Михайло Бродський цікавиться, які препарати в Україні мають доведену ефективність

Як повідомляється на сайті Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (далі — Держпідприємництва), вона разом з вітчизняними виробниками препаратів виявила одну з причин високовартісного лікування хворих — через лобіювання лікарями високовартісних препаратів конкретних виробників. Михайло Бродський, голова Держпідприємництва, причиною такої ситуації вважає недосконалий порядок виписування лікарями рецептів на лікарські засоби.

Нагадаємо, що наказом МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень» (далі — наказ № 360) дозволено виписувати рецепти із зазначенням торговельної назви препарату. Зокрема, в п. 1.9.  Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення зазначено, що «назва лікарського засобу, за наявності міжнародна непатентована назва, формоутворюючих та корегуючих речовин, його склад, лікарська форма, звернення лікаря до фармацевтичного працівника про виготовлення та видачу лікарських засобів пишуться латинською мовою». Відтак, на думку фахівців Держпідприємництва, запроваджено штучні обмеження для профілактичних закладів, науково-дослідних установ на етапі оформлення замовлення на лікарські засоби з аптек. Препарати з різними торговельними назвами з однією й тією ж діючою речовиною суттєво відрізняються в ціні. Про це йде мова у рішенні «Про необхідність усунення Міністерством охорони здоров’я України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яке направлено до профільного міністерства. Якщо протягом 2 міс з дня прийняття зазначеного рішення МОЗ України не буде вжито заходів щодо його виконання, дія наказу № 360 зупиниться.

Варто зазначити, що серед відомостей про лікарський засіб, які вносяться до Державного реєстру лікарських засобів України — назва лікарського засобу (торговельна назва, міжнародна непатентована назва). Відповідне положення міститься у ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби». Одночасно з цим у Державному реєстрі лікарських засобів України відсутні дані щодо: наявності/відсутності сертифікату GMР; ефективності, якості та безпеки лікарського засобу. Тому єдиний спосіб для сумлінних виробників донести інформацію про ефективність, безпеку та якість лікарського засобу до лікаря, провізора, пацієнта — це назва лікарського засобу, яка включає торгову і міжнародну непатентовану назву. Таким чином, Держпідприємництва, не враховуючи інтереси пацієнтів та їх право на ефективне лікування, пропонує заборонити лікарям зазначати торговельні назви лікарських засобів.

Крім того, запровадження вимоги щодо виписування рецептів лише за міжнародними непатентованими назвами вимагатиме обов’язкового доведення ефективності (терапевтичної еквівалентності) препаратів, а відтак виконання рішення Держпідприємництва призведе до виключення з номенклатури державних закупівель препаратів з недоведеною ефективністю. Нагадаємо, що за підсумками 2012 р. вітчизняна продукція акумулює 89% обсягу госпітальних закупівель у натуральному вираженні.

Прессслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

николай 09.10.2013 10:02
Господи,еще только человек с "матрацным"образованием не менял что-нибудь в фармации.
Виталий 10.10.2013 10:22
Коротко о написанном: Заберем у нищих докторов возможность зарабатывать на выписывании НЕОБХОДИМЫХ лекарств, а аптечным сетям дадим лишнюю прибыль и возможности для лоббизма!

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті