Фактори впливу та перспективи трансформації фармацевтичного ринку

Весна — квітуча пора року, яка символізує відродження, творче і духовне оновлення. Вона приносить із собою не тільки довгоочікуване тепло, а ще й надію на майбутні позитивні зміни. Це найкращий час для пошуку компромісів, адже саме навесні суспільство відчуває підйом ділової активності. Останнім часом фармацевтична галузь пережила багато потрясінь. Сьогодні, як ніколи, вона потребує конструктивного діалогу між суб’єктами господарювання та органами влади. Можливість налагодження продуктивної співпраці між підприємцями та представниками регуляторних органів надала IV Всеукраїнська конференція «АПТЕКА—2009 Весна» (далі — конференція), яка відбулася 14–15 травня у Палаці культури курорту «Миргород» (Миргород, Полтавська обл.).

Цей форум, вже традиційний для фармацевтичної спільноти, організатором якого виступила компанія «МОРІОН», а співорганізатором — Полтавська обласна державна адміністрація, пройшов за офіційної підтримки МОЗ України. Курорт «Миргород» було обрано місцем проведення заходу не випадково, адже це одна з найвідоміших оздоровниць України. Делегати конференції мали змогу ефективно поєднати зосереджену роботу в конференц-залі з відпочинком та прогулянками по мальовничих берегах річки Хорол, котра потопає в зелені беріз, сосен та розлогих кущів квітучого бузку. Слід зазначити, що організатори заходу подбали не лише про насичену програму пленарних сесій, а й про яскравий відпочинок для гостей. Вечірні банкети, під час яких присутні мали змогу познайомитися ближче, вразили різноманітністю смачних страв, більшість з яких належить до української національної кухні, та веселими естрадними номерами. Оглядова екскурсія по місцях культурної спадщини Полтави додала незабутнього українського колориту до атмосфери важливого для вітчизняної фармації заходу.

У травневі дні проводиться аналіз економічної ситуації за попередніми підсумками першого півріччя і планування стратегії розвитку галузі на майбутнє. Тому це найкращий час для тематичних зустрічей фахівців. Мета проведення конференції — обговорення стану фармацевтичної галузі у період кризи та створення якісних комунікації між фахівцями галузі для обміну досвідом і взаємодії у вирішенні проблем, що постають перед суб’єктами фармацевтичного ринку. У заході взяли участь керівники та провідні фахівці МОЗ України, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, аптек та аптечних мереж, підприємств — виробників фармацевтичних препаратів, дистриб’юторських компаній, професійних асоціацій, наукових та освітніх установ, юридичних фірм, консалтингових і маркетингових компаній.

Фактори впливу та перспективи трансформації фармацевтичного ринку

Програма конференції, що містила багато змістовних доповідей, об’єднаних у 5 пленарних сесій, передбачала роботу протягом 2 днів. Перша сесія, присвячена факторам впливу та перспективам трансформації фармацевтичного ринку України під час економічної кризи, переросла у гостру дискусію. Але, як відомо, у спорі народжується істина. Державне регулювання цін у період нестабільної економіки стало темою обговорення другої сесії. Велика зацікавленість аудиторії була викликана перспективою введення ПДВ на лікарські засоби (ЛЗ), яке ініціює МОЗ України. Якість ліків, удосконалення системи контролю, нові Ліцензійні умови, відносини суб’єктів ринку та контролюючих органів не менш жваво обговорювалися на третій сесії. Четверта сесія, під час якої відбувався пошук шляхів взаємодії та співпраці між виробниками, дистриб’юторами і аптечними закладами містила важливу аналітичну інформацію щодо нових підходів у взаємовідносинах зазначених ланок фармацевтичної галузі. І, нарешті, п’ята сесія — найбільш цікава керівникам та фахівцям аптечних закладів — охарактеризувала аптечний ринок у нових економічних умовах. Інформаційне забезпечення аптечного бізнесу, поведінка споживачів у період кризи, зміни і тенденції, які намітилися у відносинах споживач/ринок, — головні теми, що обговорювалися під час останньої сесії.

Фактори впливу та перспективи трансформації фармацевтичного ринку

Гостей конференції вітали Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН», Зиновій Митник, заступник міністра охорони здоров’я та Віктор Лисак, начальник Управління охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації.

І. Крячок побажав присутнім плідної роботи та зазначив, що питання управління як окремим підприємством, так і галуззю в цілому можливо ефективно вирішувати лише за умови співпраці фахівців усіх ланок фармацевтичного сектору. У час змін важливим є пошук суб’єктами господарювання та органами влади спільних рішень, які дозволять оптимізувати діяльність підприємств галузі.

З. Митник від МОЗ України та особисто міністра охорони здоров’я привітав гостей і подякував організаторам конференції, а також підкреслив, що велика кількість учасників конгресу свідчить про активну громадську позицію фармацевтів та висловив надію на те, що цей професійний форум дозволить досягнути порозуміння і вирішити нагальні проблеми фармації, які накопичилися. Він зазначив, що виступи учасників конференції внесуть відповідний вклад у розвиток галузі, а положення резолюції, яку буде підписано учасниками після завершення заходу, враховуватимуться при подальшій регламентації діяльності фармацевтичного сектору.

В. Лисак побажав делегатам натхнення та успіхів у роботі, і висловив впевненість у тому, що не дивлячись на фінансові та економічні негаразди галузь охорони здоров’я розвиватиметься, а населення матиме змогу придбавати якісні та доступні ліки. Саме для вирішення питань створення умов для досягнення цієї мети двічі на рік проводяться фармацевтичні конференції, в яких беруть участь провідні фахівці галузі.

Першу сесію відкрила доповідь З. Митника, присвячена підсумкам діяльності фармацевтичної галузі України в 2008 р. Він зазначив, що згідно з інформацією, поданою Державним фармакологічним центром МОЗ України, станом на 01.01.2009 р. МОЗ України в установленому порядку зареєстровано 13 153 препаратів. Дані щодо динаміки їх реєстрації (перереєстрації), починаючи з 2003 р., свідчать про те, що цей показник у 2009 р. найнижчий за останні 5 років. Крім цього, сьогодні в Україні зареєстровано 497 найменувань медичних імунобіологічних препаратів (за даними реєстру імунобіологічних препаратів).

За словами заступника міністра охорони здоров’я, сьогодні є всі підстави стверджувати, що населення України забезпечене широким асортиментом ЛЗ вітчизняного та зарубіжного виробництва. За попередніми оперативними даними Державного комітету статистики обсяг реалізованої фармацевтичної продукції вітчизняними підприємствами (КВЕД 24.4. «Фармацевтичне виробництво») у 2008 р. у грошовому вираженні становив майже 4 млрд грн., тобто 115,1% порівняно з відповідним періодом 2007 р. У 2008 р. відзначалося зростання обсягів експорту фармацевтичної продукції, а також внутрішнього фармацевтичного ринку України на 22,7%, в той час як у 2007 р. — на 32,1%.

Стосовно індексу споживчих цін на медикаменти З. Митник зазначив, що у 2008 р. станом на грудень він становив 121,2%, а індекс цін споживчого ринку — 122,3%. Індекс цін виробників фармацевтичних препаратів і виробів медичного призначення становив у 2008 р. 124,1% відносно грудня 2007 р., а індекс цін виробників промислової продукції — 123,0%. Такі показники, за словами заступника міністра охорони здоров’я, розцінюються як негативна тенденція. Водночас індекс виробництва фармацевтичних препаратів у 2008 р. становив 103,8%, промислової продукції — 96,9% за період з початку року відносно відповідного періоду 2007 р.

Щодо обігу ЛЗ в України доповідач зазначив, що станом на 31.12.2008 р. зареєстровано 5 706 їх найменувань. Серед країн-виробників, представлених на фармацевтичному ринку України, лідируючі позиції займає Німеччина, яка виробляє 14% всієї фармацевтичної продукції, в той час як вітчизняний виробник — 13%. Серед зареєстрованих в Україні медичних імунобіологічних препаратів станом на 31.12.2008 р. частка вітчизняних становить 40%. При цьому серед всіх країн — виробників згаданої продукції доля українських становить — 40,3%, російських — 16%. Як підкреслив З. Митник, такі показники роблять честь всім вітчизняним виробникам імунобіологічних препаратів.

Взагалі станом на 31.12.2008 р. в Україні нараховувалося 148 виробників фармацевтичної продукції, серед них виробників основних ЛЗ — 67%, виробників фітопрепаратів — 39%. З. Митник висловив надію на те, що кількість найменувань ЛЗ вітчизняного виробництва поступово збільшуватиметься, а держава створюватиме для цього всі умови.

Переходячи до основних завдань, які постають перед галуззю, З. Митник зазначив, що стратегічним питанням розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості є перехід на стандарти належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP). Протягом 2001–2003 рр. Державною службою лікарських засобів створено відповідну нормативно-правову базу, гармонізовану з вимогами ВООЗ та ЄС. Розроблено і введено в дію 10 настанов щодо якості ЛЗ та практичного впровадження системи забезпечення якості. Як результат дії зазначених нормативних документів у 2008 р. сертифіковано 17 виробничих дільниць. Таким чином, станом на 31.12.2008 р. в Україні сертифікати отримали 35 виробничих дільниць, 13 вітчизняних фармацевтичних підприємств.

Аптечна мережа в Україні станом на 31.12.2008 р. характеризується такими показниками: оптовою та роздрібною торгівлею ЛЗ займаються (тобто забезпечує їх фізичну доступність для населення) 5931 суб’єкт господарювання, функціонує 24 139 аптечних закладів (аптеки, аптечні пункти, аптечні кіоски, аптечні склади), 83,2% з них знаходяться в містах та селищах міського типу. І це при тому, що в селах проживає третина населення України. Значна частина закладів роздрібної торгівлі фармацевтичною продукцією — приватна власність, крім аптечних складів, більшість з яких знаходяться у колективній власності. Як зазначив З. Митник, сьогодні важливою проблемою, котра потребує якомога швидшого вирішення, є розвиток мережі аптечних закладів саме у сільській місцевості.

У середньому по Україні одна аптека разом з аптечним пунктом обслуговує 2800 осіб. У Європі середня кількість населення, яку обслуговує одна аптека, коливається від 1143 осіб у Греції до 17 869 осіб у Данії.

За словами заступника міністра охорони здоров’я, діяльність фармацевтичної галузі сьогодні спрямована переважно на отримання прибутків. При цьому основне завдання, що має виконуватися державою в системі охорони здоров’я — зниження рівня смертності та захворюваності громадян при застосуванні ЛЗ. Але, на жаль, воно залишилося поза увагою. Не проводиться моніторинг препаратів, які застосовуються громадянами, не враховується ефект від лікування тощо. Широкого розповсюдження у лікарській практиці набула поліпрагмазія — призначення зайвих ЛЗ.

Одне з найголовніших завдань фармацевтичної галузі — забезпечення доступності якісних препаратів для населення. Запровадження формулярної системи сприятиме раціональнішому застосуванню препаратів, що дозволить зекономити як мінімум 1 млрд дол. США на рік, а це відповідно підвищить доступність та якість фармакотерапії. Адекватне доведення еквівалентності для часткової взаємозамінності дорогих ЛЗ на дешеві також економічно обґрунтовано.

З. Митник зауважив, що сьогодні відповідними нормативними актами здійснюється часткове державне регулювання цін на продукцію у системі охорони здоров’я. Моніторинг цін у квітні поточного року показав зростання вартості вітчизняних ЛЗ для кінцевого споживача. Удосконалити систему державного регулювання цін дозволить прийняття у найближчий час рішення про державну реєстрацію оптово-відпускної ціни на ЛЗ та вироби медичного призначення.

Наприкінці виступу заступник міністра охорони здоров’я навів дані щодо побічних реакцій внаслідок застосування ЛЗ вітчизняного та зарубіжного виробництва, згідно з якими українські препарати мають найменший відсоток зареєстрованих побічних реакцій, котрі, до речі, задекларовано у інструкції для застосування як можливі.

Андрій Захараш, заступник Головного інспектора України з контролю якості лікарських засобів запропонував увазі присутніх доповідь, присвячену реформуванню системи державного контролю якості ЛЗ. Він зазначив, що був присутнім на попередніх всеукраїнських фармацевтичних конференціях, які мали значний вплив на діяльність галузі, та висловив надію на те, що і цей захід виявиться не менш продуктивним. Потім привітав присутніх від імені Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (далі — Держлікінспекція) та особисто голови Держлікінспекції, Головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів — Геннадія Падалко.

Переходячи до основної частини доповіді, А. Захараш зазначив, що реформування системи державного контролю якості ЛЗ зумовлено кількома причинами. По-перше, необхідністю приведення правового статусу органів контролю у цій сфері у відповідність із законодавством України. Так, наприклад, Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів МОЗ України всупереч вимогам ст. 13, 14 Закону України «Про лікарські засоби» мала статус бюджетної установи, а не органу державної влади. Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення всупереч законодавству не згадувалася у жодному Законі України як контролюючий орган. По-друге, до реформування функції контролюючих органів дублювалися і перехрещувалися, що призводило до відсутності відповідальності. По-третє, законодавство України потребувало гармонізації із європейським. Нарешті, є нагальна потреба прискорення вступу України до міжнародної системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (PIC/S). Крім того, був відсутній державний нагляд за функціонуванням систем якості на всіх етапах обігу ЛЗ, а також нормативно-правова база, необхідна для здійснення державного контролю за обігом виробів медичного призначення.

Усі вказані причини свідчать про те, що необхідність реформування системи органів контролю за якістю ЛЗ давно назріла. Прийняті КМУ та МОЗ рішення — це перші кроки на шляху реформування системи державного контролю за якістю ЛЗ.

Як зазначив доповідач, у спадок від попередньої системи державного контролю залишилися численні проблеми. Це в першу чергу хронічне (з 1997 р.) недофінансування — на рівні 1% повної потреби, — що призвело до майже повного зносу матеріально-технічної бази. Так, наприклад, балансова вартість лабораторного обладнання всіх 26 територіальних інспекцій становить 3,6 млн грн. при мінімальній потребі на 1 сучасну лабораторію — 30 млн грн. Існує нагальна потреба в приміщеннях, яка становить понад 16 тис. м2 (власні приміщення мають тільки Херсонська, Харківська, Миколаївська інспекції). Відсутня матеріально-технічна база для здійснення контролю за якістю імунобіологічних препаратів.

 ?

Одним із ключових напрямків державної політики у сфері обігу ЛЗ, визначених КМУ, є аналіз цін на ЛЗ, які регулюються державою.

Ще одна серйозна проблема — недосконала нормативно-правова база. Мова йде про застарілість Закону України «Про лікарські засоби», «Про рекламу», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу — в частинах, які стосуються відповідальності. Взагалі відсутній Закон України «Про вироби медичного призначення». На обіг ЛЗ також негативно впливає відсутність відповідного державного фінансування, недосконала схема взаємодії державних органів при реєстрації ЛЗ.

У вересні 2008 р. за ініціативою МОЗ КМУ було започатковано реформування системи державного контролю за якістю ЛЗ. З моменту набуття чинності положенням про Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів відповідно до постанови КМУ № 1121 від 20.12.2008 р. розпочала роботу Держлікінспекція, яка має статус центрального органу виконавчої влади. До її складу входять 27 територіальних органів.

Станом на 01.05.2009 р. укомплектованість штатом Держлікінспекції та її територіальних органів складає приблизно 50% штатної чисельності. Особливістю новоствореного органу є набуття його працівниками статусу державних службовців. Територіальним органам Держлікінспекції підпорядковані 25 лабораторій з аналізу якості та безпеки ЛЗ. У сфері управління Держлікінспекції перебувають 8 державних підприємств: Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів; Львівська контрольно-аналітична лабораторія лікарських засобів; Дніпропетровська контрольно-аналітична лабораторія лікарських засобів; Державний навчальний центр з належної виробничої/дистриб’юторської практики; Науково-експертний інститут лікарських засобів та виробів медичного призначення; Центральна лабораторія аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції; Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції; Український науково-експертний центр лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Для науково-методологічного забезпечення виконання покладених на Держлікінспекцію завдань створено Науково-методологічну раду. До складу цього постійно діючого та координуючого консультативно-дорадчого органу входять вчені зі світовими іменами: 2 академіки (Леонід Розенфельд, Сергій Андронаті), 2 члени-кореспонденти АМН України (Володимир Зайцев, Андрій Сердюк), 8 докторів наук, професорів, 2 діючі експерти ВООЗ. Доповідач висловив впевненість у тому, що їх знання та досвід допоможуть вдосконалити та гармонізувати систему контролю за якістю ЛЗ.

А. Захараш розповів, що за січень–квітень 2009 р. перевірено 31,520 тис. зразків ЛЗ, 872 з яких не відповідали вимогам аналітичної нормативної документації. Станом на 01.05.2009 р. Держлікінспекцією видано 21 припис про заборону фальсифікованих ЛЗ, що практично відповідає їх кількості в аналогічний період 2008 р.

За словами доповідача, сьогодні в Україні відзначається тенденція до збільшення кількості суб’єктів господарювання, котрі займаються господарською діяльністю щодо оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що в свою чергу позитивно впливає на розвиток аптечної мережі країни. Держлікінспекцією на виконання покладених на неї повноважень за 3 міс поточного року було видано 189 ліцензій та 1427 копій ліцензій, анульовано 68 ліцензій та 781 копій ліцензій.

У системі державного контролю за якістю виробів медичного призначення, за словами А. Захараша, сьогодні є лише перша складова — їх реєстрація. Друга складова — післяреєстраційний контроль за обігом виробів медичного призначення — на жаль, поки що відсутня. Вирішення цієї проблеми можливе тільки після прийняття Закону України «Про вироби медичного призначення».

Одним із ключових напрямків державної політики у сфері обігу ЛЗ, визначених КМУ, є аналіз цін на ЛЗ, які регулюються державою. Моніторинг, проведений в кінці 2008 р., показує звуження асортименту ЛЗ в аптечній мережі та зростання цін, як у гривневому, так і у доларовому еквіваленті. Однією з причин підвищення цін було об’єктивне зростання курсу долара. Але підвищення цін у доларовому еквіваленті було зумовлено необґрунтованим закладенням суб’єктами ринку у вартість ЛЗ панічно завищеного курсу (до 15 грн. за 1 дол. США).

25.03.2009 р. КМУ прийнято рішення про внесення змін до постанови КМУ № 955, де затверджено запропонований Держлікінспекцією механізм впливу на ціноутворення шляхом реєстрації оптово-відпускних цін на ЛЗ. Це, за словами доповідача, дасть у майбутньому можливість знизити вартість препаратів та унеможливить спекулятивний курсовий вплив на їх ціни.

Основним принципом реформування системи державного контролю за якістю ЛЗ в Україні має стати нагляд та контроль за функціонуванням систем забезпечення якості на всіх етапах обігу ЛЗ. Такі системи значно ефективніші за контроль якості кінцевого продукту та визнані у світі. Наприклад, GMP — це сукупність організаційно-технічних вимог і правил, яка гарантує, що ЛЗ виробляються і контролюються відповідно до стандартів якості. Ця система полягає в тому, що якість ЛЗ гарантується на всіх етапах виробництва: від отримання та контролю якості сировини і до відпуску готового ЛЗ тільки дистриб’юторам, які мають власну систему контролю якості.

За словами А. Захараша, система державного контролю, котра пропонується Держлікінспекцією, гарантує впровадження та нагляд за якістю ЛЗ. Вона полягає у застосуванні відповідних процедур контролю на всіх етапах обігу препарату та ґрунтується на власній системі якості Держлікінспекції, гармонізованій з відповідними європейськими. Для реалізації цієї концепції необхідно створити та впровадити Державну інформаційну базу обігу ЛЗ, яка дозволить здійснювати державний контроль та моніторинг соціально важливих ЛЗ на всіх етапах виробництва, імпорту, обігу в оптово-роздрібній мережі, формувати ціни та оперативно виявляти неякісну, фальсифіковану продукцію, об’єктивно і всебічно інформувати споживачів про якість та ціни на ЛЗ, залучати до системи виявлення порушень в цій сфері населення України.

А. Захараш підкреслив, що сьогодні важливо забезпечити належну діяльність Держлікінспекції шляхом збільшення обсягу її фінансування. Це можливо після внесення змін до Державного бюджету на 2009 р. та фінансування програм у сфері державного контролю якості ЛЗ. Крім того, вкрай необхідно удосконалити нормативну базу, створити повноцінну лабораторію з контролю якості імунобіологічних препаратів, розробити та впровадити Державний реєстр цін на ЛЗ, Державну інформаційну базу обігу ЛЗ, прискорити входження України до PIC/S.

Костянтин Косяченко, заступник директора Департаменту регуляторної політики в сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України, розповів про сучасні напрямки регуляторної політики у сфері виробництва та обігу ЛЗ. Вітаючи присутніх, він зазначив, що радий новій зустрічі з фахівцями фармації, і подякував за таку нагоду організаторам конференції.

Доповідач розповів про основні напрями діяльності МОЗ України на сучасному етапі розвитку фармацевтичної галузі. Серед іншого він зазначив: удосконалення організаційної структури у сфері обігу ЛЗ; забезпечення доступності препаратів для населення, в тому числі шляхом регулювання цін на них; запровадження стандартів належних практик. Характеризуючи співвідношення вітчизняних та зарубіжних ЛЗ, доповідач зазначив, що станом на 01.01.2009 р. відзначається негативна тенденція до збільшення зареєстрованих ЛЗ зарубіжного виробництва. Але завдяки змінам у законодавстві, що стимулюють збут продукції (в першу чергу вітчизняного виробництва), темпи збільшення кількості зареєстрованих вітчизняних ЛЗ підвищуються. Варто зазначити, що переважно вони належать до групи in bulk.

Обсяг реалізації фармацевтичної продукції зростає з року в рік. Але К. Косяченко підкреслив, що минулого ріку відбулося стрімке підвищення цін. Стосовно експорту фармацевтичної продукції з України він повідомив про позитивні показники та зазначив, що вітчизняне виробництво ЛЗ — одна з конкурентоспроможних галузей. У першу чергу Україна експортує препарати в країни колишнього СРСР. Разом з тим збільшується й імпорт фармацевтичної продукції.

Щодо вдосконалення державної політики у сфері регулювання обігу ЛЗ та продукції у системі охорони здоров’я К. Косяченко зазначив, що на виконання рішень КМУ та МОЗ України створено Департамент, який забезпечує реалізацію МОЗ державної політики у сфері обігу ЛЗ та продукції у системі охорони здоров’я. До його компетенції належать питання державного регулювання, виробництва, експорту, імпорту, реалізації ЛЗ, медичних імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, спеціальних харчових продуктів, лікувальних косметичних засобів, дезінфекційних засобів, забезпечення виконання МОЗ України відповідно до законодавства дозвільно-реєстраційних та контрольно-наглядових функцій.

Як зазначив К. Косячекно, відбувається поступове удосконалення нормативно-правової бази у сфері обігу ЛЗ.

За словами доповідача, сьогодні серед завдань, пріоритетних для МОЗ України, є внесення змін до ряду законодавчих актів, а саме Закону України «Про лікарські засоби» (щодо обов’язковості стандартів належних практик та щодо удосконалення державного регулювання галузі); Закону України «Про рекламу» (щодо запровадження дієвого контролю за рекламою ЛЗ); Закону України «Про податок на додану вартість» (щодо оподаткування ЛЗ та виробів медичного призначення податком на додану вартість); прийняття Закону України «Про вироби медичні».

Після виступу К. Косяченка учасники конференції мали змогу отримати фахові відповіді на свої запитання. Стосовно запровадження відповідальності з боку дистриб’ютора у випадках, коли він при наявності товару відмовляється від поставок, З. Митник пояснив, що такі випадки важко відстежити, оскільки зареєстровано велику кількість дистриб’юторів. Як зазначив заступник міністра охорони здоров’я, подібні дії можуть пояснюватися бажанням оптових компаній отримати більшу маржу.

Питання Юрія Ульшина, першого заступника голови правління Полтавської обласної громадської організації «Асоціація працівників фармацевтичної галузі», було адресоване А. Захарашу та стосувалося проблеми атестації працівників аптечної галузі. Особливої гостроти проблемі надає те, що розмір зарплатні залежить від категорії робітника. А. Захараш пояснив, що сьогодні йде напрацювання проектів щодо атестаційних комісій, які повинні розпочати роботу найближчим часом. Але разом з тим є необхідність у вирішенні питаннь внутрішньої кадрової політики.

Свою думку також висловив Віталій Пашков, доцент Полтавського факультету Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, який наголосив на необхідності внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» та прийняття змін до?наказу МОЗ № 818, після чого стане можливим правове вирішення окремих проблем.

У виступах багатьох учасників конференції пролунали заклики до напрацювання спільних рішень та їх донесення до органів влади. Нагадаємо, що одним із чинників припинення дії постанови КМУ № 955 від 17.10.2008 р. було рішення попередньої конференції, що проходила восени у Луганську (див.?«Щотижневик АПТЕКА» № 45 (666) від 17.11.2008 р.). Резолюція була розглянута і Прем’єр-міністром, і Президентом України.

Про подальшу роботу конференції «Аптека–2009 Весна» читайте у наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА» та на сайті www.apteka.ua.

Олена Приходько,
фото Любові Столяр

РЕЗОЛЮЦІЯ

IV Всеукраїнської фармацевтичної конференції «АПТЕКА–2009 Весна»
(14–15 травня 2009 р., курорт «Миргород», м. Миргород, вул. Гоголя, 112)

Учасники IV Всеукраїнської фармацевтичної конференції «АПТЕКА – 2009 Весна», розглянувши та проаналізувавши тенденції розвитку фармацевтичного ринку України за останній час, враховуючи сучасні напрямки державного регулювання фармацевтичного сектору охорони здоров’я, а також стан справ у системі державного контролю за фармацевтичним ринком ВИРІШИЛИ:

  • брати активну участь у підготовці проектів регуляторних актів щодо регулювання фармацевтичного ринку України;
  • підтримати проект «Етичного Кодексу фармацевта», презентований колективом НФаУ та затвердити його на VII З’їзді фармацевтів у Харкові в 2009 р.;
  • проаналізувати ризики та передбачити можливі наслідки у разі внесення змін до Ліцензійних умов у частині зміни органів ліцензування з центрального на регіональні;
  • запропонувати Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів та Департаменту регуляторної політики в сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України вдосконалити порядок обов’язкового доведення інформації, пов’язаної з проведенням державного контролю щодо якості фармацевтичної і медичної продукції до суб’єктів фармацевтичного ринку України;
  • підтримати ініціативу щодо скасування процедури оформлення та погодження паспорту аптечного закладу як такої, що обтяжує процес ліцензування та є неактуальною в контексті наявності єдиного державного органу контролю;
  • наголосити на необхідності дотримання вимог Ліцензійних умов із забезпечення будівельних норм тільки щодо новозбудованих об’єктів;
  • рекомендувати Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва налагодити доступ до інформаційної офіційної електронної бази ліцензійного реєстру суб’єктів господарювання з метою забезпечення виконання Ліцензійних умов у частині наявності ліцензій при виконанні торговельних операцій з лікарськими засобами;
  • запропонувати Департаменту регуляторної політики в сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України та Державної інспекції з контролю якості ЛЗ якнайшвидше розглянути питання підготовки фармацевтичних кадрів та їх атестації, прийняти відповідні нормативні рішення;
  • доручити профільним професійним громадським організаціям ініціювати процес розробки галузевого законопроекту «Про фармацевтичну діяльність в Україні». Визначити координатором його розробки Асоціацію фармацевтичних дистриб’юторів «ФАРМУКРАЇНА»;
  • з метою удосконалення законодавчого та нормативного забезпечення фармацевтичної сфери рекомендувати внести зміни, викладені в додатку* до резолюції, в Ліцензійні умови провадженя господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами;
  • Підтримати в цілому спільний проект наказу Міністерства економіки України, МОЗ України та Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів «Про затвердження Порядку декларування оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення та ведення державного реєстру»;
  • провести публічне обговорення змін до Ліцензійних умов та законопроекту «Про фармацевтичну діяльність в Україні» на сторінках «Щотижневика АПТЕКА».

Наступну конференцію «Аптека-2009. Осінь» провести у жовтні-листопаді 2009 р.


*Додаток буде опубліковано на сайті www.apteka.ua найближчим часом.

Фактори впливу та перспективи трансформації фармацевтичного ринку

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті