VI з’їзд ендокринологів України. Нові шляхи розвитку галузі та забезпечення лікарськими засобами

?

VI З’ЇЗД ЕНДОКРИНОЛОГІВ УКРАЇНИ

НОВІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

23–25 травня поточного року в Києві відбувся черговий VI з’їзд ендокринологів України, на якому обговорювалися актуальні питання теоретичної та клінічної ендокринології. Організаторами наукового форуму виступили Асоціація ендокринологів України та Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України. Генеральним спонсором з’їзду стала вітчизняна фармацевтична компанія ЗАТ «Індар», що спеціалізується на виробництві інсуліну. Вагомий внесок у проведення зібрання науковців, практичних лікарів та організаторів охорони здоров’я внесли такі відомі фармацевтичні компанії, як «Авентіс», «Берлін-Хемі (Менаріні Груп)», «Біотехна», «Гедеон Ріхтер», «Елі Ліллі», «Еспарма», «Євромедекс», «Нікомед», «Новартіс», «Ново Нордіск», «Серв’є», «Тева», «Фармація Н.В./С.А.», «Шерінг», «Київмедпрепарат», «Фармак», «Фармацевтична фірма «Дарниця», а також «Аптека гормональних препаратів» та «Бізнес Центр Фармація».

У день відкриття з’їзду в концертному залі Українського Дому з доповіддю на тему «Підсумки та перспективи розвитку ендокринології в Україні» виступив голова Асоціації ендокринологів України Микола Тронько.

СТАН СУЧАСНОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ

Як відзначив М. Тронько, за час, що минув від попереднього з’їзду, вітчизняна ендокринологія не тільки зберегла свої позиції, а навіть просунулася вперед, незважаючи на економічні негаразди та слабке бюджетне фінансування. Були розроблені нові лікарські засоби та схеми лікування ендокринних захворювань, клінічна ефективність яких доведена практикою. Розпочато вітчизняне виробництво препаратів інсуліну для лікування цукрового діабету, а також лікарських засобів на основі левотироксину-трийодтироніну, L-ліотироніну-тироксину, та їх комбінації з йодистим калієм для лікування захворювань щитовидної залози. Розроблено принципово нові методи лікування пацієнтів з ановуляторним безпліддям, затримкою статевого дозрівання тощо. Експериментально та клінічно обгрунтовано проведення низькодозової естрогенно-андрогенної терапії хворих на рак передміхурової залози.

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

В Україні впроводжується програма «Цукровий діабет». Важливу роль у цьому відіграло те, що ендокринологи України зуміли відстояти необхідність збереження мережі ендокринологічних диспансерів, яку намагалися розформувати. Більше того, вдалося відновити роботу тих ендокринологічних диспансерів, які вже були закриті. Таким чином, вітчизняна ендокринологія має потужну науково-практичну базу для реалізації програми «Цукровий діабет». У нашій державі вперше створено реєстр дітей, хворих на цукровий діабет, в якому враховані особливості розвитку та перебігу цього захворювання, а також показники фізичного і статевого розвитку дітей. Створення реєстру цукрового діабету у дітей дозволяє здійснювати динамічний контроль за кожним випадком захворювання, яке виникає у молодому віці. Розроблено методи ранньої діагностики діабетичної нефропатії, уражень кістково-суглобової системи.

На сьогоднішній день в Україні зареєстровано близько 1 млн хворих на цукровий діабет і їх кількість продовжує збільшуватися. Цукровий діабет є однією з основних причин інвалідності та смертності у світі. Як зазначив академік О.С. Єфімов, необхідно проводити інтенсивну інсулінотерапію у пацієнтів з цукровим діабетом І типу з метою досягнення стійкої компенсації та профілактики діабетичних ангіонейропатій.

Цукровий діабет ІІ типу є мультифакторним гетерогенним захворюванням, яке супроводжується розвитком інсулінової резистентності, внаслідок чого периферичні тканини не можуть належним чином засвоювати глюкозу навіть у присутності інсуліну, а також за умов недостатності функції бета-клітин підшлункової залози. У хворих на цукровий діабет ІІ типу слід застосовувати комплексну терапію з включенням сульфаніламідів ІІ покоління, бігуанідів, інгібіторів альфа-глюкозидази, які сприяють засвоєнню глюкози тканинами організму. Застосування вказаних препаратів та інсуліну дозволяє попередити розвиток несприятливих ускладнень та вторинної сульфамідорезистентності. Сьогодні на українському фармацевтичному ринку присутні препарати для подолання вторинної сульфамідорезистентності, до яких належать репаглінід, глімепірид та акарбоза. Все більшої актуальності набуває проблема лікування хворих на діабетичну ангіонейропатію. Згідно з результатами численних досліджень доцільним є проведення патогенетичного лікування подібних ускладнень із застосуванням гіполіпідемічних засобів, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, блокаторів кальцієвих каналів, антигіпертензивних засобів, інгібіторів альдозоредуктази (ізодибут), антиагрегантів тощо, що дозволяє істотно загальмувати прогресування таких несприятливих наслідків, як сліпота, гангрена та хронічна ниркова недостатність.

Професор В.В. Корпачов докладно охарактеризував стан вітчизняного і світового фармацевтичного ринку лікарських засобів для лікування цукрового діабету та перспективи застосування нових препаратів, розроблених на основі досягнень фармакогеноміки та фармакопротеоміки. За останні п’ять років у лікарську практику для терапії цукрового діабету І типу впроваджено аналог інсуліну суперкороткої дії Хумалог (інсулін ліспро нейтральний). Розроблено інсулін у лікарській формі для інгаляційного застосування. Для лікування цукрового діабету ІІ типу фахівці почали застосовувати похідне сульфонілсечовини ІІІ генерації глімепірид, а також цукрознижувальний засіб короткої дії — репаглінід. Розроблено протиглікемічні засоби з принципово новим механізмом дії, зокрема препарат розиглітазон. Діюча речовина цього препарату зумовлює експресію генів, які регулюють засвоєння глюкози клітинами. У клінічну практику впроваджені нові комбіновані лікарські препарати: глібенкламід з метформіном та гліпізид з метформіном.

Значним досягненням вітчизняної фармацевтичної промисловості є виробництво вітчизняних препаратів інсуліну, а також розробка та впровадження у практику препаратів Фенсукцинал та Гліфазин.

ЗАХВОРЮВАННЯ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

Як відзначив професор В.А. Олійник, однією з найсерйозніших медико-соціальних проблем України є необхідність профілактики йоддефіцитних захворювань, таких, як ендемічний зоб, кретинізм, аномалії плода тощо у багатьох регіонах України (Львівській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській та Волинській областях). До боротьби з цими захворюваннями необхідно підходити дуже відповідально, оскільки будь-які прорахунки можуть спричинити розумову відсталість значних контингентів населення країни. У зв’язку з цим необхідно забезпечити мешканців відповідних регіонів йодованою сіллю, таблетками калію йодиду, харчовими добавками та полівітамінними препаратіми, які містять добову норму йоду.

Одним з наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС є різке підвищення захворюваності на рак щитовидної залози серед населення Чернігівської, Київської, Житомирської, Черкаської та Рівненської областей. Ефективне лікування цього захворювання може бути забезпечене лише за наявності необхідних лікарських засобів, які в Україні не виробляються й закуповуються вкрай нерегулярно. До таких, зокрема, належить радіоактивний йод (131І), який використовується з метою ліквідації регіонарних та віддалених метастазів після видалення щитовидної залози. Належне запезпечення хворих на рак щитовидної залози радіоактивним йодом дозволяє значно збільшити тривалість їх життя.

ПІСЛЯМОВА

Після закінчення пленарного засідання відбувся організаційний пленум Асоціації ендокринологів України. Учасники пленуму заслухали звіт Голови правління цієї організації М. Тронька. Науковці та практичні лікарі схвально зустріли рішення Міністерства охорони здоров’я України про подальший розвиток мережі ендокринологічних диспансерів. У червні поточного року вітчизняні ендокринологи прийматимуть делегацію ВООЗ та ЮНІСЕФ. Одним з головних питань, що обговорюватимуться на робочій зустрічі, буде розробка та пошук джерел фінансування програми з подолання наслідків йодного дефіциту в Україні. Делегати з’їзду зазначили низку проблем, пов’язаних з відсутністю належного фінансування, що істотно стримує розробку нових лікарських засобів для лікування ендокринологічних захворювань і впровадження їх у виробництво. Незважаючи на це, необхідно відзначити високий рівень наукових робіт, представлених на конференції, які засвідчують, що ендокринологія в Україні не тільки пережила економічну кризу, але й динамічно розвивається.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи