Коли холод — ворог, а енергія — «зброя»: особливості адаптації та альтернативні способи підтримки організму військових у прохолодну пору року

Коли тіло працює на межі: як холод змінює фізіологію?

У холодному середовищі енерговитрати можуть зрости в 3–5 разів порівняно з базальним рівнем. Це пов’язано не лише з фізичними навантаженнями, а й з активацією терморегуляційних процесів. Організм змушений підтримувати стабільну температуру тіла (≈36,6 °C), а при дефіциті теп­ла — активувати справжній «енергетичний режим виживання», запускаючи м’язовий (тремтіння) та безтремтливий (через активацію бурого жиру, катехоламінів і тиреоїдних гормонів) термогенез. Тривалий холод виснажує запаси глікогену, зумовлює втрату м’язової маси та зниження сили. Охолодження кінцівок і голови призводить до порушення точності рухів, уповільнення реакцій та погіршення зорово-моторної координації. Додатковими факторами стають дихання сухим повітрям і зневоднення. Навіть втрата 3% рідини знижує витривалість і підвищує ризик розвитку гіпотермії. А поєднання холоду з вітром, вологою або висотою лише посилює метаболічне навантаження (Schafer E.A. et al., 2024).

Гіпотермія: загроза, яку не можна недооцінювати

Гіпотермія — потенційно смертельний стан, що визначаєть­ся як зниження температури тіла нижче 35 °С, який виникає, коли тепловтрата організму перевищує його тепловіддачу. Хоча основною причиною є холод, ризик можуть підвищувати й інші зовнішні фактори, як-от похилий вік, недоїдання, гіпоглікемія, ендокринні розлади, значні ураження шкіри, нев­рологічні порушення, вплив деяких ліків (анестетиків, блокаторів бета-адренорецепторів, нейролептиків), вживання алкоголю тощо. Зниження температури тіла може порушити роботу деяких фізіологічних систем організму, включаючи зміни в мікроциркуляції та зменшення постачання кисню в тканини, що, своєю чергою, може викликати утворення реактивних вільних радикалів кисню та азоту, призводячи до оксидативного стресу та, нарешті, апоптозу та/або некрозу. Примітно, що при легкій гіпотермії (32–35 °C) людина перестає розмовляти зв’язно, при 28–32 °C (помірна гіпотермія) — втрачає здатність ухвалювати рішення, а при 28 °C і нижче (тяжка гіпотермія) — можуть настати фібриляція шлуночків і смерть (Alva N. et al., 2013; Duong H. et al., 2024).

На жаль, ключова профілактика гіпотермії — правильний вибір одягу для конкретного завдання (для балансу між необхідною ізоляцією та мінімізацією непотрібного метаболічного навантаження (Schafer E.A. et al., 2024), а також уникання промокання, втрати тепла через голову, дихання холодним повіт­рям і дефіциту рідини (Duong H. et al., 2024) — обґрунтовані стратегічні рішення, вимоги яких не завжди можливо задовольнити у складних військово-польових умовах. Тому якщо уникнути гіпотермії не вдається, критично важливу роль відіграє своєчасно та правильно надана допомога з фокусом на швидке зігрівання та мінімізацію подальших тепловтрат, з обов’язковим забезпеченням адекватної підтримки життєвих функцій (дихання, кровообіг), включаючи пасивне зовнішнє (ізоляція, сухий одяг, ковдри), активне зовнішнє (грілки, тепле повітря) та активне внутрішнє (інвазивне) втручання (теплі внутрішньовенні розчини, лаваж, гемодіаліз, екстракорпоральна мембранна оксигенація) (Duong H. et al., 2024).

Альтернативна аптечка холодного сезону: що потрібно мати під рукою

Перш ніж розглядати альтернативні терапевтичні стратегії, варто знати, що перелік лікарських засобів та медичних виробів, якими має забезпечуватися український особовий склад сил безпеки і оборони у складі аптечок медичних загальновійськових індивідуальних (АМЗІ), включає лікарські засоби (анальгетик-антипіретик, нестероїдний протизапальний та протиревматичний препарат, антибактеріальний засіб), медичні вироби (засіб для зупинки кровотечі (джгут-турнікет), бинт кровоспинний з гемо­статиком, бинт марлевий, бандаж еластичний з абсорбуючим та компресійним елементами, комплект оклюзійних пов’язок на гелевій основі, термоковдра на поліетиленовій основі, захисний жорсткий щиток на око, нітрилові медичні рукавички, тканинний лейкопластир), а також водостійкий маркер, картку постраждалого та медичну сумку-укладку¹. Схожими є рекомендації щодо переліку ліків та медвиробів в індивідуальній аптечці IFAK (Individual First Aid Kit), рекомендованій для військовослужбовців Північноатлантичного альянсу (North Atlantic Treaty Organization — NATO), до якого включені футляр, медичні рукавички, вкладиш у футляр для перенесення, оклюзійна пов’язка, артеріальний кровоспинний джгут, бинти, гемостатик, стерильна оклюзійна пов’язка, компресійна пов’язка, знеболювальний препарат, рятувальне укриття для профілактики переохолодження². Вищенаведені переліки є мінімально необхідними для надання першої медичної допомоги військово­службовцям відповідно до протоколу MARCH³ (визначені процедури екстреної допомоги, які можуть забезпечити надання термінової допомоги пораненим та збереження життя, які рекомендуються на етапі тактичної польової допомоги).

Втім, перебування в холодному середовищі потребує додаткових рішень — від теплоізоляційних матеріалів до термогенних засобів і локальних нагрівачів, що можуть допомогти запобігти гіпотермії.

Перша аварійна термоковдра для астронавтів розроб­лена Національним управлінням з аеронавтики і дослідження космічного простору (National Aeronautics and Space Administration — NASA) ще в 1970-х роках. Однак у той час її основним призначенням був захист від перегріву в космосі, а не втрата тепла. Проте відповідна технологія стала прототипом сучасних ізотермічних (рятувальних) ковдр з металізованим покриттям, які здатні мінімізувати теп­ловтрату через конвекцію, випаровування та випромінювання в невідкладних станах (Wallner B. et al., 2022). Нагадаємо, що термоковд­ри є обов’язковим елементом індивідуальних військових аптечок^{1, 2}. Додатково в нагоді можуть стати термонакидки, зігрівальні пакети для рук і ніг, хімічні грілки (активуються шляхом впливу на хімічну суміш атмо­сферного повітря, однак кількість виробленого тепла, швидкість теплоутворення та досяжні температури залежать, серед іншого, від хімічного складу суміші, розміру та кількості отворів у пластині та її товщини⁵) та носимі нагрівальні системи із вбудованим підігрівом (можуть навіть використовуватися для виготовлення бронежилетів з підігрівом у холодному кліматі) (Yue X. et al., 2021; Hazarika A. et al., 2022).

Не варто забувати й про креми та мазі із щільною жировою або силіконовою основою, компоненти яких при нанесенні можуть утворювати захисну плівку з метою захисту від впливу негативних чинників зовнішнього середовища. Зокрема, використання силіконових тіомерів у захисних доглядових засобах дає змогу покращити такі характеристики, як оклюзійна здатність, розподіл по поверхні та адгезія (зазначений параметр текстури). Найкраща оклюзійна здатність (період 4 год) та адгезія (як у тестах in vivo, так і ex vivo) у поєднанні з довшим часом контакту зі шкірою під час розтирання (препарат не розливається по поверхні) можуть забезпечити кращий комфорт використання для споживачів (Kulawik-Pióro A. et al., 2021).

Про фармакопідтримку терморегуляції і метаболізму

Холод — це досить складне випробування — як фізичне, так і метаболічне, коли організму потрібні не лише ізоляція та підігрів, а й внутрішня підтримка. Зокрема, дослідження демонструють користь деяких термогенних продуктів у процесі теплопродукції та підвищенні витривалості, біологічно активні компоненти яких можуть сприяти посиленню метаболізму та зменшенню втоми без небажаних гемодинамічних наслідків (Prather J.M. et al., 2023). Однак у контексті військової медицини «термогени» варто розглядати не як «енергетики», а як допоміжні рішення, що мають використовуватися під контролем медслужби!

Одним із таких продуктів є кава, а саме кофеїн у її складі — класичний стимулятор центральної нервової системи (ЦНС), що може підвищувати енерговитрати у спокої та сприяти окисненню жирів. Оскільки кава у військово-польових умовах — це часто майже скарб, у нагоді можуть стати, як повідомляється, заздалегідь придбані дієтичні добавки з кофеїном, ефект якого посилюється в комбінованих варіаціях з L-карнітином, екстрактом зеленого чаю чи гуарани (Prather J.M. et al., 2023). Зокрема, L-карнітин, природна похідна амінокислоти, яка зазвичай синтезується в печінці та нирках, чинить значний вплив на здоров’я серцево-судинної системи, може покращувати як скоротливу функцію, так і структурну цілісність серцевого м’яза, підтримуючи вироблення енергії та зменшуючи вираженість оксидативного стресу (Elantary R. et al., 2024). Дослідження також підтверджують термогенну здатність екстракту кореня женьшеню та його здатність сприяти підвищенню переносимості низьких температур (Hyung Taek Cho et al., 2016; Wu S.H. et al., 2020), а також родіоли, біоактивні компоненти якої можуть функціонувати як адаптогени, тим самим підвищуючи загальну стійкість організму та покращуючи фізичну адаптацію до зовнішніх умов (Tinsley G.M. et al., 2024), у тому числі у стресових умовах холоду (Burns J., 2023).

Корисним може бути й прийом деяких вітамінів та мікроелементів, зокрема групи В, що може сприяти покращенню витривалості та зменшенню втомлюваності під час фізичних навантажень (Lee M.C. et al., 2023), та мультивітамінних комплексів з антиоксидантами (вітаміни C, E, селен) з метою полегшення оксидативного стресу при переохолодженні (Ryan M.J. et al., 2010; Zakeri N. et al., 2021). Актуальним є й комбінований прийом вітаміну D та поліненасичених омега-3 жирних кислот, що в холодну пору року можуть сприяти підтримці м’язової функції та імунної системи, а також зниженню ризику розвит­ку застуди (Raza M.L. et al., 2025), прийом магнію, який здатен чинити сприятливий вплив на організм при судомах, що можуть виникати під час переохолодження (Fatima G. et al., 2024), та цинку, який є важливим регулятором клітинного енергетичного метаболізму (Yang X. et al., 2017).

Як бачимо, для військових холод — це виклик витривалості та метаболічній гнучкості. Однак наявна індивідуальна медична аптечка, сезонні додаткові технологічні втручання, за потреби — фармакологічна підтримка та збагачення раціону термогенами разом з розумінням власного тіла — це не другорядні деталі, а «зброя», ще може протистояти сезонним викликам.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!