Ухвалу оприлюднено: що далі?

Життя у правовій державі завжди є джерелом впевненості і відчуття стабільності. І недарма вкрай прогресивна Конституція України гарантує, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Борис ДаневичБільше того, Конституція нашої безумовно правової Держави передбачає, що нормативно-правові акти, які визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Ну а ті акти, які визначають права і обов’язки громадян і не були доведені до відома населення у встановленому законом порядку, є нечинними.

Усі ці гарантії та права є справді позитивними і надихають громадян і суб’єктів господарювання на діяльність виключно у межах правового поля.

Але, на жаль, сувора правда життя інколи є не настільки позитивною і додає не стільки впевненості, скільки паніки.

Просте, на перший погляд, питання про момент відновлення чинності горезвісної постанови КМУ № 955 (надалі — Постанова) вже не перший день спричиняє стрес і головний біль у багатьох громадян безумовно правової Держави. І це питання не було б таким актуальним, якби не ризик притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання за порушення чи то чинних, чи то зупинених положень Постанови.

Із розміщеного на офіційному сайті Конституційного Суду України повідомлення про винесення Конституційним Судом України ухвали № 4-у/2009 (надалі — Ухвала) можна було зробити висновок, що її було винесено 12 лютого цього року.

Згодом на тому ж таки сайті єдиного органу конституційної юрисдикції з’явився текст Ухвали, датований вже 11 лютого.

Усно працівники Конституційного Суду України повідомляють, що Ухвала буде вважатися чинною після її офіційного опублікування у «Віснику Конституційного Суду України». У свою ж чергу, представники шанованого офіційного видання твердять, що опублікування Ухвали у «Віснику Конституційного Суду України» (черговий вихід якого заплановано на перший тиждень березня) не впливає на її чинність, оскільки Ухвала також є рішенням Конституційного Суду України, а рішення останнього є чинними з моменту їх прийняття.

Весь цей калейдоскоп подій мало нагадує прогнозовану і стабільну діяльність бізнесу.

Аби відповісти на основні питання, які хвилюють представників фармацевтичної торгівлі, ми спробуємо ще раз поглянути на правове поле, у якому криється таємниця чинності Постанови. Причому поглянемо на нього з точки зору ризиків для тих гравців ринку, у душі яких 11 лютого 2009 р. саме по собі не виникло відчуття необхідності суворого дотримання обмежень Постанови.

Отже, Законом України «Про Кабінет Міністрів України», яким передбачено порядок зупинення дії постанов КМУ за ініціативи Президента, визначено, що винесення Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта КМУ відновлює дію цього акта.

На наш погляд, версія, згідно з якою відновлення положень Постанови відбувається одночасно з винесенням Конституційним Судом України Ухвали (тобто 11 лютого 2009 р.), явно суперечить процитованим на початку нормам Конституції України.

Така точка зору підтверджується і тим, що ані Конституцією України, ані Законами України «Про Конституційний Суд України» та «Про Кабінет Міністрів України», ані Регламентом Конституційного Суду України не передбачено, що ухвала Конституційного Суду України є чинною з моменту її винесення.

Принципово важливо, що законодавство розмежовує такі акти Конституційного Суду України, як рішення і висновки, з ухвалами.

При цьому рішення Конституційного Суду України, зокрема щодо неконституційності актів, мають наслідком втрату чинності такими актами від дня прийняття відповідного рішення. Проте жодні аналогічні наслідки не передбачені для ухвал Конституційного Суду України.

Також згідно з Регламентом Конституційного Суду України рішення і висновки офіційно оголошуються головуючим на пленарному засіданні, і при цьому таке оголошення є офіційним оприлюдненням рішення або висновку Конституційного Суду України. Більше того, порядок опублікування таких рішень і висновків визначено досить детально. І знову ж таки, жодних аналогічних положень не передбачено стосовно ухвал Конституційного Суду України.

Водночас заради об’єктивності картини зазначимо, що, на думку одного з колишніх суддів Конституційного Суду України, до ухвали мають застосовуватися такі самі підходи, як і до рішення або висновку.

Як зазначалося вище, Закон України «Про Кабінет Міністрів України» пов’язує відновлення дії оскарженого акта уряду з винесенням Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження.

Очевидно, що у аналізованій ситуації має значення не стільки Ухвала та її чинність, скільки момент відновлення дії Постанови. Оскільки Постанова є регуляторним актом, доцільно враховувати положення законодавства щодо регуляторної політики при визначенні чинності положень Постанови.

Так, загальна логіка регуляторної політики держави у сфері господарської діяльності передбачає обов’язкове оприлюднення регуляторних актів як підставу для їх обов’язковості (у тому числі й для притягнення до відповідальності за порушення їх вимог). При цьому оприлюднення має здійснюватися відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів.

Власне самим Законом України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що постанови КМУ набувають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Таким опублікуванням визнається, зокрема, публікація у «Офіційному віснику України». Натомість, розміщення текстів постанов КМУ на офіційному сайті уряду визнається їх оприлюдненням, а не офіційним опублікуванням.

На нашу думку, останнє дає підстави говорити про необхідність офіційного опублікування у засобах масової інформації документа, який впливає на дію Постанови. Оскільки її дія визначається Ухвалою Конституційного Суду України, саме офіційне опублікування Ухвали видається нам належною правовою підставою для відновлення дії Постанови.

При цьому оприлюднення тексту Ухвали на?сайті Конституційного Суду України (або, наприклад, на сайті «Щотижневика АПТЕКА») не відповідає ознакам офіційного опублікування.

Таким чином, на наш погляд, обов’язковість положень Постанови для учасників фармацевтичного ринку України визначається датою офіційного опублікування Ухвали чи то у «Віснику Конституційного Суду України», чи в «Офіційному віснику України», чи в «Урядовому Кур’єрі».

Що ж до ризиків, пов’язаних із недотриманням суб’єктами господарювання вимог Постанови у проміжок часу з 11 лютого 2009 р. і до моменту її офіційного опублікування, варто розуміти таке:

  • по-перше, не можна виключати претензій з боку органів Державної інспекції з контролю за цінами щодо «порушення» вимог Постанови та навіть застосування фінансових (штрафних) санкцій у разі виявлення таких «порушень»;

  • по-друге, гравцям ринку доцільно зважити, що спори з Держцінінспекцією з цього питання вимагатимуть витрачання часових, людських чи матеріальних ресурсів.

Так чи інакше, на наше переконання, активна консолідована позиція учасників фармацевтичного ринку України у діалозі з КМУ та Міністерством економіки (за умови, що такий діалог буде підкріплено формальними домовленостями щодо моменту чинності) може убезпечити операторів ринку від зазначених ризиків.

Партнер, адвокат
Адвокатської фірми «Паритет»
Борис Даневич

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті