Державна політика щодо імунопрофілактики в Україні

У рамках круглого столу відбулося дискусійне обговорення питань щодо забезпеченості імунобіологічними препаратами населення для виконання Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 рр., існуючого захисту від інфекційних хвороб як складової національної безпеки в період військових дій. Велику увагу було приділено етико-правовим питанням вакцинації як в Україні, так і в інших країнах світу, а також питанням інформованості населення щодо ефективності вакцинації, ролі ефективного консультування у підтримці вакцинації як ефективного сучасного захисту від інфекційних захворювань, здійсненню медичного контролю за проведенням щеплень, підвищенню довіри населення до імунізації тощо.

Модератором заходу виступив Василь Князевич, завідувач кафедри управління охороною суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України, доктор медичних наук, який підкреслив актуальність теми зібрання та наголосив на важливості розроб­лення ефективної державної політики щодо імунопрофілактики в Україні. Інфекційні захворювання, як зазначив В. Князевич, продовжують займати провідне місце в структурі захворюваності населення, є причиною смертності та інвалідності населення у багатьох країнах світу, і зокрема в Україні. Тому виникає необхідність здійснювати ефективну програму вакцинації, що передбачає організовану систему охорони здоров’я, налагоджену інфраструктуру та логістику, державне фінансування, інформаційну кампанію тощо.

Марина Білінська, віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України, у вступному слові акцентувала увагу на недостатності інформації і прогалинах у розумінні важливості імунізації серед населення. Вона підкреслила, що, окрім Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 рр., в Україні має проводитися широка просвітницька робота серед населення задля формування позитивного ставлення до вакцинації і розуміння необхідності її проведення.

Людмила Чернишова, головний позаштатний дитячий імунолог МОЗ України, завідувач кафед­ри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, розповіла про світові досягнення в імунопрофілактиці та зазначила, що в Україні згідно з Календарем профілактичних щеплень (далі — Календар) забезпечується захист від 10 інфекційних захворювань, а в деяких європейських країнах кількість інфекційних захворювань, що контролюються шляхом імунопрофілактики, сягає 16. Наразі одним із «убивць», поширених в європейських країнах та Україні, є пневмококова інфекція, яка сьогодні забирає життя як дорослих, так і дітей перших років життя. Тому актуальним є розширення Календаря та введення обов’язкового щеплення дітей перших років життя від пневмококової інфекції.

Олена Недригайло, голова правління ГО «Імунний щит нації», виступила з доповіддю «Україна як полігон для антивакцинальної кампанії. Помилки та наслідки», зазначивши, що так звана антивакцинальна кампанія, яка розпочалася в 2008 р. у зв’язку з летальним випадком дитини, який пов’язали із використанням вакцини, зародила не тільки недовіру населення щодо проведення імунопрофілактики, але й навіть викликала протистояння серед представників професійної наукової спільноти і медичних працівників. У результаті багато людей, і в першу чергу дітей, залишилися незахищеними перед інфекційними захворюваннями внаслідок відмови їх батьків від проведення щеплення. Саме тому вкрай важливо відновити довіру до імунопрофілактики серед населення нашої держави задля створення ефективної системи запобігання виникненню та розповсюдженню керованих інфекційних захворювань.

Ольга Голубовська, головний позаштатний інфекціоніст МОЗ України, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету (НМУ) ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор, розповіла про стан захворюваності на інфекційну патологію серед населення України за останні роки та підкреслила, що сьогодні ми живемо в еру інфекційних захворювань та антибіотикорезистентності, тому вкрай важливим захистом здоров’я населення є саме вакцинація. Вона також акцентувала увагу на тому, що реформа охорони здоров’я повинна проводитися з урахуванням матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів України, при цьому неприпустимим є скорочення «інфекційних» ліжок. Система реєстрації інфекційних захворювань потребує удосконалення, до того ж необхідно поліпшити забезпечення «інфекційних стаціонарів» засобами індивідуального захисту.

Галина Романюк, завідуюча відділом імунопрофілактики Департаменту громадського здоров’я МОЗ України, провела попередній аналіз виконання Загальнодержавної програми імунізації та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 рр. та повідомила, що серед проблем, які потребують вирішення, можна виділити відсутність вибору вакцин та конкуренції серед підприємств, які беруть участь у тендерах, наявність невеликої кількості зареєстрованих вакцин, що обмежує вибір імунобіологічних препаратів під час державних закупівель, до того ж в доповнення до багаторічного недофінансування програми імунопрофілактики девальвація гривні призвела до здорожчання імунобіологічних препаратів. Серед шляхів вирішення цих проблем Г. Романюк вбачає забезпечення фінансування Загальнодержавної програми імунізації та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 рр. відповідно до 100% потреби, зважаючи при цьому на девальвацію гривні; запровадження змін в законодавстві нашої держави, які дозволять закуповувати вакцини через міжнародні організації; сприяння розширенню ринку вакцин; продовження співпраці з міжнародними організаціями, ВООЗ та ЮНІСЕФ з приводу гуманітарної допомоги вакцинами.

Наталія Винник, виконавчий директор ГО «Імунний щит нації», кандидат медичних наук, розповіла про плюси і мінуси нового Календаря та порівняла його з такими країн світу. Вона зазначила, що календарі відрізняються між собою кількістю інфекційних захворювань, щодо яких проводиться вакцинація, мінімальним та максимальним віком людини для проведення вакцинації, схемами вакцинації. Так, згідно з Календарем в Україні проводять вакцинацію проти 10 інфекційних захворювань: гепатит В, туберкульоз, кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція типу b, кір, паротит та краснуха. У свою чергу, в інших країнах такий календар більш розширений, наприклад, у Латвії він включає вакцинацію проти 11 інфекційних захворювань, у Франції — 12, а у США — 16.

Дмитро Коваль, виконавчий директор ГО «Рух за здоров’я нації», надав інформацію щодо доцільності та ефективності вакцинопрофілактики гепатиту В серед дорослих, у тому числі військовослужбовців, а також розповів про проблему розповсюдження гепатиту А серед останніх. Він також наголосив на необхідності створення центрів захисту від інфекційних хвороб, в яких можна було б отримати інформацію щодо імунопрофілактики та провести щеплення.

Сергій Платов, головний спеціаліст ДУ «Укр­вакцина», повідомив про основні проблеми щодо забезпечення нашої держави імунобіологічними препаратами, в тому числі вакцинами, у 2015 р., серед яких відсутність достатньої кількості зареєстрованих імунобіологічних препаратів в Україні, обмежений ринок вакцин, які можуть застосовуватися в нашій державі, ускладненість процесу закупівлі вакцин через міжнародні організації (відсутність багаторічного планування обсягу закупівель, можливості швидкої поставки вакцин в необхідній кількості) тощо.

Раїса Моїсеєнко, завідувач кафедри дитячої неврології та медико-соціальної реабілітації НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, розповіла про імунопрофілактику дитячого населення як складову діяльності лікаря первинної медико-санітарної допомоги в умовах зростання загрози інфекційних захворювань та зазначила, що імунопрофілактика має бути пріоритетним питанням на державному рівні задля забезпечення високого рівня охоплення населення вакцинацією та недопущення виникнення епідемій тих інфекційних захворювань, які сьогодні є керованими.

Федір Лапій, головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я з дитячої імунології, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО ім. П.Л. Шупика, кандидат медичних наук, поінформував про правові аспекти вакцинації в Україні та світі. Він зазначив, що ситуація з імунопрофілактикою у різних країнах різна, наприклад, у США в цих питаннях — жодної «демократії»: невакцинована дитина не має права відвідувати організований дитячий колектив. В Україні батьки повинні заповнити спеціальний бланк і поставити підпис про згоду чи незгоду на вакцинацію дитини. А держава, яка відповідає за безпеку і здоров’я своїх громадян і повинна контролювати рівень захворюваності, також встановлює певні правила, де кожен учасник або приймає їх, або відповідає за порушення. Тож логічним виглядається обмеження щодо перебування невакцинованих дітей в організованих колективах і в нашій державі.

Ірина Колеснікова, завідувач кафедри епідеміо­логії НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор, розповіла про актуальність викладання питань імунопрофілактики в системі медичної освіти та зазначила, що ефективна освітня та кадрова політика в галузі охорони здоров’я є важливим інструментом стратегічного плану розвитку медичної сфери, оскільки від рівня підготовки лікарів залежить якість надання медичних послуг в країні.

Станіслав Страшко, завідувач кафедри медико-біологічних і валеологічних основ охорони життя та здоров’я, заступник голови науково-медичної комісії зі здоров’я людини Міністерс­тва освіти і науки України, професор, висвітлив питання виховання культури здоров’я населення як основи громадського здоров’я та підкреслив, що виховувати культуру здоров’я у людини слід зі шкільної парти задля формування позитивного ставлення до попередження інфекційних захворювань шляхом вакцинації.

Учасники круглого столу підкреслили, що суттєве зниження показників імунізації, яке відбулося за останні роки, обумовлене не лише тим, що за цей період в Україні накопичилося багато проблем, пов’язаних з організацією імунопрофілактики, здійсненням медичного контролю за проведенням щеплень, дотриманням правил імунізації та моніторингом післявакцинальних реакцій та ускладнень, що негативно впливають на стан імунопрофілактики населення та призводять до зниження довіри населення до вакцинації, а й недосконалістю законодавства у цій сфері. Ситуація в країні сьогодні ускладнюється й воєнними діями. Відмічається активна як внутрішня, так і зовнішня міграція населення, особ­ливо в Донецькій та Луганській областях. У таких умовах дуже складно контролювати санітарно-епідемічне благополуччя в державі. Обговоривши зазначені проблеми державної політики щодо імунопрофілактики в Україні, учасники круглого столу рекомендували:

1. Вважати за необхідне розробку Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2016– 2022 рр. із залученням представників громадських інституцій, Міністерства оборони України.

2. Визнати боротьбу з керованими інфекціями одним з елементів національної безпеки держави. Тому є потреба при проведенні реорганізації та стандартизації санітарно-епідемічного нагляду й контролю в Україні в рамках «Реформи охорони здоров’я: 25 кроків до щастя» врахувати необхідність створення електронного реєстру проведених щеплень для дітей та дорослих, починаючи з 2016 р., як вичерпний механізм контролю (системи моніторингу та аналізу) за станом епідблагополуччя щодо керованих інфекцій як складової національної безпеки держави. А для самоорганізації пацієнтів використовувати на практиці «Паспорт імунізації».

3. Враховуючи колізії нормативно-правової бази щодо обов’язковості проведення щеплень при відвідуванні дитячих організованих колективів і ст. 5 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, є доцільність внести зміни до ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», щоб він регламентував можливість відвідувати організовані колективи без наявності проведених щеплень. Державна програма імунопрофілактики реалізовується безкоштовно для населення, у разі зареєстрованої відмови від щеплення за Календарем при відсутності протипоказань подальше проведення щеплень можливе на платній основі. Також доцільно визначити, що вкладається в зміст при оформлені відмови від проведення щеплення «відповідальність беру на себе».

4. Необхідно звернутися до Міністерства інформаційної політики України з метою забезпечення супроводу реалізації державної політики щодо запобігання розповсюдженню небезпечних інфекційних захворювань шляхом вакцинації. Беручи до уваги вагомий вплив ЗМІ на формування ставлення суспільства до імунопрофілактики, щоб не порушувати ст. 5 Закону України «Про інформацію», що регламентує «об’єктивність, повноту і точність інформації», наполегливо рекомендувати залучати до репортажів з медичної тематики, зокрема вакцинації, експертів в даній галузі, щоб надана пересічним громадянам інформація була дійсно об’єктивною, повною та достовірною.

5. Зважаючи на низький рівень знань щодо імунопрофілактики самих медичних працівників, слід акцентувати увагу МОЗ України на освітньому рівні викладання та перевірки знань щодо питань імунопрофілактики у вищих медичних навчальних закладах, в закладах післядипломної освіти, медичних коледжах. Виховуючи культуру здоров’я серед школярів для формування позитивного ставлення до попередження інфекційних захворювань шляхом вакцинації, Міністерству освіти та науки України доцільно розглянути можливість до використання відеоуроку для старшокласників на тему: світові можливості захисту від інфекційних захворювань на сьогодні.

6. Відзначити необхідність створення центрів захисту від інфекційних хвороб як науково-практичних баз, де можна буде отримати консультативну допомогу з різних питань, що стосуються інфекційних захворювань, імунопрофілактики, та безпосередньо провести щеплення за Календарем, за станом здоров’я, груп ризику, за епідпоказаннями дітям та дорослим.

7. Вважати проблеми із захистом від керованих інфекцій актуальними та обов’язковими для всіх відомств, міністерств та територій. Залучити до визначення проблем з керованими інфекційними захворюваннями серед військовослужбовців головного інфекціоніста Міністерства оборони України.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!