У вступній частині конференції з вітальним словом до учасників звернулися Олександра Ольшанська, докторка економічних наук, професорка, в.о. ректора КНУТД, Алла Касич, докторка економічних наук, професорка, проректорка з науково-педагогічної діяльності (освітня діяльність) КНУТД, Ірина Яремчук, докторка технічних наук, професорка, проректорка з наукової роботи та інноваційної діяльності НУ «Львівська політехніка», Олександр Гудзенко, доктор фармацевтичних наук, професор, начальник агенції методологічної та науково-практичної роботи ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України», Володимир Бессарабов, доктор технічних наук, професор, директор Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАН України, професор кафедри промислової фармації КНУТД, Андрій Гой, кандидат фармацевтичних наук, доцент, технічний директор АТ «Фармак», професор кафедри промислової фармації КНУТД, Тетяна Деркач, докторка педагогічних наук, професорка, деканка факультету хімічних та біофармацевтичних технологій КНУТД, Віра Лубенець, докторка хімічних наук, професорка, завідувачка кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології НУ «Львівська політехніка», та Владислав Страшний, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри промислової фармації КНУДТ, які наголосили на важливості розвитку фармацевтичної науки для покращення якості життя та довголіття людини.
ПРОТИВІКОВА НАУКА В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ АКТИВНОГО ДОВГОЛІТТЯ
У рамках конференції відбулося пленарне засідання «Anti-aging-наука у забезпеченні активного довголіття: нові виклики ХХІ століття».
З доповіддю про роль фармацевтичної промисловості в Європі в забезпеченні активного довголіття громадян виступив Ганс Грот (Dr. Hans Groth), доктор медичних наук, магістр ділового адміністрування, голова правління Всесвітнього форуму з питань демографії та старіння (World Demographic & Ageing Forum — WDA Forum). Він повідомив, що вже майже протягом 25 років WDA Forum займається проблемними питаннями довголіття та покращення якості життя. І за цей період проведені дослідження показали величезні зміни в чисельності населення, які відбудуться в наступні 25 років, а ще більші зміни можливі в наступні 75 років. Ключовою зміною буде те, що Африканський континент домінуватиме за чисельністю населення у світі, тоді як населення Європи і США скорочуватиметься. Тому наразі Європа має знайти своє місце в цьому світі, яке має базуватися на здоров’ї та довголітті населення, що допоможе їй стати конкурентоспроможною в майбутньому. Через це система охорони здоров’я та виробництво нових ліків для підтримки здоров’я осіб похилого віку стають ще більш важливими для Європейського Союзу (ЄС).
Процес довголіття, з одного боку, залежить від доступу до якісної медицини та її використання, але, з іншого — воно має бути належним чином керованим з боку держави. Тому соціальні умови для підтримки здоров’я осіб похилого віку мають бути сприятливими. Для цього слід сфокусуватися на розробці нових схем лікування та лікарських засобів, які не лише подовжують життя, але й підвищують якість життя шляхом зміцнення здоров’я.
Про штучний інтелект у фармацевтичному дизайні та використання фізично обґрунтованих нейронних моделей і оптимізації складу ліків розповів Богдан Бурлака, доктор фармацевтичних наук, доцент, професор кафедри технології ліків Запорізького державного медико-фармацевтичного університету.
Під час виступу доповідач представив програмний модуль, який успішно відтворює експериментальні кінетичні профілі та прогнозує поведінку лікарської форми за різних комбінацій факторів, зменшуючи потребу в кількості лабораторних досліджень.
Під час цього пленарного засідання учасники також змогли ознайомитися з такими доповідями:
- «Від in vivo до in vitro: нова ера досліджень краси в ЄС» Анастасії Харіної, європейської експертки із безпечності косметичної продукції, членкині консультативної групи з нових підходів до методологій (UK), спеціалістки із регуляторних питань компанії Angel Consulting Srl (Італія);
- «Синтез, дослідження, технології та біотехнологія нових біологічно активних органічних сполук, функціоналізованих матеріалів, які проявляють широкий спектр біологічної активності та інші цінні властивості», під час якої Віра Лубенець представила результати досліджень, проведених НУ «Львівська політехніка»;
- «Біологічна активність карбенових і фенантролінових комплексів перехідних металів» Миколи Короткіх, доктора хімічних наук, професора, завідувача лабораторії хімії стабільних карбенів Iнституту органiчної хiмiї НАН України, головного наукового співробітника Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л.М. Литвиненка (ІнФОВ) НАН України.
ВІДКРИТТЯ ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО HUB У КНУТД «ІННОВАЦІЙНА ФАРМАЦЕВТИКА»
У рамках цієї визначної події, яка поєднала на одній платформі дві знакові конференції, відбулося урочисте відкриття освітньо-наукового HUB у КНУТД і Сектору фармацевтичного матеріалознавства та нанотехнологій навчально-наукової лабораторії молекулярної фармакології, хемогеноміки та біогеронтології (ННЛ МФХБ).
У секторі фармацевтичного матеріалознавства та нанотехнологій ННЛ МФХБ здійснюватимуться розробка та дослідження інноваційних функціональних матеріалів для фармацевтики та космецевтики. Основні напрями роботи включають створення високорозчинних полімерних композиційних систем для підвищення розчинності та біодоступності активних фармацевтичних інгредієнтів, а також розробку матеріалів на основі карбонових квантових наноточок та нановолокон для фармацевтичного і косметичного використання.
Крім того, у рамках конференції учасники ознайомилися з діяльністю всіх інших секторів навчально-наукової лабораторії молекулярної фармакології, хемогеноміки та біогеронтології кафедри промислової фармації КНУТД. Під час екскурсії гостям було презентовано сучасне аналітичне та технологічне оснащення лабораторії, а також передові методики наукових досліджень і навчання. Поєднання практичноорієнтованого підходу та науково-дослідницької роботи на кафедрі промислової фармації сприяє високому рівню підготовки фахівців для фармацевтичної та космецевтичної індустрії.
ІННОВАЦІЙНА ФАРМАЦЕВТИКА, БІОТЕХНОЛОГІЯ ТА КОСМЕЦЕВТИКА
Одним із важливих елементів програми конференції стала лекція запрошеного спікера Dr inż. Michał Stepulak, Senior Technical Manager BASF Personal Care / Technical Service Personal Care PL, UA, UK, Nordics на тему «Uvinul® TS Hydro — the UVA filter in water». У своїй доповіді спікер детально охарактеризував новий UVA-фільтр: його властивості, ключові переваги та ефективність використання в сонцезахисних формулах.
У рамках першого дня конференції були заслухані доповіді в паралельних секційних засіданнях «Інноваційна фармацевтика та біотехнологія» і «Сучасна космецевтика». Про особливості регуляторної політики та застосування біосимілярів розповіла Ірина Власенко, докторка фармацевтичних наук, доцентка кафедри фармацевтичної технології і біофармації Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, експертка Європейського агентства з лікарських засобів (European Medicines Agency — ЕМА). Вона зауважила, що на сьогодні поняття «біосиміляр» відрізняється залежно від регуляторного органу або країни, яка реєструє лікарські засоби. Процес виробництва біосимілярів суттєво відрізняється між компаніями. Тому виробники біосимілярів створюють та патентують свій варіант одержання рекомбінантної ДНК, свій штам клітин, живильне середовище для клітинної культури та інше. Саме тому біосиміляри не можуть повністю відтворювати оригінальні біологічні лікарські засоби. Відповідно, висока ймовірність відмінностей в ефективності та безпеці біосимілярів і референтних біологічних лікарських засобів.
Лутц Мюллер (Lutz Mueller), доктор фармацевтичних наук, Senior CMC Expert, Regenol GmbH (Germany), виступив з доповіддю щодо використання нанорецептур у сучасних лікарських засобах. Він наголосив, що існує багато способів застосування та багато різних властивостей лікарських засобів, і використання наночастинок може впливати на відомі фармакологічні властивості лікарської речовини.
З доповіддю «DQ проєкту фармацевтичного виробництва — гарантія безпеки та якості лікарських засобів» виступила Юлія Любунь, експертка з питань відповідності GMP компанії «МЕТОД». Вона зауважила, що згідно з додатком 15 Настанови з належної виробничої практики (Good manufacturing practice — GMP), одним із елементів кваліфікації обладнання, приміщень, систем забезпечення або інших систем є кваліфікація проєкту (Design qualification — DQ). У рамках цієї кваліфікації слід довести та задокументувати відповідність проєкту вимогам GMP.
Через це загалом DQ є певною інвестицією у якість, безпеку та регуляторну відповідність, оскільки дає змогу внести зміни в проєкт, який ще знаходиться на стадії розробки.
Під час роботи паралельних секційних засідань учасники також змогли ознайомитися з такими доповідями:
- Ларса Аскінга (Lars Аsking), магістра наук з фізики, керівника проєктів у Medicon Valley Inhalation Consortium, щодо нових технологій доставки ліків у легені;
- Катерини Ігнатченко, заступниці директора з продуктового напрямку фармацевтичного бізнесу ТОВ «Хімлаборреактив», щодо інноваційних та класичних підходів у фармакотехнологічних випробуваннях;
- Массімо Брешіані (Massimo Bresciani), MBA, засновника Scientific Cloud, який представив доповідь «The CMC perfect storm: navigating transformation»;
- Любові Пальчак з Університету Північної Кароліни (США), яка представила результати досліджень щодо використання наночастинок інгібіторів мікротубіальної репортації та цисплатину в подоланні резистентності до репарації ДНК при раку голови та шиї;
- Олени Карпенко, докторки технічних наук, професорки, завідувачки відділу хімії і біотехнології горючих копалин відділення фізико-хімії горючих копалин ІнФОВ НАН України, яка виступила з доповіддю «Біогенні поверхнево-активні речовини та полімери для фармацевтичних технологій»;
- Юлії Шестеренко, кандидатки біологічних наук, старшої наукової співробітниці Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України, яка представила доповідь «Тирозиназа — терапевтична мішень для пошуку ефективних засобів із антипігментаційною, антимікробною та нейропротекторною активністю»;
- Світлани Шишкіної, кандидатки хімічних наук, старшої дослідниці Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України та Інституту органічної хімії НАН України, щодо методів квантової хімії для фармацевтичної галузі;
- Олексія Дикуна, кандидата хімічних наук, ІнФОВ НАН України, який представив доповідь «Синтез та дослідження нових похідних природного поліфенолу госиполу. Досягнення і перспективи»;
- Володимира Бессарабова, доктора технічних наук, професора, директора ІнФОВ НАН України, професора кафедри промислової фармації КНУТД, який виступив з темою «Сучасні кількісні in vitro тести косметичних продуктів та коректні маркетингові anti-aging-заяви виробника»;
- Надії Матвєєвої, докторки біологічних наук, старшої наукової співробітниці, завідувачки лабораторії адаптаційної біотехнології, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, щодо перспектив продукування біоактивних сполук широкого спектра дії біотехнологічними коренями лікарських рослин;
- Вадима Лісового, PhD, асистента кафедри промислової фармації КНУТД, наукового співробітника лабораторії молекулярної фармакології, хемогеноміки та біогеронтології, щодо сучасних підходів до досліджень біологічної активності та подразнювальної дії косметичних продуктів;
- Олени Роїк, кандидатки фармацевтичних наук, доцентки кафедри промислової фармації КНУТД, щодо регуляторних основ та актуальних змін у законодавстві ЄС щодо косметичної продукції;
- Ірини Князькової, докторки медичних наук, професорки Харківського національного медичного університету, щодо актуальних питань депрескрайбінгу.
Також протягом усього дня на конференції працювали спеціалізовані виставки-демонстрації сучасного лабораторного обладнання і реактивів для хіміко-фармацевтичних підприємств, інноваційної косметичної продукції та новітніх УФ-фільтрів.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
Завершився перший день конференції панельною дискусією на тему «Забезпечення якості — основа фармацевтичного та косметичного виробництв». Учасниками її стали фахівці підприємств фармацевтичної та косметичної галузей. Лілія Артемчук, начальниця відділу фармацевтичної розробки ПрАТ «Фармацевтична фабрика «ВІОЛА», зауважила, що система якості охоплює всі етапи життєвого циклу: від ідеї та розробки до реєстрації чи нотифікації і впровадження у виробництво. Роль системи якості полягає в тому, що вона дозволяє стандартизувати процеси, мінімізувати відхилення та гармонізувати відтворюваність якості від партії до партії.
Стосовно імплементації положень ЄС в частині косметичного законодавства Надія Ділай, кандидатка фармацевтичних наук, керівниця ТОВ «Е.Д. Косметікс», зазначила, що впровадження стандартів GMP у косметичну галузь піде на користь споживачам. Також з урахуванням нових вимог до законодавства до косметичної продукції виробники зменшують кількість виробів для випуску і зосереджуються на посиленні своїх систем якості та нотифікації продукції.
Стосовно сертифікації косметичного виробництва Любов Шевчук, заступниця директора ТОВ «Кей Ті Косметикс», звернула увагу, що, згідно з чинним законодавством, не є обов’язковою сертифікація за стандартом 22716, що тотожний сертифікації за GMP. Достатньо тільки самодекларації. Проте компанії все частіше обирають пройти сертифікацію, оскільки споживач стає все більш вимогливим, тому майбутнє за сертифікованими виробниками.
ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ ТА ПОВОЄННЕ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВИ
Під час другого дня конференції було проведено секцію на тему «Наука у забезпеченні обороноздатності та повоєнного відновлення держави». З доповіддю «Досвід українців у війні та пандемії: уроки для стійкості глобального ланцюга поставок біофармацевтики» виступив Владислав Страшний. Він розповів про виклики, з якими стикнулася логістика лікарських засобів під час пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення. Зокрема, через військові дії було заблоковано морські / повітряні шляхи, зруйновано інфраструктуру (дороги, мости, склади). Також виникли проблеми з транспортуванням і зберіганням препаратів, які потребують дотримання умов «холодового ланцюга» через пошкоджену інфраструктуру та відключення електроенергії. Збільшилися й логістичні витрати через зростання цін на пальне, відключення електроенергії і необхідність забезпечення альтернативних джерел енергії та супутникових засобів зв’язку. Ускладнено доставку ліків у прифронтових регіонах, яка потребує спеціалізованого транспорту або ручної доставки, ускладнено їх зберігання на місцях.
Доповідач наголосив, що повномасштабне вторгнення в Україні стало першим масштабним військовим випробуванням у державі з добре налагодженою логістикою, інфраструктурою та системою якості лікарських засобів, побудованих на стандартах належної практики дистрибуції (Good Distribution Practice — GDP) та GMP. При цьому, незважаючи на всі виклики, постачання ліків продовжує здійснюватися з дотриманням всіх вимог GDP та GMP.
Під час цієї сесії учасники заслухали такі доповіді:
- «Сучасні технології вогнезахисту для оборони та відновлення України» Костянтина Калафата, PhD, директора ТОВ «Ковлар Груп», наукового співробітника ІнФОВ НАН України;
- «Нові стратегії знищення бойових отруйних речовин» Любові Вахітової, кандидатки хімічних наук, старшої наукової співробітниці, провідної наукової співробітниці ІнФОВ НАН України;
- «Наноструктуровані неткані матеріали для надання первинної медичної допомоги військовим та цивільним» Олени Іщенко, докторки технічних наук, доцентки, професорки кафедри промислової фармації КНУТД;
- «Вплив модифікації крохмалю лимонною кислотою на властивості плівок медичного призначення» Дар’ї Кучинської, PhD, завідувачки лабораторій кафедри промислової фармації КНУТД.
БПР У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ГАЛУЗІ
Завершилася конференція панельною дискусією, яка стосувалася теми здобуття освіти протягом життя у фармацевтичній галузі.
Олександр Кухтенко, доктор фармацевтичних наук, професор, ректор Національного фармацевтичного університету, зауважив, що сьогодні, якщо не подолати негативні тенденції, які є в освіті, то проблеми з кадрами у фармацевтичній галузі лише посилюватимуться.
В. Бессарабов зазначив, що передбачений вступний бал для фармацевтичних спеціальностей (150 балів) виявився непрохідним для багатьох абітурієнтів. Через це заклади вищої освіти не змогли набрати повноцінну кількість студентів на фармацевтичні спеціальності, що в майбутньому призведе до ще більшого кадрового дефіциту в галузі.
О. Кухтенко додав, що фармацевтичні підприємства зверталися до МОЗ, аби знизити кількість вступних балів до 130, але поки ці заклики залишаються непочутими. Тому, на його думку, намагання за рахунок медсестер закрити вакансії фармацевтів тільки поглиблюють кризу. При цьому тепер студентам фармацевтичних спеціальностей потрібно проходити не лише іспити «КРОК» та інтернатуру, але й потім кожного року отримувати бали безперервного професійного розвитку (БПР), що знижує конкурентність фармацевтичних спеціальностей, оскільки абітурієнти обирають інші спеціальності в хімії, біології, де немає вимог з БПР.
В. Лубенець підкреслила, що наразі дипломи студентам мають видаватися тільки тоді, коли вони здали 2 іспити «КРОК». Цей іспит містить 150 запитань, на надання відповіді з яких надається лише 120 хв. Це є менше 1 хв на запитання. При цьому запитання і відповіді на них є досить обширними. Тому, на думку доповідачки, студентам надається замало часу на іспиті, і цю ситуацію потрібно вирішувати.
Також якщо раніше дозволялося приймати на навчання працівників охорони здоров’я, які закінчили медичні училища, то наразі на фармацевтичні спеціальності допускається прийом лише осіб, які закінчили фармацевтичні училища, яких не так багато, як медичних. Тому, на її думку, слід дозволити приймати на фармацевтичні спеціальності також випускників медичних училищ, що сприятиме поліпшенню ситуації з кадрами у фармацевтичній галузі.
В. Страшний зауважив, що фармацевтична галузь належить до критичної інфраструктури, яка має забезпечувати населення необхідними ліками, в тому числі на прифронтових територіях. Проте існує дефіцит кадрів, і держава встановлює перепони замість ухвалення рішення для того, щоб швидко подолати цей дефіцит. Зокрема, таким рішенням може бути приведення необхідної кількості вступних балів до інших спеціальностей, а саме до 100 балів, скасування іспитів «КРОК» або їх адаптація до фармацевтичної галузі. При цьому такі пропозиції можуть підтримати профільні асоціації виробників, аптечних мереж, яким потрібні кадри. У зв’язку з цим В. Страшний запропонував створити робочу групу при ТПП, яка напрацює пропозиції і від імені ТПП передасть їх на розгляд Уряду.
В. Бессарабов запропонував ще до створення відповідної робочої групи при ТТП підготувати від імені фармацевтичних університетів лист з цими пропозиціями і направити його в Міністерство освіти і науки України та МОЗ, оскільки правила прийому абітурієнтів в університети повинні бути опубліковані до 1 січня.
Т. Деркач зауважила, що наразі університети впроваджують дуальну освіту. Тому для покращення ситуації з кадрами варто попросити підтримку у виробників, аби залучати до навчання студентів спеціалістів з цих виробництв, які б допомагали студентам оволодівати практичними навичками.
Під час конференції також були вручені грамоти науковцям за їх внесок у розвиток фармацевтичної науки та проведене урочисте відкриття освітньо-наукового HUB фармацевтичної компанії АТ «Фармак» у КНУТД і Сектору фармацевтичного матеріалознавства та нанотехнологій навчально-наукової лабораторії молекулярної фармакології, хемогеноміки та біогеронтології.
Загалом у конференції взяли участь більше ніж 300 учасників із різних країн, зокрема з України, Польщі, Литви, Естонії, Хорватії, Швеції, Франції, Швейцарії, США, Великої Британії, Німеччини та Італії. Захід став платформою для синергії освіти, науки та фармацевтичної і косметичної промисловості.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим