У пункті 3 частини 2 статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» після слів: «необхідних для видачі дозволу.», доповнити наступним реченням: «та надсилається повідомлення про прийняте рішення в письмовій формі протягом п’яти робочих днів з дати його прийняття, а у разі відмови з її обґрунтуванням.» Враховано редакційно Рішення про видачу дозволу або відмову в його видачі приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, документів, необхідних для одержання дозволу. Повідомлення про прийняте рішення надсилається в письмовій формі протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення, у разі відмови у видачі дозволу – з відповідним обґрунтуванням.Перелік документів, необхідних для одержання дозволу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
-12- Н.д.Лук’янчук Р.В. (Реєстр.картка №337)Доповнити абзац 4 частини 1 статті 39 реченням наступного змісту: «Перелік таких документів встановлюється Кабінетом Міністрів України»

 

Враховано редакційно
-13- Н.д.Фабрикант С.С. (Реєстр.картка №248)Абзац четвертий частини першої розділу І законопроекту замінити двома абзацами такого змісту:

«Рішення про видачу дозволу або відмову у його видачі приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, документів, необхідних для одержання дозволу. Повідомлення про прийняте рішення надсилається в письмовій формі протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення, у разі відмови у видачі дозволу – з відповідним обґрунтуванням.

Перелік документів, необхідних для одержання дозволу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.»

Враховано
Підставами для відмови у видачі дозволу є: Підставою для відмови у видачі дозволу є:
подання суб’єктом господарювання неповного комплекту документів, необхідних для видачі дозволу; -14- Н.д.Фабрикант С.С. (Реєстр.картка №248)Абзац шостий частини першої розділу І законопроекту викласти у такій редакції:

«подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу;»

Враховано подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу;
виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей; -15- Н.д.Лук’янчук Р.В. (Реєстр.картка №337)Доповнити пункт частини 1 статті 39 щодо недостовірних відомостей реченням наступного змісту: «Критерії віднесення цих відомостей до недостовірних встановлюються Кабінетом Міністрів України».

Обґрунтування:

В протилежному випадку виникає можливість довільного тлумачення цієї норми чиновниками, що, у свою чергу, тягне за собою корупційні ризики».

ВідхиленоПропозиція не врахована оскільки дана частина визначає саме критерії відмови у видачі дозволу, а не прописує їх інструкції. виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;
установлення факту наявності у суб’єкта господарювання заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, несплачених штрафів за порушення вимог цього Закону. -16- Н.д.Продан О.П. (Реєстр.картка №363)Абзац 8 пункту 2 розділу І законопроекту виключити. ВідхиленоВиключення цієї норми є недоцільною, оскільки вона захищає права найманих працівників. встановлення факту наявності у суб’єкта господарювання заборгованості з виплати заробітної плати, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, несплачених штрафів за порушення вимог цього Закону.
-17- Н.д.Цибенко П.С. (Реєстр.картка №395)Абзац четвертий пункту четвертого частини другої законопроекту після слів «установлення факту наявності у суб’єкта господарювання» доповнити словами «заборгованості із виплати заробітної плати,». Враховано 
-18- Н.д.Лук’янчук Р.В. (Реєстр.картка №337)Доповнити частину 1 статті 39 (після переліку підстав для відмови у видачі дозволу) абзацом наступного змісту: «Рішення про відмову у видачі дозволу може бути оскаржене до суду». ВідхиленоОскільки дана норма врегульована частиною сьомою статті 4-1 та статтею 10 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Крім того, відмови у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускаються

Підставами для анулювання дозволу є: Підставою для анулювання дозволу є:
звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу; -19- Н.д.Пишний А.Г. (Реєстр.картка №314)Абзац 10, частини другої розділу першого законопроекту, після слів «звернення суб’єкта господарювання…» доповнити словами – « – власника дозволу» ВідхиленоПоняття «власник дозволу» відсутнє в законодавстві України звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу;
припинення діяльності суб’єкта господарювання (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не передбачено законом; -20- Н.д.Пишний А.Г. (Реєстр.картка №314)Абзац 11, частини другої розділу першого законопроекту, після слів «припинення діяльності суб’єкта господарювання…» доповнити словами – « – власника дозволу» ВідхиленоПоняття «власник дозволу» відсутнє в законодавстві України припинення діяльності суб’єкта господарювання – юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не передбачено законом;припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
-21- Н.д.Фабрикант С.С. (Реєстр.картка №248)Абзац одинадцятий частини першої розділу І законопроекту викласти у такій редакції:

«припинення діяльності суб’єкта господарювання – юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не передбачено законом;»

 

Враховано 
-22- Н.д.Фабрикант С.С. (Реєстр.картка №248)Частину першу розділу І законопроекту після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

«припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;»

Враховано
виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей; -23- Н.д.Продан О.П. (Реєстр.картка №363)Абзац 12 пункту 2 розділу І законопроекту виключити. ВідхиленоНадані документи для оформлення дозволу повинні відповідати дійсності.

Відхилено

Пропозиція не врахована оскільки дана частина визначає саме критерії відмови у видачі дозволу, а не прописує їх інструкції.

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;
-24- Н.д.Лук’янчук Р.В. (Реєстр.картка №337)Доповнити пункт частини 1 статті 39 щодо недостовірних відомостей реченням наступного змісту: «Критерії віднесення цих відомостей до недостовірних встановлюються Кабінетом Міністрів України». Обґрунтування: В протилежному випадку виникаєможливість довільного тлумачення цієї норми чиновниками, що, у свою чергу, тягне за собою корупційні ризики».
-25- Н.д.Пишний А.Г. (Реєстр.картка №314)Абзац 12, частини другої розділу першого законопроекту, після слів «виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання…» доповнити словами – « – власника дозволу» ВідхиленоПоняття «власник дозволу» відсутнє в законодавстві України
установлення факту порушення суб’єктом господарювання вимог цієї статті. -26- Н.д.Продан О.П. (Реєстр.картка №363)В абзаці 13 пункту 2 розділу І законопроекту:

слова «цієї статті» замінити словом «Закону».

ВідхиленоДана правка є недоцільною, оскільки тільки ця стаття регулює питання видачі дозволів саме суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця. Крім того, і разі врахування цієї правки можна буде анулювати дозвіл за порушення будь-якої норми Закону України «Про зайнятість населення», навіть тієї, що не відноситься до суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця встановлення факту порушення суб’єктом господарювання вимог цієї статті».
-27- Н.д.Лук’янчук Р.В. (Реєстр.картка №337)Доповнити частину 1 статті 39 (після переліку підстав для анулювання дозволу) абзацом наступного змісту: «Анулювання дозволу може бути оскаржене до суду».

 

ВідхиленоОскільки дана норма врегульована частиною сьомою статті 4-1 та статтею 10 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Крім того, не анулювання дозволу може бути оскаржено, а рішення щодо анулювання.

 

-28- Н.д.Пишний А.Г. (Реєстр.картка №314)Абзац 13, частини другої розділу першого законопроекту, після слів «установлення факту порушення суб’єктом господарювання…» доповнити словами – « – власника дозволу» ВідхиленоПоняття «власник дозволу» відсутнє в законодавстві України
Переоформлення дозволу та видача його дубліката здійснюються на підставах, визначених статтею 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.». -29- Н.д.Слюз Т.Я. (Реєстр.картка №348)- абзац шостий «Переоформлення дозволу та видача його дубліката здійснюються на підставах, визначених статтею 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» вилучити; ВрахованоВідсутня необхідність дублювання норм встановлених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Крім того, зазначений Закон встановлює, що спеціальними законами встановлюються інші підстави видачі дозволу або відмова в його видачі, анулювання, переоформлення, видача дубліката дозволу.
-30- Н.д.Шатворян В.Г. (Реєстр.картка №290)У пункті 2 Розділу І абзац чотирнадцятий замінити абзацами такого змісту:

«Підставами для переоформлення дозволу є:

зміна найменування суб’єкта господарювання;

зміна місцезнаходження суб’єкта господарювання.

Підставами для видачі дубліката дозволу є:

втрата дозволу;

пошкодження дозволу.».

Обґрунтування:

Пропонується врахувати слушні зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради України щодо необхідності закріплення в законопроекті підстав для переоформлення дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця та видачі його дубліката. Оскільки, чинною редакцією статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документів дозвільного характеру встановлюється виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, врахування зазначеної пропозиції усуне суперечності між нормами загального і спеціального закону.

ВідхиленоВідсутня необхідність дублювання норм встановлених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Крім того, зазначений Закон встановлює, що спеціальними законами встановлюються інші підстави видачі дозволу або відмова в його видачі, анулювання, переоформлення, видача дубліката дозволу.
-31- Н.д.Гержов Ю.І. (Реєстр.картка №131)Частину другу статті 39 доповнити абзацом наступного змісту: «Рішення про відмову у видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, або його анулювання може бути оскаржене суб’єктом господарювання у встановленому законодавством порядку.» ВідхиленоОскільки дана норма врегульована частиною сьомою статті 4-1 та статтею 10 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
-32- Н.д.Продан О.П. (Реєстр.картка №363)В абзаці 14 пункту 2 розділу І законопроекту:

слова «Переоформлення дозволу» замінити словами «Видача, переоформлення дозволу».

 

Враховано частковоВраховано у абзаці третьому частини першої розділу І законопроекту.

 

-33- Н.д.Канівець О.Л. (Реєстр.картка №126)Пропоную абзац тринадцятий, частини першої статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:

«Підставами для переоформлення документа дозвільного характеру є:

зміна найменування суб’єкта господарювання – юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця;

зміна місцезнаходження суб’єкта господарювання.

Підставами для видачі дубліката документа дозвільного характеру є:

втрата документа дозвільного характеру;

пошкодження документа дозвільного характеру.»

ВідхиленоОскільки, положеннями Закону України «Про зайнятість населення» вже встановлено,   що суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, – це зареєстрована в установленому законом порядку юридична особа, яка провадить господарську діяльність, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, а також фізична особа – підприємець, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні та/або за кордоном відповідно до цього Закону та інших актів законодавства
-34- Н.д.Пишний А.Г. (Реєстр.картка №314)Після абзацу 13, частини другої розділу першого законопроекту, доповнити абзацами такого змісту:

Підставами для переоформлення дозволу є:

зміна найменування суб’єкта господарювання – юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця – власника дозволу;

зміна місцезнаходження суб’єкта господарювання або місця проживання фізичної особи – підприємця – власника дозволу;

реорганізація суб’єкта господарювання – юридичної особи – власника дозволу шляхом зміни організаційно-правової форми (перетворення), злиття, приєднання, поділу, виділу. У цьому разі дозвіл переоформлюється на правонаступника попереднього власника дозволу.

Підставами для видачі дубліката дозволу є: втрата дозволу; пошкодження бланка дозволу.

Порядок видачі дозволу, його переоформлення та видачі дубліката або відмови в його видачі, переоформленні, видачі дубліката та анулювання здійснюються у відповідності до вимог, визначених статтею 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Рішення дозвільного органу про відмову у видачі дозволу або його анулювання може бути оскаржено в суді.

ВідхиленоВідсутня необхідність дублювання норм встановлених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Крім того, зазначений Закон встановлює, що спеціальними законами встановлюються інші підстави видачі дозволу або відмова в його видачі, анулювання, переоформлення, видача дубліката дозволу.

 

-35- Н.д.Пишний А.Г. (Реєстр.картка №314)Абзац 14, частини другої розділу першого законопроекту, – виключити. Враховано 
-36- Н.д.Слюз Т.Я. (Реєстр.картка №348)- доповнити новими абзацами такого змісту:

«Рішення про відмову у видачі та анулювання дозволу може бути оскаржено у судовому порядку.

Підставами для переоформлення дозволу є: зміна найменування суб’єкта господарювання; зміна місцезнаходження суб’єкта господарювання. У разі виникнення підстав для переоформлення дозволу суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня настання таких підстав подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції заяву про переоформлення разом з дозволом, що підлягає переоформленню.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції протягом трьох робочих днів приймає рішення про переоформлення дозволу з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення та визнає недійсним дозвіл, що був переоформлений, з внесенням зазначених змін до відповідного реєстру.

Суб’єкт господарювання, який подав заяву та відповідні документи для переоформлення дозволу, провадить свою діяльність на підставі копії цієї заяви, зареєстрованої в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Не переоформлений у встановлений строк дозвіл є недійсним. Підставами для видачі дубліката дозволу є: втрата бланка дозволу; пошкодження бланка дозволу.

У разі втрати або пошкодження бланка дозволу суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня настання такої підстави подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції заяву про видачу дубліката дозволу. Рішення про видачу дубліката дозволу та визнання недійсним дозволу, що був пошкоджений чи втрачений приймається протягом трьох робочих днів.

У разі якщо бланк дозволу є пошкодженим, суб’єкт господарювання, до заяви про видачу дубліката, додає непридатний для використання, бланк дозволу.

Суб’єкт господарювання, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката дозволу, провадить свою діяльність на підставі копії цієї заяви, зареєстрованої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції».

ВідхиленоВідсутня необхідність дублювання норм встановлених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Крім того, зазначений Закон встановлює, що спеціальними законами встановлюються інші підстави видачі дозволу або відмова в його видачі, анулювання, переоформлення, видача дубліката дозволу.

 

У зв’язку з цим абзаци другий – восьмий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим – двадцять першим. -37- Н.д.Шатворян В.Г. (Реєстр.картка №290)Доповнити новим абзацом такого змісту:

«Рішення з питань видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця можуть бути оскаржені до суду.».

У зв’язку з цим абзац п’ятнадцятий викласти в такій редакції:

«У зв’язку з цим абзаци другий – восьмий вважати відповідно абзацами двадцять першим – двадцять шостим.».

Обґрунтування:

Зазначена пропозиція викликана необхідністю закріплення у законопроекті норми щодо права суб’єктів господарювання – роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, оскаржувати рішення про відмову у видачі дозволу або його анулювання до суду.

ВідхиленоОскільки за текстом закону абзаци стануть двадцять третім – двадцять дев’ятим. У зв’язку з цим абзаци третій – восьмий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим – двадцять третім.
-38- Н.д.Фабрикант С.С. (Реєстр.картка №248)Останній абзац частини першої розділу І викласти у такій редакції:

«У зв’язку з цим абзаци третій – восьмий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим – двадцять третім»

Враховано 
-39- Н.д.Продан О.П. (Реєстр.картка №363)Після абзацу 15 пункту 2 розділу І законопроекту доповнити абзацами 16-18 такого змісту:

3) абзац п’ятнадцятий виключити;

4)в абзаці шістнадцятому після слів «які наймають працівників» замінити словами « які наймають працівників-іноземців та/або осіб без громадянства в Україні»;

5) в абзаці сімнадцятому слова «застосування праці працівника;» замінити словами «застосування праці працівника-іноземця та/або особи без громадянства в Україні;».

ВідхиленоПитання видачі дозволів роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства регулюються статтею 42 Закону України «Про зайнятість населення», а не статтею 39 цього ж Закону.

Крім того, дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця видається конкретному роботодавцю, на відповідну посаду та не може застосовуватися (використовуватися) в іншого роботодавця.

-40- Н.д.Боярський Ю.І. (Реєстр.картка №48)Останній абзац частини другої законопроекту викласти у такій редакції:

«У разі якщо у встановлений законом строк суб’єкту господарювання не видано або не направлено дозвіл або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі дозволу суб’єкт господарювання має право проводити діяльність по найманню працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця.

Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.»

У зв’язку з цим абзаци другий — восьмий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим — двадцять четвертим.»

Обґрунтування:

Доповнення закону положеннями, що встановлюють принцип «мовчазної згоди» у процесі отримання дозволу витікають з положень п. 6 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»

ВідхиленоПравка не врахована, оскільки є інструкцією а не порядком щодо видачі, анулювання дозволу тощо.
ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. -41- Н.д.Шатворян В.Г. (Реєстр.картка №290)Розділ II викласти в такій редакції:

«II. Прикінцеві положення.

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Кабінету Міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.».

Обґрунтування:

Зазначена пропозиція вноситься у зв’язку з тим, що положення Розділу II проекту щодо визначення термінів набрання чинності цим законом (з дня, наступного за днем його опублікування) є юридично некоректними.

А також, враховуючи, що порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця встановлюється Кабінетом Міністрів України, необхідно в Розділі II «Прикінцеві положення» закріпити обов’язок Кабінету Міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 

ВідхиленоОскільки нормотворчо визначено, що закони набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Крім того, Кабінетом Міністрів України вже прийнято постанову про затвердження порядку видачі відповідних дозволів. ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
-42- Н.д.Лук’янчук Р.В. (Реєстр.картка №337)Викласти розділ II законопроекту у наступній редакції: «Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року».

Обґрунтування:

Невиконання вимог ст. 39 Закону «Про зайнятість населення» тягне за собою накладання штрафів на суб’єктів підприємницької діяльності. Таким чином, прийняття законопроекту № 2118а в поточній редакції, ймовірно, спричинить за собою ризик негайного застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з найму працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, просто на момент вступу такого закону в силу. Отже, необхідний певний перехідний період, щоб згадані суб’єкти привели свою діяльність у відповідність до нових норм закону.

ВідхиленоПравка не врахована, оскільки ЗУ »Про зайнятість населення» вже діє, а відповідні суб’єкт господарювання конче потребують внесення цих змін.

 Висновок

комітету з питань соціальної політики та праці

від 09.10.2013

Скорочений текст: Схвалити текст порівняльної таблиці з пропозиціями та поправками народних депутатів України і рекомендувати Верховній Раді України прийняти його у другому читанні та в цілому.

Формалізований текст: Прийняти в другому читанні та в цілому

Зауваження Головного юридичного управління

від 15.10.2013

Завізований Головним юридичним управлінням без зауважень.

Законопроект може бути прийнятий у другому читанні та в цілому як Закон.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті