ПДВ на лікарські засоби: яка зараз ситуація з поставками?!

9 квітня 2014 р. відбувся фокус-семінар «Чи є світло в кінці тунелю, або Екстрені заходи для правильного структурування поставок при введенні ПДВ на лікарські засоби», організатором якого виступили юридична фірма «ОМП» та компанія «УкрКомЭкспо», а спікером — Микола Орлов, партнер юридичної фірми «ОМП». Під час заходу обговорювалася ситуація, що виникла у зв’язку з набуттям чинності Законом України від 27 березня 2014 р. № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі — закон № 1166), яким було введено нову норму до Податкового кодексу України (далі — ПКУ), якою затверджено ставку податку на додану вартість (далі — ПДВ) по операціях з постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Микола Орлов зазначив, що з прийняттям закону № 1166 виникло дуже багато проблем, зокрема, відтепер відповідно до п. 193.1 ст. 193 ПКУ з 01.04.2014 р. введено ПДВ в розмірі 7% на операції з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У зв’язку з тим, що в даному пункті вказується перелік КМУ, то виникає питання, що це за перелік?! Однозначної відповіді на це питання поки немає, тому що різні державні органи трактують частину цього пункту по-своєму, одні запевняють, що даний перелік затверджено постановою КМУ від 8 серпня 2011 р. № 867 «Питання звільнення виробів медичного призначення від оподаткування податком на додану вартість», а інші стверджують, що такого переліку поки не існує.

У разі, якщо буде затверджено інший перелік КМУ, який регулюватиме цю проблему, то виникає ще одне питання, а саме: чи охоплюють товари медичного призначення медичну техніку? Оскільки поняття «вироби медичного призначення», яке зазначене в п. 193.1 ПКУ, законодавчо не закріплене, а є лише поняття «медичні вироби», через це виникає колізія понять.

Також постає проблема застосування 7% ставки ПДВ під час ввезення лікарських засобів і виробів медичного призначення на митну територію України. Адже в проекті закону вказувалося, що 7% ставкою ПДВ будуть обкладатися операції лише з першого постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. А вже в прийнятому законі № 1166 затверджено введення ПДВ просто на постачання цих товарів. Таким чином, ПДВ має нараховуватися по всьому ланцюжку постачання. Крім того, у зв’язку з його подвійним трактуванням при перетині митного кордону України на операції з постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення нараховується ПДВ за основною ставкою в 20% ( прим. ред.: 18.04.2014 р.  був підписаний Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства», яким знижено ставку ввізного мита на лікарські засоби і вироби медичного призначення з 20 до 7%. Документ набуде чинності 19.04.2014 р.).

М. Орлов звернув увагу, що у зв’язку з введенням ПДВ виникли також проблеми зі знижками за договорами постачання лікарських засобів. Зазвичай платежі за договорами поставки поділяють на дві категорії: пов’язані з поставкою конкретних партій лікарських засобів (товарні знижки); інші знижки, бонуси та заохочення, тобто ті, які не пов’язані безпосередньо з поставками конкретних лікарських засобів, та компенсації (маркетингові знижки). Товарні знижки умовно можна розділити на три групи: пов’язані з особливостями товару (наближення кінцевих строків придатності); пов’язані з ринковими умовами (кінець сезону, падіння попиту); пов’язані з роботою дистриб’ютора (за обсяг, за передоплату, за швидкість розрахунків). Тобто, це такі знижки, які мають чітку прив’язку до поставок товару, а маркетингові ж надаються за додаткові послуги щодо продажу товарів. За договором поставки якщо товар і його ввезення не оподатковуються, то товарна знижка на ціну такого товару не впливає, але в разі надання маркетингової знижки, відповідно до податкового законодавства, ціна оподатковуватиметься за ставкою 20%. Оскільки зараз лікарські засоби та вироби медичного призначення оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, то всі знижки також почали оподатковуватися за ставкою 20%. Але в разі повернення до оподаткування лікарських засобів і виробів медичного призначення за ставкою 7% за договором поставки на товарні знижки буде накладатися ПДВ у розмірі 7%, а на маркетингові знижки — 20%.

М. Орлов звернув увагу, що Міністерство доходів і зборів в роз’ясненнях, зазначених у листі від 04.04.2014 р. № 7822/7/99-99-19-05-01-17 повідомило, що ставка ПДВ у розмірі 7% (пункт «в» статті 193.1 ПКУ) застосовується по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим постановою КМУ від 8 серпня 2011 р. № 867 «Питання звільнення виробів медичного призначення від оподаткування податком на додану вартість». Тобто, за наявності медичного виробу в даному переліку він оподатковуватиметься за ставкою 7%, але при ввезенні його на митну територію України оподаткування ПДВ здійснюється на загальних підставах за ставкою 20% відповідно до пункту «а» статті 193.1 ПКУ.

Стосовно ввезених до 1 квітня 2014 р. лікарських засобів спікер зазначив, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; дата відвантаження товарів. Тобто, користуючись правом першої події, лікарські засоби, завезені до 1 квітня 2014 р., можна оподатковувати під час їх реалізації.

М. Орлов також зупинився на питанні визначення бази оподаткування при продажу і ввезенні лікарських засобів і виробів медичного призначення. Відповідно до ст. 164 ПКУ база оподаткування — це загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей регулювання ПКУ податку на доходи фізичних осіб. Спікер звернув увагу, що згідно з п. 188.1. ст. 188 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається на основі їх договірної вартості (у разі здійснення контро­льованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених ст. 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Тобто, звичайні ціни відтепер застосовуються тільки до контрольованих операцій. Відповідно до п. 39.2.1. ст. 39 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — нерезидентами; особами — резидентами, у разі якщо: вони сплачують податок на прибуток підприємств та/або ПДВ за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена ПКУ, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або ПДВ станом на початок податкового (звітного) року тощо. Такі операції будуть визнані контрольованими за умови, якщо загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнюватиме або перевищить 50 млн грн. (без урахування ПДВ) за відповідний календарний рік. Для визначення ціни в контрольованих операціях до фармацевтичного ринку в основному застосовується метод порівняльної неконт­рольованої ціни (аналогів продажу). Тобто, порівняння ціни з аналогічними лікарськими засобами або виробами медичного призначення.

Базою ж оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, згідно з п. 190.1. ст. 190 ПКУ, є договірна (контракт­на) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів. Крім того, при визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення, що актуально у зв’язку з постійними коливанням курсу української валюти.

Щодо податкового кредиту М. Орлов зазначив, що відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПКУ для операцій з продажу товарів датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною. А для операцій з ввезення товарів на митну територію України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями.

Спікер нагадав, що у зв’язку з тим, що відсутнє програмне забезпечення на 7% ставку ПДВ, то виникає проблема подачі податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних (далі — Єдиний реєстр). Адже відповідно до податкового законодавства податкова накладна повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі протягом 15 календарних днів з дня виникнення податкового зобов’язання.

Тобто, починаючи з 15 квітня 2014 р. суб’єктами господарювання буде порушено податкове законодавство, якщо податкова накладна не буде зареєстрована в Єдиному реєстрі. Але відповідно до абзацу 9 відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період. Отже, податкову накладну все ж таки необхідно заповнювати і надавати її покупцю, хоча він і не зможе отримати право на податковий кредит. Але відповідно до абзацу 11 п. 201.10. ст. 201 ПКУ у разі порушення постачальником порядку запов­нення податкової накладної та/або порядку реєстрації її в Єдиному реєстрі у покупця є право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, що і буде підставою для включення сум податку покупця до складу податкового кредиту. До цієї заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг.

На завершення фокус-семінару М. Орлов зробив декілька узагальнюючих висновків у зв’язку з введенням ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Він звернув увагу, що через ситуацію, що склалася, існує цілий ряд невирішених проблем. Зокрема, на сьогодні відсутня форма декларації, яка б враховувала ставку 7%; відсутня форма податкової накладної під ставку 7%; є нюанси з програмним забезпеченням самої податкової служби щодо реєстрації податкових накладних із 7%; необхідне перепрограмування касових апаратів під 7%.

Також М. Орлов зазначив, що ПДВ на лікарські засоби і вироби медичного призначення швидше за все не буде відмінено, але подвійне трактування найближчим часом буде виправлено.

Євген Прохоренко, фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті