Документ втратив чинність на підставі спільного наказу Держкомпідприємництва України та Держлікінспекції України від 21.09.2010 р. № 296/337
Державний комітет України
з питань регуляторної політики та підприємництва |
Державна інспекція з контролю
якості лікарських засобів |
03.03.2009 |
44/27
|
Про затвердження Ліцензійних умов провадження
господарської діяльності з виробництва лікарських засобів,
оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами
Відповідно до статей 5, 6, 8 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698 „Про затвердження переліку органів ліцензування”
НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі – Ліцензійні умови), що додаються.
2. Установити:
2.1. Ліцензії, видані до набрання чинності Ліцензійними умовами, діють до кінця строку, на який вони були видані.
2.2. Абзаци сьомий і восьмий підпункту 2.4.3 та абзац другий підпункту 2.4.19 пункту 2.4 глави другої розділу ІІ Ліцензійних умов набирають чинності з 01.01.2010.
3. Департаменту ліцензування Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (Іванченко О.Б.), Управлінню ліцензування та контролю за дотриманням ліцензійних умов Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (Зброжек С.І.) в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Начальнику управління ліцензування та контролю за дотриманням ліцензійних умов Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (Зброжек С.І.) забезпечити публікацію цього наказу в засобах масової інформації.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Третьякова С.І. та заступника Голови Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Захараша А.Д.
Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва
О.В. Кужель |
Голова Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів
Г.В.Падалко |
наказом Державного комітету України
з питань регуляторної політики
та підприємництва,
Державної інспекції з контролю
якості лікарських засобів
03.03.2009 № 44/27
провадження господарської діяльності з виробництва лікарських
засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобамиІ. Загальні положення
1.Ці Ліцензійні умови розроблені відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, Законів України “Про лікарські засоби”, “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, визначають Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
2. Дія цих Ліцензійних умов поширюється на всіх суб’єктів господарювання – зареєстрованих в установленому законодавством порядку юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які проводять господарську діяльність, пов’язану з виробництвом лікарських засобів, оптовою, роздрібною торгівлею лікарськими засобами, а також на фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у зазначеній галузі (далі – суб’єкт господарювання).
У разі якщо суб’єкт господарювання провадить зазначений вид господарської діяльності не в повному обсязі, а частково, Ліцензійні умови поширюються на суб’єкта господарювання в частині, що встановлює вимоги до провадження господарської діяльності, зазначеної в ліцензії.
3. Терміни, що вживаються у цих Ліцензійних умовах, мають таке значення:
аптечні заклади – аптечні склади (бази), аптеки та їх структурні підрозділи;
аптечний склад (база) – заклад охорони здоров’я, основне завдання якого полягає в забезпеченні лікарськими засобами інших суб’єктів оптової або роздрібної торгівлі, закладів охорони здоров’я та виробників лікарських засобів шляхом здійснення ними оптової торгівлі;
аптека – заклад охорони здоров’я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі;
аптечний кіоск – структурний підрозділ аптеки, який створюється на підприємствах, в установах та організаціях для роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами, що відпускаються без рецептів лікаря;
аптечний пункт – структурний підрозділ аптеки, який створюється у лікувально-профілактичних закладах для торгівлі готовими лікарськими засобами;
виготовлення лікарських засобів – індивідуальне виготовлення в умовах аптеки лікарських засобів за рецептами лікарів та на замовлення (вимогу) лікувально-профілактичних закладів;
виробництво лікарських засобів в умовах аптеки – діяльність, пов`язана із серійним випуском лікарських засобів у вигляді напівфабрикатів і внутрішньоаптечної заготовки, а також серійне виготовлення лікарських засобів на замовлення (вимогу) лікувально-профілактичних закладів;
виробництво лікарських засобів промислове – діяльність, пов’язана з серійним випуском лікарських засобів, яка включає всі або хоча б одну зі стадій технологічного процесу, в тому числі процеси фасування, пакування та/або маркування, контроль якості у процесі виробництва, а також торгівлю (реалізацію) продукцією власного виробництва;
виробник лікарських засобів – суб’єкт господарювання, який здійснює хоча б один із етапів виробництва лікарських засобів, включаючи пакування, та має ліцензію на виробництво лікарських засобів;
дистриб`ютор – суб`єкт господарювання, який займається оптовою торгівлею лікарськими засобами;
зона – частина приміщення, площа, яка використовується для окремої стадії технологічного процесу та має чіткі візуальні межі;
ізольоване приміщення – частина будівлі або її відсік, який має окремий вхід іззовні, власне освітлення, вентиляцію (природну або механічну) та відокремлений від іншого об’єму споруди (будівлі) стінами та перекриттями;
ліцензіат – суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
місце приймання продукції – виробнича зона, в якій облаштоване робоче місце фахівця для проведення вхідного контролю якості лікарських засобів при їх одержанні суб’єктом господарювання;
належна виробнича практика (GMP) – сукупність організаційно-технічних вимог і правил, яка є частиною системи забезпечення якості і гарантує, що продукція постійно виробляється і контролюється за стандартами якості, які відповідають її призначенню, та відповідно до вимог реєстраційного досьє;
належна практика дистриб’юції (GDP) – сукупність вимог і правил до оптової торгівлі лікарськими засобами, дотримання яких забезпечує якість лікарських засобів у процесі оптової торгівлі на усіх її етапах;
неякісні (субстандартні) лікарські засоби – препарати, виготовлені легальним виробником з правильним маркуванням, але які за відсутності
належних умов виробництва, транспортування та/або зберігання не відповідають установленим нормативними документами вимогам;
оптова торгівля лікарськими засобами – діяльність з придбання лікарських засобів у виробників лікарських засобів або інших суб’єктів господарювання, що мають відповідну ліцензію, зберігання та продажу лікарських засобів з аптечних складів (баз) іншим суб’єктам оптової або роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які отримали на це відповідні ліцензії, та безпосередньо лікувально-профілактичним закладам і виробникам лікарських засобів;
реалізація – діяльність суб’єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг);
рецепт – медичний документ у вигляді (формі) припису до аптеки, аптечного пункту, виписаний фахівцем на рецептурному бланку, який має на це право відповідно до законодавства, на підставі якого здійснюється виготовлення та/або відпуск лікарського засобу з аптек та аптечних пунктів за встановленими правилами. Форми рецептурних бланків затверджуються в установленому порядку;
рецептурний лікарський засіб – лікарський засіб, який відпускається з аптек та аптечних пунктів за рецептом лікаря;
роздрібна торгівля лікарськими засобами – діяльність з придбання, зберігання та продажу готових лікарських засобів через аптеку та її структурні підрозділи (у тому числі ліків, виготовлених в умовах аптеки) безпосередньо громадянам для їх особистого споживання, закладам охорони здоров’я (крім аптечних закладів), а також підприємствам, установам та організаціям без права їх подальшого перепродажу;
структурний підрозділ аптеки – аптечний пункт або аптечний кіоск, що створений та функціонує разом з аптекою відповідно до законодавства та цих Ліцензійних умов;
супутні товари – товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи за переліком, що визначає МОЗ;
традиційні лікарські засоби – лікарські засоби, перш за все рослинного походження, до державної реєстрації яких допускається спрощена процедура в порядку, встановленому МОЗ, а також до виробництва яких не застосовуються окремі пункти цих Ліцензійних умов. Традиційні лікарські засоби передбачені для орального, зовнішнього або інгаляційного застосування без нагляду лікаря з метою діагностики, лікування без припису або рецепта, у певних концентрації та дозуванні, якщо є документальне підтвердження, що такий лікарський засіб застосовувався не менше 30 років у світі та не менше 10 років в Україні, а також є достатній обсяг даних про безпечність його застосування за звичайних умов та доведена його ефективність;
Уповноважена особа – фахівець з повною вищою фармацевтичною освітою та стажем роботи за фахом не менше 2 років, на якого суб’єктом господарювання покладено відповідальність за функціонування системи забезпечення якості лікарських засобів при їх виробництві, оптовій та роздрібній торгівлі та надання дозволу на торгівлю лікарськими засобами;
фальсифіковані лікарські засоби – лікарські засоби, які навмисно неправильно промарковані щодо ідентичності та назви виробника. Фальсифікованими можуть бути як оригінальні, так і відтворені препарати, вони можуть містити інгредієнти у відповідному або невідповідному складі, можуть бути без діючих речовин, з недостатньою їх кількістю або в підробленій упаковці.
Зміст інших термінів, що застосовуються в цих Ліцензійних умовах, визначається чинним законодавством.
4. Відповідно до законодавства ліцензуванню підлягає:
виробництво лікарських засобів;
оптова торгівля лікарськими засобами;
роздрібна торгівля лікарськими засобами.
Види діяльності, що підлягають ліцензуванню, повинні бути зазначені в установчих документах суб’єкта господарювання.
5. Ліцензування зазначеного виду господарської діяльності є засобом регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання та контролю за додержанням ліцензіатом вимог законодавства до фармацевтичної діяльності, пов’язаної з виробництвом лікарських засобів, оптовою, роздрібною торгівлею лікарськими засобами.
6. Приймання документів, що подаються для одержання ліцензії, видача, переоформлення й анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ і ліцензійних реєстрів, контроль у межах своєї компетенції за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень Ліцензійних умов проводиться Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів (далі – Держлікінспекція).
7. Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на здійснення господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами та дозволяє провадження зазначених видів діяльності на всій території України.
8. Для одержання ліцензії на діяльність, зазначену в пункті 4 цього розділу Ліцензійних умов, у повному обсязі або частково суб’єкт господарювання подає до Держлікінспекції заяву за встановленою формою (додаток 1). Зазначена заява подається особисто або через уповноважену особу.
У разі наявності в заявника відокремлених структурних підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.
9. До заяви додаються документи згідно із статтею 10 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.
Заява та документи, що додаються до неї, приймаються за описом (додаток 2), копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів Держлікінспекцією та підписом відповідальної особи.
Усі подані заявником документи формуються в окрему справу.
10. Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:
1) заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;
2) документи оформлені з порушенням статті 10 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.
Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.
11. Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії.
12. Держлікінспекція приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.
13. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення.
14. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:
недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії;
невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, установленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.
У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб’єкт господарювання може подати до Держлікінспекції нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.
