Законопроект «Про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи подаємо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві».

Проект Закону під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України доповідатиме народний депутат України Богомолець О.В.

Народні депутати України О.В. Богомолець
О.А. Корчинська
О.С. Мусій
Р.С. Семенуха
І.В. Сисоєнко

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Встановлені Законом України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» (Відомості Верховної Ради України 2012, № 12-13, ст.81; із змінами, внесеними Законами України від 5 липня 2012 року № 5081-VI та від 10 квітня 2014 року № 1197-VII) завдання реформування не було виконано, зокрема через брак часу для досягнення очікуваних результатів, політичну ситуацію. Необхідно продовжити до 31 грудня 2015 рік реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві та надати можливість завершити та показати нові моделі управління та організації системи охорони здоров’я в пілотних регіонах.

У Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві розпочато з 2011 року впровадження нових для системи охорони здоров’я організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів. Метою впровадження таких змін була необхідність підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення.

За даними Міністерства охорони здоров’я України станом на початок 2014 року в пілотних регіонах повністю сформовано мережу закладів охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу, підвищено рівень фізичної доступності первинної медичної допомоги для населення. Впроваджено з 2012 року об’єднання фінансових потоків для надання первинної медичної допомоги на районному/міському рівнях, для вторинної, третинної та екстреної допомоги на обласному рівні. З врахуванням окремих зауважень зміни оплати праці в пілотних регіонах мали позитивний характер. Реалізовується новий механізм виплат медичним працівникам первинної ланки, зокрема надбавок за обсяг і якість виконаної роботи.

У регіонах завершено фінансове розмежування закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівнів медичної допомоги, що дало змогу сконцентрувати кошти на фінансування закладів первинної медичної допомоги на рівні районних бюджетів і бюджетів міст обласного значення, та сформовано систему надання первинної медичної допомоги.

Станом на початок 2014 року у пілотних регіонах повністю сформовано мережу закладів охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу. Усі відкриті центри первинної медичної допомоги мають статус юридичних осіб, реєстраційні посвідчення та ліцензії МОЗ України на медичну практику.

Нажаль, досвід пілотних регіонів не отримав належного поширення через нестабільну політичну ситуацію та події на сході України. Згідно Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» після 31 грудня 2014 року заклади охорони здоров’я, що надають первинну та вторинну медичну допомогу, вимушені будуть повернутись у власність громад, що є трудомістким і витратним процесом.

Правовий статус закладів охорони здоров’я був змінений та замінені всі установчі документи з бюджетних закладів охорони здоров’я на некомерційні неприбуткові комунальні підприємства. Зокрема, проведено сесії обласних, міських та районних рад, проведено перереєстрацію закладів охорони здоров’я у державного реєстратора, фондах соціального страхування, податкових органах, органах статистики та державної казначейської служби, здійснено виплати коштів медичним працівникам та керівникам за невикористані відпустки, внесено зміни в статутні документи, отримано нові ліцензії на медичну практику тощо. В разі не прийняття даного закону всі ці дії потрібно буде ще раз провести, що потребуватиме додаткових витрат бюджетних коштів.

2. Цілі та завдання проекту

Метою прийняття Закону України «Про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» є продовження реформування, що було розпочато відповідно до Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» (Відомості Верховної Ради України 2012, № 12-13, ст.81; із змінами, внесеними законами України від 5 липня 2012 року № 5081-VI та від 10 квітня 2014 року № 1197-VII), до 31 грудня 2015 року для реалізації у повному обсязі визначених положень.

Крім цього, прийняття законопроекту є необхідним заходом щодо попередження значних ризиків та додаткових навантажень, які виникнуть у протилежному випадку.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

В проекті Закону пропонується продовжити реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві на один календарний рік до 31 грудня 2015 року.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

На сьогодні суспільні відносини, що належать до предмету правового регулювання проекту Закону України «Про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», частково врегульовані нормами, що містяться у наступних актах законодавства України: Конституції України; Основах законодавства України про охорону здоров’я, Бюджетному кодексі України, Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, Законах України «Про оплату праці», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування» в Україні та інших законодавчих та нормативно – правових актах України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових фінансових та матеріальних витрат.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проектів Закону.

Реалізація законопроекту дасть можливість в повному обсязі реалізувати реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві, залучити до проведення реформи медичного обслуговування найбільш підготовлені регіони та відпрацювати оптимальну модель реформування системи охорони здоров’я.

Народні депутати України О.В. Богомолець
О.А. Корчинська
О.С. Мусій
Р.С. Семенуха
І.В. Сисоєнко

Проект

від 06.02.2015 р. реєстраційний № 2050

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві

Цей Закон визначає організаційні та правові засади продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві.

Стаття 1. Реформування системи охорони здоров’я

1. Метою реалізації у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві пілотного проекту щодо продовження реформування системи охорони здоров’я (далі — пілотний проект) є впровадження та відпрацювання нових організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів, з урахуванням результатів реалізації Закону України «Про порядок реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», що спрямовані на підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення і є необхідними для розвитку системи охорони здоров’я України.

2. Пілотний проект передбачає проведення протягом 2015 року структурно-організаційної та функціональної перебудови системи медичного обслуговування у пілотних регіонах, що дасть змогу:

підвищити рівень медичного обслуговування населення, розширити можливості щодо його доступності та якості;

впровадити нові підходи щодо організації роботи закладів охорони здоров’я в пілотних регіонах та їх фінансового забезпечення;

підвищити ефективність використання бюджетних коштів, передбачених для фінансового забезпечення системи охорони здоров’я у пілотних регіонах;

вдосконалити механізми взаємодії та координації надання первинної та вторинної медичної допомоги щодо організації консультативно-діагностичних послуг за направленням лікарів, що надають первинну медичну допомогу.

3. Реалізація пілотного проекту передбачає:

Завершення формування на базі існуючої в пілотних регіонах мережі закладів охорони здоров’я структурованої за видами медичної допомоги системи медичного обслуговування шляхом відокремлення (або об’єднання) закладів охорони здоров’я, які задовольняють потреби населення у первинній, вторинній, третинній та екстреній медичній допомозі;

вдосконалення функціонування у пілотних регіонах центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги для задоволення потреб населення у такій медичній допомозі;

перепрофілювання закладів охорони здоров’я пілотних регіонів, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, з урахуванням інтенсивності її надання;

перерозподіл ресурсів між закладами охорони здоров’я пілотних регіонів, що надають первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) та екстрену медичну допомогу на території зазначених регіонів;

розмежування видатків між місцевими бюджетами на охорону здоров’я за видами медичної допомоги;

здійснення починаючи з 2015 року фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я в пілотних регіонах за видами медичної допомоги відповідно до договорів про медичне обслуговування населення згідно з вимогами цього Закону;

вдосконалення системи індикаторів якості медичної допомоги, які враховуються під час оцінювання якості медичної допомоги відповідного виду;

вдосконалення програмно-цільового методу у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів у частині видатків на охорону здоров’я за відповідними видами медичної допомоги.

Учасниками пілотного проекту є заклади охорони здоров’я незалежно від виду і типу, які здійснюють медичне обслуговування на території пілотних регіонів згідно з вимогами цього Закону, а також центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування пілотних регіонів.

4. Для цілей цього Закону комунальні заклади охорони здоров’я у пілотних регіонах відповідно до закону можуть бути реорганізовані у комунальні некомерційні підприємства або комунальні некомерційні установи, основною метою яких є здійснення медичного обслуговування населення без мети одержання прибутку.

Такі заклади охорони здоров’я є неприбутковими організаціями.

Стаття 2. Мережа закладів охорони здоров’я пілотних регіонів

1. Мережа закладів охорони здоров’я у пілотних регіонах — сукупність закладів охорони здоров’я, що задовольняють у пілотних регіонах потребу населення у медичному обслуговуванні на основі професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Функціонування мережі закладів охорони здоров’я у пілотних регіонах здійснюється з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності створення умов для забезпечення належної якості такого обслуговування, його своєчасності та доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

2. Планування та прогнозування розвитку мережі комунальних закладів охорони здоров’я у пілотних регіонах здійснюються в межах повноважень, визначених законом, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

3. Планування та прогнозування розвитку мережі комунальних закладів охорони здоров’я у пілотних регіонах здійснюються з урахуванням:

профілю, спеціалізації та інтенсивності надання медичної допомоги;

нормативів медичного обслуговування населення за видами медичної допомоги.

Порядок планування та прогнозування розвитку мережі комунальних закладів охорони здоров’я у пілотних регіонах, а також нормативи щодо медичного обслуговування населення за видами медичної допомоги визначає центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

4. Перелік типів закладів охорони здоров’я за видами медичної допомоги, що ними надається, їх функції відповідно до профілю і спеціалізації визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Стаття 3. Організація фінансового забезпечення функціонування системи охорони здоров’я у пілотних регіонах під час реалізації пілотного проекту

1. Організація фінансового забезпечення реалізації пілотного проекту передбачає:

формування показників проектів бюджетів на 2015 рік з урахуванням концентрації бюджетних коштів для надання первинної медичної допомоги на рівні районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення, коштів на надання вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та екстреної медичної допомоги — на рівні обласних бюджетів пілотних регіонів (крім міста Києва) та бюджетних коштів для надання первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та екстреної медичної допомоги на рівні бюджету міста Києва;

визначення у пілотних регіонах обсягу видатків за рівнями місцевих бюджетів на охорону здоров’я: на первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) та екстрену медичну допомогу для формування показників проектів бюджетів на 2015 рік ;

впровадження механізму фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я у пілотних регіонах за видами медичної допомоги на підставі договорів про медичне обслуговування населення, які укладаються згідно з вимогами цього Закону.

2. Розподіл обсягу видатків між закладами охорони здоров’я у пілотних регіонах за видами медичної допомоги, яка ними надається, здійснюється відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Стаття 4. Договори про медичне обслуговування населення

1. Примірні договори про медичне обслуговування населення затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

2. Сторонами договору про медичне обслуговування населення є:

щодо первинної медичної допомоги — центри первинної (медико-санітарної) медичної допомоги та відповідні головні розпорядники бюджетних коштів районних, міських (міст обласного значення) бюджетів, бюджету міста Києва;

щодо вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги — заклади охорони здоров’я, які забезпечують надання такої допомоги, та відповідні головні розпорядники бюджетних коштів обласних бюджетів та бюджету міста Києва;

щодо третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги — заклади охорони здоров’я, які забезпечують надання такої допомоги, та відповідні головні розпорядники бюджетних коштів обласних бюджетів та бюджету міста Києва;

щодо екстреної медичної допомоги — центри екстреної медичної допомоги та відповідні головні розпорядники бюджетних коштів обласних бюджетів та бюджету міста Києва.

3. У договорі про медичне обслуговування населення обов’язково зазначаються:

обсяг медичної допомоги, надання якої повинен забезпечити заклад охорони здоров’я;

індикатори якості медичної допомоги;

обсяг видатків на забезпечення надання медичної допомоги;

права та обов’язки сторін, їх відповідальність.

4. Інформація щодо укладених договорів про медичне обслуговування населення протягом тижня з дня їх укладення розміщується на офіційному веб-сайті головних розпорядників бюджетних коштів та у доступних для населення місцях у закладах охорони здоров’я.

Стаття 5. Штатний розпис закладів охорони здоров’я пілотних регіонів

1. Штатний розпис закладу охорони здоров’я пілотного регіону визначається керівником такого закладу і затверджується за його поданням головним розпорядником бюджетних коштів. Штатний розпис формується залежно від виду та обсягу медичної допомоги, що надається таким закладом охорони здоров’я.

2. Для закладів охорони здоров’я, які є учасниками пілотного проекту, дія існуючих штатних нормативів, установлених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, не застосовується.

Стаття 6. Оплата праці медичних працівників закладів охорони здоров’я пілотних регіонів

1. Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я, що є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я відповідно до цього Закону, в тому числі порядок встановлення заохочувальних виплат медичним працівникам виходячи з обсягу та якості виконаної роботи, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Моніторинг реформування системи охорони здоров’я

1. Моніторинг реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві проводиться центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я з використанням системи індикаторів.

2. Індикатори для проведення оцінки результатів пілотного проекту, а також індикатори якості медичної допомоги затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

3. Результати моніторингу реформування системи охорони здоров’я використовуються виключно для прийняття рішень щодо подальшого розвитку системи медичного обслуговування населення та реформування системи охорони здоров’я в Україні і не можуть бути застосовані в інших цілях.

4. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування пілотних регіонів мають право вносити до центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я пропозиції щодо реалізації пілотного проекту на території таких регіонів.

5. Місцеві державні адміністрації пілотних регіонів забезпечують залучення громадськості, зокрема асоціацій пацієнтів, до проведення моніторингу та здійснення контролю якості медичної допомоги та медичного обслуговування у пілотних регіонах.

Стаття 8. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та діє до 31 грудня 2015 року.

2. На період реалізації пілотного проекту:

дія ліцензій та інших дозвільних документів, виданих закладам охорони здоров’я пілотних регіонів до набрання чинності цим Законом, поширюється на заклади охорони здоров’я таких регіонів, які створені на їх базі у процесі реорганізації;

лікарі-спеціалісти реорганізованих закладів охорони здоров’я пілотних регіонів, які працевлаштовуються на посади лікарів загальної практики — сімейної медицини, проходять відповідну спеціалізацію безоплатно та у першочерговому порядку. До видачі свідоцтва, що підтверджує проходження цієї спеціалізації, за такими лікарями зберігається кваліфікаційна категорія за попередньою спеціальністю.

3. У разі якщо внаслідок реорганізації закладів охорони здоров’я у пілотних регіонах працівники таких закладів переводяться за їх згодою на іншу нижчеоплачувану роботу в тому самому або іншому закладі, оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до положень цього Закону або за бажанням таких працівників їх середній заробіток за попереднім місцем роботи зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше шести місяців з дня такого переведення.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) частину третю статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 24, ст. 883) доповнити абзацом сімнадцятим такого змісту:

«Послуги з медичного обслуговування населення, що надаються за договором, укладеним відповідно до Закону України «Про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» .

5. Кабінету Міністрів України з дня набрання чинності цим Законом

протягом трьох місяців:

прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;

забезпечити прийняття міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

протягом місяця:

підготувати пропозиції, щодо внесення змін, що випливають із цього Закону до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та внести їх на розгляд Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України В. Гройсман

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», що передбачає внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII

Чинна редакція Редакція з урахуванням змін
Ст. 8 Прикінцеві та перехідні положення Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII
Ст. 2 п. 3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:товари, роботи і послуги, пов’язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот, монет і державних нагород України, їх зберіганням, транспортуванням та обліком;товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється закордонними дипломатичними установами;товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю» ;

послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу;

товари і послуги, закупівля яких здійснюється для підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні;

товари, послуги, пов’язані з операціями Національного банку України із забезпечення управління золотовалютними резервами, їх розміщення, купівлі та продажу на вторинному ринку цінних паперів, здійснення валютних інтервенцій шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках;

Ст. 2 п. 3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:товари, роботи і послуги, пов’язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот, монет і державних нагород України, їх зберіганням, транспортуванням та обліком;товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється закордонними дипломатичними установами;товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю» ;

послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу;

товари і послуги, закупівля яких здійснюється для підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні;

товари, послуги, пов’язані з операціями Національного банку України із забезпечення управління золотовалютними резервами, їх розміщення, купівлі та продажу на вторинному ринку цінних паперів, здійснення валютних інтервенцій шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках;

придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно;послуги міжнародних третейських судів, міжнародних комерційних арбітражів для розгляду та вирішення спорів, у яких бере участь замовник;послуги фінансових установ, в тому числі міжнародних фінансових організацій, пов’язані із залученням кредитних ресурсів та коштів до статутного капіталу замовником;фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем, передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів;

послуги, закупівля яких здійснюється банками для надання ними банківських послуг та проведення банківських операцій відповідно до законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про Національний банк України» ;

послуги, які надаються Національним банком України відповідно до закону;

придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно;послуги міжнародних третейських судів, міжнародних комерційних арбітражів для розгляду та вирішення спорів, у яких бере участь замовник;послуги фінансових установ, в тому числі міжнародних фінансових організацій, пов’язані із залученням кредитних ресурсів та коштів до статутного капіталу замовником;фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем, передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів;

послуги, закупівля яких здійснюється банками для надання ними банківських послуг та проведення банківських операцій відповідно до законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про Національний банк України» ;

послуги, які надаються Національним банком України відповідно до закону;

бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України — паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, які відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, марки акцизного податку, які виготовляються підприємствами, що входять до сфери управління Національного банку України, а також товари, роботи і послуги, необхідні для їх виготовлення;послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтею 34 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» ;товари, роботи і послуги, необхідні для виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб покладених на нього функцій та повноважень, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку. бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України — паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, які відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, марки акцизного податку, які виготовляються підприємствами, що входять до сфери управління Національного банку України, а також товари, роботи і послуги, необхідні для їх виготовлення;послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтею 34 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» ;товари, роботи і послуги, необхідні для виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб покладених на нього функцій та повноважень, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку;послуги з медичного обслуговування населення, що надаються за договором, укладеним відповідно до Закону України «Про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві.

ВИСНОВОК

щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи проекту нормативно-правового акта

від 19.03.2014 р.

Назва проекту акта: проект Закону України про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві.

Реєстр. № 2050 від 6 лютого 2015 р.

Суб’єкт права законодавчої ініціативи: народні депутати України Богомолець О.В., Корчинська О.А. та інші.

Головний комітет з підготовки і попереднього розгляду – Комітет з питань охорони здоров’я.

У проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету від 19 березня 2015 р., протокол № 18).

Заступник Голови Комітету І. Попов

ВИСНОВОК

Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» (реєстр. № 2050 від 06.02.2015 р.)

від 11.03.2015 р.

У законопроекті пропонується визначити «організаційні та правові засади продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві». З цією метою передбачається, зокрема, перепрофілювати заклади охорони здоров’я пілотних регіонів, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, з урахуванням інтенсивності її надання, перерозподілити ресурси між закладами охорони здоров’я, що надають первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) та екстрену медичну допомогу, розмежувати видатки між місцевими бюджетами на охорону здоров’я за видами медичної допомоги та інше.

Метою прийняття законопроекту, як зазначається у Пояснювальній записці до нього, «є продовження реформування, що було розпочато відповідно до Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» … до 31 грудня 2015 року для реалізації у повному обсязі визначених положень. Крім цього, прийняття законопроекту є необхідним заходом щодо попередження значних ризиків та додаткових навантажень, які виникнуть у протилежному випадку».

Зважаючи на те, що законопроект значною мірою відтворює положення Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», вважаємо за доцільне висловити зауваження, які є актуальними для проекту Закону, що розглядається, а також нові.

Значна частина запропонованого у законопроекті матеріалу за змістом і характером його викладення схожа на положення державної цільової програми. Такий характер цього законопроекту засвідчує його назва – «Про продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві». Йдеться також про положення статей 1, 2, 3, 7 проекту, якими визначаються його мета, очікувані результати, заходи, джерела їх фінансування, моніторинг проведення реформування системи охорони здоров’я (наприклад: «впровадження та відпрацювання нових організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів» (ч. 1 ст. 1); «впровадити нові підходи щодо організації роботи закладів охорони здоров’я в пілотних регіонах та їх фінансового забезпечення; підвищити ефективність використання бюджетних коштів, передбачених для фінансового забезпечення системи охорони здоров’я у пілотних регіонах; вдосконалити механізми взаємодії та координації надання первинної та вторинної медичної допомоги щодо організації консультативно-діагностичних послуг за направленням лікарів, що надають первинну медичну допомогу» (ч. 2 ст. 1); «вдосконалення функціонування у пілотних регіонах центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги для задоволення потреб населення у такій медичній допомозі; перерозподіл ресурсів між закладами охорони здоров’я пілотних регіонів, що надають первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) та екстрену медичну допомогу на території зазначених регіонів» (ч. 3 ст. 1); «функціонування мережі закладів охорони здоров’я у пілотних регіонах здійснюється з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності створення умов для забезпечення належної якості такого обслуговування, його своєчасності та доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів» (ч. 1 ст. 2); «формування показників проектів бюджетів на 2015 рік з урахуванням концентрації бюджетних коштів для надання первинної медичної допомоги на рівні районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення, коштів на надання вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та екстреної медичної допомоги — на рівні обласних бюджетів пілотних регіонів (крім міста Києва) та бюджетних коштів для надання первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та екстреної медичної допомоги на рівні бюджету міста Києва» (ч. 1 ст. 3); «місцеві державні адміністрації пілотних регіонів забезпечують залучення громадськості, зокрема асоціацій пацієнтів, до проведення моніторингу та здійснення контролю якості медичної допомоги та медичного обслуговування у пілотних регіонах» (ч. 5 ст. 7) тощо). Відповідні положення не наповнені конкретним нормативним змістом, не встановлюють права і обов’язки учасників відповідних суспільних відносин, що не узгоджується з природою закону, як нормативно-правового акту.

Абзаци 2 і 3 ч. 1 ст. 3 проекту є фактично ідентичними за змістом, оскільки в них йдеться про завдання диференціації бюджетних видатків за видами медичної допомоги та рівнями місцевих бюджетів при плануванні відповідних показників у 2015 році.

Згідно з ч. 2 ст. 3 проекту розподіл обсягу видатків між закладами охорони здоров’я у пілотних регіонах за видами медичної допомоги, яка ними надається, здійснюється відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. У проекті, на нашу думку, доцільно було б визначити принаймні основоположні засади та принципи такого розподілу.

Незрозумілим виглядає зміст абз. 2 ч. 2 ст. 8 проекту, в якому зазначається, що «на період реалізації пілотного проекту: дія ліцензій та інших дозвільних документів, виданих закладам охорони здоров’я пілотних регіонів до набрання чинності цим Законом, поширюється на заклади охорони здоров’я таких регіонів, які створені на їх базі у процесі реорганізації».

Зауваження викликає положення ч. 3 ст. 8 проекту, згідно з яким «у разі якщо внаслідок реорганізації закладів охорони здоров’я у пілотних регіонах працівники таких закладів переводяться за їх згодою на іншу нижче оплачувану роботу в тому самому або іншому закладі, оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до положень цього Закону або за бажанням таких працівників їх середній заробіток за попереднім місцем роботи зберігається на весь час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше шести місяців з дня такого переведення». Річ у тому, що економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі – підприємства), а також з окремими громадянами, та сфери державного і договірного регулювання оплати праці регулюються Законом України «Про оплату праці». Тому відповідні питання не можуть регулюватися Законом України «Про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві», оскільки відносяться до предмету регулювання Закону України «Про оплату праці». Зокрема, звертаємо увагу на те, що згідно із статтею 6 цього чинного Закону основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати і формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються профільним міністерством.

Вважаємо за доцільне також розмежувати переведення у тому ж закладі охорони здоров‘я і переведення до іншого закладу охорони здоров‘я, а також чітко визначити відповідно до Кодексу законів про працю процедуру проведення таких змін.

Принагідно слід зауважити, що у законопроекті не дотримані вимоги усталеної законодавчої техніки, згідно з якими строк набрання чинності законом, доручення, що пов’язані з його прийняттям, розміщуються в окремому розділі, а не в статті, як це має місце у законопроекті.

У законопроекті пропонується внести зміни до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель», згідно з якими дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є «послуги з медичного обслуговування населення, що надаються за договором, укладеним відповідно до Закону України «Про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві»». Не заперечуючи в цілому проти спрощення процедури здійснення державних закупівель зазначених послуг, у той же час вважаємо звернути увагу на те, що Кабінет Міністрів України при поданні на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України «Про здійснення державних закупівель» у новій редакції (який був прийнятий 10 квітня 2014 року) зазначав, що однією із законодавчих новел є скорочення «переліку випадків, на які не поширюється дія Закону (з 44 до 10 випадків) з метою запобігання безконтрольного використання державних коштів, прозорості та відкритості сфери державних закупівель» (див. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=50444). Крім того, управління у своїх висновках до законопроектів, поданих суб’єктами законодавчої ініціативи стосовно пропозицій щодо непоширення загальних вимог, встановлених Законом України «Про здійснення державних закупівель», на процедури закупівлі за державні кошти тих чи інших товарів, робіт та послуг, звертає увагу на те, що такі пропозиції не повною мірою узгоджуються з основною метою цього Закону, яка полягаєу створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні раціонального та ефективного використання державних коштів.

Погоджуючись в цілому з необхідністю «підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення», проанонсованого Законом України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» (який втратив чинність 31.12. 2014 р.), водночас звертаємо увагу на те, що у супровідних до законопроекту документах надана інформація лише щодо проведених організаційних заходів з реформування системи охорони здоров’я. Проте в них відсутній ґрунтовний аналіз результативності реалізації зазначеного Закону, насамперед, в контексті покращання умов доступу громадян до медичних послуг, в тому числі за рахунок оптимізації мережі медичних закладів тощо. Потреба в такому аналізі видається актуальною, зокрема, з огляду й на доцільність спростування застереження, що запропонована законодавча ініціатива в умовах обмеженості бюджетів коштів несе у собі ризики зменшення обсягу медичного забезпечення населення на території зазначених пілотних регіонів, а також враховуючи ту обставину, що у зв’язку з прийняттям 28.12.2014 р. Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» (№ 76-VIII) втратив чинність Закон України «Про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я», яким був введений мораторій на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я, зміну їх головного призначення, скорочення штату, режиму роботи, кількості ліжко-місць, що збільшує ймовірність настання зазначених ризиків.

Також звертаємо увагу на те, що у проекті не визначені особливості продовження реформування галузі в Донецькій області, яке, у зв’язку з відповідними подіями на Сході України, очевидно, матиме свою специфіку.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи той факт, що за змістом відповідних положень Конституції України (ст. 116) та Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (ст. 20) проведення державної політики у всіх сферах суспільного життя (в тому числі і в сферах охорони здоров’я, державних закупівель) забезпечує Кабінет Міністрів України, вважаємо, що рішення щодо внесеного законопроекту доцільно приймати з урахуванням відповідного висновку Уряду.

Перший заступник Керівника Головного управління С. Гудзинський

ВИСНОВОК

Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я

від 13.03.2015 р.

Комітет Верховної Ради України на своєму засіданні (протокол № 10 від 13 березня 2015 р.) розглянув проект закону України про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві (реєстр. № 2050 від 6 лютого 2015 р.), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Корчинською О.А., Мусієм О.С., Семенухою Р.С. та Сисоєнко І.В.

Як зазначено у преамбулі законопроекту, він визначає правові засади продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві.

У пояснювальній записці до проекту закону необхідність його прийняття обґрунтовується тим, що встановлені Законом України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» завдання із запровадження реформи галузі не було виконано, зокрема через брак часу для досягнення очікуваних результатів, політичну ситуацію. Тому необхідно продовжити до 31 грудня 2015 рік реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві та надати можливість завершити та показати нові моделі управління та організації системи охорони здоров’я в пілотних регіонах.

Наголошується на тому, що, за даними МОЗ України, станом на початок 2014 року в пілотних регіонах було повністю сформовано мережу закладів охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу, підвищено рівень фізичної доступності первинної медичної допомоги для населення, усі створені у пілотних регіонах центри первинної медичної допомоги отримали статус юридичних осіб, реєстраційні посвідчення та ліцензії МОЗ України на медичну практику; з 2012 року впроваджено об’єднання фінансових потоків для надання первинної медичної допомоги на районному/міському рівнях, для вторинної, третинної та екстреної допомоги на обласному рівні. В основному позитивно оцінюються також запроваджені у пілотних регіонах зміни в оплаті праці медичних працівників, новий механізм виплат медичним працівникам первинної ланки, зокрема надбавок за обсяг і якість виконаної роботи.

Підкреслюється, що у пілотних регіонах завершено фінансове розмежування закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівнів медичної допомоги, що дало змогу сконцентрувати кошти на фінансування закладів первинної медичної допомоги на рівні районних бюджетів і бюджетів міст обласного значення, та сформовано систему надання первинної медичної допомоги.

У зв’язку з цим варто погодитися із зауваженням авторів законопроекту з приводу того, що набутий досвід, на жаль, не отримав належного поширення.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку на даний законопроект від 11 березня 2015 р. (додається) висловило ряд зауважень до нього та наголошує на тому, що рішення щодо внесеного законопроекту доцільно приймати з урахуванням відповідного висновку Уряду.

За результатами розгляду проекту закону України про порядок продовження реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві (реєстр. № 2050), поданого народними депутатами України О. Богомолець, О. Корчинською, О. Мусієм, Р. Семенухою та І. Сисоєнко, Комітет з питань охорони здоров’я прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект у першому читанні та доручити Комітету з питань охорони здоров’я підготувати його до другого читання з урахуванням зауважень та пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи.

Проект відповідної постанови Верховної Ради України із зазначеного питання додається.

Співдоповідачем із зазначеного питання під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України пропонується визначити народного депутата України Голову Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Богомолець О.В.

Голова Комітету О.В. Богомолець

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*