Ставлення українців до реформ охорони здоров'я: чи є зміни?

Компанія TNS в Україні та Національна рада реформ провели моніторинг сприйняття прогресу реформ у суспільстві. Цей проект був ініційований проектним офісом Національної ради реформ у вересні 2015 р. з метою більш повного відображення прогресу реформ. Відповідно до концепції проекту вимірювання громадської думки щодо загальних питань довіри до органів влади, поінформованості та помітності прогресу реформ здійснюється щомісячно.

Переважна більшість опитаних вважають, що держава не піклується про здоров’я громадян, про це свідчать дані січневого онлайн-опитування «Моніторинг сприйняття прогресу реформ» (рис. 1). Значимо більше тих, хто вказав, що держава взагалі не піклується про здоров’я громадян, серед жителів Східного регіону (49%), тих, хто підтримує інтеграцію України з Митним союзом (60%), а також противників Майдану (54%).

Рис. 1

Дані онлайн-моніторингу сприйняття реформ у суспільстві. М1. Як Ви оцінюєте рівень піклування держави про здоров’я громадян? Вибірка: хвиля 1,5, n=1000*

Більшість респондентів надають перевагу самостійному лікуванню та рекомендаціям в інтернеті, а от консультація у лікаря лише на 3-му місці (рис. 2). Варто відзначити, що порівняно з даними за вересень 2015 р. частка тих, хто лікувався самостійно без звернення до лікаря, зменшилася (38%), що може бути пов’язаною з епідемією тяжкого грипу, під час якої самолікування було вкрай небезпечним.

Рис. 2

Дані онлайн-моніторингу сприйняття реформ у суспільстві. М7. Яке з наступних тверджень краще описує Ваші дії протягом останніх 6 міс при необхідності в лікуванні? Вибірка: хвиля 1,5, n=1000*

Кожен п’ятий респондент звертався за порадами до сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста. Стільки ж опитаних отримали рекомендації фармацевта і лікувалися згідно з ними. Лише 1% респондентів зверталися за направленням до страхової компанії.

При цьому порівняно з вереснем 2015 р. значимо знизився показник доступності лікарських засобів. А переважна більшість респондентів вказали на те, у разі захворювання їх фінансовий стан суттєво погіршується.

«Усе це є свідченням того, що підхід до фінансування охорони здоров’я має змінюватися кардинально. Ми повинні позбутися пострадянського сприйняття «безкоштовності» медичних послуг і чесно відповісти на запитання: а скільки ж це реально має коштувати? Нова модель фінансування галузі має базуватися на кількох основоположних засадах: створення чітких зобов’язань між сторонами відносин у медичній сфері; запровадження контрактних відносин між закупівельниками та надавачами послуг; зменшення неформальних платежів населення; захист користувача медичних послуг від різкого зростання витрат у разі виникнення хвороби та створення єдиного замовника медичних послуг — Національної агенції з фінансування охорони здоров’я», — зазначив Павло Ковтонюк, проектний менеджер реформи охорони здоров’я Національної ради реформ. З повним звітом «Моніторингу сприйняття прогресу реформ» можна ознайомитися на сайті reforms.in.ua.

За матеріалами,
наданими компанією TNS в Україні

*Опитування проводилося методом онлайн-опитування з 26.01.2016 по 04.02.2016 р. Географія дослідження — вся Україна (крім АР Крим), міське населення, чоловіки і жінки віком 18–55 років. Вибірка 1000 респондентів, квотна за статтю, віком, регіоном і розміром населеного пункту.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!