У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника Ліцензійним умовам, установленим для виду господарської діяльності, указаного в заяві про видачу ліцензії, суб’єкт господарювання може подати до Держлікінспекції нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.
15. Відповідність суб’єкта господарювання Ліцензійним умовам установлюється органом ліцензування на підставі поданих до Держлікінспекції документів, передбачених статтею 10 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 № 756 “Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності”. Орган ліцензування не може доручати іншим особам визначати спроможність суб’єктів господарювання виконувати Ліцензійні умови згідно з поданими документами.
16. Ліцензії на виробництво лікарських засобів, оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами оформляються на бланках єдиного зразка, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2000 № 1719 „Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності”.
Ліцензія підписується керівником Держлікінспекції або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.
17. Ліцензія видається заявнику особисто або його довіреній особі не пізніше ніж за три робочих дні після надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.
Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до Держлікінспекції для отримання оформленої ліцензії, то Держлікінспекція, яка оформила ліцензію, має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.
18. Видача ліцензії реєструється у пронумерованому, прошнурованому та опечатаному журналі обліку заяв та виданих ліцензій за встановленою формою (додаток 3). Журнал обліку заяв та виданих ліцензій ведеться окремо на кожний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
19. Для кожного місця провадження діяльності, відокремленого підрозділу, який провадитиме господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, Держлікінспекція видає ліцензіату засвідчену ним копію ліцензії, яка реєструється в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена Держлікінспекцією копія ліцензії є документом, що підтверджує право ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності за місцем провадження діяльності, зазначеним в копії ліцензії.
20. У разі створення ліцензіатом нового відокремленого підрозділу, який провадитиме певний вид господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією, ліцензіат повинен подати до Держлікінспекції заяву про видачу копії ліцензії (додаток 4) та документи, передбачені статтею 10 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 № 756 “Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності”.
21. У разі ліквідації відокремленого підрозділу ліцензіата, який провадив господарську діяльність згідно з отриманою ліцензією, або в разі припинення
провадження відокремленим підрозділом ліцензіата господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією ліцензіат зобов’язаний протягом семи робочих днів з дати ліквідації такого відокремленого підрозділу або з дати припинення діяльності такого відокремленого підрозділу подати відповідне повідомлення в письмовій формі до Держлікінспекції безпосередньо або направити його рекомендованим листом.
22. Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.
23. Ліцензія підлягає переоформленню у разі:
зміни найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов’язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності;
зміни місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності;
змін, пов’язаних з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, указаного в пункті 4 цього розділу.
24. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов’язаний протягом десяти робочих днів подати до Держлікінспекції заяву про переоформлення ліцензії (додаток 5) разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
25. Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи про переоформлення ліцензії, може провадити свою діяльність на підставі довідки про прийняття зазначених документів до розгляду, яка видається Держлікінспекцією.
26. У разі втрати або пошкодження ліцензії ліцензіат зобов’язаний звернутися до Держлікінспекції із заявою про видачу дубліката ліцензії (додаток 6).
27. Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката ліцензії замість утраченої або пошкодженої, може провадити свою діяльність на підставі відповідної довідки Держлікінспекції.
28. Держлікінспекція формує і веде ліцензійний реєстр з певного виду господарської діяльності.
ІІ. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами
1. Загальноорганізаційні вимоги
1.1. Суб’єкт господарювання при здійсненні діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами повинен дотримуватись вимог законів України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоров’я України, Держлікінспекції, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність, пов’язану з обігом лікарських засобів.
1.2. Виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюються суб’єктами господарювання на підставі ліцензії на певний вид діяльності за умови виконання кваліфікаційних, організаційних, інших спеціальних вимог, установлених ліцензійними умовами. Виробництво лікарських засобів, оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами без наявності ліцензії забороняється.
1.3. До оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами допускаються лише зареєстровані в Україні лікарські засоби, крім випадків, передбачених Законом України “Про лікарські засоби”, за наявності сертифіката якості, що видається виробником. У разі зберігання сертифікатів якості у вигляді сканованих копій сертифікатів ліцензіат зобов’язаний надати їх паперові копії (на вимогу), засвідчені печаткою суб’єкта господарювання, у термін не пізніше двох днів.
Торгівля неякісними лікарськими засобами або такими, термін придатності яких минув або на які відсутній сертифікат якості, що видається виробником, забороняється.
Торгівля лікарськими засобами, виготовленими аптекою з порушеннями умов виробництва, заборонена.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний зберігати сертифікати якості виробника (копії на паперових чи скановані копії на електронних носіях) на серії аптечного товару, реалізованого суб’єктом господарювання, протягом трьох років.
1.4. Промислове виробництво лікарських засобів здійснюється за наявності затверджених ліцензіатом технічного та технологічного регламентів (далі – регламент) або прирівняних до них МОЗ документів: досьє виробничої дільниці, виробнича рецептура із відповідними технологічними та іншими інструкціями, з додержанням вимог чинної Державної Фармакопеї України та/або інших нормативно-технічних документів, які встановлюють вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і термінів зберігання та методів контролю якості лікарського засобу.
Промислове виробництво лікарських засобів здійснюється з додержанням вимог зазначених документів та чинної настанови з належної виробничої практики лікарських засобів, гармонізованої із законодавством ЄС, крім виробництва традиційних лікарських засобів, визначених МОЗ.
Виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки здійснюється за наявності відповідної ліцензії та технологічних інструкцій (для серійного виготовлення).
1.5. Торгівля лікарськими засобами здійснюється лише через аптеки, їх структурні підрозділи, аптечні бази (склади), крім випадків, передбачених цими Ліцензійними умовами.
Аптека, її структурні підрозділи, аптечна база (склад) належать до закладів охорони здоров’я, що функціонують з дозволу і під контролем державних органів.
Торгівля лікарськими засобами не може здійснюватися через будь-які інші заклади, крім аптечних, та поза ними, крім випадків, передбачених цими Ліцензійними умовами.
1.6. Зберігання у приміщеннях аптечних закладів лікарських засобів, що їм не належать, забороняється, крім випадків, передбачених законодавством та нормативно-правовими актами МОЗ. Лікарські засоби та товари, що надійшли до аптечного закладу, оприбутковуються після перевірки їх фактичної кількості та проведення вхідного контролю, але не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання.
Зберігання в аптечних закладах товарів, крім лікарських засобів та супутніх товарів, визначених МОЗ, заборонено.
1.7. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити:
відповідність матеріально-технічної бази вимогам нормативних документів щодо виробництва, зберігання, контролю якості, торгівлі лікарськими засобами;
дотримання вимог законодавства щодо якості лікарських засобів, у тому числі призначених для клінічних досліджень, під час їх виробництва, транспортування, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі ними, а також наявність у суб’єкта господарювання Уповноваженої особи, на яку покладається відповідальність за надання дозволу на реалізацію лікарських засобів.
1.8. Суб’єкт господарювання зобов’язаний мати план термінових дій, які забезпечують виконання наказів, вимог МОЗ та Держлікінспекції щодо зупинення виробництва, торгівлі, вилучення із торгівлі лікарських засобів і вжиття відповідних організаційних заходів щодо повернення продавцю (виробнику) зазначених лікарських засобів або їх знищення та утилізації.
1.9. Суб’єкт господарювання повинен зберігати та надавати контролюючим органам для перевірок документи, що фіксують: закупівлю, виробництво, зберігання, транспортування, знищення або утилізацію лікарських засобів – для виробництва лікарських засобів; закупівлю, зберігання, транспортування, торгівлю, знищення або утилізацію лікарських засобів – для оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
1.10. В окремих приміщеннях аптеки, до яких є доступ не через виробничі та службово-побутові приміщення цієї аптеки, може здійснюватись медична практика у порядку, встановленому законодавством.
1.11. На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно із його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням відповідної назви закладу (“Аптечний склад (база)”, “Аптека”, “Аптечний пункт”, “Аптечний кіоск”), що не вважається рекламою. Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщується інформація про суб’єкт господарювання та власника або уповноважений ним орган, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів є обов’язковою наявність інформації із зазначенням адреси чергової (цілодобової) та найближчої аптеки. Забороняється у місцях розташування структурних підрозділів аптеки розміщувати вивіску “Аптека”, на аптеці – “Аптека-склад” та іншу інформацію, яка не відповідає відомостям, зазначеним у ліцензії, в тому числі як рекламу.
1.12. Аптечні заклади повинні мати власну назву або порядковий номер.
1.13. Аптечні заклади мають право придбавати та продавати, крім лікарських засобів, супутні товари за переліком, що визначається МОЗ.
2.1. До виробництва лікарських засобів
2.1.1. Виробництво лікарських засобів здійснюється за наявності технічного та технологічного регламентів виробництва лікарських засобів, затверджених виробником, або прирівняних до них Міністерством охорони здоров’я України документів: досьє виробничої дільниці, виробнича рецептура із відповідними технологічними та іншими інструкціями, з додержанням вимог чинної Державної Фармакопеї України та інших нормативно-технічних документів, аналітичної нормативної документації (фармакопейна стаття, технічні умови), розроблених відповідно до нормативних документів, стандартів, чинних у фармацевтичній промисловості, які встановлюють вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і термінів зберігання та методів контролю якості лікарського засобу.
2.1.2. Приміщення для виробництва лікарських засобів повинні бути розміщені та впорядковані відповідно до технологічних зон: виробничих, складських, контролю якості, допоміжних.
Виробничі зони (приміщення) – приміщення, у яких виробляються, контролюються, пакуються, етикетуються лікарські засоби.
Складські зони – приміщення для прийняття, складування та зберігання, відбору проб для контролю якості, відпуску сировини, допоміжних речовин, матеріалів та готових лікарських засобів.
Зони контролю якості – приміщення для контролю (фізико-хімічних показників та мікробіологічного, біологічного, клінічного) сировини, матеріалів, напівпродуктів, проміжного (міжопераційного) контролю виробництва та контролю якості готових лікарських засобів.
Допоміжні зони – приміщення, необхідні для обслуговування проведення технологічного процесу, які не входять у виробничі, складські зони і зони контролю якості та відокремлені від них (майстерні, кімнати відпочинку, їдальні, умивальні, туалети, приміщення для утримання тварин).
2.1.3. Ліцензіат зобов’язаний здійснювати виробництво лікарських засобів таким чином, щоб забезпечити відповідність лікарських засобів їх призначенню, вимогам аналітичної нормативної та нормативно-технічної документації, реєстраційного досьє або специфікацій, затверджених МОЗ, та виключити ризик для пацієнтів, пов’язаний із недостатньою безпекою, якістю чи ефективністю лікарських засобів. Для цього повинна бути створена, повністю документована і правильно функціонувати ефективна фармацевтична система забезпечення якості, яка вимагає участі керівництва та персоналу різних підрозділів ліцензіата відповідно до цих Ліцензійних умов.
2.1.4. Ліцензіат повинен мати кваліфікований персонал з практичним досвідом роботи для того, щоб досягнути цілей фармацевтичного забезпечення якості.
2.1.5. Організаційна схема та посадові інструкції мають бути затверджені відповідно до внутрішніх процедур ліцензіата. До керівного персоналу належать керівник виробництва і керівник відділу (підрозділу) контролю якості; крім того, до керівного персоналу належить Уповноважена особа, якщо керівник виробництва або керівник відділу контролю якості не відповідає за обов’язки, передбачені для Уповноваженої особи. Керівний персонал повинен працювати повний робочий день.
2.1.6. Керівний персонал та інші службовці на відповідальних посадах, включаючи персонал, відповідальний за впровадження та функціонування належної виробничої практики, повинні виконувати визначені обов’язки, описані в посадових інструкціях, і мати відповідні повноваження для їх виконання.
2.1.7. Керівник виробництва та керівник відділу (підрозділу) контролю якості при виконанні службових обов’язків не повинні бути підпорядковані один одному.
2.1.8. Ліцензіат повинен забезпечити первинне та періодичне подальше навчання персоналу, діяльність якого може вплинути на якість продукції. Навчання повинно проводитися відповідно до визначених суб’єктом господарювання навчальних програм. Крім основного навчання, кожен прийнятий на роботу співробітник повинен пройти навчання відповідно до закріплених за ним обов’язків. Практичну ефективність навчання необхідно періодично оцінювати, протоколи навчання необхідно зберігати.
2.1.9. Навчання має охоплювати, зокрема, теорію і застосування концепції забезпечення якості й належної виробничої практики і, де це прийнятно, специфічні вимоги до виробництва досліджуваних лікарських засобів.
2.1.10. Доступ у виробничі приміщення і зони контролю якості повинен бути дозволений тільки уповноваженому на це персоналу і контролюватися. Відвідувачі або співробітники, які не пройшли навчання, повинні попередньо пройти інструктаж, зокрема щодо гігієнічних вимог до персоналу і використання захисного одягу, та можуть отримати допуск до таких зон, за необхідності, за наявності відповідного супроводу.
2.1.11. При прийнятті на роботу та періодично кожен працівник, діяльність якого може вплинути на якість продукції, проходить медичне обстеження, а надалі – періодичний медичний огляд згідно з вимогами законодавства.
2.1.12. Кожна особа, яка входить у виробничі зони та зони контролю якості, повинна носити захисний технологічний одяг, що відповідає виконуваним нею технологічним операціям. Комплектність, терміни заміни та правила підготовки технологічного одягу повинні бути визначені і затверджені суб’єктом господарювання згідно зі встановленим на підприємстві порядком.
2.1.13. На підприємстві повинні бути встановлені й дотримані гігієнічні вимоги, що відповідають виду діяльності, що провадиться. Ці вимоги повинні, зокрема, включати вимоги до стану здоров’я персоналу, гігієнічних процедур і технологічного одягу. На підприємстві повинна бути документація з гігієни персоналу. Повинні бути вжиті організаційні заходи, які б гарантували, що жоден співробітник з інфекційним захворюванням або ранами на відкритих ділянках тіла не був зайнятий у виробництві лікарських засобів.
2.1.14. Їсти, жувати, пити, палити, а також зберігати їжу, напої, тютюнові вироби або особисті лікарські засоби у виробничих зонах, зонах контролю якості і зонах зберігання лікарських засобів забороняється. Повинні бути заборонені всі дії, які порушують гігієнічні вимоги усередині виробничих зон або в будь-якій іншій зоні, якщо вони можуть негативно вплинути на продукцію.
2.1.15. Приміщення та обладнання мають розташовуватися, проектуватися, облаштовуватися, застосовуватися й експлуатуватися таким чином, щоб відповідати виробничим операціям, які в них проводяться. Приміщення слід прибирати і дезінфікувати відповідно до затверджених відповідною посадовою особою підприємства письмових методик. Освітлення, температура, вологість і вентиляція повинні бути відповідними і не чинити несприятливого впливу ні на лікарські засоби під час їхнього виробництва і зберігання, ні на точність функціонування обладнання, ні на персонал.
2.1.16. Приміщення повинні бути оснащені таким чином, щоб забезпечувати макси-мальний захист від проникнення в них комах або тварин.
2.1.17. Повинні бути вжиті заходи, що запобігають входу у приміщення сторонніх осіб. Зони виробництва, зберігання і контролю якості не повинні використовуватися як прохідні для персоналу, який у них не працює.
2.1.18. Роботи з різною продукцією можуть здійснюватися одночасно або послідовно в тому самому приміщенні, за винятком тих випадків, коли існує ризик переплутування або перехресної контамінації.
Для виробництва певних лікарських засобів, таких як речовини, що сильно сенсибілізують (зокрема пеніциліни), або біологічні препарати, які містять живі мікроорганізми, використовуються призначені тільки для таких груп препаратів технічні засоби (приміщення, обладнання, засоби обслуговування) для зведення до мінімуму ризику серйозної небезпеки для здоров’я споживачів унаслідок перехресної контамінації. Виробництво за допомогою одних і тих самих технічних засобів такої продукції, як антибіотики, гормони, цитотоксини і продукція немедичного призначення, дозволяється здійснювати за умови проведення технологічного процесу окремими виробництвами з дотриманням особливих заходів попередження. Забороняється виробництво отрут технічного призначення, таких як пестициди і гербіциди, у приміщеннях, що використовуються для виробництва лікарських засобів.
2.1.19. Розташування приміщень повинне відповідати послідовності виконання операцій технологічного процесу і вимогам рівнів чистоти, унеможливлювати перехрещення технологічних, матеріальних та людських потоків.
2.1.20. Розташування й конструкція приміщень і обладнання повинні зводити до мінімуму ризик помилок і забезпечувати можливість ефективного очищення й обслуговування з метою виключення перехресної контамінації, накопичення пилу або бруд, будь-яких несприятливих факторів для якості продукції. Приміщення й обладнання, що використовується для технологічних операцій, які є критичними щодо якості продукції, повинні пройти відповідну кваліфікацію й валідацію.
Приміщення для пакування лікарських засобів повинні бути розташовані таким чином, щоб уникнути плутанини або перехресної контамінації.
Опорядження приміщень повинно відповідати визначеним рівням чистоти. Внутрішні поверхні (стіни, підлога і стеля) повинні легко й ефективно очищатися і дезінфікуватися.
2.1.21. Робочі трубопроводи, освітлювальні прилади, вентиляційне устаткування та інші системи обслуговування повинні бути розташовані таким чином, щоб не було заглиблень, що ускладнюють очистку. Обладнання та трубопроводи повинні бути чітко промарковані.
2.1.22. Стоки повинні бути обладнані для запобігання зворотному потоку.
2.1.23. Виробничі зони повинні вентилюватися і мати засоби для контролю параметрів повітря відповідно до умов проведення технологічного процесу, технологічних операцій.
2.1.24. Зважування вихідної сировини повинно проводитися в окремій кімнаті (зоні), призначеній для цього.
2.1.25. У тих випадках, коли відбувається утворення пилу (наприклад під час відбору проб, зважування, змішування тощо), повинні бути вжиті застережні заходи з метою запобігання перехресній контамінації та полегшення очищення.
2.1.26. Складські зони повинні забезпечити упорядковане зберігання різних категорій матеріалів і продукції: вихідної сировини, пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфасованої та готової продукції, а також препаратів, що знаходяться у карантині, дозволені для випуску, відбраковані, повернуті або відкликані.
2.1.27. Складські зони повинні бути чистими і сухими, в них повинна підтримуватися необхідна для зберігання лікарських засобів, пакувальних матеріалів, сировини, допоміжних матеріалів температура. Складські приміщення повинні бути обладнані системою припливно-витяжної вентиляції повітря з механічним спонуканням та/або іншими інженерно-технічними засобами для забезпечення необхідних умов зберігання, які слід підтримувати, перевіряти і контролювати.
У зонах приймання та відвантаження повинен бути забезпечений захист матеріалів і продукції від впливу погодних умов.
2.1.28. Повинна бути окрема площа/зона для відбору проб вихідної сировини. Якщо відбір проб здійснюється в зоні зберігання, то він повинен проводитися таким чином, щоб запобігти контамінації.
2.1.29. Сильнодіючі, отруйні речовини, наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори або продукцію, що їх містить, слід зберігати в безпечних і захищених зонах відповідно до встановлених законодавством вимог. Для сильнодіючих, отруйних речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів або продукції, що їх містить, повинно забезпечуватись ведення предметно-кількісного обліку на всіх етапах виробництва.
Зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів або продукції, що їх містить, здійснюється відповідно до законодавства про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
2.1.30. Мають бути створені умови для безпечного і надійного зберігання друкованих пакувальних матеріалів.
2.1.31. Сировина, матеріали, що надходять, і готова продукція після її одержання або завершення виробництва до видачі Уповноваженою особою дозволу на використання у виробництві або реалізацію (торгівлю) повинні утримуватися в карантині за допомогою роздільного зберігання або відповідних організаційних заходів в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією.
Якщо карантин забезпечується зберіганням продукції в окремих зонах, то такі зони повинні бути чітко марковані, а їх межі визначені. Доступ у такі зони має бути дозволений тільки уповноваженому на це персоналу.
2.1.32. Коли закуповується проміжна і нерозфасована продукція, з нею при одержанні слід поводитися як із вихідною сировиною.
2.1.33. Усі речовини, матеріали і продукція повинні зберігатися у відповідних умовах і у визначеному на підприємстві порядку для забезпечення поділу за серіями (партіями) і оборотності складського запасу.
2.1.34. Лабораторії з контролю якості повинні бути відокремлені від виробничих зон, мати в наявності відповідні і придатні площі для зберігання зразків лікарських засобів.
Приміщення, у яких утримуються тварини, повинні бути ізольовані від інших зон, мати окремий вхід (доступ до тварин) і окремі системи підготовки повітря.
2.1.35. Допоміжні зони (кімнати відпочинку, їдальні, туалети) повинні бути відокремлені від виробничих, складських зон та зон контролю якості.
2.1.36. Підприємство має бути укомплектоване необхідним виробничим обладнанням, яке повинно відповідати технологічній документації, затвердженій виробником, своєму функціональному призначенню відповідно до технологічного процесу та бути встановлене й ідентифіковане таким чином, щоб не допустити ризику помилок або контамінації.
2.1.37. Засоби вимірювальної техніки повинні мати відповідний діапазон і точність. Вони через визначені проміжки часу підлягають державній повірці відповідно до вимог законодавства.
2.1.38. Установки для підготовки води і системи її розподілу слід проектувати, конструювати й експлуатувати так, щоб забезпечити надійне постачання води відповідної якості, передбаченої технологією виробництва.
2.1.39. Стаціонарні трубопроводи мають бути чітко марковані із зазначенням їхнього вмісту, на них повинен бути позначений напрямок потоку.
2.1.40. На підприємстві повинні бути в наявності чинна нормативно-технічна документація, документація із стандартизації лікарських засобів, а також документи, що підтверджують реєстрацію будь-якої діяльності з виробництва лікарських засобів, у тому числі специфікації або аналітично-нормативна документація (далі – АНД), методики (стандартні операційні процедури тощо), протоколи (журнали, досьє серії).
2.1.41. Вищезазначені документи та зміни до них повинні бути розроблені, затверджені, підписані та датовані відповідними й уповноваженими на це особами суб’єкта господарювання.
2.1.42. Ліцензіат повинен створити й підтримувати систему документації, засновану на специфікаціях, виробничих рецептурах, технологічних інструкціях та інструкціях з пакування, методиках, протоколах, що охоплюють виконання різних технологічних операцій. Документи повинні зберігатися протягом установленого для цих документів часу. Попередньо встановлені суб’єктом господарювання методики для загальних технологічних операцій і умов їхнього проведення повинні бути збережені й бути доступними разом із протоколами виробництва кожної серії. Такий набір документів повинен дозволяти простежити історію виробництва кожної серії.
2.1.43. Протокол виробництва серії досліджуваного лікарського засобу повинен зберігатися протягом не менше п’яти років після завершення або припинення останнього клінічного випробування, у якому серія використовувалася.
2.1.44. Документацію, що протоколює виробництво (протоколи), слід укладати і комплектувати під час кожної технологічної операції (дії), що здійснюється. На кожну виготовлену серію або частину серії слід зберігати протоколи її виробництва, пакування та розповсюдження. Ці протоколи повинні зберігатися не менше одного року після закінчення терміну придатності серії готової про-дукції або не менш п’яти років після видачі Уповноваженою особою дозволу на реалізацію, при цьому обирається більший з термінів зберігання.
2.1.45. У разі якщо замість письмових документів використовуються системи електронної, фотографічної або іншої обробки даних, ліцензіат має спочатку валідувати ці системи, щоб показати, що дані будуть відповідно збережені протягом установленого терміну зберігання. Дані, збережені цими системами, повинні бути в зрозумілій формі, до них повинна бути забезпечена можливість доступу з боку Держлікінспекції. Дані, що зберігаються в електронній формі, повинні бути захищені такими методами, як копіювання або створення резервної копії, переміщення на інший носій для зберігання, що попереджає втрату або виправлення даних. Повинні проводитися контрольні перевірки.
2.1.46. Технологічний процес повинен проводитись у призначених для цього виробничих приміщеннях на відповідному технологічному обладнанні згідно із затвердженою суб’єктом господарювання нормативно-технічною документацією. Усі операції технологічного процесу має здійснювати і контролювати достатня кількість працівників з відповідною кваліфікацією.
2.1.47. Будь-яке нове виробництво лікарських засобів або значна зміна технологічного процесу має пройти валідацію. Критичні стадії технологічного процесу повинні піддаватися періодичній ревалідації.
2.1.48. Будь-які дії, проведені з речовинами, матеріалами і продукцією, такі як одержання, карантин, відбір проб, зберігання, маркування, виготовлення, розподіл, обробка, пакування, повинні здійснюватися відповідно до встановлених суб’єктом господарювання письмових методик або інструкцій та протоколюватися.
2.1.49. Повинні бути вжиті відповідні технічні або організаційні заходи, щоб уникнути перехресної контамінації і переплутування. У разі виробництва досліджуваних лікарських засобів особлива увага повинна бути приділена стадіям кодування продукції.
2.1.50. Процес виробництва досліджуваних лікарських засобів повинен пройти валідацію у тому обсязі, що є відповідним для певної стадії розробки препарату. Валідацію мають пройти принаймні критичні стадії технологічного процесу, типу стерилізації. Усі стадії в розробці й впровадженні технологічного процесу повинні бути повністю документовані.
2.1.51. При проведенні операцій з пакування мають бути зведені до мінімуму ризик перехресної контамінації, плутанина або підміна. Різну продукцію не слід пакувати в безпосередній близькості одна від одної, за винятком випадків, що передбачають фізичний розподіл.
2.1.52. Перед початком операцій з пакування повинні бути вжиті заходи, які гарантують, що робоча зона, пакувальні лінії, друкарські машини й інше обладнання є чистими і вільними від будь-яких препаратів, матеріалів або документів, що раніше використовувалися, якщо вони не потрібні для запланованої операції. Очищення лінії слід здійснювати згідно з відповідними методиками, затвердженими суб’єктом господарювання.
2.1.53. Якщо маркування не здійснюється відразу після фасування й закупорювання, необхідно вжити відповідних організаційних, механічних заходів, які гарантують, що не відбудеться плутанини або помилкового маркування.
2.1.54. Правильність нанесення номерів серій, дат закінчення терміну придатності тощо повинна бути перевірена і запротокольована.
2.1.55. Протягом усього часу обробки усі матеріали, які використовуються, тара для нерозфасованої продукції, основні одиниці обладнання і кімнати повинні бути марковані етикетками або іншим способом із вказівкою оброблюваної продукції або речовини і номера серії. Там, де це прийнятно, таке маркування повинне також указувати стадію технологічного процесу.
2.1.56. Усі відхилення в процесі виробництва й дефекти продукції повинні бути зафіксовані й повністю досліджені. Будь-які відхилення від інструкцій або методик повинні бути письмово дозволені відповідальними працівниками суб’єкта господарювання.
2.1.57. Проміжна і нерозфасована продукція повинні зберігатися в умовах, передбачених нормативно-технічною документацією.
2.1.58. На кожній стадії виробництва повинна бути виключена можливість контамінації вихідної сировини, матеріалів, проміжної і нерозфасованої продукції мікроорганізмами, іншою сировиною або продукцією.
2.1.59. У виробництві слід використовувати тільки вихідну сировину та матеріали, які зазначені у відповідній нормативній документації та дозволені до використання відділом (підрозділом) контролю якості.
2.1.60. Тару необхідно контролювати на цілість пакування та на відповідність між даними, зазначеними в накладній і на етикетках постачальника.
2.1.61. Якщо одне постачання сировини складається з різних серій, то кожну серію необхідно розглядати як окрему щодо відбору проб, проведення випробування і видачі Уповноваженою особою дозволу на використання.
2.1.62. Вихідна сировина, що знаходиться у складській зоні, повинна бути відповідним чином маркована. Контейнери з вихідною сировиною, з яких були відібрані проби, повинні бути належно ідентифіковані.
2.1.63. Контроль первинного і друкованого пакувального матеріалу, а також поводження з ним повинні проводитись згідно із затвердженими суб’єктом господарювання методиками.
2.1.64. Друковані матеріали повинні зберігатися в безпечних умовах, що виключають доступ сторонніх осіб. Розрізані етикетки й інші розрізані друковані матеріали слід зберігати і транспортувати в умовах, що запобігали б їх переплутуванню. Пакувальні матеріали повинні видаватися для використання уповноваженим на це персоналом відповідно до затвердженої суб’єктом господарювання методики.
2.1.65. Прострочений або такий, що вийшов із ужитку, первинний або друкований пакувальний матеріал необхідно знищувати, а факт знищення протоколювати.
2.1.66. Контроль якості готової продукції повинен проводитись згідно із методиками, визначеними в АНД та/або специфікаціях.
2.1.67. Після видачі Уповноваженою особою дозволу на реалізацію готову продукцію необхідно зберігати як придатний для реалізації запас в умовах, установлених АНД або специфікацією.
2.1.68. Відбраковані речовини, матеріали і продукція повинні бути чітко марковані й зберігатися окремо в зонах з обмеженим доступом. Будь-які дії з ними повинні бути запротокольовані уповноваженим на це персоналом.
2.1.69. Кожний ліцензіат повинен мати відділ (підрозділ) контролю якості, за винятком випадків, зазначених у підпункті 2.1.70 цієї глави цього розділу Ліцензійних умов, у розпорядженні якого є одна або декілька контрольних лабораторій. Цей відділ (підрозділ) повинен бути незалежним від інших відділів і перебувати під керівництвом особи, яка має відповідну кваліфікацію та досвід. Мають бути в наявності достатні ресурси для гарантування, що всі заходи щодо контролю якості проводяться ефективно і надійно. Лабораторії мають бути укомплектовані обладнанням, щоб провести необхідні контроль і випробування сировини, пакувальних матеріалів, проміжної та готової продукції.
2.1.70. У разі відсутності у ліцензіата власної лабораторії або окремого випробувального обладнання чи засобів вимірювальної техніки для забезпечення аналізу якості за всіма показниками, передбаченими АНД, контроль якості може здійснюватись за договором з лабораторією, атестованою в установленому Порядку проведення атестації та акредитації лабораторій з контролю якості та безпеки лікарських засобів, затвердженому наказом МОЗ від 14.01.2004 №10,
зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.01.2004 за № 130/8729, у випадках, якщо лабораторія не входить до сфери охорони здоров’я, – іншою лабораторією за дозволом Держлікінспекції.
2.1.71. Приміщення й обладнання контрольних лабораторій повинні відповідати вимогам до випробувань, які проводяться в цих лабораторіях.
2.1.72. Весь контроль у процесі виробництва, включаючи і той, що виконується у виробничій зоні виробничим персоналом, слід здійснювати відповідно до затверджених методів, а його результати — протоколювати. Повинні зберігатися і бути легко доступні первинні дані, зафіксовані в таких документах, як лабораторні журнали і/або протоколи.
2.1.73. Перед видачею Уповноваженою особою дозволу на реалізацію або застосування серії у клінічних випробуваннях оцінка готової продукції повинна охоплювати всі чинники, включаючи умови виробництва, результати випробувань у процесі виробництва, огляд виробничої документації (включаючи документацію з пакування), відповідність специфікаціям на готову продукцію і перевірку остаточного готового пакування. Будь-яка документація щодо контролю якості, яка належить до протоколу серії, повинна зберігатися не менше одного року після закінчення терміну придатності серії або не менше п’яти років після видачі дозволу на реалізацію, при цьому обирається більший з термінів зберігання.
2.1.74. Контрольні зразки кожної серії готової продукції та досліджуваних лікарських засобів необхідно зберігати у споживчих пакуваннях у рекомендованих умовах один рік після закінчення терміну придатності. Зразки вихідної сировини (крім розчинників, газів і води) та пакувальних матеріалів слід зберігати не менше ніж два роки після випуску серії продукції, якщо це дозволяє їхня стабільність. Контрольні зразки сировини, матеріалів і продукції повинні бути в достатній кількості, що дозволяє здійснити їх повний повторний контроль не менше ніж у двох повторах.
2.1.75. Усі операції щодо проведення випробувань, описаних у відповідній документації реєстраційного досьє, необхідно проводити згідно із затвердженими методами.
2.1.76. Тварин, яких використовують для проведення випробувань згідно із затвердженими методиками, потрібно утримувати і контролювати таким чином, щоб забезпечити їх придатність для запланованого використання. Тварини повинні бути ідентифіковані; необхідно вести відповідні протоколи, що відтворюють історію їхнього використання.
2.1.77. Ліцензіат повинний створити систему протоколювання і розгляду рекламацій та ефективну систему швидкого відкликання лікарських засобів з мережі оптової та роздрібної торгівлі (для досліджуваних лікарських засобів – з клінічних баз). У разі відкликання серії лікарських засобів, що пов’язане з її якістю та безпекою, ліцензіат повинен поінформувати Держлікінспекцію та, у разі експорту, відповідні уповноважені органи інших країн.
2.1.78. Ліцензіат зобов’язаний проводити самоінспекції, щоб контролювати впровадження й дотримання належної виробничої практики для визначення необхідних запобіжних та корегуючих дій. Самоінспекція повинна проводитися призначеними незалежними компетентними працівниками із числа штатних співробітників ліцензіата згідно із встановленими методиками. За необхідності може бути проведений незалежний аудит експертами сторонніх організацій. Проведення всіх самоінспекцій слід протоколювати.
2.1.79. Виробництво за договором
Замовник і виконавець можуть укладати письмовий договір про здійснення виробництва лікарських засобів або його певних стадій на матеріально-технічній базі виконавця з визначенням Уповноважених осіб, які дають дозвіл на випуск серії для реалізації у кожної із сторін. Виконавець має відповідати вимогам належної виробничої практики.
Виконавець повинен мати ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів. Усі домовленості щодо виробництва та аналізу повинні відповідати Ліцензійним умовам, належній виробничій практиці, нормативно-технічній документації на лікарський засіб та бути погоджені обома сторонами.
Протоколи виробництва, аналізів і дистрибуції, а також контрольні зразки лікарських засобів повинні зберігатися у замовника або бути для нього доступні. Усі протоколи, що належать до оцінки якості продукції, у разі рекламації або можливого дефекту повинні бути доступні замовнику.
Держлікінспекція має право інспектувати технічні засоби і систему забезпечення якості виконавця у порядку, визначеному законодавством.
2.1.80. Додаткові вимоги до виробництва стерильних лікарських форм:
а) стерильну продукцію необхідно виробляти в чистих зонах, доступ у які персоналу і/або надходження обладнання, сировини і матеріалів має здійснюватися через облаштовані відповідним чином санперепускники та матеріальні шлюзи. Чисті зони слід обслуговувати таким чином, щоб вони відповідали встановленим технологією нормам чистоти за вмістом часток та мікроорганізмів; у них необхідно постачати повітря, що пройшло через фільтри відповідної ефективності;
б) різні операції з підготовки компонентів первинного пакування, виготовлення продукції і дозування мають здійснюватися у відповідних зонах. Виробничі операції повинні проводитися у відповідних чистих зонах згідно з нормативно-технічною документацією, затвердженою суб’єктом господарювання, з урахуванням категорії продукції: продукція, що остаточно стерилізується в первинному пакуванні, і продукція, вироблена в асептичних умовах;
в) у чистих приміщеннях повинен проводитися моніторинг аерозольних часток відповідно до встановлених на підприємстві методик;
г) весь персонал, який працює в чистих зонах, повинен регулярно підвищувати кваліфікацію з виробництва стерильної продукції, включаючи питання гігієни й основи мікробіології;
ґ) персонал повинен дотримуватися правил гігієни та бути забезпечений чистим захисним одягом відповідно до виконуваних операцій та класів чистоти приміщень;
д) у чистих зонах усі відкриті поверхні мають бути такими, щоб звести до мінімуму утворення і накопичення часток або мікроорганізмів, а також дозволити багаторазово застосовувати очищувальні та дезінфікуючі засоби;
е) підвісні стелі мають бути герметизовані з метою запобігання контамінації з простору над ними;
є) труби, канали та інші комунальні споруди встановлюються таким чином, щоб не утворювати заглиблення і незакриті отвори, а також мають бути відсутні поверхні, не доступні для очищення;
ж) заборонено розташовувати раковини і зливники в зонах класу “А/В”, де процес виробництва повинен проходити в асептичних умовах. В інших зонах між машиною і раковиною або стоком мають бути повітряні простори. Зливники у підлозі в чистих кімнатах із більш низьким класом чистоти мають бути забезпечені сифонами або водяними затворами для запобігання зворотному потоку;
з) кімнати для переодягання (санперепускники) мають використовуватися для забезпечення фізичного поділу різних етапів зміни одягу. Вони повинні вентилюватися відфільтрованим повітрям. Остання частина кімнати для переодягання в оснащеному стані повинна мати той самий клас чистоти, що й зона, в яку вона веде. Пристрої для миття рук мають бути встановлені на початку кімнат для переодягання;
и) обоє дверцят повітряного шлюзу не повинні бути відкриті одночасно;
і) подача відфільтрованого повітря повинна забезпечувати підвищений тиск щодо навколишніх зон із нижчим класом чистоти при всіх робочих умовах. Суміжні приміщення з різними класами чистоти повинні мати різницю в тиску;
ї) якщо технічне обслуговування обладнання проводять всередині чистої зони і необхідні норми чистоти і/або асептики були порушені під час цієї роботи, то зона повинна бути очищена, продезінфікована і/або простерилізована до поновлення технологічного процесу;
й) воду для ін’єкцій необхідно виробляти, зберігати і розподіляти таким чином, щоб запобігти росту мікроорганізмів, її якість необхідно регулярно контролювати;
к) обладнання, системи підготовки повітря, системи отримання, зберігання і розподілу води підлягають плановому технічному обслуговуванню;
л) чисті зони необхідно очищати згідно із затвердженими суб’єктом господарювання письмовими методиками. У разі проведення дезінфекції застосовують декілька типів дезінфікуючих засобів;
м) мийні та дезінфікуючі засоби, що використовуються в зонах класів “A” і “B”, перед використанням підлягають стерилізації;
н) на всіх стадіях технологічного процесу, включаючи стадії, що передують стерилізації, необхідно вживати заходів, що зводять до мінімуму контамінацію;
о) у чистих зонах, особливо коли проводиться технологічний процес в асептичних умовах, діяльність персоналу повинна бути мінімальною, а його пересування контрольованим;
п) у чистих зонах наявність ємностей і матеріалів, яким властиве утворення часток (зокрема волокон), необхідно зводити до мінімуму;
р) інтервали часу між мийкою, сушінням і стерилізацією первинних пакувань, ємностей і обладнання, а також час між їх стерилізацією і подальшим використанням повинні бути мінімальними;
с) час між початком приготування розчинів та їх стерилізацією або стерилізуючою фільтрацією повинен бути мінімальним;
т) усі розчини, особливо інфузійні рідини великого об’єму, необхідно піддавати стерилізуючій фільтрації якомога ближче до місця фасування;
у) первинні пакування, ємності, обладнання і будь-які інші предмети, що необхідні в чистій зоні при веденні технологічного процесу в асептичних умовах, мають бути простерилізовані;
ф) усі процеси стерилізації повинні відповідати чинній технологічній нормативній документації підприємства;
х) мають бути чіткі способи диференціації непростерилізованої продукції та продукції, яка пройшла стерилізацію;
ц) кожний цикл стерилізації повинен бути задокументований.
2.1.81. Вимоги підпунктів 2.1.6, 2.1.9, 2.1.15, 2.1.18, 2.1.21 –2.1.25, 2.1.38, 2.1.43, 2.1.45, 2.1.47-2.1.50, 2.1.58, 2.1.73, 2.1.78 пункту 2.1 цієї глави цього розділу не поширюються на виробництво традиційних лікарських засобів.
2.2. До виробництва імунобіологічних препаратів
2.2.1. Роботу із стерильними імунобіологічними препаратами слід проводити в зонах з підвищеним тиском, але в особливих зонах у точках локалізації патогенних мікроорганізмів повинен бути знижений тиск, що використовується з метою ізоляції. Якщо для роботи в асептичних умовах з патогенними мікроорганізмами використовуються зони зі зниженим тиском або безпечні бокси, то вони повинні бути розташовані всередині стерильної зони з підвищеним тиском.
2.2.2. У виробничих зонах повинні бути спеціальні установки для фільтрації повітря; не допускається рециркуляція повітря із зон, де працюють з живими патогенними організмами.
2.3. Вимоги пункту 2.1 цієї глави цього розділу не поширюються на виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки.
2.4. До оптової торгівлі лікарськими засобами
2.4.1. Оптова торгівля лікарськими засобами здійснюється через аптечні бази (склади).
Виробники лікарських засобів провадять реалізацію продукції власного виробництва на підставі ліцензії на виробництво лікарських засобів.
Ліцензіат повинен забезпечити:
закупівлю та реалізацію лише лікарських засобів, які зареєстровані згідно із законодавством України;
додержання визначених виробником умов зберігання лікарських засобів (в т.ч. під час транспортування) та схоронність лікарських засобів;
виключення можливості контамінації лікарських засобів;
функціонування системи виявлення будь-якої продукції, що не відповідає встановленим вимогам (технологічної документації, аналітично-нормативної документації, діючих стандартів якості), та ефективної процедури відкликання.
2.4.2. Аптечні склади (бази) розміщуються в окремо розташованих спеціально улаштованих будинках, в ізольованих приміщеннях у громадських будинках, а також допоміжних будинках промислових підприємств на будь-якому поверсі (з урахування вимог підпункту 2.4.10) за умови влаштування вантажно-розвантажувальної площадки для під’їзду машин (рампа з навісом тощо) поза фронтом вікон приміщень з постійним перебуванням людей.
Для оптової торгівлі медичними газами аптечні склади (бази) повинні відповідати вимогам, визначеним законодавством.
Розміщення аптечної бази (складу) в житлових будинках, спортивних спорудах, школах, учбових і дитячих дошкільних закладах, закладах культури, спорту, освіти та соціального забезпечення, лікувально-профілактичних
закладах, магазинах допускається за умови експлуатації відповідних відокремлених будівель не за призначенням.
2.4.3. Аптечні склади (бази) повинні мати у своєму складі:
виробничі приміщення: площі (зони) для приймання і зберігання лікарських засобів та їх відпуску, допоміжних матеріалів і тари загальною площею не менше ніж 250 кв.м. Склад, розташування виробничих приміщень (зон) та їх площа повинні забезпечувати послідовність технологічного процесу (приймання, контроль якості, зберігання, комплектація та відпуск лікарських засобів); повинні бути відповідно обладнані окремі площі (зони) або приміщення для зберігання лікарських засобів, які потребують особливих умов зберігання (сильнодіючі, отруйні, наркотичні, психотропні, імунобіологічні, термолабільні, вогненебезпечні, легкозаймисті, вибухонебезпечні препарати, лікарська рослинна та інша сировина).
Вимога щодо площі виробничих приміщень (зон) не поширюється на приміщення аптечних складів (баз) суб`єктів господарювання, які займаються оптовою торгівлею виключно медичними газами;
мінімальний набір побутових і допоміжних приміщень: кімнату персоналу (0,75 кв.м на одного працівника, але не менше 8 кв.м), вбиральню (за розрахунком, але не менше 2 кв.м), приміщення для зберігання предметів прибирання (4 кв.м) або шафу залежно від потужності закладу відповідно до вимог ДБН В.2.2-10-2001 “Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я”.
Прохід до службово-побутових приміщень не може здійснюватись через виробничі приміщення.
Система якості ліцензіата повинна забезпечувати постачання замовнику лікарських засобів у строк, погоджений між постачальником і замовником. Належний рівень якості лікарських засобів повинен підтримуватися в мережі оптової торгівлі бeз будь-яких змін їх властивостей до роздрібної торгівлі. Система простежуваності якості лікарських засобів, створена ліцензіатом, повинна гарантувати виявлення будь-якої неякісної та фальсифікованої продукції.
Ліцензіат повинен мати достатню (залежно від потужності закладу) кількість кваліфікованих працівників. Персонал повинен відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним у главі третій цього розділу Ліцензійних умов. Керівний персонал аптечного складу (бази), де зберігаються лікарські засоби, повинен мати достатні повноваження, відповідну кваліфікацію і досвід для забезпечення належного зберігання лікарських засобів і поводження з ними.
У кожному аптечному складі (базі) повинна бути призначена принаймні одна Уповноважена особа, яка має відповідні повноваження і несе відповідальність за створення, впровадження та функціонування системи якості. Уповноважена особа повинна особисто виконувати свої обов’язки, мати вищу фармацевтичну освіту та стаж роботи за спеціальністю не менше двох років.
Ліцензіат повинен забезпечити підвищення кваліфікації персоналу, діяльність якого може вплинути на якість продукції, факти підвищення кваліфікації необхідно протоколювати.
У письмових стандартних робочих методиках (стандартних операційних процедурах) повинні бути описані будь-які роботи, що можуть вплинути на якість лікарських засобів або якість дистриб’юторської діяльності: отримання і перевірка поставок, зберігання лікарських засобів, очищення і обслуговування приміщень (включаючи боротьбу з шкідливими комахами і тваринами), реєстрація умов зберігання, безпечне зберігання як запасів на складі, так і транзитних консигнаційних поставок, які взято із призначеного для продажу запасу, ведення і зберігання документації, у тому числі документів щодо замовлень лікарських засобів іншими суб’єктами господарювання, повернення лікарських засобів, плани відкликання. Ці методики мають бути затверджені, датовані і підписані Уповноваженою особою суб’єкта господарювання.
Закупівля лікарських засобів може здійснюватись лише у суб’єктів господарювання, що мають ліцензію на виробництво лікарських засобів, оптову торгівлю лікарськими засобами.
У цих документах мають бути відображені всі акти купівлі і продажу із зазначенням дати купівлі або постачання, назви і кількості отриманого або поставленого лікарського засобу, назви і адреси постачальника або одержувача вантажу. При операціях між виробниками і дистриб’юторами, а також між самими дистриб’юторами документи слід складати таким чином, щоб легко можна було встановити походження і місце отримання лікарських засобів (зокрема за допомогою використання номерів серій), а також усіх постачальників або одержувачів лікарських засобів.
2.4.4. У ліцензіата повинні бути в наявності чинні нормативні документи, які регулюють діяльність з оптової торгівлі лікарськими засобами, та документи, що описують окремі стадії технологічного процесу (прийом, вхідний контроль, зберігання, комплектація та відпуск лікарських засобів) на аптечному складі (базі), які мають бути затверджені, датовані і підписані в установленому ліцензіатом порядку.
2.4.5. Електрозабезпечення, опалення, освітлення, вентиляція, температура і вологість повітря у складських приміщеннях (зонах) повинні відповідати будівельним і санітарним нормам і правилам та не впливати негативно (прямо чи опосередковано) на діючу речовину (субстанції), готові лікарські засоби.
2.4.6. Аптечні бази (склади) повинні бути обладнані приладами центрального опалення або іншими автономними системами опалення, які відповідають нормам пожежної безпеки. Не допускається опалення приміщень газовими приладами з відкритим полум’ям або електронагрівальними приладами з відкритою електроспіраллю.
Зазначена вимога не поширюється на приміщення аптечних складів (баз) суб`єктів господарювання, які займаються оптової торгівлею виключно медичними газами.
2.4.7. Лікарські засоби у виробничих складських приміщеннях повинні зберігатися на стелажах, піддонах, підтоварниках, у шафах, холодильному та іншому спеціальному обладнанні для забезпечення умов зберігання лікарських засобів відповідно до діючих вимог.
Зазначена вимога не поширюється на приміщення аптечних складів (баз) суб`єктів господарювання, які займаються оптової торгівлею виключно медичними газами.
2.4.8. Для підтримання чистоти повітря приміщення для зберігання повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням (або змішаною природною витяжною вентиляцією з механічною припливною), яка забезпечує повітряно-тепловий баланс приміщень.
Зазначена вимога не поширюється на приміщення аптечних складів (баз) суб`єктів господарювання, які займаються оптової торгівлею виключно медичними газами.
2.4.9. Складські приміщення повинні бути забезпечені засобами вимірювальної техніки температури та відносної вологості. Для кожного виробничого приміщення повинні бути забезпечені реєстрація та контроль температури і відносної вологості. Записи про температуру і відносну вологість слід регулярно перевіряти. Ліцензіат повинен забезпечувати справність усіх засобів вимірювальної техніки та проведення їх регулярної метрологічної повірки. У разі необхідності особливих температурних умов зберігання зони зберігання мають бути обладнані приладами, що записують температуру, або іншими приладами, що фіксують дотримання температури у потрібному діапазоні. Щоб підтримувати необхідну температуру в усіх частинах відповідної зони зберігання, слід здійснювати систематичний контроль.
2.4.10. Складські приміщення для зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин повинні бути ізольовані, захищені від світла прямих сонячних променів, атмосферних опадів та ґрунтових вод. Розміщення таких приміщень у підвалах, напівпідвалах та в цокольних поверхах не допускається.
2.4.11. Зони (приміщення) приймання лікарських засобів та відпуску мають бути відокремлені від зон зберігання і забезпечувати належний захист поставлених лікарських засобів від негоди під час вантажних робіт.
Отримана продукція підлягає вхідному контролю якості. Результати вхідного контролю повинні бути зареєстровані відповідно до встановленого в аптечному закладі внутрішнього порядку.
Лікарські засоби, які потребують особливих умов зберігання, повинні бути негайно ідентифіковані і розміщені у відповідних приміщеннях (зонах) зберігання згідно з вимогами чинного законодавства.
2.4.12. За наявності на аптечній базі (складі) імунобіологічних препаратів загальний об’єм холодильного обладнання повинен забезпечувати відповідно до діючих вимог зберігання всієї кількості зазначених ліків, що містяться на базі (складі).
2.4.13. Матеріали для покриття стін, стелі, підлоги виробничих приміщень аптечної бази (складу) повинні допускати вологе прибирання з використанням дезінфікувальних засобів.
Поверхня виробничого устаткування як ззовні, так і всередині повинна бути гладкою, виготовленою із матеріалів, стійких до дії лікарських засобів, витримувати обробку дезінфікувальними розчинами.
Устаткування виробничих приміщень повинно розташуватися таким чином, щоб не залишалися місця, недоступні для прибирання.
2.4.14. Санітарний стан приміщень та устаткування аптечного складу (бази) повинен відповідати вимогам санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів, що встановлені чинними нормативно-правовими актами. Приміщення та устаткування підлягає прибиранню згідно з письмовими інструкціями, затвердженими суб’єктом господарювання.
2.4.15. Для прибирання різних приміщень (виробничі, службово-побутові приміщення, вбиральня) повинен бути виділений окремий інвентар (відра, тази, щітки, ганчір’я), який маркується. Зберігання його здійснюється в спеціально визначеному місці (кімната, шафа) окремо за призначенням. Інвентар для прибирання вбиральні зберігається окремо.
2.4.16. Приміщення та устаткування кімнати персоналу аптечної бази (складу) повинні забезпечити утримання та схоронність особистого та спеціального одягу відповідно до вимог санітарно-епідемічного режиму, а також можливість уживання їжі та відпочинку (обладнані шафами для одягу, холодильником, меблями).
2.4.17. Ліцензіат повинен протягом не менше трьох років зберігати документи, що засвідчують факт купівлі або продажу із зазначенням дати, назви, кількості та серії отриманих та поставлених лікарських засобів, інформації про покупця (постачальника) та реквізитів його ліцензії. Повинна бути забезпечена можливість відстеження руху кожної серії лікарського засобу.
2.4.18. Суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з оптової торгівлі лікарськими засобами, повинен забезпечувати дотримання визначених виробником лікарських засобів загальних та специфічних умов зберігання лікарських засобів на всіх етапах технологічного процесу.
2.4.19. Ліцензіат при зберіганні лікарських засобів зобов’язаний забезпечити уникнення їх ушкоджень (розливання, розсипання, розбиття), зараження мікроорганізмами і перехресної контамінації.
Повинна діяти система, що забезпечує оборотність складського запасу; правильність роботи цієї системи необхідно регулярно перевіряти. Лікарські засоби, термін придатності яких скінчився, не можна ні продавати, ні постачати; їх необхідно зберігати окремо від придатного до реалізації запасу до утилізації або знищення.
2.4.20. Ліцензіат повинен мати план термінових дій для зупинення торгівлі неякісними та фальсифікованими лікарськими засобами, вилучення у разі потреби лікарських засобів з продажу та вжиття відповідних заходів щодо повернення зазначених лікарських засобів постачальнику (виробнику) або їх знищення (утилізації), призначити Уповноважену особу.
2.4.21. Ліцензіат зобов’язаний вилучити з реалізації, відповідно ідентифікувати та розмістити в чітко визначених та промаркованих місцях (карантинних зонах) такі лікарські засоби: неякісні лікарські засоби, лікарські засоби, термін придатності яких минув, заборонені до реалізації в установленому законодавством порядку, лікарські засоби з ушкодженими закупорювальними елементами або пакуваннями, лікарські засоби, щодо яких існують припущення, що вони є неякісні, повернені лікарські засоби, підроблені (фальсифіковані) лікарські засоби, незареєстровані лікарські засоби, які підлягають реєстрації.
2.4.22. Закупівля лікарських засобів може здійснюватись лише у суб’єктів господарювання, що мають ліцензію на виробництво лікарських засобів, оптову торгівлю лікарськими засобами.
2.4.23. Відпуск (реалізація) лікарських засобів може проводитись:
суб’єктам господарювання, що мають ліцензії на оптову торгівлю лікарськими засобами;
суб’єктам господарювання, що мають ліцензії на виробництво лікарських засобів (для використання у виробництві);
суб’єктам господарювання, що мають ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами;
безпосередньо закладам охорони здоров’я.
2.4.24. Ліцензіат під час транспортування лікарських засобів повинен забезпечити умови зберігання лікарських засобів відповідно до вимог, встановлених виробником.
Транспортний засіб для перевезення лікарських засобів повинен забезпечувати дотримання визначених виробником умов зберігання ліків і дозволяти проведення систематичного вологого прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.
Забороняється транспортування лікарських засобів громадським транспортом, рейсовими автобусами міжміського сполучення, залізничним транспортом для пасажирських перевезень, у поштових відправленнях.
2.4.25. Здійснення у приміщеннях аптечних складів (баз) під час зберігання лікарських засобів ремонтних робіт, що можуть призвести до зміни умов зберігання лікарських засобів, передбачених нормативними документами, та до погіршення їх якості, не допускається.
2.5. До роздрібної торгівлі лікарськими засобами
2.5.1. Роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється лише через аптеки та їх структурні підрозділи (аптечні пункти й аптечні кіоски), крім випадків, передбачених законодавством.
2.5.2. У сільській місцевості у разі відсутності аптеки (структурного підрозділу) роздрібна торгівля лікарськими засобами за переліком, встановленим наказом МОЗ від 27.09.2005 № 495 „Про затвердження мінімального обов’язкового асортименту лікарських засобів і виробів медичного призначення для фельдшерсько-акушерських пунктів”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2005 за № 1303/11583, може здійснюватися фельдшерськими, фельдшерсько-акушерськими пунктами, сільськими дільничними лікарнями та амбулаторіями на підставі договорів, укладених із суб’єктом господарювання, що має відповідну ліцензію, за умови, що відпуск буде здійснюватися особою з медичною освітою та за письмовим погодженням органів місцевого самоврядування.
2.5.3. Аптеки та їх структурні підрозділи здійснюють торгівлю готовими лікарськими засобами, в тому числі виготовленими в умовах аптеки, у порядку, встановленому законодавством.
2.5.4. Забороняється відпуск рецептурних лікарських засобів без рецептів.
Дозволяється відпускати без рецепта лікарські засоби за переліком, затвердженим наказом МОЗ від 03.11.2008 № 633 “Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2008 за № 1140/15831 (далі – Перелік), або відповідно до умов відпуску, визначених в інструкціях для медичного застосування та/або листках-вкладишах цих лікарських засобів.
2.5.5. У залі обслуговування населення на вітринах, у скляних та відкритих шафах (до яких немає доступу населення) тощо дозволяється розміщувати лікарські засоби, що відпускаються без рецепта, та ті, що відпускаються за рецептом, з обов’язковою позначкою “Відпуск за рецептом лікаря”.
2.5.6. Виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки здійснюється лише в аптеках за наявності відповідної ліцензії.
Виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки повинно здійснюватись відповідно до наказу МОЗ від 15.12.2004 № 626 „Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2004 за № 1606/10205.
Торгівля лікарськими засобами, що виготовлені в умовах аптеки, може здійснюватись лише через аптеки, аптечні пункти, аптечні кіоски суб’єкта господарювання, якому належить аптека, що їх виготовила, з дотриманням правил зберігання та відпуску.
Перелік внутрішньоаптечної заготовки, що виготовляється в аптеці, погоджується з територіальною державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів.
2.5.7. Суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, повинен:
забезпечити наявність усіх необхідних приміщень, устаткування та обладнання для належного зберігання та торгівлі лікарськими засобами;
мати необхідну кількість персоналу, який відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим главою третьою цього розділу;
створити необхідні умови для вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до аптек та аптечних кіосків відповідно до вимог ДБН В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;
дотримуватися визначених виробником загальних та специфічних умов зберігання лікарських засобів;
мати в залі обслуговування населення інформацію про наявність ліцензії (копії ліцензії), про особливості правил відпуску ліків, адресу і номер телефону суб’єкта господарювання, якому належать аптека та структурні підрозділи, адресу і номер телефону державного органу у справах захисту прав споживачів, адресу і номер телефону територіального органу державного контролю якості лікарських засобів, а також книгу відгуків та пропозицій, забезпечити можливість встановлення та функціонування інформаційного стенда, термінала;
забезпечувати обов’язковий мінімальний асортимент лікарських засобів, що визначається МОЗ;
дотримуватися вимог законодавства щодо забезпечення контролю якості лікарських засобів та мати план термінових дій для вилучення у разі потреби лікарських засобів із реалізації;
забезпечити схоронність лікарських засобів;
зберігати протягом не менше трьох років документи, що засвідчують факт купівлі, із зазначенням назви, дати, форми випуску, кількості та серії
одержаного лікарського засобу, виробника, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії;
визначити Уповноважену особу, яка повинна мати повну вищу фармацевтичну освіту, здобути освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця – спеціаліст, отримати сертифікат про присвоєння (підтвердження) звання провізора загального профілю (для фахівців, які закінчили вищий навчальний заклад після 1992 року) або загальної фармації та мати стаж роботи за фахом не менше двох років (виконання обов’язків Уповноваженої особи, відповідальної за
функціонування системи забезпечення якості лікарських засобів в аптеці, що розташована у сільській місцевості, може покладатися на особу із фармацевтичною освітою, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця – молодший спеціаліст, бакалавр);
забезпечувати для кожного виробничого приміщення реєстрацію та контроль температури і відносної вологості, справність усіх засобів вимірювальної техніки і проводити їх регулярну метрологічну повірку.
2.5.8. Для аптек, які виготовляють лікарські засоби, обов’язковим є наявність чинної Державної Фармакопеї України, затвердженої МОЗ, та доповнень до неї.
2.5.9. Для забезпечення діяльності з роздрібної торгівлі аптека повинна:
а) розміщуватися у виведеному із житлового фонду окремому будинку або у вбудованому (прибудованому) ізольованому приміщенні на першому поверсі з окремим самостійним виходом назовні із торговельного залу.
Дозволяється улаштування загального вхідного тамбура за умови забезпечення вільного доступу до аптеки та дотримання в тамбурі санітарно-гігієнічних вимог, установлених для аптек.
Дозволяється розміщення торговельного залу не тільки на першому поверсі, якщо рівень його підлоги не нижче/вище планувального рівня землі ніж 0,5 метра.
У разі коли аптека займає ізольоване декількаповерхове (в т.ч. підвальне, напівпідвальне чи цокольне) приміщення і має декілька залів обслуговування населення, один із них повинен бути розташований на першому поверсі.
Допускається розміщення аптеки у приміщеннях торговельних центрів, лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладів, готелів, аеропортів, вокзалів у ізольованому приміщенні на будь-якому поверсі та без улаштування окремого самостійного виходу назовні. У сільській місцевості дозволяється також розміщення аптеки у громадських будинках сільради, пошти без улаштування окремого самостійного виходу назовні;
б) мати зал обслуговування населення та виробничі приміщення: необхідну зону або приміщення для приймання лікарських засобів, приміщення (зони) для зберігання різних груп лікарських засобів відповідно до вимог, визначених виробником. Прохід до приміщень зберігання не може здійснюватися через приміщення спільного користування з населенням (коридори, тамбури тощо). Мінімальна загальна площа приміщень зберігання лікарських засобів не може бути меншою 10 кв.м.
Допускається облаштування залу обслуговування з вільним доступом населення до лікарських засобів, які відпускаються без рецептів згідно з Переліком, затвердженим МОЗ, та інших товарів, визначених законодавством, за наявності в залі фахівців-консультантів (провізорів, фармацевтів);
в) мати службово-побутові приміщення: приміщення для персоналу, вбиральню з рукомийником (для аптек, розташованих в сільській місцевості та місцевості, де відсутні комунікації (водопровід, каналізація), дозволяється розташування вбиральні поза межами аптеки, при цьому в аптеці обов’язково повинно бути обладнане окреме місце для санітарної обробки рук), приміщення або шафу для зберігання господарського інвентарю. Для аптек, розташованих у приміщеннях, де відсутня каналізація, дозволяється улаштування біотуалету. Прохід до службово-побутових приміщень не може здійснюватись через виробничі приміщення. Мінімальна площа приміщень для персоналу не може бути меншою 8 кв.м відповідно до вимог ДБН В.2.2-10-2001 “Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я”.
Допускається відсутність залу обслуговування населення в аптеках, що здійснюють виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки та не відпускають готові лікарські засоби (в тому числі виготовлені в аптеці) безпосередньо населенню, за наявності експедиційної.
2.5.10. Загальна мінімальна площа аптеки повинна становити:
для аптек, які займаються торгівлею лікарськими засобами, – не менш як 50 кв. метрів (площа торговельного залу – не менш як 18 кв. метрів);
для аптек, розташованих у сільській місцевості, – не менш як 40 кв. метрів;
для аптек з виготовленням лікарських засобів склад приміщень аптеки включає всі приміщення, які необхідні для провадження діяльності із роздрібної торгівлі лікарськими засобами, крім випадків, передбачених
Ліцензійними умовами, та приміщення для виготовлення лікарських засобів, склад і площа яких визначаються МОЗ.
2.5.11. Виробничі приміщення аптеки повинні бути обладнані устаткуванням для забезпечення відповідного зберігання лікарських засобів (шафи, стелажі, холодильники, сейфи тощо) та засобами для здійснення контролю за температурою і відносною вологістю повітря. Зал обслуговування населення повинен бути обладнаний устаткуванням для забезпечення відповідного зберігання лікарських засобів під час реалізації та засобами для здійснення контролю за температурою, пристроями для захисту працівників від прямої крапельної інфекції.
2.5.12. Санітарний стан приміщень та устаткування аптеки повинен відповідати вимогам санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів, що встановлені чинними нормативно-правовими актами.
Приміщення та устаткування кімнати персоналу аптеки повинні забезпечувати утримання та схоронність особистого та спеціального одягу відповідно до вимог санітарно-епідемічного режиму, а також можливість уживання їжі та відпочинку (обладнані шафами для одягу, холодильником, меблями).
2.5.13. Аптека повинна мати аптечку (лікарські та інші засоби) для надання долікарської медичної допомоги.
2.5.14. Ліцензіат під час транспортування лікарських засобів повинен забезпечити умови зберігання лікарських засобів відповідно до вимог, встановлених виробником.
Транспортний засіб для перевезення лікарських засобів повинен забезпечувати дотримання визначених виробником умов зберігання ліків і дозволяти проведення систематичного вологого прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.
Забороняється транспортування лікарських засобів громадським транспортом, рейсовими автобусами міжміського сполучення, залізничним транспортом для пасажирських перевезень, у поштових відправленнях.
2.5.15. Аптечні пункти розміщуються у відокремлених приміщеннях з виділенням або без виділення залу обслуговування населення в капітальних будинках лікувально-профілактичних закладів. Площа аптечного пункту не може бути меншою 18 кв. метрів відповідно до вимог ДБН В.2.2-10-2001 “Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я”.
У разі відсутності у сільському населеному пункті лікувально-профілактичного закладу та аптеки дозволяється розміщення аптечного пункту в будь-яких інших приміщеннях, що відповідають вимогам цих Ліцензійних умов.
2.5.16. Приміщення аптечного пункту обов’язково обладнується стелажами, шафами, холодильником, сейфом або металевою шафою для зберігання лікарських засобів, місцем для санітарної обробки рук, шафою для роздільного зберігання особистого та спеціального одягу, шафою для зберігання господарського інвентарю окремо за призначенням.
2.5.17. Аптечні пункти здійснюють торгівлю готовими лікарськими засобами, що відпускаються за рецептом та без рецепта лікаря.
2.5.18. Аптечні кіоски розміщуються у відокремлених приміщеннях (не менше 8 кв.м) без виділення торговельного залу тільки в капітальних спорудах: на заводах, фабриках, вокзалах, в аеропортах відповідно до вимог ДБН В.2.2-10-2001 “Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я”.
Аптечні кіоски можуть розміщуватися на перших поверхах житлових та громадських будинків за наявності окремого входу, підведення інженерних комунікацій (водопостачання, каналізація, теплопостачання), наявності вентиляції та забезпечення площі приміщень не менше 21 кв.м, в т.ч. 8 кв.м – зона розміщення обладнання робочих місць персоналу; 10 кв.м – зона обслуговування населення, 3 кв.м – вбиральня відповідно до вимог ДБН В.2.2-10-2001 “Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я”.
Для аптечних кіосків, розташованих у місцевості, де відсутні комунікації (водопровід, каналізація), дозволяється розміщення у вбиральні біотуалету та облаштування місця для обробки рук.
Для аптечних кіосків, розташованих у селі, дозволяється розміщення вбиральні поза межами аптечного кіоска, при цьому в аптечному кіоску обов’язково повинно бути обладнане окреме місце для санітарної обробки рук.
2.5.19. Приміщення аптечного кіоска обов’язково обладнується стелажами, шафами, холодильником, місцем для санітарної обробки рук, шафою для роздільного зберігання особистого одягу та спеціального одягу, шафою для зберігання господарського інвентарю окремо за призначенням.
2.5.20. Аптечні кіоски здійснюють торгівлю виключно готовими лікарськими засобами, що відпускаються без рецепта лікаря.
Факт наявності в аптечному кіоску рецептурних препаратів унеможливлює виконання ліцензіатом Ліцензійних умов.
2.5.21. Санітарний стан приміщень та устаткування структурних підрозділів аптек повинні відповідати вимогам санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів, що встановлені чинними нормативно-правовими актами.
2.5.22. Здійснення у приміщеннях аптек (структурних підрозділів) під час зберігання лікарських засобів ремонтних робіт, що можуть призвести до зміни умов зберігання лікарських засобів, передбачених виробником, та до погіршення їх якості, не допускається.
2.5.23. Режим роботи аптек та їх структурних підрозділів встановлюється суб’єктом господарювання за погодженням з відповідним місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. У разі планового закриття аптечного закладу для проведення ремонту, технічного переобладнання чи інших робіт суб’єкт господарювання повинен повідомити про це заздалегідь, але не пізніше ніж за 5 днів, письмово поінформувавши територіальну Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів та розмістивши поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття, а також поінформувати орган ліцензування, термін повідомлення до якого встановлений законодавством.
2.5.24. У разі повного припинення роботи аптеки або її ліквідації забороняється здійснювати діяльність через структурні підрозділи, які підпорядковані цій аптеці. У разі тимчасового припинення роботи аптеки структурні підрозділи можуть тимчасово забезпечуватися лікарськими засобами через іншу аптеку цього суб’єкта господарювання з відповідним документальним оформленням та повідомленням Держлікінспекції.
2.5.25. Надходження лікарських засобів до структурних підрозділів аптеки здійснюється лише через аптеку, якій вони підпорядковуються, або через аптечний склад цього суб’єкта господарювання. Порядок постачання лікарських засобів у структурні підрозділи аптеки визначається суб’єктом господарювання з обов’язковим письмовим оформленням.
2.5.26. Аптека та її структурні підрозділи повинні бути забезпечені актами законодавства та нормативно-правовими актами з питань фармацевтичної діяльності.
3.1. Особи, які безпосередньо займаються виробництвом лікарських засобів в умовах аптеки, оптовою і роздрібною торгівлею лікарськими засобами, повинні мати відповідну спеціальну освіту і відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам.
Зазначені особи повинні мати:
а) диплом державного зразка про фармацевтичну освіту;
б) сертифікат про присвоєння (підтвердження) звання провізора загального профілю (для фахівців, які закінчили вищий учбовий заклад після 1992 року).
Зазначена норма не поширюється на працівників аптечних складів (баз), які здійснюють відбір, комплектацію та упакування замовлень. Ці працівники повинні пройти навчання відповідно до закріплених за ними обов’язків та медичний огляд.
Зайняття фармацевтичною діяльністю (безпосередньо) особою, яка не має відповідної фармацевтичної освіти (крім випадків, передбачених цими Ліцензійними умовами), унеможливлює ліцензіатом виконання Ліцензійних умов.
3.2. Фахівці, які пройшли спеціальну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, допускаються до професійної діяльності після перевірки їх кваліфікації.
3.3. Спеціалісти, які не працюють понад п’ять років за зазначеною у дипломі, сертифікаті (посвідченні) спеціальністю, можуть бути допущені до діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової або роздрібної торгівлі лікарськими засобами тільки після проходження перепідготовки.
3.4. Аптека, аптечна база (склад) повинні бути укомплектовані штатними спеціалістами, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.
Посади завідувачів, заступників завідувачів аптеки, аптечної бази (складу) можуть заміщатися лише фахівцями з вищою фармацевтичною освітою (провізорами). Для аптек, розташованих у сільській місцевості, посади завідувачів, заступників завідувачів можуть займати фахівці із середньою фармацевтичною освітою.
Не допускається займання посади завідувача аптеки, аптечної бази (складу) за сумісництвом.
3.5. Працівники аптек (їх структурних підрозділів), аптечних баз (складів), підприємств – виробників лікарських засобів при прийманні на роботу проходять медичне обстеження, а надалі – періодичний медичний огляд згідно з діючими вимогами.
3.6. У суб’єкта господарювання повинні бути затверджені посадові інструкції для спеціалістів, діяльність яких безпосередньо пов’язана з виробництвом лікарських засобів, оптовою, роздрібною торгівлею лікарськими засобами, у яких викладені основні функції, професійні знання, компетенція та інші вимоги до працівників.
Директор Департаменту ліцензування Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва
О.Б. Іванченко |
Начальник управління ліцензування та контролю за дотриманням ліцензійних умов
С.І.Зброжек |
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим