Підвищення цін на ліки: який є вихід?

12 березня відбулася прес-конференція на тему «Зростання цін на медпрепарати: лікування стає недоступним». У заході взяли участь Віктор Серюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, та Максим Баришніков, адвокат, фахівець з медичного права. Під час заходу обговорювалися питання підвищення цін, ситуація із децентралізованими державними закупівлями, деякі законодавчі ініціативи та інше.

Підвищення цін на ліки: який є вихід?

Так, Віктор Сердюк зауважив, що найближчим часом можна очікувати, що ціни на фармацевтичну продукцію зростатимуть, адже протягом року вартість лікарських засобів збільшувалася повільніше, ніж девальвувала гривня.

Спікер зазначив, що Україна — єдина країна в Європі, де відсутня система реімбурсації, яка передбачає відшкодування вартості лікарських засобів, що споживаються в амбулаторному сегменті. Тобто за умови реімбурсації пацієнт отримує в аптечному закладі препарат за рецептом та сплачує лише частину його вартості, різницю в ціні відшкодовує держава. А український пацієнт повинен сплачувати вартість препаратів в повному обсязі, що, безумовно, відчутно «б’є» по кишенях громадян.

Стосовно проблем із забезпеченням фармацевтичною продукцією лікувально-профілактичних закладів, які виникли з 1 березня поточного року, спікер зауважив, що вони пов’язані з тим, що відповідно до постанови КМУ від 02.07.2014 р. № 240 для участі в державних закупівлях виробник повинен задекларувати оптово-відпускну ціну на лікарський засіб. У разі відсутності задек­ларованої оптово-відпускної ціни ліки не закуповуватимуться за державні кошти.

Проте через об’єктивні чинники — девальвацію національної валюти та запровадження додаткового оподаткування у вигляді 7% податку на додану вартість (далі — ПДВ) та 5% імпортного збору до початку березня МОЗ України задекларувало оптово-відпускні ціни лише на 25% минулорічної номенклатури державних закупівель. Те, що ціни на більшість лікарських засобів, які необхідно було закупити, донині не задекларовані, призвело до колапсу із забезпеченням населення лікарськими засобами у госпітальному сегменті та за пільговими умовами. Тому, на думку доповідача, необхідно терміново призупинити дію постанови № 240.

Також В. Сердюк звернув увагу на ініціативу народних депутатів щодо передачі централізованих закупівель лікарських засобів міжнародним організаціям. Він вважає, що для того, аби така ініціатива дійсно працювала, необхідно скласти 5-річний план закупівель, узгоджений із міжнародними організаціями, після чого виникнуть певні зобов’язання сторін щодо реалізації даного плану. У той же час виникає багато сумнівів стосовно даної ініціативи, бо жодного коментаря від міжнародних організацій досі не прозвучало. «Ніхто чомусь не коментує, ні ВООЗ, ні ЮНІСЕФ, ні ООН, лише МОЗ України «побєдоносно» повідомляє про подолання корупції у сфері централізованих закупівель», — зазначив В. Сердюк.

Доповідач, крім того, зазначив, що народними депутатами України ініційовано законопроект № 2151, яким пропонується звільнити від оподаткування ПДВ та додатковим імпортним збором лікарські засоби, що були закуплені процедурою через міжнародні організації. На думку спікера, необхідно звільняти всі лікарські засоби від оподаткування, внаслідок чого вони подешевшають щонайменше на 12%.

Як приклад неефективних дій профільного міністерства В. Сердюк навів ситуацію із закупівлею лікарських засобів для лікування гепатиту С у 2014 р. В Україні виробляється препарат, який застосовується для терапії цієї хвороби, але протягом минулого року посадовці Міністерства доклали зусиль для недопущення участі вітчизняного препарату у централізованих закупівлях. При цьому місячний курс лікування вітчизняним препаратом обходився б у 4–5 разів дешевше, ніж імпортним.

Про фактори, що впливають на здорожчання лікарських засобів, розповів Максим Баришніков. Насамперед, це зумовлено тим, що вартість імпортної продукції пов’язана з курсом валюти, який наразі постійно змінюється. Суттєва валютна складова присутня й у вітчизняній продукції. У розпорядженні МОЗ України немає ефективних важелів для впливу на ціноутворення лікарських засобів.

Проте Україна може зробити ряд кроків щодо зниження вартості препаратів для кінцевих споживачів. Мова йде про звільнення фармацевтичної продукції від оподаткування, запровадження реімбурсації на окремі соціально-важливі групи препаратів тощо.

Євген Прохоренко,
фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті