На запитання читачів відповідає Віталій Синиченко, адвокатська компанія «Жаріков і Синиченко» Тел.: (044) 495-15-11, 495-15-14

Чи може працювати завідувачем аптеки в селищі міського типу фахівець із середньою фармацевтичною освітою?

Згідно з ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства охорони здоров’я України 12.01.2001 № 3/8, особи, які безпосередньо займаються виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею лікарськими засобами, повинні мати відповідну спеціальну освіту і відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам.

Посади завідувачів, заступників завідувачів аптеки, аптечної бази (складу) можуть займати лише фахівці з вищою фармацевтичною освітою (провізори). Для аптек, аптечних баз (складів), розташованих у сільській місцевості, посади завідувачів, заступників завідувачів можуть займати фахівці, які мають середню фармацевтичну освіту.

Відповідно до ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Деякі питання, пов’язані зі статусом адміністративно-територіальних одиниць в Україні, регулюються законами «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», «Про формування місцевих органів влади і самоврядування» та ін.

Крім того, таке поняття, як сільська місцевість, законодавчо не визначено. Але з огляду на те, що селище міського типу (відповідно до Конституції) має окремий від села статус, можно зробити висновок, що ця адміністративно-територіальна одиниця до сільської місцевості не відноситься.

Таким чином, завідувачем аптеки, розташованої в селищі міського типу, може бути особа, яка має вищу фармацевтичну освіту.

Чи правомірна вимога Обласної державної податкової інспекції (ОДПІ), щоб аптека заплатила ПДВ за три попередні роки за отримані лікарські засоби, що зареєстровані та дозволені до медичного застосування в Україні у встановленому законодавством порядку, якими є готові лікарські форми — спирт етиловий 96% 100 мл і спирт етиловий 70% 100 мл? Вказані лікарські засоби були отримані від постачальників без ПДВ

Відповідно до ст. 5.1 закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування операції з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, в тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установами. Але дія цієї статті не поширюється на операції з підакцизними товарами.

Відповідно до ст.1 закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої» від 7 травня 1996 року № 178/96-ВР (Відомості Верховної Ради, 1996, № 28, ст. 131 ), до підакцизних товарів відносяться спирт етиловий неденатурований із вмістом спирту не менш як 80 відсотків об’єму, спирт етиловий та інші спиртні напої, денатуровані, будь-якої міцності; спирт етиловий неденатурований із вмістом спирту менш як 80 відсотків об’єму, міцні спиртні напої, лікери та інші алкогольні напої, складові спиртові напівфабрикати, що використовуються для виготовлення напоїв.

Для спирту етилового, що використовується закладами та установами охорони здоров’я для забезпечення лікувально-діагностичного процесу і виконання лабораторних досліджень та вітчизняними товаровиробниками — суб’єктами підприємницької діяльності для виготовлення вибухових речовин, парфумів, нітроцелюлози та напівфабрикатів: спиртованих соків, морсів, настоїв, які реалізуються для промислової переробки і не підлягають реалізації в роздрібній торгівлі, ставку акцизного збору встановлено в розмірі 1,20 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Таким чином, спирт етиловий різної міцності визнано підакцизним товаром незалежно від сфери його застосування. Тому операції з продажу спирту незалежно від категорії постачальника (безпосередній виробник чи особа, яка здійснює торгово-посередницькі функції) та споживача (в тому числі заклади охорони здоров’я, до яких також відносяться фармацевтичні (аптечні) заклади) обкладаються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку — за ставкою 20% бази оподаткування, визначеної статтею 4.3.4 закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ст. 7.3.1 закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше;

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, за відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, вимога податкової інспекції про сплату податкового боргу правомірна.

Також на даний час зміни до відповідних законів для усунення неузгодженості не вносились.

Віталій Синиченко, адвокатська компанія «Жаріков і Синиченко»
Тел.: (044) 495-15-11, 495-15-14