Народні депутати долучаються до вирішення проблеми декларування цін на ліки

8 квітня 2015 р. відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) під головуванням народного депутата Ольги Богомолець, у рамках якого було розглянуто низку проектів законодавчих актів. Зокрема, народні депутати підтримали внесення змін до деяких законів України щодо гарантій захисту прав дітей — жертв воєнних дій та збройних конфліктів (реєстраційний № 1410), а також у сфері державної системи біобезпеки під час створення, випробування, транспортування та використання генетично модифікованих організмів (реєстраційний № 1708). У той же час було відхилено проект щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації на території України ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, зареєстрованих у ЄС (реєстраційний № 1844).

Народні депутати долучаються до вирішення проблеми декларування цін на лікиТакож було прийнято рішення створити при Комітеті робочу групу з метою здійснення аналізу стану системи реабілітації осіб, які постраждали під час проведення антитерористичної операції, та напрацювання пропозицій щодо поліпшення координації та ефективності її функціонування. На наступному засіданні буде сформовано склад цієї групи, до неї, окрім народних депутатів, увійдуть представники громадськості, також оберуть її голову.

На цьому засіданні народні обранці також заслухали звіт Олександра Квіташвілі, міністра охорони здоров’я України, про заходи, що вживаються МОЗ України з метою забезпечення реформування галузі охорони здоров’я. У першу чергу міністр проінформував народних обранців про те, що МОЗ України змінює підходи до формування й реалізації державних цільових програм. Аудит їх ефективності та доцільності, який нещодавно було проведено в міністерстві, засвідчив, що виділені кошти державного й місцевих бюджетів можна було б витратити більш ефективно. Крім того, існує значний ресурс для внутрішнього перерозподілу фінансів. Проблеми було виявлено на кожному з етапів закупівлі. Раніше їх обсяги визначалися розміром коштів, які виділяє держава. По суті, ніхто не знав, для якої кількості населення закуповуються ліки, який відсоток потреби покривається. Аудит засвідчив, що за деякими програмами закупівлі здійснюються лише на 15–20% від необхідного обсягу.

На сьогодні в регіонах практично немає запасів лікарських засобів. Закупівлі 2014 р. відбулися в грудні, а поставки надійдуть у травні–червні. Таким чином, щоб уникнути дефіциту, МОЗ України проводить перемовини з організаціями, що надають гуманітарну допомогу. Так, у квітні очікуються перші поставки вакцини проти поліомієліту. За словами міністра, щоб уникнути в майбутньому таких ситуацій, необхідно переглянути термін відстрочки постачання закуплених ліків, який за договорами 2014 р. складає 180 днів.

За кожною з 19 програм збиралася окрема номенклатурна група, яка визначала перелік препаратів для закупівлі. Цей процес був непрозорим і занадто розтягнутим у часі. Натомість зараз у МОЗ формується єдина експертно-технічна група, до якої будуть у разі потреби залучатися вузькі спеціалісти для консультацій та громадськість для обговорення. Вона розпочне діяльність уже в квітні–травні. Для закупівлі будуть відбиратися ліки, що зареєстровані в Україні, входять до Примірного переліку ВООЗ основних лікарських засобів та можуть бути поставлені максимум за 60 днів. За словами міністра, також існує проблема розподілу закупленої продукції. Він звернувся до народних депутатів з проханням підтримати законопроект, який незабаром буде зареєстровано МОЗ, у разі прийняття якого можна буде заключати прямі договори з виробниками. У першу чергу це буде стосуватися закупівлі фармацевтичної продукції для пацієнтів з орфанними захворюваннями.

19 березня прийнято законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі)» (реєстраційний № 2150, на сьогодні його направлено на підпис Президенту України). МОЗ України вже завершено роботу з розробки підзаконних нормативних актів, зокрема постанов КМУ, і як тільки закон підпише Президент, їх буде розглянуто Урядом. Як підкреслив О. Квіташвілі, система закупівель через міжнародні організації повноцінно запрацює з 2016 р.

Що стосується реформування галузі, то воно потребує законодавчих новацій — необхідно вносити зміни до 9 законів. На сьогодні цей пакет проектів знаходиться на завершальному етапі підготовки. Зміни дозволять впровадити новий механізм фінансування, надавши свободу лікарням здійснювати фінансові та менеджерські дії, легалізувати прибутки від неформальних платежів мережі лікувальних закладів. О. Квіташвілі анонсував перехід на систему глобального бюджету для їх фінансування: «Це означає, що загальний бюджет лікарні буде наповнюватися з декількох джерел — через фінансування з центрального та місцевих бюджетів, кошти, зароблені самим лікувальним закладом за додаткові послуги, а також отримані з додаткових джерел, наприклад, від здачі в оренду вільних приміщень».

У травні–червні в країні буде введено нову систему звітності лікувальних закладів. За словами керівника МОЗ України, вона дозволить зафіксувати, яка кількість хворих, які послуги надають усі лікарні країни. Ця інформація дозволить розрахувати вартість медичних послуг. Разом із реформуванням мережі лікарень це стане початком переходу на страхову медицину.

У свою чергу, народні обранці від очільника галузі хотіли почути відповіді на більш глобальні питання: куди рухатиметься українська медицина, чи є вже стратегія її розвитку, та коли реальні зміни відчують прості українці. О. Квіташвілі наголосив, що групою експертів розроблено проект Національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я України на період 2015–2020 рр., яка є рамковим документом, що визначає зміст, бачення, принципи, пріоритети, завдання та основні заходи для вітчизняної галузі охорони здоров’я на наступні 5 років. На сьогодні проект стратегії знаходиться на ознайомленні у ВООЗ, на його підставі розроблено загальний план дій. Його буде представлено найближчим часом на засіданні Національної ради реформ, після чого міністр ознайомить з ним громадськість. «25 років Україна тільки обговорює реформу. Пора перейти до дій. Велика проблема нашої медицини — велика забюрократизованість системи», — наголосив міністр. Він підкреслив, що вважає недоцільними звинувачення нової команди МОЗ у затримці проведення реформ та дерегуляції. «За останні 4 міс я намагаюся прибрати всі ті регуляції, які, по суті, ви й придумали, знаходячись при владі в різні часи. Я не знаю, у якій це країні існує закон про екстрену медичну допомогу, закони, що регулюють непотрібні напрямки та сфери, такі як ліцензування нетрадиційної медицини, ліцензування імпорту ліків. Я успадкував просто «геніальні» регуляції. Це все будувалося роками, щоб заробити гроші, а розгрібати все це важко. Особи, у яких відбираєш право печатки, борються проти змін. У Грузії я звик працювати так, що зранку приймається рішення, а ввечері воно вже належним чином оформлене. В Україні неможливо приймати швидкі рішення. Дозвольте я надам Парламенту перелік усіх недолугих законів, і просто відмініть їх», — зазначив очільник МОЗ України. Крім того, за його словами, нині відбуваються спроби зіткнути його із заступниками: «Я знаю, що така тактика була звичною в минулому, проте зі мною вона не спрацює. Ми діємо разом і відповідаємо за все разом».

Потребує змін наукова діяльність у медичній галузі, яка не змінювалася з радянських часів. Сьогодні фінансування науки не спрямоване на досягнення й результати. Потрібно переходити на грантову систему. Гроші будуть даватися вченим, які працюватимуть над конкретними питаннями, і це принесе набагато більший ефект. Окрім того, необхідно об’єднати освіту, науку та клініку.

Коментуючи наміри МОЗ України щодо ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби, він також підкреслив, що потрібно відходити від таких радянських структур і швидко створити ефективну систему епідемічного нагляду та швидкого реагування, взявши за приклад Центр з контролю і профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC). Безпекою харчових продуктів буде опікуватися окрема служба.

Народний депутат Андрій Шипко підняв питання щодо подальшої долі пілотного проекту з державного регулювання цін на лікарські засоби для хворих на гіпертонію у 2015 р. Як повідомив міністр, за дорученням Прем’єр-міністра України МОЗ розробляє проект постанови щодо компенсації витрат населення на лікування декількох хронічних нозологій.

Серед питань, які було задано — доцільність існування постанови КМУ № 240 «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів» (далі — постанова № 240). Ця проблема вже піднімалася на останніх засіданнях Комітету 13 та 18 березня 2015 р., проте за цей час її досі не вирішено.

За словами голови парламентського Комітету, постанова № 240 ставить під загрозу життя сотень тисяч українських пацієнтів, що можуть опинитися без ліків. «Сьогодні виникла абсурдна ситуація: лікарні мають кошти, але не можуть здійснити закупівлю необхідних медикаментів, тому що МОЗ України не декларує оптово-відпускні ціни. Складається враження, що здійснюється цілеспрямоване саботування процесу», — відзначила О. Богомолець.

З проханням вирішити цю проблему виступив Андрій Верба, директор Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України, котрий повідомив, що на сьогодні в закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України склалася складна ситуація із закупівлею ліків, так як МОЗ України на значну кількість лікарських засобів та виробів медичного призначення не задекларовано оптово-відпускну ціну. Це робить неможливим закупівлю розчинів для інфузій, антибактеріальних препаратів, вітамінів, шприців, крапельниць тощо та ставить під загрозу процес надання медичної допомоги пораненим та травмованим, які постраждали в ході проведення АТО, ветеранам військової служби, ветеранам війни та іншим категоріям осіб.

Як зазначив міністр охорони здоров’я України, про поняття «оптово-відпускна ціна» він вперше дізнався в Україні. Мета згаданої постанови залишається незрозумілою та нелогічною для нього, як і більшість регуляцій у галузі охорони здоров’я України, проте її скасування сьогодні може поставити під загрозу проведення державних закупівель.

Олександра Павленко, перший заступник міністра, пояснила ситуацію, що склалася навколо постанови № 240. МОЗ України розглядалося декілька можливих варіантів розвитку подій, у тому числі й відміни її дії взагалі, скасування процедури декларування зміни оптово-відпускної ціни та механізму зовнішнього реферування цін. За словами заступника міністра, запровадження референтного ціноутворення — це прогресивний крок з економічної та юридичної точок зору, який треба не скасовувати, а вдосконалювати. Після обговорення питання з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Антимонопольним комітетом України, Державною інспекцією України з контролю за цінами, профільними асоціаціями фармацевтичного ринку було прийнято спільне рішення внести зміни до постанови № 240 відповідно до тих викликів, з якими зіткнулася країна через валютні коливання. Процедури декларування оптово-відпускних цін та реферування цін буде збережено. Серед нововведень — вилучення з порядку розрахунку оптово-відпускної ціни ролі Державної інспекції України з контролю за цінами, зменшення в 2 рази строків декларування.

Оскільки в результаті засідання Комітету рішення щодо того, що робити із згаданою постановою, прийнято не було, О. Богомолець запропонувала терміново зібрати всі зацікавлені сторони для поглибленого обговорення проблеми. Вона відзначила, що в результаті зустрічі народних депутатів та представників МОЗ України нарешті має бути прийнято остаточне рішення, яке не виключає подання до Парламенту прохання про скасування постанови Уряду.

Ця зустріч відбулася в кулуарах Верховної Ради вже наступного дня, 9 квітня. Окрім голови профільного комітету, у ній також взяли участь народні депутати Оксана Корчинська, Олег Мусій, Олена Колганова, Костянтин Яриніч, Олексій Кириченко, а також Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я України. І. Перегінець зазначив, що процедури розгляду є однаковими і для відміни, і для призупинення дії, і для внесення змін до постанов КМУ. У разі відміни постанови заклади охорони здоров’я будуть брати на себе відповідальність і закуповувати ліки без зрозумілої індикативної ціни, що в майбутньому може стати підставою для розслідування Державної фінансової інспекції України. На сьогодні розроблено новий механізм декларування цін, щоб дати нові інструменти в руки виробникам та постачальникам, він дозволить автоматично перераховувати задекларовані ціни відповідно до коливань курсу іноземних валют. Учасники зустрічі прийшли до згоди, що потрібно призупинити на 3 міс дію постанови № 240 та повернути на цей термін реєстрацію цін за заявницьким принципом декларування, що діяла раніше, при цьому залишивши чинними ті ціни, що вже містяться в реєстрі оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення. За цей час буде напрацьовано новий інструмент декларування цін. Присутні народні депутати вирішили підготувати відповідне звернення до Уряду.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

ALEX 11.04.2015 1:07
Пока будете говорить , пол страны вымрет! И за что вы деньги получаете? Чем занимается министр-реформатор?

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті