Юридична консультація щодо постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955, пенсії за вислугу років

Звернувшись до редакції «Щотижневика АПТЕКА», ви можете отримати юридичну консультацію з питань, що вас цікавлять. Відповіді будуть опубліковані на сторінках видання. Запитання надсилайте факсом:
(044) 585-97-10 або е-mail: kiseleva@morion.ua, public@morion.ua

— Коли набуває чинності постанова КМУ від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення»?

— Нормативно-правові акти КМУ набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набуття чинності не передбачений у цих актах. Акти КМУ, які визначають права і обов’язки громадян, набувають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях. Офіційна публікація зазначених документів здійснюється у таких виданнях: «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник Президента України», газетах «Урядовий кур’єр», «Голос України».

Постанова КМУ № 955 від 17.10.2008 р. опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» від 06.11.2008 р., № 208. Таким чином, ця постанова набула чинності 6 листопада 2008 р . (див. «Щотижневик АПТЕКА» від 10.11.2008 р. № 44 (665), с. 84).

— Відповідно до наказу МОЗ від 17.09.2008 р. № 525 на кількісний облік поставлені комбіновані лікарські засоби (тверді форми), які містять ефедрину гідрохлорид. До складу препарату входить ефедрину сульфат, чи підлягає він предметно-кількісному обліку відповідно до цього наказу?

— Наказ МОЗ від 17.09.2008 р. № 525 вносить зміни до наказу МОЗ від 19.07.2005 р. № 360 «Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення; порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів; інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень». Так додатком 3 до Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на  лікарські засоби і вироби медичного призначення встановлюється перелік лікарських засобів, які підлягають предметно-кількісному обліку: комбіновані лікарські засоби (тверді форми), які містять трамадолу гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид, псевдоефедрину гідрохлорид. Комбіновані лікарські засоби, до складу яких входить ефедрину сульфат не зазначені, отже вони не підлягають предметно-кількісному обліку.

— Я працювала фармацевтом 30 років: 23 — у державній аптеці, інші 7 — у приватній. Коли я звернулася в Пенсійний фонд щодо пільгової пенсії за 25 років вислуги, мені було відмовлено, тому що я не змогла пред’явити довідку про акредитацію аптеки. Чи правомірно це?

— Вже неодноразово розглядалося питання про правомірність вимоги працівниками Пенсійного фонду довідки про проходження аптекою акредитації при оформленні пенсії за вислугу років.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 р. № 1788 «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники закладів охорони здоров’я при наявності спеціального стажу роботи від 25 років відповідно до переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 р. № 909. Відповідно до примітки 2 цього переліку робота за фахом (провізор, фармацевт в аптеці, аптечному кіоску, аптечному супермаркеті) в установах, незалежно від форми власності або відомчої приналежності, дає право на пенсію. Для призначення пенсії за вислугу років необхідні документи, перелік яких зазначено в п. 11 постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та постановою КМУ від 4.11.1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» визначено вичерпний перелік умов призначення пенсії за вислугу років провізорам і фармацевтам, котрі працювали за спеціальністю.

Але посадові особи органів пенсійного забезпечення, керуючись листом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2004 р. № 03-2/18-02-6 «Щодо нарахування до стажу роботи, який дає право на  пенсію за вислугу років, періоду роботи на  посадах провізорів, фармацевтів в недержавних аптеках», який не носить нормативного характеру, додатково вимагають документи про акредитацію аптечного закладу.

У наказі МОЗ України від 18.02.2000 р. № 27 «Про організацію проведення акредитації фармацевтичних закладів» Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва рішення від 11.07.2000 р. № 17-77/7 «Про необхідність усунення порушення вимог Указу Президента України від 3.02.1998 р. № 79/98 «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності» Міністерством охорони здоров’я») були виявлені норми, що суперечать положенням чинного законодавства. У частині рішення Держпідприємництва з цього питання зазначено: «Згідно з п. 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 765, державна акредитація закладу охорони здоров’я — це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров’я, наявності в  ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності. Звертаємо увагу на те, що державній акредитації підлягають фармацевтичні (аптечні) заклади, які вже одержали ліцензію на право здійснення діяльності з оптової або роздрібної реалізації лікарських засобів, що засвідчує спроможність цих закладів здійснювати оптову або роздрібну реалізацію лікарських засобів на  певному встановленому рівні.

Отже, здійснення державної акредитації лише визначає наявність у фармацевтичному (аптечному) закладі умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, причому цей рівень не може бути нижчим, ніж рівень спроможності, який визначається при видачі ліцензії». Тобто сам факт отримання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності свідчить про спроможність закладу охорони здоров’я здійснювати діяльність на певному рівні. Далі: «В п. 10 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 765, встановлені лише санкції у формі анулювання або зниження категорії закладу охорони здоров’я за порушення умов надання закладом якісної медико-санітарної допомоги, а також за недостовірне інформування про свою діяльність. Проте в  Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 765, не встановлені санкції щодо закладів охорони здоров’я, які не пройшли державної акредитації або порушили визначені графіком строки проходження процедури державної акредитації. Відповідно відсутнє і визначення як санкції за вказані порушення зупинення дії ліцензії на  право оптової та роздрібної реалізації лікарських засобів».

Таким чином, фактом здійснення діяльності аптечним закладом є відповідний дозвіл на право провадження діяльності — ліцензія, а проведення акредитації аптечних закладів є добровільним заходом, оскільки факт отримання ліцензії свідчить про наявність мінімального рівня акредитації.

На підставі вищевикладеного можна вважати, що вимоги посадових осіб щодо надання документів, які свідчать про акредитацію аптечного закладу, при встановленні права на  отримання пенсії за вислугу років суперечать чинному законодавству України.

— Які товари можуть реалізовуватися в аптечних закладах?

— Постановою КМУ від 17.11.2004 р. № 1570 «Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах» та Наказом МОЗ України від 26.11.2004 р. № 577 «Про затвердження переліку товарів, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи» визначено, що аптечні заклади та їх структурні підрозділи мають право придбавати та продавати вироби медичного призначення, дезінфікуючі засоби, предмети особистої гігієни (засоби для догляду за ротовою порожниною, засоби для гоління та після гоління, мило туалетне, шампуні), оптику, природні та штучні мінеральні води, лікувальне, дитяче та дієтичне харчування, інші спеціальні харчові продукти, лікувальні косметичні засоби (креми, шампуні, солі, лосьйони, еліксири), репеленти.

Проте сьогодні на роздрібному ринку представлені фармамаркети, які пропонують ширший асортимент товару для краси та здоров’я у порівнянні зі звичайними аптеками.

Для них характерні великі площі та широкий асортимент як продукції для здоров’я, так і супутніх товарів. Супутній товар, представлений у фармамаркетах, — це продукція, яка може продаватися у звичайних супермаркетах (побутова хімія, засоби гігієни, фарба для волосся, чай, кава, шоколад і т.д.), косметичних магазинах (декоративна косметика, що не має лікувальних властивостей), спеціалізованих магазинах (банна атрибутика, одяг і т.п.). Зазвичай асортимент лікарських засобів представлений менше, ніж у класичних аптеках, а наявність настільки широкої групи супутніх товарів вступає у протиріччя з чинним законодавством України. n

Юрисконсульт Олеся Кісєльова

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Последние новости и статьи