Відшкодування вартості препаратів інсуліну: пілотний проект стартує по всій Україні з наступного року

16 Листопада 2015 1:01 Поділитися
13 листопада 2015 р. у Міністерстві охорони здоров’я України (далі — МОЗ України) відбулася прес-конференція «Державне забезпечення хворих на діабет в Україні: стан та перспективи», під час якої обговорювалися питання реімбурсації (системи відшкодування вартості лікування) препаратів інсуліну, а також ведення електронного реєстру хворих на цукровий діабет. У заході взяли участь Олександра Павленко, виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я України, Тетяна Думенко, директор Департаменту раціональної фармакотерапії та супроводження державної формулярної системи Державного експертного центру, Борис Маньковський, голов­ний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Ендокринологія», та Людмила Петренко, президент Міжнародної діабетичної асоціації України.

На початку прес-конференції Олександра Павленко поінформувала про державну політику у сфері забезпечення пацієнтів з цукровим діабетом інсулінотерапією. Вона нагадала, що в Державному бюджеті України на 2015 р. виділено 638 млн грн. на закупівлю препаратів інсуліну для хворих на цукровий діабет. «Ці закупівлі децентралізовані, тобто вони не здійснювалися МОЗ України, а відбувалися в регіонах. У результаті ми отримали різні картини з проведенням таких закупівель в різних регіонах», — зазначила О. Павленко. За її словами, це поставило питання необхідності «реанімування» пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну (далі — Пілотний проект), який планувалося запровадити декілька років тому.

«Пілотний проект є одним з інструментів боротьби з корупцією в галузі. Він дозволить перейти від закупівель препаратів інсуліну в регіонах до відшкодування вартості таких препаратів аптечним закладам, — підкреслила в.о. міністра. — З початку 2016 р. в межах Пілотного проекту ми відходимо від регіональних закупівель препаратів інсуліну. Запровадження реімбурсації — це шлях до економії бюджетних коштів та ефективного їх розподілу задля покриття потреби більшої кількості пацієнтів з цукровим діабетом».

О. Павленко також зазначила, що для того, щоб прийнята постанова КМУ від 05.03.2014 р. № 73 запрацювала, необхідно було прийняти низку нормативно-правових актів, а саме врегулювати порядок ведення реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, а також порядок відшкодування вартості препаратів інсуліну та розрахунку референтних цін (цін відшкодування) на препарати інсуліну. «Наразі всі проекти цих нормативно-правових актів готові й відправлені до центральних органів виконавчої влади для отримання узгоджень. Їх прийняття планується до кінця року», — зауважила вона.

Як повідомила заступник міністра, реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, створений зусиллями МОЗ України, за допомогою волонтерів.

Борис Маньковський підкреслив, що цукровий діабет — це проблема не тільки медична, але й соціальна та економічна. За його словами, в Україні близько 200 тис. пацієнтів з цукровим діабетом, які потребують щоденного проведення інсулінотерапії. «Найчастіше це декілька ін’єкцій інсуліну щодня. І хоча держава забезпечує хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну на безкоштовній основі, існуюча тендерна система має низку проблем, пов’язаних не тільки з корупційними ризиками, але й з великими обмеженнями лікарів з медичної точки зору. Тобто лікарі, які призначають препарати інсуліну пацієнтам, часто не є вільними у виборі таких препаратів і змушені призначати тільки ті препарати інсуліну, які регіони закупили під час проведення тендеру», — зазначив Б. Маньковський. — Нова система дає лікарю свободу вибору препарату інсуліну, який потрібен для пацієнта».

Він також підкреслив, що при тендерній системі державних закупівель є ризик порушення умов зберігання препаратів інсуліну, які потребують дотримання холодового ланцюга.

Тетяна Думенко торкнулася технічних питань запровадження Пілотного проекту та зазначила, що система відшкодування вартості препаратів інсуліну, крім вищеназваних переваг, захистить тих пацієнтів, які сьогодні відмовляються отримувати ті препарати інсуліну, які пропонує їм держава на безкоштовній основі, та сплачують повну вартість інших препаратів інсуліну. Для цих пацієнтів передбачено модель можливості часткового відшкодування вартості препаратів інсуліну за згодою пацієнта.

«У разі виписування рецепта у системі пов­ного відшкодування вартості препарату інсуліну, при отриманні лікарського засобу в аптечному закладі пацієнт не сплачує ні копійки. За його бажанням він також може отримати препарат інсуліну у більш зручній формі випуску і при цьому оплатити різницю у вартості цих препаратів, що погоджується на рівні комунікації пацієнта та лікаря. Важливим є той факт, що запропонований порядок розрахунку референтних цін погоджений з основними учасниками ринку. Тому ми сподіваємося, що він не стане перепоною на шляху реалізації даного проекту», — зазначила Т. Думенко.

Людмила Петренко підняла питання необхідності збільшення видатків на забезпечення пацієнтів з цукровим діабетом препаратами інсуліну у 2016 р. та підкреслила: «Ніяка система — ні тендерна, ні реімбурсація, не забезпечить 100% покриття потреби у препаратах інсуліну для хворих на цукровий діабет в Україні без збільшення фінансування цієї сфери».

Вона також торкнулася теми необхідності проведення профілактики цукрового діабету серед дітей та дорослих, зазначивши: «За цей рік в Україні цукровий діабет діагностовано більше ніж у 1200 дітей віком до 18 років. До того ж спеціалісти відмічають все більше випадків розвит­ку цукрового діабету у дітей від народження до 6 років без спадковості до цієї хвороби».

Після завершення прес-конферен­­ції О. Павленко надала інформацію щодо реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії. «З огляду на право пацієнта на нерозголошення його персональних даних, ми передбачили 3 рівні доступу до інформації реєстру: перший рівень з максимальним доступом до інформації має медичний заклад і лікар, який веде пацієнта, другий рівень доступу до інформації отримують обласні управління охорони здоров’я, які зводять та акумулюють ці дані, третій рівень доступу має МОЗ України, яке отримує лише статистичні дані, аби доводить їх до Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України», — зазначила О. Павленко.

Для створення більш зручних умов для пацієнта та скорочення часових витрат на його обслуговування планується передбачити можливість лікаря вносити інформацію про пацієнта до реєстру, а також формувати та друкувати рецепти безпосередньо на власному робочому місці. Наразі перешкодою є те, що сьогодні не кожен лікар має на робочому місці комп’ютер та доступ до інтернету. Проте це питання, зауважила О. Павленко, має буде вирішено на регіональному рівні.

Андрій Ізмайлов, член робочої групи з питань запровадження реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії та один із його розробників, повідомив, що наразі розробка цього реєстру завершена і він вже проходить тестування в Житомирській та Дніпропетровській областях, де до нього підключені всі ендокринологи, які можуть виписувати рецепти на препарати інсуліну. За його словами, до кінця листопада до реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, також отримають доступ лікарі Вінницької та Чернігівської областей, а до кінця року — ще 5–6 областей.

Світлана Шелепко

 

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті