У Києві розпочато новий донорський проект

7 жовтня 2015 р. у Київському міському центрі крові (далі — КМЦК) відбулася презентація нового донорського проекту «Свіжа кров». Проект належить однойменній громадській організації, метою діяльності якої є допомога державі у створенні служби крові і ліквідації нестачі донорської крові в Україні. Під час заходу обговорювалися питання стратегічного бачення і системного підходу до створення служби крові в нашій державі та єдиного державного реєстру донорів, а також проекти, які планується реалізовувати в найближчі роки новоствореною громадською організацією. Наприкінці зустрічі відбулося підписання договорів про співпрацю ГО «Свіжа кров» з КМЦК та Національною дитячою спеціалізованою лікарнею «ОХМАТДИТ» (далі — НДСЛ «ОХМАТДИТ»).

Зустріч розпочала Людмила Заневська, головний лікар КМЦК, яка зазначила, що сьогодні справи з отриманням донорської крові йдуть досить непогано. Хвиля піднесення розпочалася з Революції гідності. За її словами, люди зрозуміли, що допомогти можна не тільки стоячи на Майдані, а й рятуючи поранених. «Тоді ми працювали цілодобово, приймаючи до 800 донорів. Цілий рік достатньо багато донорів приходили не лише у наш центр, а й в інші відділення трансплантології та переливання крові у м. Києві», — підкреслила Л. Заневська. — «Я не можу сказати, що наразі донорської крові не вистачає. Її достатньо, але вона має бути постійно. Не можна допускати жодних перепадів на випадок будь-яких форс-мажорних обставин. Головним завданням служби крові є підтримання постійного невичерпного запасу крові. Вона має постійно обновлятися. Адже ми знаємо, що кров має термін придатності — до 35 діб. Якщо за цей час її не використано, то кров треба знищувати. Для поповнення запасу слід приймати хоча б по 50–60 людей в день».

653467

Головний лікар КМЦК також зазначила, що необхідна не тільки кров як така, а й її компоненти — еритроцити, тромбоцити (для лікування онкологічних та гематологічних захворювань), свіжозаморожена плазма.

Л. Заневська повідомила присутніх, що існують так звані банки довгострокового зберігання донорських клітин — кріобанки. Де ці клітини знаходяться при дуже низькій температурі (–70–80 °С). Термін зберігання при такій температурі — 5 і більше років. На думку доповідача, технічне обладнання для довгострокового зберігання необхідне хоча б у великих містах, де проводять достатньо багато технологічно важких операцій, як, наприклад, на серці та з пересадки внутрішніх органів. «Постійне забезпечення кров’ю буде можливе саме завдяки кріобанку. В Україні зараз, на жаль, його немає. Необхідне спеціальне високотехнологічне обладнання — низькотемпературні холодильники або посудина Дьюара, яка наповнюється рідким азотом і кров у ній зберігається більше 15 років», — зазначила головний лікар КМЦК.

За словами пані Л. Заневської, здача крові стимулює оновлення організму та імунітет, а також має ще й ту перевагу, що донору зроблять безкоштовний аналіз на ВІЛ, сифіліс, гепатити В і С. Крім того, за законом, тим, хто здав кров, мають дати на роботі додатковий вихідний, не враховуючи отримання вихідного у день здачі крові.

Вагома частина тих, хто здає кров регулярно, — це студенти. Саме тому влітку, під час канікул, кількість отриманої донорської крові зменшується. «Ми весь час співпрацюємо зі студентською молоддю. Усе відбувається в плановому порядку. На початку року ми домовляємося з адміністраціями ВНЗ, ректоратами, студентськими об’єднаннями, організаціями та спілками про те, що будемо проводити Дні донора. Якщо треба, читаємо лекції для тих, хто буде здавати кров вперше. У нас є виїзна форма роботи і спеціальна бригада, що заготовлює донорську кров поза межами КМЦК», — підкреслила спікер.

Дмитро Перетятко, завідувач відділення трансфузіології НДСЛ «ОХМАТДИТ», розповів, що за рік у цьому закладі проходить лікування більше 18 тис. дітей з різними патологіями. Тому постійно існує необхідність замінного переливання донорської крові. «Нам завжди потрібні донори. Якщо в КМЦК це 60–70 осіб в день, то нам треба трохи менше — 30–40, — для того щоб можна було забезпечувати клініку всіма компонентами повністю автономно, — зазначив Д. Перетятко. — Ми спробували сформувати так званий недоторканний запас, де представлено всі групи крові, і цей запас має постійно оновлюватися. Це робиться для того, щоб у разі виникнення гострої екстреної ситуації, коли відбувається масове надходження пацієнтів або з’являється хворий, якому необхідна масивна трансфузія, ми змогли б забезпечити процес власними силами».

Щодо кріобанку, Д. Перетятко зазначив, що це, звичайно, хороший вихід із ситуації, але високотехнологічне обладнання для довгострокового зберігання крові коштує дорого та потребує спеціального обслуговування й комплектуючих деталей, тобто значних фінансових інвестицій.

Валентин Десятник, співзасновник ГО «Свіжа кров», зазначив, що, за даними ВООЗ, в Україні 8 донацій на 1 тис. мешканців на рік. Для повноцінної роботи медичної галузі, за його словами, цей показник має дорівнювати мінімум 13.

Соціальні мережі зараз сповнені проханнями та оголошеннями про пошук донорів, часто люди мають власноруч знаходити донорів для своїх рідних, дітей, друзів. «Ці пости мають шалену популярність, на жаль, але це — не система. Ми, як платники податків, хотіли б знати, чому люди змушені шукати собі донорів через соцмережі, коли у нас є галузь, що фінансується державним бюджетом», — підкреслив В. Десятник.

837525

Мета проекту «Свіжа кров» — пропаганда і популяризація донорства, здорового способу життя, відповідального ставлення до свого життя і тих людей, яким потрібна наша допомога. Також це створення сучасної служби крові, яка відповідала б вимогам часу. «Ми побудуємо її разом з усіма вами, і вона буде працювати десятиліттями на благо нашої країни», — зазначив доповідач. Він також розповів про напрямками діяльності новоствореної громадської організації, серед яких: інформування та популяризація донорства, підтримка партнерських відділень переливання крові, стимулювання системних змін у сфері створення служби переливання крові в Україні, розвиток третього сектору економіки (сюди належать благодійні неурядові некомерційні організації). Проте є також дрібніші речі, які, на думку В. Десятника, можна зробити вже сьогодні. Приміром, змінити графік роботи донорських центрів та надати можливість охочим здавати кров не тільки в робочі дні, але й в суботу.

«Наша цільова аудиторія — це молодь, — підкреслює співзасновник ГО «Свіжа кров». — Ми плануємо співпрацю зі студентами та спортивними організаціями. Сьогодні, до речі, у нас з’явився перший партнер — Федерація легкої атлетики України».

Наприкінці жовтня організація планує відвідати столичні виші з акцією «Упирівка», пропагуючи донорство крові серед студентів. Також у планах ГО «Свіжа кров» — організувати виїзні лабораторії для здачі крові. Але найголовніше, кажуть волонтери громадської організації, — створити систему та зробити так, щоб в Україні діяв єдиний реєстр донорської крові, доступ до якого матимуть жителі всіх регіонів.

У планах ГО «Свіжа кров» на найближчий час — організація мобільних компаній заготівлі крові, проведення яскравих акцій, залучення молодих спеціалістів та надання можливостей проходити стажування у провідних світових компаніях, а також преміювання найкращих учасників та партнерів.

Під час презентації проекту волонтери висловили сподівання, що ініціатива знайде відгук у суспільстві і до кінця 2016 р. партнерські донорські центри крові додатково отримають 5 тис. донацій крові. Починаючи з 8:00 і до 15:00, навіть під час самого заходу, усі охочі мали змогу стати донорами та здати кров.

Світлана Шелепко,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті