Україна реформуватиме підходи до подолання туберкульозу

20 Вересня 2016 9:44 Поділитися
16 вересня 2016 р. в готелі «Русь» відбувся прес-брифінг з питань протидії поширенню туберкульозу. Участь у заході взяли Ольга Богомолець, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я України, Наталія Нізова, директор Державної установи «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України», Андрій Клепіков, виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я», баронеса Елісон Сатті (Alison Suttie), віце-голова багатопартійної Парламентської групи з глобального туберкульозу, член Палати Лордів Парламенту Великобританії, Ксенія Щеніна, представник Східноєвропейської та Центрально-азіатської мережі людей, що перенесли туберкульоз.

Авторитетні експерти обґрунтували доцільність впровадження амбулаторної моделі лікування хворих на туберкульоз як однієї з найважливіших складових реформування системи охорони здоров’я та подолання епідемії туберкульозу в Україні. Йдеться про лікування закритої форми туберкульозу поза стаціонарами, на рівні первинної ланки медичної мережі та в домашніх умовах. Завдяки врахуванню індивідуальних потреб пацієнтів це сприятиме більшій прихильності хворих до терапії, що, безумовно, допоможе зменшити поширеність хвороби. Саме таку, зручнішу для хворих допомогу, називають пацієнт-орієнтованим підходом.

Ольга БогомолецьОльга Богомолець підкреслила, що в Україні склалася легенда, що туберкульозом можуть захворіти тільки особи без певного місця проживання та ув’язнені. Але це не відповідає дійсності. Туберкульоз є проблемою і для людей з вищою освітою, високими особистими досягненнями: «Мій прадід, вчений зі світовим ім’ям Олександр Богомолець, ще в дитинстві заразився від матері туберкульозом і, як наслідок, передчасно пішов із життя».

У той же час залишається великою проблемою захворюваність на туберкульоз у тюрмах. Вона пов’язана не з відсутністю належних препаратів та умов лікування, а з тим, що ув’язнені не мотивовані лікуватися. «Стандарти, які лишилися із часів Радянського Союзу, дозволяють не працювати хворим на туберкульоз. Особам, що звільняються, важко знайти роботу. Тому вони в певній мірі зацікавлені в тому, щоб залишатися хворими та отримувати державну допомогу, незважаючи на загрозу для суспільства», — додала народний депутат. Також не слід забувати, що в країні триває війна. У перші місяці під час швидкої мобілізації не дотримувалися норми й стандарти обстеження осіб, на фронт потрапили пацієнти з інфекційними хворобами (СНІД, гепатити, туберкульоз). Тому сьогодні всі, хто повертається з передової, проходять обов’язкове медичне обстеження.

За словами О. Богомолець, у населення України рівень культури здоров’я є надзвичайно низьким. Вона висловила сподівання, що спільними зусиллями держави та міжнародних організацій ситуація зміниться на краще, люди стануть більш мотивовані зберігати здоров’я, а також пообіцяла виконавчій владі підтримку у втіленні в життя програми з подолання туберкульозу.

Оксана СивакОксана Сивак підкреслила, що пік епідемії туберкульозу в Україні спостерігався у 2005 р. Сьогодні призупинено ріст показників захворюваності та смертності, але не в такому обсязі, як хотілося б. Дуже важливою в цій боротьбі є профілактика та просвітницька робота, втілення в життя системи громадського здоров’я в країні: «Декілька місяців тому створено Центр громадського здоров’я. 15 вересня за результатами відкритого конкурсу Наталію Нізову було призначено його директором».

Заступник міністра також повідомила, що на фінальному етапі знаходяться розробка та затвердження проекту Концепції Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017—2021 рр. та проекту Стратегії забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу, у тому числі хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції/СНІД на період до 2020 р. Вони будуть відповідати міжнародним нормам, і МОЗ активно працюватиме над їх впровадженням.

Елісон СаттіЕлісон Сатті додала, що значну роль у перемозі над туберкульозом мають відігравати парламентарі, оскільки без політичної волі головного законодавчого органу держави неможливо досягти стійких результатів, затвердити відповідні бюджети та здійснити вагомий громадський вплив, необхідний для подолання стигми й підвищення обізнаності громадян щодо захворювання.

У 2014 р. було створений міжнародний рух, що об’єднує на сьогодні більше 1400 учасників, — Глобальний Кокус з туберкульозу. Це мережа парламентарів зі 130 країн світу, які проводять кампанії та працюють над подоланням глобальної епідемії туберкульозу як самостійно, так і об’єднаними зусиллями. Мережа функціонує на глобальному, регіональному та національному рівнях, а також тісно взаємодіє з партнерськими організаціями громадянського суспільства. В Україні координаційним центром діяльності Глобального Кокусу з туберкульозу визначено Альянс громадського здоров’я.

«Проблема полягає в тому, що люди думають: туберкульоз — це хвороба минулого. Але у 2014 р. від нього померло більше 1 млн осіб, захворіло більше 9 млн осіб. Ми спостерігаємо зростання випадків мультирезистентного туберкульозу. Через відсутність політичної волі задля вирішення проблеми ми і створили Глобальний Кокус з туберкульозу», — додала вона.

Наталія НізоваНаталія Нізова повідомила, що завдяки Програмі протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 рр. досягнуто зниження показників захворюваності на 9%, а у поєднанні з ВІЛ — на 11%. Але до цих показників не ввійшли хворі, що знаходяться на тимчасово окупованих та анексованих територіях. Протягом 6 міс 2016 р. зареєстровано 15,5 тис. випадків туберкульозу, що на 3% більше, ніж за такий самий період 2015 р. «Туберкульоз залишається викликом і випробуванням для суспільства. Така ситуація викликана низькою ефективністю лікування, що пов’язана з наявністю мультирезистентного туберкульозу. Залишається нереалізованим компонент соціального супроводу пацієнтів з туберкульозом. Вони отримують тривале лікування (у випадку мультирезистентної форми — до 18 міс), тому потребують підтримки сім’ї, друзів, суспільства. Управлінці повинні визначити, яким чином вони можуть впливати на пацієнта бути вмотивованим до лікування. Шлях один — впровадження амбулаторно-орієнтованих моделей лікування. І це не лише побажання пацієнтів, а й економічно обґрунтований крок. Середня тривалість перебування пацієнта з туберкульозом на ліжку становить 90 днів, у той час як у США це 15 днів», — наголосила вона.

Сьогодні у протитуберкульозних закладах України функціонує 16 тис. ліжок, але вони не заповнені. Якщо перебування пацієнта буде скорочено хоча б на 1 день, це дозволить зекономити бюджету близько 2 млн дол. США. Лише 55% таких закладів відповідають вимогам інфекційного контролю, що створює значний ризик інфікування стійкими штамами у стаціонарі. Хворі на туберкульоз без бактеріовиділення можуть лікуватися в амбулаторних умовах без ризику інфікувати мікобактеріями оточуючих. Така практика наразі довела свою ефективність у європейських країнах та відповідає рекомендаціям ВООЗ.

Ксенія ЩенінаКсенія Щеніна поділилася власною історією боротьби із цим захворюванням. Важким є не сам процес лікування, а соціальний тиск. Люди, що живуть з туберкульозом, часто піддаються стигматизації. Побоюючись її, вони не звертаються вчасно за допомогою, бояться говорити з близькими та друзями через можливість непорозуміння та неприйняття. Амбулаторна система лікування дозволить таким пацієнтам не відриватися від життя та подолати стіну мовчання.

Андрій КлепіковЯк пояснив Андрій Клепіков, необхідність переходу до комплексної, орієнтованої на пацієнта системи амбулаторної протитуберкульозної допомоги виникла у зв’язку з критичною ситуацією, що склалася в Україні та у всьому регіоні Східної Європи та Центральної Азії з розповсюдженням мультирезистентного туберкульозу. «У нашій державі це перейшло у справжню катастрофу — ми входимо до п’ятірки країн світу з найважчим тягарем мультирезистентного туберкульозу. На жаль, Україна досі має і найгірші в Європі показники успішності лікування — виліковуються лише 71% нових випадків та 38,6% випадків мультирезистентного туберкульозу. За даними експертів ВООЗ, у 2015 р. близько 23% хворих на туберкульоз в Україні взагалі не було виявлено. Поширеність усіх форм активного туберкульоз у 2015 р. склала майже 85 осіб на кожні 100 тис. населення», — додав експерт.

У більшості випадків скорочення термінів перебування хворого в лікарні, а деколи й початок лікування вдома (за наявності умов для інфекційного контролю) є більш доцільними. З точки зору громадського здоров’я, лікування у стаціонарі не запобігає поширенню туберкульозу, адже основне розповсюдження інфекції відбувається ще до встановлення діагнозу та госпіталізації.

Ризик передачі інфекції від хворого значно знижується через 14 днів від початку ефективного лікування. А перебування в стаціонарах часто призводить до внутрішньолікарняного інфікування хворих резистентними штамами бактерій.

Госпіталізація осіб, які цього не потребують, є, з одного боку, марним витрачанням фінансових та людських ресурсів, а з іншого — може негативно позначитися на роботі або соціальному житті хворого та його родини. Наразі нашій державі надається багатостороння міжнародна підтримка для реформування підходів у подоланні епідемії туберкульозу та підготовки суспільства прийняти нові моделі лікування. Для таких реформ вкрай важливою є готовність органів влади до рішучих кроків.

105810

За останні декілька років Альянс громадського здоров’я запровадив низку інновацій у діагностуванні та лікуванні туберкульозу. Завдяки обладнанню, поставленому в усі регіони України, про діагноз можна дізнатися за 15 хв, а завдяки лікам, закупленим Альянсом за кошти Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, та ефективно організованій соціальній підтримці пацієнтів результат успішного лікування хворих з мультирезистентним туберкульозом становить 85% (проти загальнонаціонального показника 38,6%).

Сьогодні час змінювати й самі підходи до терапії відповідно до найсучасніших міжнародних стандартів, яким є й лікування закритої форми туберкульозу поза стаціонарами. Це дозволить зекономити державні кошти, вилікувати більше хворих та запобігти поширенню захворювання.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті