Законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»

02 Вересня 2015 12:22 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до ст. 93 Конституції України, статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо видатків на охорону здоров’я).

Проект Закону під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України доповідатиму особисто.

Народний депутат України Я. Москаленко

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (щодо видатків на охорону здоров’я)

1. Обґрунтування необхідності прийняття законодавчого акту

Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформ міжбюджетних відносин» від 28.12.14№ 79-VIII, Бюджетний кодекс України доповнено новою статтею 1034 «Медична субвенція». Згідно даної статті передбачається, що видатки місцевих бюджетів зазначених у пункті 3 частини першої статті 89 та пункті 3 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України проводяться за рахунок медичної субвенції.

Обсяги медичної субвенції затверджуються у законі про Державний бюджет України та здійснюються з бюджетів АРК, обласних бюджетів, з бюджетів міст республіканського АРК та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад на такі видатки:

первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу; консультативну амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського та обласного значення), центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги;

програми медико-санітарної освіти;

інші державні програми медичної та санітарної допомоги;

санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації), та ін.

Зважаючи на той обсяг медичної субвенції, який затверджений у Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», є потреба у здійснені видатків з місцевих бюджетів понад обсяг субвенції з державного бюджету.

Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України», Кабінету Міністрів України надано право здійснювати розподіл резерву коштів освітньої та медичної субвенції між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенції між місцевими бюджетами для забезпечення обслуговування громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Таким чином, вже затверджені видатки можуть бути зменшені. Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», видатки на медичну субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам були затверджені у обсязі 46 466 042,7 тис. гривень. Законом № 217-VIII від 02.03.15 були внесені зміни до основного кошторису держави, яким обсяг медичної субвенції було зменшено на 375 814,3 тис. гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.15 № 11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам», встановлено, що протягом бюджетного періоду видатки на фінансування закладів охорони здоров’я дозволяється здійснювати одночасно з державного та місцевого бюджету.

Дана постанова Кабінету Міністрів України не узгоджується з Бюджетним кодексом України, який має вищу юридичну силу. Вища юридична сила полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України, що має найвищу юридичну силу. Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, місцеві ради не мають можливості додатково, понад обсяги субвенції, планувати та здійснювати видатки з місцевих бюджетів, оскільки виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.15 № 11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» фактично є порушенням бюджетного законодавства, а саме п. 28 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України.

Проектом Закону пропонується внести зміни до статті 1034 Бюджетного кодексу України, шляхом викладення частини першої статті у новій редакції, запропоновані зміни нададуть можливість реалізації зазначеної постанови Кабінету Міністрів України та здійснювати додаткові видатки з місцевих бюджетів на галузь з охорони здоров’я понад обсяги медичної субвенції.

2. Мета прийняття акту

Метою прийняття законопроекту є усунення колізії в законодавстві, що надасть можливість за рахунок власних коштів місцевих бюджетів здійснювати видатки на передбачені Бюджетним кодексом України заходи з охорони здоров’я.

3. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Закону не потребує додаткових витрат з Державного та місцевих бюджетів України.

4. Стан нормативно-правового регулювання у даній сфері правового регулювання

Нормативно-правова база, що діє у даній сфері, регулюється Конституцією України, Бюджетним кодексом України.

Реалізація положень цього законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Запобігання корупції

Проект Закону не містить правил і процедур, що можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць та не потребує узгодження з місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.

7. Прогноз результатів

Внесення запропонованих змін надасть можливість в умовах обмеженого державного бюджетного фінансування на медичну субвенцію здійснювати видатки з місцевих бюджетів.

Народний депутат України Я. Москаленко

Проект

від 31.03.2015 р. реєстраційний 2495

Закон УкраЇни

Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо видатків на охорону здоров’я

Верховна Рада України постановляє:

І. Абзац перший частини першої статті 1034 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 50-51, ст. 572 з наступними змінами) викласти у новій редакції:

«Медична субвенція спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статі 89 та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу».

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України

(щодо видатків на охорону здоров’я)

Бюджетний кодекс України
Чинна редакція Редакція з урахуванням запропонованих змін
Стаття 103 4. Медична субвенція1. Видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, проводяться за рахунок медичної субвенції.Зазначена субвенція може спрямовуватися на реалізацію заходів з оптимізації мережі закладів охорони здоров’я.

2. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги медичної субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і районних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

3. Медична субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:

1) кількість населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

2) коригуючі коефіцієнти, що враховують відмінності у вартості надання медичної допомоги;

3) особливості надання медичної допомоги у гірських населених пунктах.

При цьому у складі зазначеної субвенції передбачається резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенції, для здійснення видатків, що не могли бути враховані при застосуванні формули.

4. Залишки коштів за медичною субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і можуть використовуватися у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції, у тому числі на оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я.

Стаття 103 4. Медична субвенція1. Медична субвенція спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу. Зазначена субвенція може спрямовуватися на реалізацію заходів з оптимізації мережі закладів охорони здоров’я.

2. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги медичної субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і районних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

3. Медична субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:

1) кількість населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

2) коригуючі коефіцієнти, що враховують відмінності у вартості надання медичної допомоги;

3) особливості надання медичної допомоги у гірських населених пунктах.

При цьому у складі зазначеної субвенції передбачається резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенції, для здійснення видатків, що не могли бути враховані при застосуванні формули.

4. Залишки коштів за медичною субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і можуть використовуватися у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції, у тому числі на оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я.

Народний депутат України Я. Москаленко

 ВИСНОВОК

щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи проекту нормативно-правового акта

від 18.05.2015 р.

Назва проекту акта: проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо видатків на охорону здоров’я

Реєстр. № 2495 від 31.03.2015р.

Суб’єкт права законодавчої ініціативи: Народний депутат України Москаленко Я.М.

Головний комітет з підготовки і попереднього розгляду – Комітет з питань бюджету

У проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету від 06 травня 2015 року, протокол № 23).

Голова Комітету Є. Соболєв

ВИСНОВОК

Головного науково-експертного управління

від 28.05.2015 р.

на проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо видатків на охорону здоров’я»

У законопроекті пропонується абзац перший частини першої 1 статті 1034 Бюджетного кодексу України, згідно з яким «видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, проводяться за рахунок медичної субвенції» викласти у новій редакції – «медична субвенція спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу».

У Пояснювальній записці до законопроекту необхідність внесення запропонованих змін обґрунтовується потребою «у здійсненні видатків з місцевих бюджетів понад обсяги субвенції з державного бюджету».

Головне управління, не заперечуючи проти прийняття Верховною Радою України законопроекту, водночас вважає, що оскільки за змістом відповідних положень п. 6 ст. 116 Конституції України та ст. 42 Бюджетного кодексу України забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, то для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту слід отримати експертний висновок Уряду.

Керівник Головного управління В.І. Борденюк

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

від 15.07.2015 р.

Про розгляд законопроекту

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 15 липня 2015 року (протокол № 26) розглянув проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо видатків на охорону здоров’я (реєстр. № 2495 від 31.03.2015), поданий народними депутатами України Москаленком Я.М., Єремеєвим І.М., Івахівим С.П.

Законопроектом пропонується у Бюджетному кодексі України (далі-Кодекс) абзац перший частини першої статті 103-4 «Медична субвенція» викласти у новій редакції: «Медична субвенція спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу».

Згідно з чинною редакцією цього положення визначено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, проводяться за рахунок медичної субвенції.

Для забезпечення реалізації статті 103-4 Кодексу, керуючись вимогами частини другої статті 97 Кодексу, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23.01.2015 № 11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам», якою серед іншого передбачено, що місцеві ради мають право додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних і капітальних видатків закладів охорони здоров’я та програм у сфері охорони здоров’я, визначених у цій статті, включаючи погашення бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, у законодавстві створена колізія між чинним положенням абзацу першого статті 103-4 Кодексу та зазначеним положенням постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 № 11, що зумовлює неоднозначне юридичне тлумачення щодо можливості спрямовувати кошти місцевих бюджетів на охорону здоров’я та створює передумови для визнання такого факту порушенням бюджетного законодавства (пункт 28 частини першої статті 116 Кодексу).

Тому, на думку авторів законопроекту, запропоновані законодавчі зміни покликані усунути таку суперечність та у разі їх прийняття дозволять здійснювати видатки на охорону здоров’я з місцевих бюджетів понад обсяги медичної субвенції, встановлені у Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», за рахунок власних джерел місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що згідно з підпунктом 1 пункту «а» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» управління закладами охорони здоров’я, які належать територіальним громадам або передані їм, та організацію їх фінансового забезпечення віднесено до власних повноважень органів місцевого самоврядування.

Відповідно видатки на забезпечення функціонування зазначених установ, закладів та заходів з охорони здоров’я належать до видатків, які здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом і перспективним планом формування територій громад (стаття 89 Кодексу), бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів (стаття 90 Кодексу), що надає право органам місцевого самоврядування здійснювати зазначені видатки з відповідних місцевих бюджетів, одним з джерел доходів яких визначається субвенція з державного бюджету.

Поряд з тим, належить звернути увагу, що запропонована у законопроекті нова редакція абзацу першого частини першої статті 103-4 Кодексу кореспондується із відповідними положеннями статей 103-2 та 103-3 Кодексу, що встановлюють вимоги щодо спрямування освітньої субвенції та субвенції на підготовку робітничих кадрів, які також надаються з державного бюджету місцевим бюджетам.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, загалом не заперечуючи проти прийняття законопроекту, водночас вважає, що для прийняття виваженого рішення щодо нього слід отримати експертний висновок Уряду, оскільки за змістом відповідних положень пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання затвердженого Державного бюджету України (лист від 28.05.2015 за №16/3-829/2495 на 1 арк. додається).

Міністерство фінансів України згідно з своїм висновком не має заперечень щодо розгляду законопроекту, зазначаючи, що реалізація його положень не впливає на виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку до законопроекту (висновок від 08.05.2015 за №04-19/17-2301 на 1 арк. додається) зазначає, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету не надійшов.

За наслідками розгляду Комітет ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо видатків на охорону здоров’я (реєстр. № 2495), поданий народними депутатами України Москаленком Я.М., Єремеєвим І.М., Івахівим С.П., за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Співдоповідачем на сесії Верховної Ради України з цього питання пропонується Голова підкомітету з питань місцевих бюджетівКомітету з питань бюджету Куліченко Іван Іванович.

Голова Комітету А.В. Павелко

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті