|
На прес-конференції мова йшла про основні проблеми заготівлі донорської крові в Україні, її переробки, інфекційної безпеки, контролю якості та зберігання. Зазначалося, що переливання крові та використання її препаратів є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я. Необхідність проведення цієї процедури може виникнути в будь-який момент для будь-якої людини, адже ніхто з нас, на жаль, не застрахований від травм, аварій, опіків тощо. Переливання крові також може знадобитися жінкам з ускладненням вагітності та пологів. Окрім цього, існують люди, для яких використання препаратів крові є необхідною умовою життя, — хворі на гемофілію, злоякісні новоутворення системи крові та ін. Напружена економічна ситуація в Україні ускладнила діяльність закладів служби крові. Недостатність фінансування для придбання обладнання та матеріалів для забору крові та заготівлі плазми крові, тест-систем для тестування донорської крові на трансфузійні інфекції, використання застарілих технологій призвели до дефіциту безпечних препаратів крові. Їх виготовляють на кожній станції переливання крові за окремими технічними умовами, а не за єдиними стандартами, прийнятими для всієї держави. Окрім того, обладнання на всіх станціях переливання крові не замінювалося з дня їх відкриття, а побудовані вони були у 60–80 роках минулого сторіччя. Нагадаємо, що 13.04.2009 р. у МОЗ України під головуванням заступника міністра охорони здоров’я Василя Лазоришенця відбулася селекторна нарада з питань розвитку служби крові в Україні, інфекційної безпеки крові та її компонентів (докладніше див. www.apteka.ua).
За інформацією ВООЗ, для задоволення потреб у донорській крові необхідно, щоб 1–3% населення регулярно здавали її. Але у 73 країнах світу показники донорства становлять менше 1% населення; 70 з них є країнами, що розвиваються, та країнами з перехідною економікою. 31 країна в світі не в змозі перевірити всю донорську кров на наявних одної чи більше основних трансфузійних інфекцій, до яких належать ВІЛ, гепатит В, гепатит С і сифіліс.
У 2009 р. у глобальній темі Всесвітнього дня донора крові привернуто додаткову увагу до питань покращання безпеки та ефективності запасів крові шляхом забезпечення 100% добровільного та безоплатного донорства крові та компонентів крові. За даними ВООЗ, саме кров та її компоненти, отримані від людей, які здають їх усвідомлено на постійній безоплатній основі, є найбільш безпечними з точки зору можливості зараження рецепієнтів інфекційними захворюваннями.
Людмила Заневська зазначила, що кров — це найдорогоцінніше, що одна людина може подарувати іншій, адже разом з цим вона рятує життя одного, а іноді і декількох пацієнтів. Адже якщо кров чи будь-який з її компонентів чи препаратів не зібрано, не обстежено і не підготовлено належним чином, їх неможливо ані замінити, ані придбати за будь-які гроші. Разом з цим за період незалежності України кількість донорів різко зменшилася, наприклад порівняно з 1995 р. — у 2 рази. Тому дефіцит препаратів крові дуже відчувається в усіх закладах охорони здоров’я, в тому числі і в дитячих онкологічних та онкогематологічних відділеннях.
Слово донорство походить від латинського «donare» — дарувати. В Україні основним законодавчим актом, який регулює відносини у цій сфері, є закон України від 23.06.1995 р. № 239/95 «Про донорство крові та її компонентів» (зі змінами). Відповідно до ст. 2 цього закону за особистим визначенням донора давання крові та (або) її компонентів може здійснюватися безоплатно або з оплатою, порядок якої визначається КМУ. Відповідно до постанови КМУ від 27.12.2006 р. № 1821 «Про підвищення рівня оплати давання донорами крові та (або) її компонентів» оплата крові донору здійснюється з розрахунку 160 грн. за 1 л крові або плазми крові. Постановою також встановлено розмір оплати давання імунної та ізоімунної плазми крові та клітин крові. Проте світова статистика свідчить, що саме кров, яка здається безоплатно на регулярних засадах з метою допомогти хворій людині, є найбільш придатною з точки зору інфекційної безпеки. Крім того, особи, які в повній дозі (440 мл) здали кров, отримують звання Почесного донора України і мають певні пільги. У нашій державі донором крові може бути здорова дієздатна людина віком від 18 до 60 років.
|
На прикладі Київського міського центру крові Л. Заневська розповіла, що всі донори перед допущенням до давання крові проходять доволі об’ємне медичне та лабораторне обстеження, спрямовано на те, щоб медичні працівники впевнилися, що не буде нанесення шкоди як здоров’ю донора, так і реціпієнта. Порядок проведення цього обстеження, а також перелік протипоказань до давання крові докладно викладені у наказі МОЗ України від 01.08.2005 р. № 385. Серед маркерів інфекційних захворювань в Україні згідно з рекомендаціями ВООЗ проводиться обстеження на антитіла до ВІЛ-інфекції 1-го та 2-го типів, вірусних гепатитів В та С і сифілісу. На першому етапі, коли людина ще до здачі крові проходить медичне обстеження, за станом здоров’я відсіюються близько 20% претендентів, а після лабораторного тестування донорської крові — ще 14%. Таким чином, третина усіх бажаючих стати донором крові, які звертаються до служби крові, не можуть цього зробити. У 2007 р. Київський міський центр крові закупив лабораторне обладнання виробництва компанії «Abbott», тест- системами якої користуються майже 40% світових служб крові. Що стосується решти України, то там переважно використовуються тест- системи вітчизняного виробництва компанії «Діапрофмед», які закуповуються централізовано МОЗ України за бюджетні кошти. Однак, як зазначила Л. Заневська, жодний виробник тест-систем ніколи не дає 100% гарантії безпеки.
|
Олександр Шміло також акцентував увагу журналістів на проблемі інфекційної безпеки препаратів крові. Він зазначив, що при періодичному введенні препаратів крові, які містять фактори її згортання, яких бракує, людина з гемофілією є фактично здоровою, соціально адаптованою та здатна до активного життя. Відсутність цих препаратів призводить до інвалідизації та соціальної ізоляції хворих на гемофілію. Вітчизняні препарати, які використовуються у таких хворих, а саме кріопреципітат та антигемофільна плазма, несуть у собі загрозу зараження ВІЛ-інфекцією, вірусними гепатитами та ін. Справа в тому, що відповідно до наказу МОЗ України від 01.08.2005 р. № 385 «Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів» з метою підвищення рівня їх інфекційної безпеки вся донорська плазма крові підлягає карантину у 180 діб з моменту заготівлі крові і плазми крові. При виявленні в період карантинізації вірусоносійства або захворювання донора (ВІЛ, вірусні гепатити, сифіліс) уся заготовлена від нього плазма крові негайно бракується і знищується шляхом спалювання. Остаточна звірка медичної документації проводиться після 180-ї доби карантинізації.
У той же час в розвинених країнах світу використовують більш сучасний та надійний спосіб забезпечення інфекційної безпеки препаратів крові — інактивацію вірусів. Крім того, у світовій медичній практиці застосовуються рекомбінантні препарати факторів згортання крові, які взагалі безпечні з точки зору зараження інфекційними захворюваннями.
|
Богдан Бенюк повідомив, що станом на сьогодні в Україні функціонує 70 станцій переливання та центрів крові, з них 24 обласних, 1 республіканська і 37 міських, що підпорядковані МОЗ, та 8 відомчих — 3 Міністерства оборони та 5 — Укрзалізниці; 505 відділень трансфузіології в лікувально- профілактичних закладах, з яких 498 підпорядковані МОЗ та АМН України, 3 — Міністерству оборони, 4 — Укрзалізниці, та 187 лікарень, що проводять заготівлю крові. У світі зараз існує тенденція до централізації заготівлі препаратів крові, про що йшла мова і на вищезазначеній нараді у МОЗ України.
|
Ще одна учасниця прес- конференції, віолончелістка квартету «The Passion» Мирослава Цибка анонсувала благодійний концерт «Пристрасть до життя», який відбувся цього ж дня у приміщенні будинку культури СБУ. Організаторами концерту виступили Асоціація молодих донорів України, батьківська благочинна організація «Фонд допомоги онкохворим дітям «Краб» та Всеукраїнська громадська організація «Асоціація допомоги інвалідам та пацієнтам з лімфопроліферативними захворюваннями». У концерті, окрім квартету «The Passion», взяв участь джазовий колектив «Бакіров Бенд».
Слід зазначити, що запальна музика та дуже високий рівень виконання, а також та пристрасть, з якою учасники концерту дарували свою творчість усім присутнім, і слова подяки, висловлені його ведучими — Марічкою Падалко та Єгором Соболєвим — та організаторами, не залишили байдужими жодного із слухачів. Під час благодійного концерту здійснювався збір коштів на придбання сепаратору клітин крові для дитячого відділення Інституту онкології, в якому проходять лікування онкохворі діти з усієї України, і загальними зусиллями вдалося зібрати 9850 грн.
Серед тих, хто надав допомогу дитячому відділенню Інституту онкології, — компанія «Bayer Schering Pharma Україна», представництво компанії «Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд» в Україні, компанія «Стар Медіа», Перший національний телеканал, компанія «Воля-кабель» та багато інших. Після концерту його відвідувачі мали можливість придбати сувеніри, виготовлені хворими на онкологічні захворювання дітьми. Кошти від їх реалізації також спрямовуються на придбання сепаратору клітин крові. Кожен, хто відвідав це музичне свято, виніс у своєму серці частинку тепла та бажання допомогти хворим дітям у їх мужній боротьбі за життя.
Якщо ви бажаєте здати кров чи допомогти конкретній дитині або благодійним організаціям, звертайтеся до Асоціації молодих донорів України (), батьківської благодійної організації «Фонд допомоги онкохворим дітям «Краб» () та Всеукраїнської громадської організації «Асоціація допомоги інвалідам та пацієнтам з хронічними лімфопроліферативними захворюваннями» ().
Поспішайте робити добро!
Олександр Устінов,
фото автора та Любові Столяр
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим