Куба — любовь моя,
Остров зари багровой.
Песня летит над планетой звеня —
Куба — любовь моя!
Музыка: А. Пахмутова
Слова: С. Гребенников, Н. Добронравов
Саме так почалася нова сучасна епоха взаємин кубинців та українців, а між тим дехто з нас, народжених у СРСР, пам’ятає інші братські стосунки, що були навіяні революційною романтикою.
Можливо, саме це стало одним із головних мотивів відвідування у рамках проекту PHARMA TOUR республіки Куба, хоча, безумовно, особисто мене, як і більшість інших учасників проекту PHARMA TOUR цікавило, яким чином кубинська система охорони здоров’я досягла таких успіхів. Цифри говорять самі за себе.
Так, середня тривалість життя на Кубі є однією з найвищих у світі — 78 років, а рівень дитячої смертності, у тому числі малюків віком 1–4 роки, становить 4,3 на 10 тис., а у дітей шкільного віку — 2,7 на 10 тис. Як наслідок, у світовому рейтингу охорона здоров’я Куби займає 34-е місце, випереджаючи інші країни, що мають статус розвинутих. За офіційними даними, на Кубі налічується 1448 осіб, які досягли 100-річного рубежу життя або й перетнули його.
Нарешті, кубинці продовжують лікувати українських дітей, які потерпіли від аварії на ЧАЕС, і мають лише одне побажання — аби в українському бюджеті знову з’явився рядок на перевезення дітей до Куби. Самі кубинці, які лікують і годують маленьких українців за власний кошт, не можуть оплачувати ще й транспортні витрати. До речі, з 1990 р. в м. Тарара було прийнято більше 24 тис. пацієнтів з України.
Сучасна система охорони здоров’я на Кубі була сформована після революції 1959 р. Взагалі революція на Кубі — це окрема історія. Сьогодні ті події оцінюються через призму сучасних процесів в Україні.
Цитуємо офіційну хронічку: «…група молоді на чолі з Ф. Кастро 26 липня 1953 р. зробила напад на військову казарму Монкада (м. Сантьяго-де-Куба), щоб захопити зброю, озброїти народ і підняти його на боротьбу проти диктатури за досягнення незалежності й суверенітету нації… ». Питання: «Це нікому нічого не нагадує?». Особливо в контексті останніх подій в Україні.
А пізніше була зустріч з Ернесто Че Гевара та висадка на яхті «Гранма» на Кубі, а потім партизанська боротьба, блокування регулярних військ, втеча Ф. Батісти та захват влади з невеличкою групою прихильників. До речі, саме це іноді й дивувало. Однак зараз, у контексті українського сьогодення, не викликає жодних питань.
Щодо медичного та фармацевтичного обслуговування, то до революційних подій воно фактично було недосяжним для пересічних мешканців острова. Проте після них було сформульовано 2 основні принципи соціального розвитку країни — доступність охорони здоров’я та освіти. Вони залишилися незмінними, незважаючи на фінансове становище країни. При цьому співвідношення кількості лікарів і пацієнтів на Кубі одне з найвищих у світі. Країна виділяє значні кошти на проведення досліджень у сфері біотехнологій, генної інженерії тощо. А результати говорять самі за себе.
Первину медичну допомогу надає сімейний лікар, який, як правило, приймає мешканців конкретного району та за необхідності надає направлення до більш вузьких фахівців. Відпуск ліків здійснюється в основному за рецептами лікаря, що передбачає відшкодування витрат.
Тобто те, за що в Україні ламають списи, уже давно діє в соціалістичній країні яка лише вдосконалила досвід колишнього СРСР.
Крім того, на мою особисту думку, страхова медицина для України не є панацеєю, не потрібно очікувати, що з її уведенням усі проблеми буде вирішено.
Необхідно, щоб усі розуміли, проблеми залишаться, крім того, буде зруйновано більш-менш налагоджену на сьогодні систему української охорони здоров’я.
Що в Україні після запровадження страхової медицини Міністерство охорони здоров’я стане територією, вільною від корупції, або законодавство про державні закупівлі, створене з метою лобіювання інтересів окремих осіб, автоматично втратить чинність? Або, наприклад, система підготовки лікарів у медичних вишах буде покращена, удосконалена та стане вільною від хабарів?
Наприклад, предметом гордості кубинської системи охорони здоров’я є такі напрямки, як онкологія, педіатрія, імунологія тощо. Медичні фахівці розробили унікальну практику попередження інфарктів, відділення тромбів тощо. У країні розроблено унікальні вакцини проти менінгіту та гепатиту В.
Однак розвиток системи охорони здоров’я на Кубі багато в чому залежить від менталітету населення, його культурного розвитку. І дійсно, Куба — це країна, що має специфічну культуру, яка виникла в результаті злиття багатьох націй і цивілізацій.
Багато хто вважає, що Куба — виключно відпочинок на розкішних пляжах. Насправді тут вистачає пам’яток на будь-який смак. Звичайно, культурна спадщина Острова Свободи не така багата, як, скажімо, у Мексиці, зате тут приголомшливо красива природа, яка сама по собі є скарбом Куби. Тут є на що подивитися — від унікальних краєвидів долини Віньялес, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО, до численних національних парків.
Ще один цікавий природний заповідник — болота Сапата, які є частиною величезної території, фрагментом гігантського біосферного резервату. Аналогічні болотисті ділянки збереглися на всіх Антильських островах. Однак на Кубі найбільш цікава місцевість, на якій виростає величезна кількість рідкісних тропічних рослин, живе понад 175 видів птахів, а також 30 видів рептилій. Не менш захопливим є заповідник Топес-де-Кольянтес, який знаходиться в горах Сьерра-дель-Ескамбрай, усього за 20 км від Тринідаду. У цій місцевості поширені птахи токороро, які є символом Куби. Також тут знаходиться найбільший на Кубі водоспад — Сальто-дель-Кабурні.
Дуже добре збереглася стара частина Гавани, яка, до речі, знаходиться під охороною ЮНЕСКО. Не залишають байдужими Кафедральний собор, храм Святого Христофора на Болотній площі.
Вельми цікавою була екскурсія до Музею рому. Здається, без рому на Кубі не відбувається жодна вечірка, зустріч або бесіда. Учасники PHARMA TOUR були ознайомленні з процесом виготовлення популярного кубинського напою, а також отримали можливість його продегустувати. Далі — піша прогулянка старою площею та вулицею Меркадерес до готелю «Ambos Mundos», де колись мешкав Ернест Хемінґуей. Потім — відвідування Музею революції, Великого театру Гавани, Центрального парку, Національного Капітолію і знаменитої набережної Малекон. А насамкінець — відвідування «Тропікани», знаменитого кубинського театру-балету.
Приємні враження залишилися від екскурсії до Тринідаду — фактично міста-музею під відкритим небом, заснованого в XVI ст. Ще одна пам’ятка колоніальної епохи — місто Камагуей, у якому знаходиться площа Сан-Хуан-де-Дьос, найбільша на Кубі. Старовинну фортецю можна побачити в другому за величиною місті острова — Сантьяго-де-Куба. А в містечку Санта-Клара знаходиться мавзолей, у якому покоїться прах Че Гевари.
Далі — відвідування Сьєнфуегосу, розташованого в прекрасній затоці, надійно захищеній фортецею Jagua. Французьке походження зробило його унікальним і несхожим на інші міста острова. Можна вловити ідеальну симетрію планування. Будинки побудовані в стилі неокласицизму. Цікавою була прогулянка по Парку Марті та Палас-дель-Вальє.
Учасники PHARMA TOUR із задоволенням відвідали музей Ернеста Хемінґуея. Всесвітньо відомий письменник провів на Кубі 2 останні десятиліття свого життя. Його дружина вмовила його купити на березі моря невеликий будиночок. Так, було придбано садибу Фінка Віхія. Обрали її з урахуванням близькості від улюблених барів письменника — «Bodeguita del Medio» і «El Floridita» в районі кварталу Сан-Франсіско-де-Паула. Переваг було багато: і чудовий вид на морську безкраю гладь, дивовижне узбережжя, тиха риболовля, величні сходи. Усе це згодом відобразилося на творчості Хемінґуея, який написав відому в усьому світі повість «Старий і море».
Як музей будинок відкрив свої двері в 1962 р. Тут усе залишилося недоторканим, як за життя колишніх господарів. У кімнатах представлено значну кількість африканських мисливських трофеїв, зображень улюбленої письменником кориди. Але найбільше вражає велика кількість книг. Будинок нагадує бібліотеку, у якій полиці з томами досягають стелі. Тут зібрані твори 33 мовами світу. У спальні Хемінґуея збереглася його особиста друкарська машинка. Творив він вранці, стоячи біля неї босоніж. Саме тут народилися його романи «Свято, яке завжди з тобою», «По кому подзвін», «За рікою, в тіні дерев».
Цікаво, що, крім подружньої пари, в садибі мешкало ще 70 їхніх улюблених вихованців: 60 кішок і 10 собак.
Вулицями Куби й досі їздять старі американські та радянські автомобілі, зокрема «Форд», «Побєда» — справжні ретро-експонати. Фактично Куба — країна-музей, людей оточує антикваріат, час зупинився 50 років тому. Однак Куба, як і більшість інших країн, стала місцем торговельної експансії комуністичного Китаю. І це зрозуміло як з політичної, так і з економічної точок зору. Хоча старше покоління з ностальгією чекає повернення минулого.
Так, мені довелося стати свідком невеличкого епізоду в одному з маленьких міст Куби, розташованому в некурортній зоні. До представників групи, що спілкувалися між собою російською мовою, підійшов випадковий кубинець віком близько 60 років у військовій формі, скоріше за все відставник, який почув російську і з надією в очах запитав: «Чи не повернулися на Кубу росіяни?» І був дуже розчарований. У цьому контексті необхідно зазначити, що для кубинців усі колишні громадяни СРСР є росіянами.
Але повернімося до автомобілів, сьогодні туристам на Кубі на прокат пропонують виключно продукцію китайського автопрому, досить недорого. Однак під час джип-сафарі кубинськими джунглями до печери Saturno, де є підземне озеро, а також пляжу Кораль уже використовували автомобілі компанії «Сузукі».
Печера Saturno відома не лише тим, що в ній є озеро, а й підземною річкою, а також великою кількістю сталактитів і сталагмітів різних розмірів. Пляж Кораль відомий своїми місцями для занурювання з тропічними рифами та багатим підводним світом.
Але більш за все учасники були вражені островами Кайо-Ларго. Поїздка туди відбувалася на гвинтокрилі ще радянського виробництва Мі-8, переобладнаному для перевезення пасажирів та оснащеному елементами сервісу. Пілот, колишній випускник Кременчуцького авіаційного училища (сьогодні — Кременчуцький льотний коледж), із захватом згадував роки навчання в Україні. До речі, багато кубинців здобували освіту в різних вишах на той час Української СРСР (Миколаївське морське училище, харківські військові заклади тощо).
Після гвинтокрила — невеличка прогулянка катером до невеличких незаселених островів Карибського моря з ловлею та приготуванням морепродуктів, і лише після цього — пляжі Кайо-Ларго.
Кайо Ларго (Острів Пеліканів) — єдиний карибський острів, що зберіг недоторкану природу. Це 27 км сніжно-білого піску, що осліплює, це лазурне море, розмаїта морська фауна та флора.
Клімат Острову Свободи просто вражає — понад 300 сонячних днів на рік та надзвичайно комфортна температура повітря. Найвища середньомісячна температура спостерігається в липні (27 °C), а найнижча — у січні (23,1 °C). Саме тому знаменитий американський письменник Е. Хемінґуей називав Кубу раєм на Землі.
Однак, незважаючи на чудові краєвиди, після відвідування Острова Свободи ностальгія за радянським минулим зникла. Дійсно, Куба — це заповідник соціалістичної ідеології в дії. Населення — 11 млн, а правоохоронні органи налічують до 3 млн. Можливо, для тих, хто мріє про повернення до Радянського Союзу достатньо побувати на Кубі? І кубинці, які з довірою та повагою ставляться до громадян колишнього СРСР, ще не розуміють, що у правонаступника колишнього СРСР — Російської Федерації — ставлення до Куби й кубинців є і буде прагматичним, як і до інших «братерських народів». Наприклад, прості кубинці досі не розуміють, у чому суть військового конфлікту між Росією та Україною, багато з тих кубинців, що свого часу навчалися на теренах колишнього СРСР, до того ж більшість на території України, вважають український та російський народи не просто братерськими, а єдиними. Боюся, що вони будуть дуже розчаровані прагматичними діями росіян, як і ми, українці.
А тепер декілька слів про сам семінар.
По-перше, необхідно відзначити, що всі учасники проекту PHARMA TOUR — це фактично клуб однодумців, що за власний рахунок організовують поїздки, зустрічаються та обговорюють проблеми розвитку фармринку.
Цього разу тема семінару — «Зовнішні чинники розвитку фармацевтичного ринку». Після виступу організаторів заходу, зокрема Ольги Хмельницької, слово було надано керівнику Фармакопейного центру, доктору хімічних наук, професору Олександру Гризодубу, який виступив з доповіддю на тему «Друге видання Державної Фармакопеї України та перспективи її розвитку в якості постійного члена Європейської Фармакопеї».
Доповідач проінформував про закінчення дії у 2014 р. Державної Фармакопеї України — 1 (ДФУ), що складається з 5 томів, у зв’язку з випуском ДФУ — 2. При цьому основні завдання ДФУ — 2 у контексті постійного членства України в Європейської Фармакопеї (ЄФ), це: актуалізація вже діючих статей; монографії на ліки та рослинну сировину; гармонізація ДФУ з ЄФ; екстемпоральні препарати та дієтичні домішки тощо.
ДФУ — 2 складається з трьох томів обсягом 2000 сторінок. До речі, Україна як постійний член ЄФ повинна імплементувати всі зміни ЄФ до ДФУ, що нарешті й відбувається, однак це передбачає на першому етапі відмову від російської мови в ДФУ. А на другому — і від української мови на синтетичні субстанції. Доповідач проінформував, що Україна на сьогодні має власну Національну систему фармакопейних стандартних примірників (ФСП). Але це також потребує гармонізації атестації ФСП ДФУ з ФСП ЄФ.
Крім того, України — єдина з країн СНД, що має Національну програму професіонального тестування лабораторій з контролю якості лікарських засобів. Зазначена програма не має аналогів у світі. Однак програма професіонального тестування ДФУ також потребує гармонізації з такою ЄФ.
На цей час розробляється концепція введення в ДФУ комплексу загальних та приватних статей на екстемпоральні ліки. При цьому застосовується досвід розвинутих країн. Також в ДФУ вводиться загальна стаття на дієтичні добавки, що є досягненням Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва Академії медичних наук України (АМН України).
Наступний доповідач, завідувач лабораторії Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України, кандидат економічних наук Наталія Останіна у доповіді на тему «Результати досліджень щодо складу та ефективності вітаміно-мінеральних комплексів (БАД)» проінформувала про методи випробування таких комплексів. У цілому доповідь була присвячена не лише методам контролю, а й тому, що міститься в біологічно активних добавках.
Наталія Очеретяна, співробітник Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України, у доповіді «Регламентація процесу управління документацією» проінформувала, що документація є важливим ресурсом для проведення будь-якої діяльності та прийняття управлінських рішень. Розробка та впровадження нових підходів в управлінні документацією в лабораторіях з контролю якості лікарських засобів дозволяє забезпечити виконання вимог у рамках системи управління якістю та гарантувати стабільне, прогнозоване виконання всіх видів діяльності, які так чи інакше впливають на достовірність отриманих результатів випробувань.
Вперше в лабораторії з контролю якості лікарських засобів, яка здійснює діяльність відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, розроблено заходи та запропоновано проводити діяльність по управлінню документацією у відповідності до вимог стандарту ДСТУ ISO/IEC 9001:2009.
На думку доповідача, застосування на практиці запропонованих заходів дозволить лабораторії з контролю якості лікарських засобів підвищити ефективність діяльності щодо поводження з документацією та організувати надійне забезпечення всіх видів робіт необхідною інформацією. Документи системи управління, розроблені лабораторією, повинні мати однозначну ідентифікацію. Серед її елементів мають бути дата випуску та (або) позначки перегляду, нумерація сторінок, їх загальна кількість або позначка закінчення документа із зазначенням того, хто його випустив.
Здобувач Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Анна Останіна у доповіді на тему «Обмеження інтелектуальної власності в фармацевтичній сфері» розповіла про те, що більшість дослідників — фахівців фармацевтичної справи, виходячи з уявлень, що склалися у світовій фармацевтичній галузі, пропонують класифікацію лікарських засобів з погляду їх інноваційності, відповідно до якої всі ліки можна розділити на три групи: оригінальні, генерики та інші (фітопрепарати, гомеопатичні, комбіновані). У складі оригінальних препаратів, пріоритет яких визначається їх патентним захистом, виокремлюють інноваційні і аналоги, останні — розділяють на препарати з ознаками інноваційності і псевдоінновації (me-too). Однак інноваційність не є постійною ознакою, і препарати-аналоги в результаті їхнього використання і розкриття фармакотерапевтичного потенціалу можуть одержати «титул» інновації або в базовій, або в новій сфері застосування. При цьому лікарські засоби, що раніше були інноваціями, втрачають свої позиції і переходять до розряду аналогів.
Ірина Гінкул у доповіді на тему «Регламентація процесу проведення фізико-хімічних випробувань в державній лабораторії з контролю якості лікарських засобів ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України» проаналізувала негативні фактори, що впливають на виникнення помилок у роботі фізико-хімічного підрозділу, визначила заходи забезпечення достовірних результатів та критерії ефективності функціонування процесу проведення випробувань.
Анатолій Череменко в доповіді на тему «Регламентація процесу інформаційного забезпечення в державній лабораторії з контролю якості лікарських засобів ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України» проінформував, що на сьогодні, у період гармонізації українського законодавства з сучасними міжнародними стандартами, вже виникла необхідність впровадження вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 у діяльність лабораторій. Ефективність їх впровадження та застосування системи управління якістю в лабораторіях з контролю якості лікарських засобів має базуватися на використанні спеціалізованих лабораторно-інформаційних систем в усіх сферах діяльності, а також на застосуванні сучасних методів управління процесом інформаційного забезпечення. У зв’язку з цим вперше в лабораторії з контролю якості лікарських засобів, яка займається державним контролем якості та здійснює свою діяльність у відповідності до вимог стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, розроблено та впроваджено системи управління, застосування якої повністю відповідає вимогам зазначеного стандарту, і яка дозволила оптимізувати та підвищити загальну ефективність роботи усієї лабораторії, також здійснено регламентацію процесу інформаційного забезпечення відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO 9001:2009.
Олена Кузнецова у доповіді на тему «Регламентація процесу аналітичної обробки замовлень та управління сумнівними результатами в державній лабораторії з контролю якості лікарських засобів ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України» зазначила, що в умовах реформування фармацевтичного сектору України шляхом переходу на міжнародні правила обігу ліків на всіх ланках — створення, випробування, реєстрація, виробництво, реалізація і застосування лікарських засобів — виникає необхідність аналізу сучасних вимог та розробка і впровадження практичних заходів в лабораторіях з контролю якості щодо застосування сучасних методів управління та проведення робіт відповідно до міжнародних стандартів. Тому вперше визначено практичні шляхи оптимізації ефективного управління проведенням випробувань (зокрема щодо поводження із сумнівними результатами випробувань) лабораторій з контролю якості препаратів, які функціонують у системі державного контролю за реєстрацією та обігом ліків на ринку України, та шляхи впровадження в їх діяльність сучасних підходів до управління якістю відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO/IEC 17025 та ISO 9001.
Застосування нових заходів управління проведенням випробувань дасть змогу держаній лабораторії з контролю якості ліків ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України» оптимізувати свою діяльність, зробити її більш керованою та прогнозованою, унеможливити видачу замовникам недостовірних результатів випробувань
Вадим Брязкало у доповіді на тему «ДУ Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України» висвітлив діяльність установи та лабораторії, зокрема розповів про кадровий склад, досягнення, основні напрямки діяльності, а також співпрацю з фармацевтичними закладами інших країн тощо.
Крім того, виступили Юлія Лисенко з доповіддю «Забезпечення функціонування системи управління якістю в Державній лабораторії з контролю якості лікарських засобів ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України»», здобувач Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тарас Кульбаба, завідувач кафедри Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Віталій Пашков з доповіддю на тему «Захист прав медичних та фармацевтичних закладів при здійсненні державного контролю уповноваженими органами» та старший викладач кафедри управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ, кандидат фармацевтичних наук Ольга Хмельницька з доповіддю на тему «Особливості забезпечення якості фармацевтичної продукції при здійсненні договірних відносин».
Крім теоретичної частини семінару, а також відвідування історичних і просто цікавих місць учасники туру побували в аптечних закладах, як тих, що розміщенні у великих містах, зокрема Гавані, так і в невеличких. Необхідно відзначити відсутність на полицях аптек фармацевтичної продукції у зв’язку з тим, що її відпуск здійснюють лише за рецептом лікаря. Тому «вирішено» дуже багато проблем: і реклами ліків, і безрецептурного відпуску тощо.
У цілому Куба — це країна суперечностей, країна прекрасних людей і … це Острів…
Коментарі