ФАСТУМ^® ГЕЛЬ: локальна відповідь на ковзкі виклики

Прохолодна пора року традиційно приносить із собою не лише святковий настрій та спалахи сезонних інфекцій, а й значно підвищений ризик травм опорно-рухового апарату. Адже ожеледиця, слизькі тротуари, нерівні покриття та поспіх у холодну пору року часто стають причиною падінь, особливо серед людей старшого віку та тих, хто має знижену фізичну підготовку, що часто супроводжується болісними розтягненнями, вивихами чи забоями (Herzog M.M. et al., 2019; Kakara R.S. et al., 2021). Одним з обґрунтованих варіантів допомоги може стати сучасний терапевтичний інструмент для контролю болю та запалення — топічний нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) кетопрофен, представлений на ринку України європейською компанією BERLIN-CHEMIE/MENARINI під брендом ФАСТУМ^® ГЕЛЬ¹.

Чому травми частішають у прохолодну пору року?

У світовому масштабі падіння є серйозною проблемою громадського здоров’я. За оцінками, щороку відбувається 684 тис. падінь, у тому числі з летальним результатом, що робить їх другою провідною причиною смерті від ненавмисних травм після дорожньо-транспортних травм². Це явище, частота та медико-економічні наслідки якого значно зростають із віком, є причиною численних травм, що часто призводять до інвалідності та неможливості відновлення до попереднього функціонального рівня, а також суттєвого зниження якості життя та зростання витрат на охорону здоров’я. Окрім фізичних ушкоджень, падіння можуть викликати значні психологічні проблеми, зокрема страх повторного падіння, що провокує нерухомість, і, як наслідок, — подальше ослаблення організму та підвищення ризику наступних інцидентів (Salari N. et al., 2022).

У холодний період року такі зовнішні чинники, як, наприклад, ожеледиця чи нерівності покриття, критично підвищують ризик падінь. Ці умови ускладнюються нейрофізіологічними змінами: гіпотермія знижує пропріоцептивну чутливість кінцівок, уповільнюючи захисні рефлекси. Водночас зниження еластичності колагенових структур через холод та гіподинамію підвищує тензіальну жорст­кість зв’язок, підвищуючи ризик їхнього розтягнення або розриву (Cheung S.S., 2015; Ozcelikkale A. et al., 2016; Appeadu M.K. et al., 2023). Додатково дефіцит вітаміну D, спричинений недостатньою інсоляцією в прохолодну пору року, посилює мінеральний дисбаланс і сприяє остеопенії, роблячи кістки крихкими (De Martinis M. et al., 2021). Сукупність вказаних механічних, біомеханічних і метаболічних передумов створює високий ризик розвитку типових травм опор­но-рухового апарату, як-от забоїв (закритих ушкоджень м’яких тканин без значного порушення їхньої цілісності, що проявляються локалізованим болем, який помірно посилюється при русі, та набряком м’яких тканин у місці травми), дисторцій (розтягнень або часткових розривів зв’язок суглобів, які супроводжуються гострим, різким болем, що виникає безпосередньо в момент травми або одразу після неї, та обмеженням функції з появою вираженого локального набряку та припухлості), вивихів (зміщень суглобових кінців кісток відносно один одного, що призводить до сильного болю в ділянці суглоба, деформації суглоба й супроводжується значним набряком та часто посинінням шкірних покривів) тощо. Незважаючи на різну анатомічну локалізацію та ступінь ушкодження, спільним знаменником у патогенезі цих станів є розвиток гост­рого болю та локального запалення.

Роль НПЗП

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) відіграють центральну, симптоматичну й патогенетичну роль у лікуванні гострих травм опорно-рухового апарату, особливо при дисторціях і розтягненнях, що супроводжуються болем низької та помірної інтенсивності (Melanson S.W. et al., 2023). Їхній фармакологічний профіль базується на інгібуванні ферменту циклооксигенази (ЦОГ), що призводить до пригнічення синтезу простаноїдів, зокрема простагландину E2 (ПГЕ2). Ця біохімічна блокада забезпечує потрійну дію: анальгезивну (знижуючи збудження периферичних сенсорних нейронів), протизапальну (зменшуючи ПГЕ₂-індуковане посилення кровотоку, вазодилатацію та проникність судин, які є основою почервоніння, жару й набряку) та жарознижувальну (пригнічуючи підвищення температури в гіпоталамусі). Зокрема, завдяки своїй високій анальгезивній ефективності, НПЗП допомагають контролювати біль без необхідності застосування сильніших, зокрема наркотичних, анальгетиків, і можуть дати змогу пацієнту краще переносити період іммобілізації та розпочати ранню реабілітацію (якщо це дозволено характером травми). Своєю чергою, протизапальна дія НПЗП має вирішальне значення для зменшення набряку та гіперемії в місці ушкодження. Швидке зменшення вираженості запальної реакції є важливим для запобігання надмірному стисканню тканин (наприклад нервів) і потенційно прискорює початок процесу відновлення (Saad J. et al., 2025). Окрім того, НПЗП також здатні істотно зменшувати ступінь ушкодження скелетних м’язів у людини (O’Grady M. et al., 2000) і навіть при короткотривалому застосуванні можуть сприяти зниженню інтенсивності клітинної запальної відповіді, не провокуючи при цьому побічних ефектів, які мог­ли б негативно вплинути на процес загоєння (Mishra D.K. et al., 1995). Проте корисність застосування НПЗП часто обмежується дозозалежними побічними ефектами, такими як шлунково-кишкові розлади, серцево-судинні події та ниркова токсичність. Ризик таких ефектів можна знизити, застосовуючи місцеві препарати (наприклад гелі), які мають потенціал для доставки терапевтичних концентрацій локально, у місце запалення, мінімізуючи системні побічні ефекти (Klinge S.A. et al., 2013; Barkin R.L., 2015; Marwah H. et al., 2016; McMahon S.B. et al., 2021; Ghlichloo I. et al., 2023). Серед особливостей топічного застосування варто акцентувати увагу й на таких, як підвищена проникність у м’які тканини та суглобові структури, швидкий початок дії (полегшення вже через 20–30 хв) та потенційна зручність локального застосування (Bakhrushina E.O. et al., 2025).

Який НПЗП обрати?

Зважаючи на широку представленість топічних НПЗП на ринку¹, особливої значущості набуває питання їх раціонального вибору з урахуванням доказової бази, профілю безпечності та клінічної доцільності.

ФАСТУМ^® ГЕЛЬ — лікарський засіб у топічній формі гелю на основі НПЗП — кетопрофену³, що був вперше розроблений і зареєстрований в Італії в 1978 р. компанією «Менаріні»⁴, та показаний для місцевого лікування ревматичного або травматичного болю в кістково-м’язовій системі та суглобах, зокрема при забоях, дисторціях, розтягненнях м’язів, ригідності шиї, люмбаго³. Такий ефект зумовлений тим, що кетопрофен у складі препарату ФАСТУМ^® ГЕЛЬ чинить протизапальну та анальгезивну дію і, містячись у відповідному наповнювачі (а саме у формі гелю), через шкіру досягає зони запалення й таким чином забезпечує можливість місцевого лікування уражень суглобів, сухожиль, зв’язок та м’язів, що супроводжуються больовим синдромом³.

Примітно, що допомога при травмах має почати надаватися до прибуття пацієнта до лікарні та включати мінімізацію подальшого ушкодження (прискорює вростання капілярів і сприяє регенерації м’язових волокон), полегшення болю та спазму, зменшення крововиливу та набряку, а також сприяння загоєнню. Зокрема, надання допомоги в перші 48 год при травмах опорно-рухового апарату має ґрунтуватися на принципі PRICE (Protection — захист, Rest — відпочинок, Ice — лід, Compression — стиснення, Elevation — підняття) (SantAnna J.P.C. et al., 2022; Melanson S.W. et al., 2023). Застосування топічного кетопрофену логічно інтегрується в цей алгоритм, посилюючи місцевий контроль запалення та болю.

Цікаво, що фармакологічний потенціал кетопрофену не обмежується класичною інгібіцією синтезу простагландинів. У дослідженнях виявлено його здатність знижувати надмірну активність брадикініну — одного з ключових медіаторів болю та запалення (Julou L. et al., 1976). Крім того, кетопрофен має мембраностабілізувальні властивості, захищаючи лізосомальні структури від осмотичного ушкодження (Migne J. et al., 1976) та обмежуючи вивільнення лізосомальних ферментів, що потенційно спричиняють деструкцію тканин у зоні запалення (Kantor T.G., 1986). Завдяки цим механізмам його дія набуває комплексного характеру, забезпечуючи не лише купірування больового синдрому, а й модулювання запальної відповіді.

Зокрема, застосування кетопрофену, який міститься у складі препарату ФАСТУМ^® ГЕЛЬ, є ефективним при болю після розтягнень (Duranceau J.A. et al., 1986), сприяє швидшому відновленню м’язової сили (Sayers S.P. et al., 2001) та зменшує вираженість відстроченого м’язового болю, що нерідко турбує пацієнтів у період активного відновлення (Cannavino C.R. et al., 2003). Важливо й те, що завдяки місцевому застосуванню активна речовина діє саме там, де це необхідно, водночас мінімізуючи ризик системних побічних реакцій, властивих пероральним формам НПЗП. У порівняльних дослідженнях 2,5% гель кетопрофену продемонстрував високу клінічну ефективність у пацієнтів із патологією опорно-рухового апарату, включно з розтягненням зв’язкового апарату, і характеризувався сприятливим профілем безпечності (Coaccioli S., 2011). Таким чином, локальна терапія кетопрофеном є доцільною та доказово обґрунтованою стратегією в менеджменті гострого болю, особливо в умовах підвищеного ризику травм у прохолодну пору року.

При порівнянні ефективності, переносимості та зручності застосування гелю з кетопрофеном із іншими представниками топічних НПЗП саме кетопрофеновий гель (ФАСТУМ^® ГЕЛЬ) продемонстрував переваги за низкою клінічних показників у терапії гострих ушкоджень м’яких тканин (Patel R.K. et al., 1996). Дослідження також засвідчили, що кетопрофен вирізняється вищою здатністю проникати крізь шкірні бар’єри порівняно з іншими місцевими НПЗП, забезпечуючи потужний протизапальний та анальгезивний ефект. Така пенетрація пояснюється компактністю молекули, її низькою температурою плавлення та оптимальним балансом ліпофільності й гідрофільності (Log P), що забезпечує безперешкодну пряму дифузію до уражених м’яких тканин (Ballerini R. et al., 1986; Beetge Е. et al., 2000; Komatsu T. et al., 2012).

Варто наголосити на потенційній зручності гелевої форми препарату ФАСТУМ^® ГЕЛЬ, який слід наносити тонким шаром на уражені ділянки 1 або 2 рази на добу, злегка масажуючи для кращої абсорбції³.

У прохолодну пору року, коли кожен необережний крок може обернутися розтягненням зв’язок гомілковостопного суглоба чи іншими травмами кінцівок, особливе значення мають базова обачність: зручне взуття з антиковз­ною підош­вою, теплий одяг, що не сковує рухів, а також елементарні навички безпечного падіння. Втім, навіть найпильніші не застраховані від неприємних ситуацій. І якщо уникнути ушкодження не вдалося, у фазі гострого болю та запалення може бути корисним застосування препарату ФАСТУМ^® ГЕЛЬ, застосування якого може допомогти полегшити стан та сприя­ти поверненню до звичного ритму життя.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!