Якісні лікарські засоби (ЛЗ) — важлива складова охорони здоров’я. Нині почастішали випадки висловлення в засобах масової інформації сумнівів щодо якості ЛЗ. Громадськість стурбована можливими наслідками для здоров’я застосування неякісних чи фальсифікованих препаратів.
Споживачі хочуть мати об’єктивну інформацію та можливість свідомого вибору. Саме тому Союз організував круглий стіл для обговорення проблем контролю якості ЛЗ, які застосовують наші співгромадяни. Мета заходу — визначити, чиї саме лабораторії дають найбільш об’єктивні та обґрунтовані висновки щодо якості ЛЗ.
У дискусії взяли участь керівники лабораторій з аналізу якості ЛЗ, підпорядкованих Національній академії медичних наук України, фахівці Національного агентства з акредитації України, представники професійних фармацевтичних асоціацій, інших громадських організацій, міжнародна правнича компанія та фахові засоби масової інформації. Сьогодні в Україні контроль якості ЛЗ здійснюють 27 лабораторій територіальних підрозділів Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України (далі — Держлікінспекція МОЗ), 4 лабораторії різного підпорядкування та 2 приватні лабораторії.
До участі у роботі круглого столу запрошувалися представники МОЗ та Держлікінспекції МОЗ. Проте управлінці системи охорони здоров’я, котрі згідно із службовими обов’язками несуть відповідальність перед державою і громадянами за якість ЛЗ, що знаходяться в обігу на фармацевтичному ринку України, запрошення проігнорували, хоча запитань щодо їх роботи чимало. Через відсутність представників МОЗ України Союз не отримав інформації про результати їхньої роботи, зокрема стосовно діяльності контрольних лабораторій; про обсяги контролю якості вакцин та, взагалі, наявності в Україні можливості для цього. Ці питання сьогодні стоять дуже гостро. За нашими даними, у 2009 р. Держлікінспекцією МОЗ проконтрольовано в лабораторіях приблизно 70 тис. серій ЛЗ, з них тільки більше 5% проконтрольовано за всіма показниками. Протягом цього ж періоду державними органами заборонено обіг 7780 серій неякісних препаратів, знищено 230 тис. упаковок таких ЛЗ, тобто в середньому по 30 упаковок з кожної серії заборонених препаратів. Таким чином, із 7780 заборонених серій неякісних ЛЗ споживачами було придбано 99% цих препаратів. Навіть одна упаковка неякісного препарату загрожує життю пацієнта. Хто тепер відповість за можливе масове отруєння
Залишається таємницею, за яким принципом обирається лабораторія для державного контролю якості ЛЗ. Як показала дискусія, у нашій країні лише одна лабораторія акредитована Національним агентством з акредитації України. Метою акредитації, згідно із законодавством, є підтвердження компетентності лабораторії при аналізі ЛЗ.
Необхідність тотального контролю якості ЛЗ, зарегульованість фармацевтичного сектору охорони здоров’я сумнівні. Багато речей, висловлених представниками державних регуляторних органів за круглим столом у редакції газети «Аргументы и факты» (№ 15 (713), квітень, 2010 р.), не співпадають з існуючою практикою лікування, особливо в питаннях хіміотерапії. Зауважимо, що наша мета — не критика стану охорони здоров’я, а створення умов для якісного лікування хворих.
Особливу стурбованість викликали повідомлення учасників круглого столу про відмови лабораторій проводити контроль якості ЛЗ через відсутність необхідних реактивів. Така ситуація не лише позбавляє споживачів можливості отримувати гарантовано якісні ЛЗ, а й може призвести до насичення фармацевтичного ринку фальсифікованою продукцією.
Заслуговує на увагу висловлена на засіданні думка про недосконалу систему контролю за призначенням та застосуванням ЛЗ. Смертність від побічної дії препаратів та їх неправильного застосування нині посідає 5-е місце у світі після смертності від травм, у тому числі отриманих в автомобільних катастрофах, захворювань серцево-судинної системи та онкологічної патології. Але при цьому в Україні не підтверджено жодного такого факту.
Сьогодні достатньо розповсюджена думка про негативний вплив приватних фармацевтичних компаній на якість лікування. За цим приховується, по суті справи, самовідсторонення деяких чиновників МОЗ України та інших структур, причетних до формування регуляторної політики у цій сфері. На думку учасників круглого столу, МОЗ України здебільшого «випускає пару» за рахунок створення надмірної кількості директив, котрі мало того що не виконуються, доволі часто сумнівні за змістом.
Наша мета — акумулювання ідей, які протягом короткого часу і з мінімальними фінансовими затратами дозволять реально перейти до комплексних методик лікування, котрі нині практикуються в країнах з розвиненою медициною. Наше завдання — не лише зібрати факти, але й захистити споживачів медичних послуг, використовуючи юридичні інструменти.
Підсумком круглого столу стала одностайна думка його учасників про необхідність підвищення ролі і відповідальності лікаря при лікуванні пацієнтів, ролі і відповідальності провізора в забезпеченні фармацевтичної безпеки, незалежно від того, де він працює (в приватній чи державній структурі), а також ревізії підходів до контролю за ЛЗ і виробами медичного призначення, якими насичений ринок.
Таким чином, вже сьогодні маємо перші плоди активності нашої громадської організації. Ми змогли привернути увагу (що не вдавалося протягом останніх 10 років) як структурних підрозділів МОЗ України, так і органів, які формують державну політику у сфері споживання медичних послуг. Хоча відповіді МОЗ України і Державного комітету України з технічного регулювання і споживчої політики носять, на наш погляд, дещо формальний характер, сам факт їх наявності вказує на те, що позитивний діалог можливий, і ми висловлюємо впевненість у тому, що його вдасться провести.
Головна мета Союзу — захист прав споживачів у питаннях якості, обігу і реклами ЛЗ, біологічно активних добавок, спеціальних харчових продуктів, медичної техніки і виробів медичного призначення, а також у питаннях якості надання медичних послуг і послуг із забезпечення громадян ЛЗ.
Окрім того, Союз готовий надати юридичну допомогу тим, хто постраждав від побічної дії препаратів чи їх неправильного призначення, а також стосовно інших питань охорони здоров’я.
Коментарі