СТОПТУСИН® ФІТО + СТОПТУСИН® “подвійний удар”, або ефективна добова схема протикашльових заходів

СТОПТУСИН ФІТО — комбінований відхаркувальний препарат рослинного походження у формі сиропу, до складу якого входять (на 100 мл сиропу у рівних частинах по 4,1666 г): екстракти чебрецю звичайного, чебрецю повзучого і подорожника, а серед допоміжних речовин — фармакологічно очищений мед (22,5 г).

Цілющі властивості усіх трьох лікарських рослин здавна відомі, тому протягом століть їх широко застосовують у народній медицині в різноманітних лікарських формах (збори, відвари, настоянки, чаї тощо). Рослинні компоненти СТОПТУСИНУ ФІТО забезпечують муколітичний, секретомоторний, протизапальний та бактерицидний ефекти. Препарат діє на епітелій, насамперед дихальних шляхів, розріджуючи мокротиння і сприяючи його відходженню від поверхні слизової оболонки бронхів. СТОПТУСИНУ ФІТО притаманна модулювальна дія на кашель: у разі гіперкринії препарат сприяє активізації кашльового поштовху, евакуації секрету, за умов зниження секреції — навпаки, зменшує вираженість кашлю. Антисептичний та дезінфікуючий ефекти (притаманні головним чином чебрецю) зумовлюють додатковий позитивний патогенетичний вплив на місцевий перебіг катарального запального процесу як при гострих, так і при хронічних інфекційних захворюваннях дихальних шляхів — які є основними клінічними показаннями для застосування препарату. СТОПТУСИН ФІТО можна застосовувати у дітей віком від 1 року, а також у жінок у період вагітності та годування груддю.

СТОПТУСИН (бутамірату дигідроцитрат + гвайфенезин) — комбінований препарат, який виявляє протикашльову, муколітичну, відхаркувальну, бронхолітичну та місцевоанестезуючу дію. На українському фармринку препарат представлений у двох лікарських формах: таблетки (4 мг бутамірату дигідроцитрату та 100 мг гвайфенезину) та краплі для внутрішнього застосування (у 10 мл розчину містяться 0,04 г бутамірату дигідроцитрату та 1 г гвайфенезину).

Збалансований ефект при застосуванні препарату СТОПТУСИН у якості монотерапії зумовлений взаємним доповненням дії двох його активних інгредієнтів.

•?Бутамірату дигідроцитрат справляє периферичний місцевоанестезуючий вплив на бронхіальні рецептори слизової оболонки: відіграє роль м’якого анестетика-анальгетика аферентного типу, завдяки чому забезпечує протикашльовий ефект. Водночас він чинить помірну бронхолітичну, відхаркувальну та протизапальну дію, знижує опір дихальних шляхів, покращує функцію зовнішнього дихання. Саме ці властивості бутамірату дигідроцитрату сприяють зменшенню вираженості та усуненню сухого, виснажливого кашлю (у тому числі при інфекційно-запальних захворюваннях дихальних шляхів). Втім, за наявності мокротиння застосування бутамірату дає можливість збільшити інтервали між нападами кашлю, відновити скорочувальну функцію відповідних груп м’язів, що дозволяє підвищити ефективність кашльових поштовхів.

•?Гвайфенезин виявляє відхаркувальний, секретолітичний та секретомоторний ефекти, знижує в’язкість бронхіального слизу та його адгезивні властивості і таким чином посилює евакуацію мокротиння, підвищує продуктивність кашлю, сприяє відновленню прохідності дихальних шляхів. Як уже зазначалося, патогенетичним субстратом такого симптому, як кашель, здебільшого є запальний процес, який (незалежно від етіології) завжди проходить етап ексудації, у випадку з дихальним епітелієм — етап гіперсекреції слизу келихоподібними клітинами миготливого епітелію. Саме на цьому етапі виникає найбільша загроза обтурації бронхів в’язким секретом (який є оптимальним живильним середовищем для бактеріальної мікрофлори) і поширення запального процесу на паренхіматозну тканину легень, тобто розвиток пневмонії.

Фармакотерапевтична логіка лікарського складу комбінованого препарату СТОПТУСИН, один із компонентів якого пригнічує кашльовий рефлекс, а другий виявляє відхаркувальну дію, грунтується на взаємному доповненні, здавалося б, протилежних ефектів. Завдяки синергізму двох компонентів при монотерапії СТОПТУСИНОМ знижується частота нападів кашлю, підвищується його продуктивність, кашель стає менш виснажливим.

Отже, СТОПТУСИН ФІТО та СТОПТУСИН є препаратами абсолютно різного походження та хімічного складу, їм притаманні різні фармакодинамічні та фармакокінетичні властивості і вони мають різні особливості фармакотерапевтичної дії. Втім невипадково назви цих настільки відмінних між собою лікарських засобів є однокорінними. Застосування препаратів СТОПТУСИН ФІТО та СТОПТУСИН у складі єдиної, збалансованої протягом доби схеми індивідуального лікування кашлю (рекомендовані схеми дозування наведені у блоці) має патогенетичне підгрунтя. Після вечірнього прийому СТОПТУСИНУ пригнічення кашльового рефлексу вночі дає хворому можливість відпочити від виснажливого кашлю і виспатись: адже збереження фізіологічного режиму, зокрема повноцінного нічного сну, — не останній чинник на шляху до одужання. А подальше застосування зранку і протягом дня комбінованого препарату рослинного походження СТОПТУСИН ФІТО дозволяє подовжити секретолітичний та відхаркувальний ефекти (зумовлені вечірньою дією компонента СТОПТУСИНУ гвайфенезину), але при цьому суттєво зменшити лікарське навантаження на організм — що має особливо велике значення у педіатричній практиці.

На правах реклами