ІЗОДИБУТ:патогенетична терапія при ускладненнях цукрового діабету І та ІІ типу

ІЗОДИБУТ

ПАТОГЕНЕТИЧНА ТЕРАПІЯ ПРИ УСКЛАДНЕННЯХ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ I ТА II ТИПУ

Цукровий діабет — одна з найбільш частих причин інвалідизації та смерті хворих. Значна поширеність цукрового діабету і важкість його клінічних проявів перетворили це захворювання у національну медико-соціальну проблему. В Україні нараховується близько 1 млн хворих на цукровий діабет.

У більшості пацієнтів із цукровим діабетом порушення вуглеводного обміну призводять до розвитку пізніх ускладнень, найбільш часто — ангіопатії (50–80%, а при тривалому перебігу цукрового діабету — до 100% випадків). Ураження нервової системи (діабетичну нейропатію) відзначають у 70% хворих. Діабетична ангіопатія та полінейропатія відіграють велику роль у розвитку синдрому діабетичної стопи, що проявляється дистрофічними змінами у тканинах стоп і при тривало існуючому декомпенсованому цукровому діабеті і за відсутності адекватного лікування може призвести до ампутації.

Нефропатія виникає у 50% хворих. Серед пацієнтів із цукровим діабетом у віці до 30 років 50% вмирають від ниркової недостатності.

Не менш серйозним ускладненням є ретинопатія, що виявляється у 80–90% випадків [3]. Слід зазначити, що сліпота у хворих на цукровий діабет настає в 25 разів частіше, ніж у здорових осіб. Підвищення активності альдозоредуктази — ферменту сорбітолового шляху обміну глюкози, що активується у хворих на цукровий діабет, — призводить до збільшення синтезу і накопичення сорбітолу. Це негативно впливає на обмін речовин у клітинах різних тканин і є основою для розвитку діабетичних уражень судин і нервів, діабетичної катаракти.

Для профілактики і патогенетичної терапії ускладнень цукрового діабету (ангіопатія, ретинопатія та катаракта, нефропатія, полінейропатія) застосовують ІЗОДИБУТ — оригінальний вітчизняний препарат.

Механізм дії препарату зумовлений зниженням активності альдозоредуктази у хрусталику, стінках великих судин, нервових стовбурах, що призводить до зменшення вираженості проявів діабетичної ангіопатії, сповільнює прогресування катаракти. Застосування ІЗОДИБУТУ сприяє зниженню активності альдозоредуктази в 1,5–3 рази, підвищенню активності сорбітолдегідрогенази в 1,2–1,4 разу, зниженню концентрації сорбітолу в 3–4 рази, фруктози — у 2 рази [1]. ІЗОДИБУТ має антикоагулянтну дію та активує фібриноліз [2]. Зміни вуглеводного обміну під впливом ІЗОДИБУТУ сприяють зменшенню товщини базальної мембрани в 1,8–1,95 разу і поліпшенню функціонального стану цитоплазматичних мембран клітин (що особливо демонстративно для м’язової і нервової тканин) [1]; поліпшенню мікроциркуляції за рахунок гіпокоагуляційного ефекту і збільшенню об’ємної швидкості кровотоку [2].

Інформативним методом оцінки стану мікроциркуляції є біомікроскопія кон’юнктиви ока. Після терапії ізодибутом калібр мікросудин кон’юнктиви стає більш рівномірним, зменшується їх звивистість і кількість аневризм, зникають зони запустіння капілярів, зменшуються явища мікростазу та кількість геморагій. Відзначається прискорення внутрішньосудинного мікрокровотоку, зникає стаз і спастичне звуження артеріол.

Дані світлової капіляроскопії нігтьового ложа збігаються з результатами, виявленими методом біомікроскопії кон’юнктиви. У хворих на цукровий діабет у кон’юнктиві виявляють звуження і звивистість артеріол, венул і капілярів, уповільнення кровообігу з утворенням стазів і застійних розширень, а також запустіння частини мікросудин, в деяких — капіляри зміненої форми (у вигляді петель, вісімок, штопора та гіллястого дерева). Після лікування ізодибутом зменшується частота звивистості мікросудин, прискорюється кровообіг, збільшується васкуляризація, скорочується число капілярів з патологічно зміненою формою.

Застосування ІЗОДИБУТУ також запобігає зниженню кровообігу та порушенню мікроциркуляції в м’язах, що відзначають у хворих на цукровий діабет [2].

При цьому в нирках зменшується кількість ділянок некрозу, збільшується приплив крові до клубочків; у печінці виявляють чітку долькову структуру і радіальне положення трабекул; зменшується вираженість дистрофічних змін у міокарді. Застосування ІЗОДИБУТУ сприяє зниженню болю в кінцівках, підвищенню гостроти зору і чутливості шкіри [2].

ІЗОДИБУТ має блокуючий вплив на глікозилювання білків клітинних мембран, у тому числі ендотелію судин. Підвищене глікозилювання білків є однією з головних патогенетичних ланок у розвитку ангіопатії і нейропатії при цукровому діабеті, тому що глікозильовані білки втрачають свої функціональні властивості, що посилює порушення обміну речовин і призводить до розвитку ускладнень.

Ізодибут призначають для профілактики і лікування хворих із діабетичними ураженнями судин (ангіопатії), нервів (нейропатії), нирок (нефропатії), з порушенням зору через катаракту.

ІЗОДИБУТ — перший продукт у «діабетологічному пакеті» ВАТ «Фармак», а випуск фармасулінів — високоякісних вітчизняних генно-інженерних інсулінів людини став ще однією складовою комплексної програми заводу з розширення виробництва ендокринологічних, зокрема антидіабетичних, препаратів. Надалі «Фармак» планує розширити випуск ендокринологічних засобів. Передбачається випуск пероральних гіпоглікемізуючих препаратів (метформін), лікарських засобів для лікування йододефіцитних станів та ін. Колектив ВАТ «Фармак» упевнений, що це зміцнить позиції вітчизняного товаровиробника на українському ринку, дасть додаткову можливість вибору лікарського засобу і значно поліпшить забезпечення пацієнтів із цукровим діабетом та іншими ендокринними захворюваннями якісними життєво необхідними препаратами.

Стаття підготовлена за матеріалами,
наданим ВАТ «Фармак»
Україна,04080, Київ, вул. Фрунзе, 63.
Тел.: (044) 417-34-37, 417-64-53