Законопроект «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

Подання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

Відповідно до статті 37 Бюджетного кодексу України подаємо проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Представлятиме законопроект у Верховній Раді Міністр фінансів Данилюк Олександр Олександрович.

Додатки: 1. Проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з додатками на арк.

2. Проект постанови Верховної Ради України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на 1 арк.

3. Матеріали, що додаються до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на арк.

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

ІНФОРМАЦІЯ ПРО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ КРАЇНИ*

На розвиток вітчизняної економіки у 2015 році мали суттєвий вплив негативний зовнішньоекономічний фон, несприятлива цінова кон’юнктура на світових товарних ринках, зокрема на основні товари українського експорту — чорні метали, добрива та залізорудну сировину, зернові, застосування торговельних обмежень з боку країн — членів Митного союзу, у першу чергу, Російської Федерації, а також втрата виробничих потужностей, інфраструктури та руйнування господарських зв’язків через військовий конфлікт на сході України.

Усі ці зовнішні фактори призвели до формування тимчасових дисбалансів на валютному ринку, внаслідок чого на початку 2015 року в Україні посилились девальваційні та інфляційні процеси. Споживчі ціни у квітні 2015 року зросли на 60,9 відсотка до квітня попереднього року.

Внаслідок вжитих Урядом та Національним банком України заходів зі стабілізації фінансової системи, введення тимчасових обмежень на валютному ринку, відновлення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями вже починаючи з травня вдалось забезпечити поступове відновлення фінансової стабільності та зменшення інфляційного та девальваційного тиску.

З травня 2015 року спостерігалося уповільнення інфляційних процесів. Так, темпи зростання споживчої інфляції у грудні 2015 року уповільнилися до 43,3 відсотка до грудня 2014 року.

З огляду на стабілізацію фінансової ситуації та поступове уповільнення інфляційних процесів Національний банк України двічі знижував облікову ставку — з 30 відсотків до 27 відсотків з 28 серпня 2015 року та до 22 відсотків з 25 вересня 2015 року.

Завдяки надходженню коштів від міжнародних фінансових організацій, а також розміщенню державних облігацій України під гарантії Уряду США, отриманню коштів від ЄС та Канади, міжнародні резерви зросли з 5,6 млрд. дол. США за підсумком лютого 2015 року до 13,3 млрд. дол. США станом на кінець 2015 року.

Також, починаючи з ІІ кварталу 2015 року спостерігається поступова стабілізація економічної ситуації, на що частково вплинули низька порівняльна база ІІ кварталу 2014 року, а також відсутність значних курсових та цінових коливань, адаптація економіки до нових умов господарювання, відносне замороження конфлікту на сході України, переорієнтація виробників з ринку Російської Федерації на ринки ЄС, країн Азії та Африки.

Якщо у січні — квітні 2015 року скорочення обсягів промислового виробництва в Україні становило 20,6 відсотка порівняно з відповідним періодом 2014 року, то за підсумком 2015 року падіння уповільнилося до 13 відсотків, в основному в експортоорієнтованих галузях: машинобудуванні — на 14,1 відсотка, металургії — на 16,1 відсотка, виробництві хімічної продукції — на 15,2 відсотка.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника за 2015 рік зросла порівняно з 2014 роком на 20,5 відсотка, але з огляду на інфляційні процеси, реальна заробітна плата скоротилася на 20,2 відсотка порівняно із 2014 роком.

Підвищення цін, девальвація гривні та скорочення реальних доходів населення відповідно відобразились на оборотах роздрібної торгівлі. За 2015 рік скорочення обороту роздрібної торгівлі становило 20,7 відсотка до 2014 року.

За даними Національного банку України, у 2015 році експорт товарів та послуг порівняно з 2014 роком знизився на 27 відсотків, а імпорт — на 29,3 відсотка. Вищі темпи падіння імпорту товарів та послуг, ніж експорту, зумовлені тривалим зниженням економічної активності, девальвацією гривні та зменшенням споживання енергоресурсів.

Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у 2015 році становив 0,2 млрд. дол. США проти показника дефіциту у 4,6 млрд. дол. США у 2014 році.

За оцінкою Державної служби статистики України, реальний ВВП у ІV кварталі 2015 року зріс на 1,5 відсотка порівняно з ІІІ кварталом 2015 року з урахуванням сезонного фактору, при чому вперше за останні два роки зростання ВВП відбувалось два квартали поспіль (у ІІІ кварталі 2015 року — зростання на 0,5 відсотка). Порівняно з ІV кварталом 2014 року темпи падіння реального ВВП уповільнилися до 1,4 відсотка (7,2 відсотка — ІІІ квартал, 14,7 відсотка — ІІ квартал, 17 відсотків — І квартал). У цілому за 2015 рік реальний ВВП скоротився на 9,9 відсотка.

Таким чином, завдяки вжитим Урядом та Національним банком заходам зі стабілізації фінансової та економічної системи, активізації співпраці з міжнародними фінансовими організаціями вдалося поступово відновити фінансову і макроекономічну стабільність та отримати перші ознаки відновлення національної економіки у другій половині 2015 року.

Тенденції поступового відновлення економічного розвитку продовжилися і у І півріччі 2016 року. При цьому зовнішні умови були нестабільними. Негативно на економіку продовжували впливати ембарго та транзитні обмеження Російської Федерації, втрата виробничих потужностей, інфраструктури та руйнування господарських зв’язків через військовий конфлікт на сході України. Кон’юнктура на світових товарних ринках була різноспрямованою — на початку року спостерігались низькі ціни на нафту, чорні метали, зернові, які почали відновлюватися з березня, позитивно впливаючи на обсяги українського експорту, проте це зростання змінилося зниженням вже у липні.

Також негативно на зовнішньоекономічний фон впливали перегляд перспектив зростання світової економіки через невизначеність після референдуму в Великобританії «брексіт», підвищення ставки Федеральною резервною системою США та нестабільність на фондових ринках Китаю на початку року.

Внутрішніми факторами, що сприяли відновленню економічної активності, були впроваджені у попередні два роки дії, спрямовані на дерегуляцію підприємницької діяльності, поліпшення бізнес-клімату, підвищення ефективності управління державним сектором економіки та його оптимізацію, забезпечення адаптації національного законодавства до законодавства ЄС, що дозволило економічним агентам пройти адаптаційний період і пристосуватись до нових умов функціонування економіки.

Також позитивно на розвиток економіки в поточному році впливає збереження стабільності на валютному ринку та уповільнення інфляційних процесів.

Ціни на споживчому ринку в липні 2016 року зросли з початку року лише на 4,8 відсотка. У річному вимірі індекс споживчих цін у липні зріс на 7,9 відсотка до липня 2015 року. До кінця року очікується деяке прискорення зростання споживчих цін через заплановане підвищення тарифів на електроенергію, водопостачання та опалення.

Ціни виробників промислової продукції в липні 2016 року з початку року зросли на 18,8 відсотка.

За даними Національного банку України протягом поточного року обмінний курс гривні до долара США був досить стабільний — 25,3 гривень за долар США у середньому за січень — серпень.

З початку року Національний банк України чотири рази знижував облікову ставку: з 22 квітня 2016 року з 22 відсотків до 19 відсотків, з 27 травня 2016 року до 18 відсотків, з 24 червня 2016 року — до 16,5 відсотка, з 29 липня 2016 року — до 15,5 відсотка.

Обсяг залучених із початку інвестування прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України на 1 липня 2016 року становив 44,8 млрд. дол. США (за даними Держстату), у І півріччі 2016 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій склав 2,3 млрд. дол. США проти їх відтоку в обсязі 2,4 млрд. дол. США за підсумками минулого року.

За інформацією Національного банку України міжнародні резерви України на 1 серпня 2016 року становили 14,1 млрд. дол. США в еквіваленті. Цей показник перевищує три місяці імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань і поточних операцій Уряду та Національного банку. Збільшення резервів у липні відбулося завдяки купівлі Національним банком іноземної валюти для згладжування надмірних коливань на міжбанківському валютному ринку та поповнення резервів. Також нарощуванню резервів сприяло надходження коштів від розміщення валютних ОВДП.

Починаючи з лютого 2016 року вперше майже за 3,5 роки зафіксовано зростання промисловості. Обсяги виробництва промислової продукції підвищилися на 1,7 відсотка у січні — липні 2016 року, у тому числі у добувній промисловості і розробленні кар’єрів на 0,3 відсотка, переробній промисловості на 2,6 відсотка, постачання і розподілення електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря на 0,4 відсотка. При цьому виробництво в експортоорієнтованих галузях зросло, зокрема, металургія — на 8,2 відсотка, виробництво хімічної продукції — на 0,1 відсотка, проте машинобудування знизилось на 0,7 відсотка.

Зазначене відбувалось в умовах покращення економічних очікувань підприємств промислового сектору на фоні формування нових міжгалузевих зв’язків в економіці, поступового відновлення транспортного сполучення у східних регіонах та на фоні низької статистичної бази минулого року.

У східних областях в поточному році спостерігається зростання економічних показників після суттєвого їх скорочення в останні роки. Так, індекс промислової продукції у Донецькій області у січні — липні 2016 року зріс на 5,6 відсотка проти відповідного періоду 2015 року, а у Луганській області — на 75 відсотків.

Обсяг капітальних інвестицій, освоєних підприємствами та організаціями країни за рахунок усіх джерел фінансування, за І півріччя 2016 року порівняно з аналогічним періодом 2015 року зріс на 9,6 відсотка і становив 119,8 млрд. гривень.

Збільшення інвестиційної активності підприємств зумовило зростання у будівельній галузі на 11 відсотків у січні — липні 2016 року порівняно з відповідним періодом попереднього року. Обсяги житлового будівництва починаючи з квітня поточного року почали зростати та за підсумками січня — липня 2016 року підвищились на 12,7 відсотка проти січня — липня 2015 року.

Завдяки відновленню зростання промислового виробництва вантажообіг у січні — липні 2016 року зріс на 1,1 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року, зокрема вантажообіг автомобільного транспорту підвищився на 7,5 відсотка.

За січень — липень 2016 року обсяг сільськогосподарського виробництва підвищився на 0,5 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року.

Крім того, за даними Мінагрополітики обсяги експорту зернових культур у 2015/2016 маркетинговому періоді були рекордними та склали 39,4 млн. тонн, що перевищило минулорічний показник на 13 відсотків або на 4,6 млн. тонн. Зокрема експорт пшениці склав 17,35 млн. тонн, кукурудзи — 17,4 млн. тонн, ячменю — 4,4 млн. тонн, інших зернових — 0,26 млн. тонн.

В результаті, за оперативною оцінкою Державної служби статистики України реальний ВВП у II кварталі 2016 року зріс на 1,3 відсотка порівняно з відповідним кварталом 2015 року, у I кварталі — на 0,1 відсотка.

За попередніми даними Національного банку України, у січні — липні 2016 року експорт товарів та послуг становив 24,8 млрд. дол. США, а імпорт товарів та послуг — 26,8 млрд. дол. США. Порівняно із відповідним періодом 2015 року експорт товарів та послуг скоротився на 9,5 відсотка, а імпорт — на 5 відсотків.

Експорт товарів за січень — липень 2016 року зменшився на 11,6 відсотка до 17,9 млрд. дол. США. за такими основними групами: продукції хімічної промисловості — на 31,5 відсотка; мінеральних продуктів — на 22,3 відсотка; чорних й кольорових металів та виробів з них — на 22,2 відсотка; машин, устаткування, транспортних засобів і приладів — на 18,8 відсотка.

Завдяки певному відновленню кон’юнктури на світових сировинних ринках падіння експорту товарів у ІІ кварталі 2016 року сповільнилося до 3,6 відсотка порівняно з 19,9 відсотка у І кварталі. Найбільший внесок у поліпшення динаміки експорту зумовило нарощення поставок продовольчих товарів, насамперед зернових культур. Проте через зменшення світових цін на товари українського експорту в липні поточного року падіння експорту товарів знов поглибилось — на 10,1 відсотка порівняно з липнем минулого року.

За січень — липень 2016 року імпорт товарів зменшився на 7,4 відсотка до 20,5 млрд. дол. США, за рахунок скорочення імпорту мінеральних продуктів — на 49,6 відсотка. При цьому зріс імпорт машин, устаткування, транспортних засобів і приладів — на 38,3 відсотка, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей — на 9,8 відсотка.

За попередніми даними Національного банку України основне скорочення зовнішньої торгівлі товарами у географічному розрізі припало на країни СНД — експорт товарів зменшився на 30 відсотків, імпорт товарів — на 26,3 відсотка.

Посилення напруги у зовнішньоторговельних відносинах з Російською Федерацією призвело до зниження у січні — липні 2016 року експорту товарів до цієї країни на 34,2 відсотка в порівнянні з відповідним періодом 2015 року, унаслідок чого частка цього регіону знизилася з 11,8 відсотка до 8,8 відсотка. Імпорт товарів із Російської Федерації у січні — липні 2016 року скоротився на 41,3 відсотка, його частка в загальному імпорті товарів знизилася з 19,4 відсотка до 12,3 відсотка.

Поряд з цим, експорт товарів у січні — липні 2016 року до країн ЄС зріс на 4,6 відсотка, його питома вага в загальному експорті збільшилась до 33,4 відсотка з 28,2 відсотка у січні — липні 2015 року. Імпорт товарів із країн ЄС збільшився на 2,1 відсотка, а його частка в загальному імпорті товарів зросла до 37,4 відсотка з 33,9 відсотка.

Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у січні — липні 2016 року становив 538 млн. дол. США, за аналогічний період минулого року цей показник дорівнював 77 млн. дол. США.

У 2016 році відбувається розширення внутрішнього споживчого попиту. Обсяг роздрібної торгівлі у січні — липні 2016 року до відповідного періоду минулого року зріс на 2,4 відсотка.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника за січень — липень 2016 року зросла порівняно з відповідним періодом 2015 року на 24,6 відсотка. Послаблення інфляційного тиску позитивно вплинуло на реальну заробітну плату. З березня 2016 року відновилось зростання реальної заробітної плати в річному вимірі та у липні 2016 року становило 14,8 відсотка порівняно із липнем 2015 року.

Тенденції поступової стабілізації демонстрував і банківський сектор, хоча кредитування повною мірою ще не відновилось.

За оперативними даними Національного банку України, обсяг депозитів, залучених на рахунки резидентів у національній валюті за 7 місяців 2016 року порівняно з кінцем минулого року збільшився на 3,7 відсотка, або на 14,4 млрд. гривень до 405,9 млрд. гривень, що відбулося за рахунок збільшення залишків на депозитних рахунках корпоративного сектору за цей період на 4,9 відсотка до 213,2 млрд. гривень та залишків на депозитних рахунках домашніх господарств (крім фізичних осіб-підприємців) на 2,4 відсотка до 192,7 млрд. гривень.

Обсяг депозитів, залучених на рахунки резидентів в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) на кінець липня 2016 року порівняно з кінцем минулого року зріс на 4,4 відсотка до 13,9 млрд. дол. США, у тому числі корпоративного сектору — на 13,7 відсотка до 5,2 млрд. дол. США. Обсяг депозитів, залучених на рахунки домашніх господарств (крім фізичних осіб-підприємців) в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) зменшився за цей період на 0,5 відсотка до 8,7 млрд. дол. США.

На кінець липня 2016 року порівняно з кінцем минулого року зафіксовано зменшення залишків за кредитами, надані резидентам, в національній валюті на 0,5 відсотка до 428,1 млрд. гривень через зменшення залишків за кредитами, надані домашнім господарствам (крім фізичних осіб-підприємців), — на 5,1 відсотка до 73,6 млрд. гривень. Разом з тим, залишки за кредитами, надані корпоративному сектору у національній валюті за цей період зросли на 0,5 відсотка до 354,5 млрд. гривень.

Залишки за кредитами, надані резидентам, в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) за 7 місяців 2016 року порівняно з кінцем минулого року скоротилися на 6,3 відсотка до 21,4 млрд. дол. США, у тому числі домашніх господарств (крім фізичних осіб-підприємців) — на 12,7 відсотка до 3,4 млрд. дол. США, корпоративного сектору — на 5 відсотків до 18,0 млрд. дол. США.

Грошова база з початку року збільшилася на 5,6 відсотка до 354,7 млрд. гривень станом на кінець липня 2016 року.

За оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, які враховані при розрахунках прогнозу макроекономічних показників на 2017 рік, загалом за підсумками 2016 року очікується зростання реального ВВП на 1 відсоток. При цьому споживча інфляція очікується на рівні 14,1 відсотка у вимірі грудень до грудня, що зумовить оцінку номінального ВВП в обсязі 2262,8 млрд. гривень, що є наближеним до макроекономічного прогнозу, врахованого під час розрахунків бюджету на поточний рік.

Прогноз економічного та соціального розвитку України на 2017 рік, схвалений постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2016 року № 399, розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за двома сценаріями.

Основою для розрахунку показників проекту державного бюджету на 2017 рік було обрано сценарій 1 макроекономічного прогнозу, який передбачає зростання реального ВВП на 3 відсотки, збільшення номінального ВВП до 2584,9 млрд. гривень, індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) прогнозується на рівні 108,1 відсотка, індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) — 108,5 відсотка. Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців за сценарієм 1 прогнозується на рівні 666,9 млрд. гривень, середньомісячна заробітна плата складе 5988 гривень та в реальному вимірі збільшиться на 5,4 відсотка. Прибуток прибуткових підприємств очікується на рівні 616,4 млрд. гривень. Обсяг експорту товарів і послуг збільшиться на 8 відсотків та становитиме 47,2 млрд. дол. США, обсяг імпорту — на 9,7 відсотка і складе 49,9 млрд. дол. США.

Зазначений сценарій передбачає успішне та швидке реформування економіки, що буде проводитися за підтримки міжнародного співтовариства. Прогнозні макроекономічні орієнтири є близькими до прогнозу МВФ.

За інформацією Мінекономрозвитку, основними чинниками росту виступатимуть як сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура, так і впровадження кроків по забезпеченню стійкого зростання на інвестиційно-інноваційній основі. Значну роль відіграватиме залучена для реалізації перспективних інвестиційних проектів та заходів з відновлення зруйнованої інфраструктури східних регіонів України донорська допомога та надані кредитні ресурси міжнародних фінансових організацій.

Іншою важливою складовою, яка забезпечуватиме економічне зростання у 2017 році, виступатиме експорт. Вирішення питання щодо забезпечення фінансовими ресурсами інвестиційних проектів з переоснащення основних фондів підвищить якісний рівень конкурентоспроможності виробництва та сприятиме наближенню параметрів виробничої діяльності до характеристик, притаманних розвинутим економікам. Наслідком цього стане розширення та відкриття нових ринків збуту для українських експортерів (країни Азії, Африки). Поглиблення співпраці з ЄС також сприятиме зростанню експорту, та, відповідно, виробництву.

З огляду на те, що існують суттєві зовнішні ризики, пов’язані як з розвитком світової економіки, динамікою світових цін на товари українського експорту, подальшими зовнішньоторговельними відносинами з Російською Федерацією, ситуацією на сході країни, що можуть вплинути на швидкість впровадження економічних реформ в Україні, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України також було розроблено сценарій 2 прогнозу, який передбачає більш повільний розвиток економіки порівняно із сценарієм 1.

<…>

Міністерство охорони здоров’я України

У проекті Державного бюджету України на 2017 рік видатки для Міністерства охорони здоров’я України передбачено в сумі 62 019 679,7 тис. грн., у тому числі по загальному фонду — 58 084 754,5 тис. грн., по спеціальному — 3 934 925,2 тис. гривень.

За бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я» передбачені видатки у сумі 58 175,1 тис. грн., у тому числі видатки загального фонду державного бюджету передбачені в обсязі 56 032,0 тис. грн., видатки спеціального фонду складають 2 143,1 тис. гривень.

Видатки за бюджетною програмою «Дослідження, наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка та підвищення кваліфікації наукових кадрів у сфері охорони здоров’я, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання» у проекті Державного бюджету України на 2017 рік в цілому передбачені у сумі 108 801,8 тис. грн., з них по загальному фонду — 51 060,5 тис. грн., спеціальному — 57 741,3 тис. гривень.

У 2017 році за рахунок видатків бюджету передбачається виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та здійснення підготовки наукових кадрів.

За бюджетною програмою «Проведення епідеміологічного нагляду (спостереження), діяльність лабораторних підрозділів Центру громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» у 2017 році плануються видатки у обсязі 1 283 460,9 тис. грн., у тому числі по загальному фонду — 959 179,5 тис. грн. та по спеціальному фонду — 324 281,4 тис. гривень.

За рахунок зазначених коштів планується функціонування лабораторних підрозділів Центру громадського здоров’я, які мають забезпечити проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження).

За бюджетною програмою «Підготовка і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових та науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації» на 2017 рік передбачені видатки в обсязі 3 594 183,4 тис. грн., у тому числі видатки загального фонду — 889 353,9 тис. грн., спеціального фонду — 2 704 829,5 тис. гривень.

За бюджетною програмою «Підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних кадрів та підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів у сфері охорони здоров’я» на 2017 рік передбачені видатки в обсязі 288 088,4 тис. грн., у тому числі видатки загального фонду — 189 511,9 тис. грн., спеціального фонду — 98 576,5 тис. гривень.

За бюджетною програмою «Методичне забезпечення діяльності медичних (фармацевтичних) вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти» на 2017 рік передбачені видатки загального фонду в обсязі 1 588,4 тис. гривень.

За бюджетною програмою «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» у 2017 році планується спрямувати видатки у обсязі 511 491,8 тис. грн., в тому числі по загальному фонду 509 567,8 тис. грн. та по спеціальному фонду — 1 924,0 тис. гривень. Видатки на 2017 рік забезпечать надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги окремим категоріям населення у 2 закладах МОЗ України (з потужністю 1220 ліжок), а саме — Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит», Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни.

За бюджетною програмою «Підготовка медичних і фармацевтичних кадрів вищими навчальними закладами І і ІІ рівнів акредитації» на 2017 рік передбачені видатки в обсязі 65 346,7 тис. грн., у тому числі видатки загального фонду — 5 082,5 тис. грн., спеціального фонду — 60 264,2 тис. гривень.

За бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України» у проекті бюджету на 2017 рік передбачаються видатки у обсязі 1 006 582,7 тис. грн., у тому числі по загальному фонду — 989 397,1 тис. грн. та по спеціальному фонду — 17 185,6 тис. гривень. Зазначені кошти спрямовуються на функціонування 17 клінік наукових установ МОЗ України (з потужністю 3260 ліжок) для надання високоспеціалізованої відповідно до профілю допомоги населенню із впровадженням у практику лікування нових наукових розробок.

За бюджетною програмою «Спеціалізована консультативна амбулаторно-поліклінічна та стоматологічна допомога, що надається вищими навчальними закладами, науково-дослідними установами та загальнодержавними закладами охорони здоров’я» у проекті бюджету на 2017 рік передбачаються видатки у обсязі 96 216,5 тис. грн., у тому числі по загальному фонду — 83 124,3 тис. грн. та по спеціальному фонду — 13 092,2 тис. гривень. Зазначені видатки спрямовуються на надання населенню спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної, реабілітаційної та екстреної консультативної медичної допомоги та стоматологічної допомоги у 11 закладах МОЗ.

З метою виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими ДП «Укрмедпостач» під державні гарантії, для реалізації інвестиційних проектів у проекті державного бюджету за бюджетною програмою «Виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими ДП «Укрмедпостач» під державні гарантії, для реалізації інвестиційного проекту, оплата податкових зобов’язань (з урахуванням штрафних санкцій), що виникли в рамках реалізації інвестиційного проекту» передбачені видатки за загальним фондом — 380 802,4 тис. гривень.

За бюджетною програмою «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я» у проекті бюджету на 2017 рік передбачаються видатки в обсязі 159 126,9 тис. грн., у тому числі по загальному фонду 156 079,5 тис. грн. та по спеціальному фонду — 3 047,4 тис. гривень. Зазначені видатки планується спрямувати на функціонування 14 закладів МОЗ (центральні бази спецмедпостачання, центр медстатистики, головне бюро судмедекспертизи ін.), зокрема, на виготовлення 9090,9 бланків листків тимчасової непрацездатності; на організацію надання службою милосердя медично-патронажної допомоги самотнім громадянам похилого віку, інвалідам та іншим соціально вразливим верствам населення та інші заходи.

Проектом державного бюджету на 2017 рік за бюджетною програмою «Лікування громадян України за кордоном» передбачаються бюджетні асигнування в сумі 203 948,9 тис. грн. для лікування хворих, яким не може бути надана відповідна медична допомога в Україні (близько 75 осіб в залежності від вартості лікування).

Проектом державного бюджету на 2017 рік за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» передбачаються бюджетні асигнування в сумі 5 949 019,0 тис. гривень.

Зазначені видатки планується спрямувати на профілактику захворювань, інвалідності і смертності населення, підвищення якості та ефективності надання медичної допомоги населенню.

За бюджетною програмою «Функціонування Національної наукової медичної бібліотеки, збереження та популяризація історії медицини» на 2017 рік передбачено 24 558,2 тис. грн., у тому числі із загального фонду 22 718,2 тис. грн., із спеціального фонду — 1 840,0 тис. гривень.

У 2017 році буде функціонувати 3 установи, з них 1 бібліотека та 2 музеї. Бібліотечний фонд становитиме 1588,3 тис. одиниць. Кількість предметів музейного фонду становитиме 36,0 тис. одиниць.

За бюджетною програмою «Заходи із реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч у Міжнародній клініці відновного лікування» враховані видатки в обсязі 11 154,0 тис. гривень.

Зазначені видатки планується спрямувати на проведення реабілітації дітей — сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей — інвалідів та дітей з малозабезпечених і багатодітних сімей, хворих на дитячий церебральний параліч.

За бюджетною програмою «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на 2017 рік» передбачені видатки за спеціальним фондом — 150 000,0 тис. гривень.

За бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері лікарських засобів та контролю за наркотиками» видатки загального фонду державного бюджету передбачені в обсязі 78 539,2 тис. гривень.

У проекті Державного бюджету України на 2017 рік за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання витратних матеріалів для закладів охорони здоров’я та лікарських засобів для інгаляційної анестезії» передбачено видатки по загальному фонду у сумі 18 972,6 тис. гривень.

За бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медикаментів та виробів медичного призначення для забезпечення швидкої медичної допомоги» у проекті державного бюджету на 2017 рік передбачено видатки по загальному фонду у обсязі 137 992,3 тис. гривень.

За бюджетною програмою «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» у проекті бюджету на 2017 рік передбачено видатки по загальному фонду у обсязі 46 813 339,1 тис. грн.

За бюджетною програмою «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» у проекті бюджету на 2017 рік передбачено видатки по спеціальному фонду у обсязі 500 000,0 тис. гривень.

<…>

ПРОЕКТ реєстр. № 5000 від 15.09.2016 Вноситься Кабінетом Міністрів України В. ГРОЙСМАН « » __________2016 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА 2017 РІК 

Стаття 1. Визначити на 2017 рік:

доходи Державного бюджету України у сумі 706.269.842,0 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у сумі 653.987.202,1 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 52.282.639,9 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону;

видатки Державного бюджету України у сумі 775.264.946,1 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України — у сумі 719.956.651,7 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 55.308.294,4 тис. гривень;

повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 6.206.862,6 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України — у сумі 4.949.082,5 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.257.780,1 тис. гривень;

надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 14.758.758,5 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.317.778,0 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 13.440.980,5 тис. гривень;

граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 77.547.000 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України — у сумі 62.338.145,1 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 15.208.854,9 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до цього Закону;

оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до двох відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.

Стаття 2. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2017 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями, розподіл видатків на здійснення правосуддя в розрізі місцевих та апеляційних судів згідно з додатками № 3, № 4, № 5 і № 8 до цього Закону.

Стаття 3. Затвердити на 2017 рік міжбюджетні трансферти згідно з додатками № 6 і № 7 до цього Закону.

Стаття 4. Затвердити перелік кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України у 2017 році від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів згідно з додатком № 9 до цього Закону.

Дозволити Міністерству фінансів України на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, вносити зміни до розпису спеціального фонду Державного бюджету України з метою відображення фактичного надходження у 2017 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, а також перерозподілу видатків бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів, в межах загального обсягу залучення цих кредитів (позик), затвердженого у додатку № 9 до цього Закону, з коригуванням показників фінансування, видатків та кредитування, встановлених додатками № 2, № 3, № 4 та № 7 до цього Закону, і граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 5 цього Закону.

Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2017 року граничний обсяг державного боргу в сумі 1.716.630.217,1 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 579.368.700,4 тис. гривень.

Стаття 6. Установити, що у 2017 році державні гарантії можуть надаватися:

1) в обсязі до 31.678.620 тис. гривень:

а) за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань:

суб’єктів господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційних проектів, в тому числі у сфері сільського господарства;

суб’єктів господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (в обсязі до 6.000.000 тис. гривень);

Програми, пов’язані із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, затверджуються Кабінетом Міністрів України до надання державних гарантій.

Суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, за рішенням Кабінету Міністрів України можуть звільнятися від зобов’язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплачувати до державного бюджету плату за їх отримання;

б) на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України, проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств;

2) в обсязі до 700.000 тис. доларів США з метою доформування стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, або на підставі міжнародних договорів для забезпечення:

а) виконання боргових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кредитами, залученими від міжнародних фінансових організацій та фінансових установ для закупівлі імпортованого природного газу;

б) відшкодування витрат міжнародних фінансових організацій, які можуть виникнути за гарантіями, що надаються для забезпечення залучення кредитів та/або випуску акредитивів для проведення розрахунків публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за імпортований природний газ, послуги з приєднання та доступу до європейської газотранспортної мережі, транспортування газу, та/або виконання боргових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за такими кредитами та/або акредитивами;

в) виконання зобов’язань публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з оплати імпортованого від європейських постачальників природного газу.

Стаття 7. Установити у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року — 1544 гривні, з 1 травня — 1624 гривні, з 1 грудня — 1700 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року — 1355 гривень, з 1 травня — 1426 гривень, з 1 грудня — 1492 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року — 1689 гривень, з 1 травня — 1777 гривень, з 1 грудня — 1860 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2017 року — 1600 гривень, з 1 травня — 1684 гривні, з 1 грудня — 1762 гривні;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року — 1247 гривень, з 1 травня — 1312 гривень, з 1 грудня — 1373 гривні.

Стаття 8. Установити у 2017 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня — 1600 гривень, з 1 травня — 1684 гривні, з 1 грудня — 1762 гривні;

у погодинному розмірі: з 1 січня — 9,67 гривні, з 1 травня — 10,18 гривні, з 1 грудня — 10,65 гривні.

Стаття 9. Установити, що у 2017 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб — 21 відсоток, для дітей — 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів — 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2017 році не може бути більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» у 2017 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

Стаття 10. Установити, що у загальному фонді Державного бюджету України на 2017 рік:

до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 11 цього Закону) з урахуванням особливостей, визначених пунктами 17 та 17-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, а також: податок на дохід та податок на прибуток, який сплачують суб’єкти, що провадять діяльність з випуску та проведення лотерей, у повному обсязі; надходження від реалізації автомобілів, засобів наземного, водного та повітряного транспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету; джерелами формування у частині фінансування є надходження, визначені частиною першою статті 15 Бюджетного кодексу України щодо державного бюджету (крім надходжень, визначених статтею 12 цього Закону), в тому числі надходження від реалізації державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, оздоровчих закладів, іншого нерухомого майна, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету;

джерелами формування у частині кредитування є надходження, визначені частиною другою статті 30 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 13 цього Закону), а також: повернення мікрокредитів, наданих з державного бюджету суб’єктам малого підприємництва.

Стаття 11. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2017 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених пунктом 17 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:

1) кошти від сплати інвалідами часткової вартості автомобілів та кошти від реалізації автомобілів, повернутих інвалідами;

2) надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

3) плата за продукцію, документи, що видаються при наданні адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до законів України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» і «Про дорожній рух»;

4) 50 відсотків коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна Збройних Сил України та коштів від відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України;

5) 26,75% акцизного податку з вироблених в Україні пального і транспортних засобів;

6) 26,75% акцизного податку з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів;

7) 26,75% ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них;

8) 26,75% плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

9) 30 відсотків вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

10) конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (за винятком конфіскованих облігацій внутрішньої державної позики, вся сума яких за номінальною вартістю відноситься на зменшення державного боргу з одночасним погашенням зобов’язань за цими облігаціями), порядок розподілу яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 12. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2017 рік у частині фінансування є надходження, визначені частиною третьою статті 15 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:

1) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

2) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження від державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відповідно до статей 7 та 8 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», які надійшли у минулі періоди;

3) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження Державного агентства автомобільних доріг України, одержані за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії у 2012 і 2013 роках;

4) залишок коштів, джерелом формування яких були кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів, передбаченого статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату.

Стаття 13. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2017 рік у частині кредитування є надходження, визначені частиною третьою статті 30 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:

1) повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 років;

2) повернення коштів, наданих Міністерству аграрної політики та продовольства України для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу, а також закупівлі племінних нетелей та корів, вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу, з наступною їх реалізацією сільськогосподарським підприємствам на умовах фінансового лізингу;

3) повернення безвідсоткових бюджетних позик, наданих у 2004 році підприємствам державної форми власності паливно-енергетичного комплексу та у 2005 році підприємствам та організаціям вугільної промисловості на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам;

4) повернення коштів, наданих з державного бюджету для кредитування окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на отримання таких кредитів на будівництво (придбання) житла, та науково-педагогічних і педагогічних працівників, і пеня;

5) повернення кредитів у сумі 6.745,1 тис. гривень, наданих у 2007 році з Державного бюджету України на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів у галузях економіки, у першу чергу із впровадження передових енергозберігаючих технологій і технологій з виробництва альтернативних джерел палива;

6) повернення коштів, наданих публічному акціонерному товариству «Укргідроенерго» на поворотній основі для реалізації проектів соціально-економічного розвитку.

Стаття 14. Установити, що у 2017 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на:

1) придбання Фондом соціального захисту інвалідів автомобілів для інвалідів та інші заходи щодо соціального захисту інвалідів (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 11 цього Закону);

2) державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 12 цього Закону);

3) реалізацію програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, що включає заходи щодо: розвитку галузі енергетики, ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження; захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю; підтримки реалізації державної екологічної політики; підтримки реалізації державної політики у сфері транспорту; управління державним кордоном, підтримки регіональної політики; підтримки державного управління, у тому числі на формування фонду оплати праці державних службовців відповідно до частини четвертої статті 50 Закону України «Про державну службу» (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 11 та пунктом 1 статті 12 цього Закону);

4) придбання Міністерством енергетики та вугільної промисловості України цінних паперів відповідно до статті 9 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки» (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 12 та пунктом 5 статті 13 цього Закону);

5) заходи, пов’язані з формуванням державного резервного насіннєвого фонду (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 13 цього Закону);

6) фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 13 цього Закону);

7) реструктуризацію вугільної та торфодобувної промисловості (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 13 цього Закону);

8) надання кредитів на будівництво (придбання) житла для науково-педагогічних та педагогічних працівників (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 13 цього Закону);

9) виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими під державні гарантії, з метою реалізації проектів соціально-економічного розвитку (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 13 цього Закону);

10) закупівлю продукції, документів, що видаються при наданні адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до законів України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» і «Про дорожній рух» (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 11 цього Закону);

11) будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 11 цього Закону);

12) розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування (за рахунок джерел, визначених пунктами 5, 6, 7 та 8 статті 11 та пунктом 3 статті 12 цього Закону);

13) виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування (за рахунок джерел, визначених пунктами 5, 6, 7 та 8 статті 11 цього Закону);

14) реалізацію державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області» (за рахунок джерел, визначених пунктами 5, 6, 7 та 8 статті 11 цього Закону);

15) розбудову інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру (за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 11 цього Закону);

16) реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави (за рахунок джерел, визначених пунктом 10 статті 11 цього Закону);

17) бюджетну програму «Державний фонд регіонального розвитку» (за рахунок джерел, визначених пунктом 10 статті 11 цього Закону);

18) бюджетну програму «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад» (за рахунок джерел, визначених пунктом 10 статті 11 цього Закону);

19) виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення (за рахунок джерел, визначених пунктом 10 статті 11 цього Закону);

20) виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей на підприємствах космічної галузі для виготовлення продукції оборонного призначення (за рахунок джерел, визначених пунктом 10 статті 11 цього Закону);

21) фінансова підтримка сільгосптоваровиробників на 1 га площі (за рахунок джерел, визначених пунктом 10 статті 11 цього Закону).

Стаття 15. Установити, що в 2017 році Національний банк України після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку України річної фінансової звітності та формування Національним банком України резервів у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про Національний банк України», перераховує до Державного бюджету України кошти на загальну суму не менш як 41.000.000 тис. гривень.

Кошти, передбачені в абзаці першому цієї статті, перераховуються Національним банком України до Державного бюджету України відповідно до графіка, встановленого Міністерством фінансів України.

Стаття 16. Надати право Кабінету Міністрів України у разі потреби здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до цього Закону.

Стаття 17. Надати право Кабінету Міністрів України у разі потреби здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, в обмін на ці облігації векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до цього Закону.

Стаття 18. Дозволити Міністерству оборони України у 2017 році для забезпечення безперервності процесу харчування особового складу Збройних Сил України продовжити до 31 березня 2017 року у межах відповідних бюджетних асигнувань Міністерства оборони України дію договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2016 році.

Стаття 19. Надати право Кабінету Міністрів України у встановленому ним порядку реструктуризувати фактичну заборгованість обсягом до 1.600.000.000 гривень, що виникла станом на 1 січня 2017 року, за ухваленими на користь юридичних осіб рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до семи років, з відстроченням платежів за цією заборгованістю на один рік та відсотковою ставкою 9,3 відсотка річних. Право видачі таких векселів надати органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стаття 20. Надати право Кабінету Міністрів України здійснювати розподіл резерву коштів освітньої субвенції, медичної субвенції, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами.

Стаття 21. Установити, що для місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, при горизонтальному вирівнюванні податкоспроможності місцевих бюджетів базова дотація на 2017 рік визначається в обсязі, затвердженому для таких бюджетів на 2015 рік, — 96.107,5 тис. гривень.

При цьому зазначений обсяг базової дотації затверджується у складі базової дотації як резерв коштів для надання місцевим бюджетам після повернення територій під контроль державної влади.

Стаття 22. Установити, що розподіл субвенції з державного бюджету, що надається за рахунок коштів, залучених державою від міжнародних фінансових організацій, місцевим бюджетам на здійснення заходів з відновлення сходу України між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Стаття 23. Розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (код 3111020), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) головний розпорядник коштів державного бюджету щоквартально інформує Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Стаття 24. Установити, що у 2017 році невикористаний залишок коштів спеціального фонду, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, розподіляється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету для забезпечення заходів, пов’язаних з реалізацією таких програм.

Стаття 25. Надати право Кабінету Міністрів України здійснити списання простроченої заборгованості перед державою за кредитами, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданими на поворотній основі відповідно до рішень Уряду протягом 1994-1999 років, а також нарахованих на них пені та штрафів станом на 1 січня 2017 року, яка обліковується у Державній казначейській службі України за Міненерговугілля та по судовим рішенням, які набрали законної сили щодо стягнення такої заборгованості з Міненерговугілля, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Стаття 26. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2017 року забезпечити передачу в установленому порядку закладів охорони здоров’я, визначених у додатку № 10 до цього Закону, на фінансування з місцевих бюджетів.

Установити, що видатки на фінансування закладів охорони здоров’я, визначених у додатку № 10 до цього Закону та розташованих у містах обласного значення, плануються з 2017 року у відповідних бюджетах міст обласного значення, а на інших територіях — у відповідних обласних бюджетах та бюджеті міста Києва.

Кабінету Міністрів України забезпечити передачу з державної власності у комунальну власність відповідних закладів охорони здоров’я.

Стаття 27. Встановити, що виплата соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів з 1 вересня 2017 року здійснюється Міністерством соціальної політики України.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

2. Додатки № 1-10 до цього Закону є його невід’ємною частиною.

3. Положення частини першої статті 11 та частини першої статті 23 Закону України «Про акціонерні товариства» (щодо заборони оплати цінних паперів борговими емісійними цінними паперами, емітентом яких є набувач) у 2017 році застосовуються з урахуванням положень статті 16 цього Закону у разі придбання у державну власність акцій додаткової емісії банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики.

4. У 2017 році положення частини другої статті 32 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо формування статутного капіталу шляхом грошових внесків) у разі придбання у державну власність акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики застосовуються з урахуванням статті 16 цього Закону.

5. Зупинити на 2017 рік дію пункту 7 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України в частині видатків на співфінансування (50 відсотків) проектів ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та витрат на утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі.

6. Установити, що норми і положення абзацу другого частини першої статті 29 Закону України «Про культуру» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 24, ст. 168); статті 10 Закону України «Про систему іномовлення України» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 37); Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 3, ст. 25); частини шостої статті 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 7, ст. 45); частини дванадцятої статті 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 385); статей 11, 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190); частини п’ятої статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 17, ст. 594); статей 1, 9, 40, 481 Житлового кодексу Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до № 28, ст. 573); частини п’ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 30, ст. 409); частин третьої, сьомої та одинадцятої статті 119 Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34-35, ст. 458); статей 95, 96 Закону України «Про Національну поліцію» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379); Закону України «Про пробацію» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 13, ст. 93); частини другої пункту чотирнадцять розділу ХІ Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2016, № 4, ст. 43) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

7. Кабінету Міністрів України затвердити у двотижневий термін Перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2017 році, який забезпечить надходження до Державного бюджету України коштів від приватизації державного майна в розмірі, встановленому цим Законом.

8. Кабінету Міністрів України з метою забезпечення надходжень від портового (адміністративного) збору у обсязі, передбаченим цим Законом, внести зміни до нормативно-правових актів щодо збільшення розміру ставок портового (адміністративного) збору за рахунок оптимізації ставок інших портових зборів.

9. З метою ефективного використання земельних ділянок, що перебувають у державній власності, органам виконавчої влади, до повноважень яких належить передача в оренду таких земельних ділянок, Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук забезпечити передачу в оренду земельних ділянок державної власності на конкурентних засадах (земельних торгах).

10. Дозволити Міністерству фінансів України за згодою Національного банку України протягом 2017 року здійснити правочин з державним боргом шляхом обміну облігацій внутрішньої державної позики, що є у власності Національного банку України, на нові облігації внутрішніх державних позик на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України за результатами такого правочину здійснює відповідне коригування граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом, та показників фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до цього Закону.

11. Кабінету Міністрів України передбачати у державному бюджеті необхідні видатки Міністерству оборони України, Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, Національній поліції України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, які здійснюють оплату закупівлі товарів, робіт і послуг для виконання програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, протягом строку дії відповідних господарських договорів, включаючи щомісячну сплату відсотків за користування кредитами (позиками), залученими під державні гарантії суб’єктами господарювання — резидентами України.

Міністерство оборони України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Національна поліція України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій беруть бюджетні зобов’язання за програмами підвищення обороноздатності і безпеки держави, що реалізуються із залученням кредитів (позик) під державні гарантії суб’єктами господарювання — резидентами України, та Державна казначейська служба України реєструє такі бюджетні зобов’язання у межах відповідних господарських договорів та наданих на цю мету державних гарантій.

12. Зупинити дію на 2017 рік статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 27, ст. 198).

13. Установити, що у 2017 році положення частини другої статті 18 Бюджетного кодексу України не застосовується у зв’язку з проведенням на території України Антитерористичної операції.

14. Зупинити дію статті 1 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств — виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., N 13, ст. 84) до завершення антитерористичної операції.

Витяг з додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

РОЗПОДІЛ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ НА 2017 РІК

Додаток № 10

до Закону України

«Про Державний бюджет України на 2017 рік»

Перелік закладів охорони здоров’я, які передаються на фінансування з місцевих бюджетів

ВИСНОВОК

Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

від 03.10.2016 р.

Головне науково-експертне управління, проаналізувавши проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на відповідність вимогам Конституції України та чинного законодавства, вважає за доцільне зазначити наступне.

Загальні зауваження

1. У законопроекті (зокремау пунктах 3, 4, 6, 12 та 14 «Прикінцевих положень») продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про Державний бюджет України дії чинних актів законодавства, зміни правого регулювання відносин, ніж передбачено ними, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України. Зокрема, до них належать рішення від 9 липня 2007 р., згідно з яким зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України шляхом внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, визнано таким, що не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України, а також від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008, в якому Конституційний Суд України визначив, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони».

Відповідного змісту правова позиція була сформульована в рішенні Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 р. № 22-рп/2010, в якому з урахуванням правових позицій, висловлених у рішеннях від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», якими внесено зміни та доповнення до ряду законодавчих актів, а також встановлено правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

2. Головне управління звертає увагу на те, що проект Державного бюджету України на 2017 рік містить положення, які можуть призвести до порушення параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньостроковій і довгостроковій перспективі. Йдеться, зокрема, про статті 16, 17 проекту. Таке застереження стосується і п. 13 «Прикінцевих положень» проекту, за змістом якого у 2017 році, у зв’язку з проведенням на території України Антитерористичної операції, передбачається не застосовувати положення ч. 2 ст. 18 Бюджетного кодексу України, згідно з яким «загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України». Принагідно зауважимо, що відповідно до ч. 5 ст. 4 Бюджетного кодексу України «зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України».

3. Низка статей проекту, на нашу думку, допускає можливість управління державними видатками «у ручному режимі», без відповідного економічного обґрунтування напрямів та обсягів розподілу бюджетних коштів, що не відповідає вимогам статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Суперечливими з точки зору дотримання вимог цієї статті є, зокрема, положення ст. 20 проекту, якою Кабінету Міністрів України надається право здійснювати розподіл резерву коштів освітньої субвенції, медичної субвенції, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами, та ст. 22 проекту, якою передбачено, що розподіл субвенції з державного бюджету, що надається за рахунок коштів, залучених державою від міжнародних фінансових організацій, місцевим бюджетам на здійснення заходів з відновлення Сходу України між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України.

Аналогічне зауваження стосується й статті 23 проекту, якою Кабінету Міністрів України надається право здійснювати «розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (код 3111020)», а також статті24, відповідно до якої «у 2017 році невикористаний залишок коштів спеціального фонду, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, розподіляється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету для забезпечення заходів, пов’язаних з реалізацією таких програм».

3. Розрахунки проекту Державного бюджету України на 2017 рік ґрунтуються як на нормах чинного законодавства, так і нормах, які містяться у поданих на розгляд Верховної Ради України проектах законів. У зв’язку з цим слід взяти до уваги, що неприйняття цих законопроектів або прийняття їх в іншій редакції, ніж та, на якій були здійснені розрахунки проекту Державного бюджету України, призведе до його розбалансування. Зважаючи на зазначене, вважаємо, що поданий проект може розглядатися тільки після прийняття Верховною Радою України рішення щодо законопроектів, на яких ґрунтуються розрахунки проекту Державного бюджету України на 2017 рік.

Щодо прогнозу макроекономічних показників на 2017 рік

Прогноз економічного та соціального розвитку України на 2017 рік, схвалений постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2016 року № 399, розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за двома сценаріями.

Основою для розрахунку показників проекту державного бюджету на 2017 рік було обрано сценарій 1 макроекономічного прогнозу, який передбачає зростання реального ВВП на 3 відсотки, збільшення номінального ВВП до 2584,9 млрд. гривень, індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) прогнозується на рівні 108,1 відсотка, індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) – 108,5 відсотка. Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців за сценарієм 1 прогнозується на рівні 666,9 млрд. гривень, середньомісячна заробітна плата складе 5988 гривень та в реальному вимірі збільшиться на 5,4 відсотка. Прибуток прибуткових підприємств очікується на рівні 616,4 млрд. гривень. Обсяг експорту товарів і послуг збільшиться на 8 відсотків та становитиме 47,2 млрд. дол. США, обсяг імпорту – на 9,7 відсотка і складе 49,9 млрд. дол. США.

Базовими припущеннями прогнозу економічного та соціального розвитку України, як зазначається у Пояснювальній записці, є, зокрема, «успішне та швидке реформування економіки, що буде проводитися за підтримки міжнародного співтовариства. Основними чинниками росту виступатимуть як сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура, так і впровадження кроків по забезпеченню стійкого зростання на інвестиційно-інноваційній основі. Значну роль відіграватиме залучена для реалізації перспективних інвестиційних проектів та заходів з відновлення зруйнованої інфраструктури східних регіонів України донорська допомога та надані кредитні ресурси міжнародних фінансових організацій».

Прогноз ключового макроекономічного показника «зростання реального ВВП України в 2017 році» на 3 відсотки видається дещо завищеним з огляду, зокрема, на те, що у 2016 році на економіку України продовжували негативно впливати ембарго та транзитні обмеження Російської Федерації, втрата виробничих потужностей, інфраструктури та руйнування господарських зв’язків через відповідні події на Сході України, скорочення внутрішнього споживчого попиту. Певні сумніви виникають й щодо прогнозу зростання обсягу експорту товарів і послуг на 8 відсотків, який становитиме 47,2 млрд. дол. США, з огляду на негативні тенденції в економіці України у 2016 році. Так, зокрема, як зазначається у Пояснювальній записці, експорт товарів за січень – липень 2016 року зменшився на 11,6 відсотка до 17,9 млрд. дол. США. за такими основними групами: продукції хімічної промисловості – на 31,5 відсотка; мінеральних продуктів – на 22,3 відсотка; чорних й кольорових металів та виробів з них – на 22,2 відсотка; машин, устаткування, транспортних засобів і приладів – на 18,8 відсотка. Основною складовою зниження обсягів експорту товарів є стагнація у вітчизняній промисловості в умовах низького зовнішнього попиту, низький рівень модернізації виробничих потужностей, що посилює ризики оптимістичного прогнозу.

Враховуючи фактичну динаміку економічного розвитку в 2016 році, ситуацію на Сході країни, а також зважаючи на необхідність виконання значних за обсягом зовнішніх боргових зобов’язань, зауважимо на ризики невиконання бюджету, сформованого на базі оптимістичного сценарію.

Соціальний блок питань у проекті бюджету

Запропонований у статті 7 проекту розмір прожиткового мінімуму суттєво відрізняється від його реальних показників – вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Згідно з офіційною інформацією безпосередньо урядового органу Міністерства соціальної політики України, наданою відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2016 року у розрахунку на місяць на одну особу становив 2 669 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2 885 грн), для дітей віком до 6 років – 2 657 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 3 169 грн, для працездатних осіб – 2 736 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 3 105 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 2 269 гривень1. Таким чином, Урядом пропонується закріпити значно нижчий розмір базового соціального стандарту, ніж обчислений згідно з чинною на сьогодні методикою його показників, що не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок високої цінової інфляції, девальвації національної валюти і зумовить зниження купівельної спроможності населення (й відповідно формування ВВП), погіршення рівня його життя та соціальної захищеності, створить передумови подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є основним, зазвичай єдиним, джерелом існування.

___________________

¹http://www.mlsp.gov.ua

Такий підхід нівелює конституційні засади функціонування соціальної держави, у якій кожен громадянин України має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48 Конституції України). Це положення Основного Закону випливає із припису статті 25 Загальної декларації прав людини щодо забезпечення високої якості життя на засадах соціальної справедливості, досягнення гідного життєвого рівня.

Крім того, у статті 9 проекту закладено суперечливі пропозиції, закріплення яких призведе до неоднозначного розуміння і застосування й, відповідно, порушення прав незахищених верств населення на соціальну допомогу. Так, пропонується установити у 2017 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення: для працездатних осіб – 21 відсоток, для дітей – 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму. Проте у наступній частині цієї статті передбачається визначити, що «розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2017 році не може бути більше ніж 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї». Таким чином, нівелюється вказане вище право непрацездатних осіб на призначення допомоги у розмірі 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

У проекті продовжується невиправдана практика, згідно з якою застосування норм законів щодо державних соціальних гарантій здійснюється у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів (пункт 6 Прикінцевих положень проекту закону). Головне науково-експертне управління не підтримує такої практики та звертає увагу, що в Україні конституційно визнається і діє принцип верховенства права, відповідно до якого Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Цей принцип застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою «принцип верховенства права зобов’язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя» (справа «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004 р., п. 184). Європейським судом також засвідчено, що безпідставним є посилання держави на відсутність бюджетного фінансування, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань. Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава через створювані нею органи несе обов’язок щодо своєчасної та повної виплати саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі (справа «Кечко проти України», заява № 63134/00, рішення від 08.11.2005 р.).

Не заперечуючи можливості регулювання на підзаконному рівні порядку надання відповідних соціальних виплат актами Кабінету Міністрів України, зазначимо, що за змістом відповідних положень Конституції України вирішення питань, що стосуються права на відповідні соціальні виплати та їх розмірів, належить до повноважень Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади. Такий підхід випливає зі змісту пунктів 1 та 6 частини 1 статті 92 Конституції України, за якою виключно законами України визначаються: «права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім’ї, культури і охорони здоров’я …». Кабінет Міністрів України покликаний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та забезпечувати проведення державної політики у всіх сферах суспільного життя, у тому числі у сфері соціального захисту (стаття 116), засади якої визначаються Конституцією та законами України (стаття 85).

Аналогічного змісту правові позиції були неодноразово сформульовані у відповідних рішеннях Конституційного Суду України, який, зокрема, дійшов висновку, що, як було вже зазначено вище, «зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України» (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про соціальні гарантії громадян від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007). Відповідного змісту правова позиція була сформульована в рішеннях Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 року № 22-рп/2010, в якому з урахуванням правових позицій висловлених у рішеннях від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», якими встановлено правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Слід також наголосити, що у статті 21 Конституції України встановлено невідчужуваність та непорушність прав і свобод людини (в їх числі і права на соціальний захист, закріпленого у її статті 46, конституційне право на соціальний захист відповідно до статті 64 Основного Закону України може бути обмежене тільки в умовах воєнного або надзвичайного стану і обов’язково із зазначенням строку дії обмежень. Таким чином, обмеження права на соціальний захист з таких підстав через неможливість його фінансового забезпечення і необхідність запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України виглядає таким, що не узгоджується з принципами соціальної держави.

Зауваження до окремих статей проекту

1. Положення ст. 4 проекту, за змістом якого Міністерству фінансів України дозволяється вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2017 році кредитів (позик), що «залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України у 2017 році від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів) згідно з додатком № 9 до цього Закону», та витрат за відповідними бюджетними програмами в межах загального обсягу залучення цих кредитів (позик), визначених міжнародними договорами, з коригуванням показників фінансування, видатків та кредитування, встановлених додатками № 2, № 3, № 4 та № 7 до цього Закону, і граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 5 цього Закону, за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, не відповідає вимогам статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

2. Згідно зі статтею 10 проекту до доходів загального фонду Державного бюджету України належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України, із «врахуванням особливостей, визначених пунктом 17 та 17¹ розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, а також податок на дохід та податок на прибуток, який сплачують суб’єкти, що провадять діяльність з випуску та проведення лотерей, у повному обсязі…». У даному виразі потребує уточнення зазначене посилання на пункт 17 та 17¹ розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України. Адже у чинній редакції цих пунктів йдеться про надходження до бюджету «нарахованих сум за останній звітний (податковий) період 2014 року/2015 року, податкового боргу, повернення помилково або надміру сплачених сум» з певних податків та зборів. У той же час поданим законопроектом та й проектом Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 5131 від 15.09.2016), який системно пов’язаний з проектом, що розглядається, зміни до цієї норми Кодексу не вносяться. Таке ж зауваження стосується і положень статті 11 проекту.

3. Не можна повною мірою погодитися з пропозицією п. 10 статті 11 проекту, згідно з якою «конфісковані кошти та кошти отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення» розподіляються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки ці кошти належать до джерел формування доходів спеціального фонду Державного бюджету України і мають цільове спрямування (зокрема, згідно із статтею 14 проекту ці кошти мають бути спрямовані на: реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави (п. 16); видатки державного фонду регіонального розвитку (п. 17); субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (п. 18); виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення (п. 19); виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей на підприємствах космічної галузі для виготовлення продукції оборонного призначення (п. 20); фінансова підтримка сільгосптоваровиробників на 1 га площі (п. 21)). Тож видається доцільним визначити пропозиції розподілу відповідного ресурсу між зазначеними напрямами безпосередньо у проекті.

4. Потребує додаткового обґрунтування пропозиція п. 14 ст.14 проекту, згідно з якою на «реалізацію державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області»» передбачено спрямувати кошти спеціального фонду Держбюджету, а саме: 26,75% акцизного податку з вироблених в Україні пального і транспортних засобів; 26,75% акцизного податку з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів; 26,75% ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них; 26,75% плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Адже, згідно з чинними вимогами п. 33, розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2017 року експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення запроваджений не тільки у Львівській, але й у Волинській, Одеській, Чернівецькій областях та місті Києві. Проте аналогічного бюджетного фінансування для зазначених областей у проекті не передбачено.

5. У статті 18 проекту пропонується «дозволити Міністерству оборони України у 2017 році для забезпечення безперервності процесу харчування особового складу Збройних Сил України продовжити до 31 березня 2017 року у межах відповідних бюджетних асигнувань Міністерства оборони України дію договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2016 році». Виходячи зі змісту цієї норми, законом про Державний бюджет України дозволяється здійснювати певну частину операцій із закупівлі за державні кошти без застосування процедур, які передбачені Законом України «Про здійснення державних закупівель», що не повною мірою узгоджується з основною метою цього Закону, яка полягаєу створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні раціонального та ефективного використання державних коштів. Крім того, у ч. 2 ст. 2 цього Закону визначено, що «умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону».

6. У статті 19 проекту пропонується надати право органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у встановленому Кабінетом Міністрів порядку реструктуризувати фактичну заборгованість обсягом до «1.600.000.000 гривень», що виникла станом на 1 січня 2017 року, за ухваленими на користь юридичних осіб рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до семи років, з відстроченням платежів за цією заборгованістю на один рік та відсотковою ставкою 9,3 відсотка річних. Така пропозиція потребує конкретизації. Зокрема, у проекті та поданих до нього документах відсутня інформація про яку саме заборгованість на 1 січня 2017 року йдеться та структуру такої заборгованості.

Крім того, пропозиція щодо надання права Кабінету Міністрів України встановлювати обсяг та порядок видачі фінансових казначейських векселів не узгоджується з вимогами п. 1 частини 2 ст. 92 Конституції України, згідно з якими виключно законами України встановлюються порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

7. У ст. 25 проекту пропонується надати право Кабінету Міністрів України здійснити списання простроченої заборгованості перед державою за кредитами, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданими на поворотній основі відповідно до рішень Уряду протягом 1994-1999 років, а також нарахованих на них пені та штрафів станом на 1 січня 2017 року, яка обліковується у Державній казначейській службі України за Міненерговугілля та по судовим рішенням, які набрали законної сили щодо стягнення такої заборгованості з Міненерговугілля, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Варто при цьому враховувати, що подані до проекту обґрунтування не містять інформації щодо обсягу, виду та причин виникнення такої заборгованості, що не сприяє дотриманню фінансової дисципліни при виконанні фінансових зобов’язань перед державою.

8. Дещо некоректними виглядають положення статті 26 проекту, якими, відповідно, доручається Кабінету Міністрів Українидо 1 січня 2017 року забезпечити передачу в установленому порядку видатків закладів охорони здоров’я, визначених у додатку № 10, на фінансування з місцевих бюджетів. Адже Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» набуде чинності з 1 січня 2017 року.

Крім того, відповідно до вимог законодавчої техніки доручення Кабінету Міністрів України повинні розміщуватися не в основному тексті закону, а в його прикінцевих положеннях.

Також вважаємо, що положення цієї статті проекту, якими доручається Кабінету Міністрів України «забезпечити передачу з державної власності у комунальну власність відповідних закладів охорони здоров’я», не є предметом регулювання закону про Держбюджет України.

До «Прикінцевих положень» проекту

1. У пункті 7 «Прикінцевих положень» проекту пропонується дати доручення Кабінету Міністрів України затвердити у двотижневий термін Перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2017 році, який забезпечить надходження до Державного бюджету України коштів від приватизації державного майна в розмірі, встановленому цим Законом. Звертаємо увагу, що відповідно до статті 4 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизація в Україні здійснюється відповідно до Державної програми приватизації, яка розробляється Фондом державного майна України, затверджується законом України строком на три роки і діє до завершення її виконання. При цьому Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Фонду державного майна України про виконання Державної програми приватизації. На даний час є чинним Закон України «Про Державну програму приватизації», яким була затверджена Державна програма приватизації на 2012-2014 роки.

Водночас Кабінет Міністрів України відповідно до абзацу четвертого пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечує розроблення і виконання державних програм приватизації; подає Верховній Раді України пропозиції стосовно визначення переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Виходячи з наведеного, пункт 7 доцільно доповнити словами «на виконання Державної програми приватизації».

2. У п. 8 «Прикінцевих положень» проекту доручається Кабінету Міністрів України з метою забезпечення надходжень від портового (адміністративного) збору у обсязі, передбаченим цим Законом, внести зміни до нормативно-правових актів щодо збільшення розміру ставок портового (адміністративного) збору за рахунок оптимізації ставок інших портових зборів. При цьому недостатньо обґрунтована можливість й доцільність збільшення відповідних ставок та не зазначено як це вплине на діяльність державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

ВИСНОВОК

Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

від 19.10.2016 р.

Щодо розгляду законопроекту за реєстр. № 5000 від 15.09.2016 р.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 18-19 жовтня 2016 року (протокол № 72) розглянув питання щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік (реєстр. № 5000 від 15.09.2016 р.), поданого Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 96 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), статті 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 153 Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів України 15 вересня п.р. подав до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на 2017 рік за реєстр. № 5000 (далі – законопроект). Зважаючи на спеціальну регламентну процедуру, визначену главою 27 Регламенту Верховної Ради України (а саме, статтею 154), 21 вересня п.р. на пленарному засіданні Верховної Ради Міністр фінансів України представив цей законопроект та за наслідком такого представлення і обговорення законопроекту Голова Верховної Ради оголосив про те, що законопроект вважається прийнятим Верховною Радою для подальшої роботи.

Щодо основних положень законопроекту і розрахунків до нього

При розрахунку проекту бюджету на 2017 рік враховано прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2017 рік /за сценарієм 1 (більш оптимістичним), передбачені у схваленому постановою КМУ від 01.07.2016 р. № 399 Прогнозі/, зокрема: прогноз номінального ВВП становить 2584,9 млрд грн (прогноз на 2016 р. – 2262 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 3% (прогноз на 2016 р. – 2%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 108,1% (прогноз на 2016 р.– 112%). Крім того, за інформацією Мінфіну для розрахунку прогнозу бюджетних показників враховано середньорічний прогнозний курс валюти – 27,2 грн/дол. США та прогнозний курс на кінець періоду – 27,8 грн /дол. США (фактичний середньорічний курс валюти за 2015 р. – 21,84 грн/дол. США, прогноз на 2016 р. – 24,1 грн/дол. США, офіційний курс в середньому за січень-серпень 2016 р. – 25,33 грн/дол. США). При цьому, в урядовому проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік передбачено аналогічні прогнозні макропоказники. Рахункова палата у висновках до законопроекту зауважує, що несприятливий інвестиційний клімат в країні, зниження світових цін на сировинні товари, скорочення кредитування економіки і погіршення на 2017 рік прогнозу розвитку світової економіки створюють додаткові ризики недосягнення прогнозованого на наступний рік зростання реального валового внутрішнього продукту. Крім того, одним з ризиків нестабільності офіційного курсу гривні є прогнозований Урядом на наступний рік дефіцит торговельного балансу. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) зазначає, що прогноз зростання реального ВВП на 3% видається дещо завищеним з огляду, зокрема, на те, що у 2016 році на економіку України продовжували негативно впливати ембарго та транзитні обмеження Російської Федерації, втрата виробничих потужностей, інфраструктури та руйнування господарських зв’язків через відповідні події на Сході України, скорочення внутрішнього споживчого попиту. Певні сумніви виникають й щодо прогнозу зростання обсягу експорту товарів і послуг на 8%, який становитиме 47,2 млрд дол. США, з огляду на негативні тенденції в економіці України у п.р. (стагнація у вітчизняній промисловості в умовах низького зовнішнього попиту, низький рівень модернізації виробничих потужностей), що посилює ризики оптимістичного прогнозу. Загалом ГНЕУ вказує на ризики невиконання бюджету, сформованого на базі оптимістичного сценарію, враховуючи фактичну динаміку економічного розвитку в 2016 році, ситуацію на Сході країни, а також зважаючи на необхідність виконання значних за обсягом зовнішніх боргових зобов’язань. Водночас, належить звернути увагу, що законопроект підготовлено з урахуванням запропонованих Урядом змін до чинного законодавства, зокрема, законопроектів:

• про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків (№ 5044 від 26.08.2016 р.);
• про внесення змін до Податкового кодексу України (реєстр. № 5132 від 15.09.2016 р.);
• про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 5131 від 15.09.2016 р.);
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 5130 від 15.09.2016 р.);
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів (№ 5142 від 20.09.2016 р.).

Отже, для дотримання збалансованості показників державного і місцевих бюджетів на 2017 рік необхідно прийняти відповідні законопроекти до затвердження проекту державного бюджету на 2017 рік, забезпечуючи при цьому взаємоузгодження їх положень. ГНЕУ також зазначає, що неприйняття таких законопроектів або прийняття їх в іншій редакції, ніж та, на якій були здійснені розрахунки проекту державного бюджету, призведе до його розбалансування, та вважає, що законопроект за реєстр. № 5000 може розглядатися тільки після прийняття Верховною Радою рішення щодо законопроектів, на яких ґрунтуються розрахунки проекту державного бюджету на 2017 рік. Загальні показники проекту державного бюджету на 2017 рік такі:

• доходи у сумі 706,3 млрд грн (більше факту за 2015 р. на 71,6 млрд грн або на 32,1% та більше затверджених із змінами на 2016 р.* на 104,4 млрд грн або на 17,3%);
• видатки у сумі 775,3 млрд грн (більше факту за 2015 р. на 198,4 млрд грн або на 34,4% та більше затверджених із змінами на 2016 р. на 100,7 млрд грн або на 14,9%);
• повернення кредитів у сумі 6,2 млрд грн (більше факту за 2015 р. на 1,9 млрд грн або на 44,4% та більше затверджених на 2016 р. на 0,5 млрд грн або на 9%);
• надання кредитів у сумі 14,8 млрд грн (більше факту за 2015 р. на 7,5 млрд грн або у 2 рази та менше затверджених на 2016 р. на 2 млрд грн або на 11,8%);
• дефіцит (фінансування) у сумі 77,5 млрд грн (більше факту за 2015 р. на 32,4 млрд грн або на 71,7% та менше затвердженого на 2016 р. на 6,1 млрд грн або на 7,3%), який становить 3% прогнозного ВВП (факт за 2015 рік – 2,3%, план на 2016 рік – 3,7%).

_______________

^*У показниках державного бюджету на 2016 рік (із змінами) не враховано зміни, прийняті ВРУ 06.10.2016 р. /відповідно до законопроектів за реєстр. № 5074 і № 5217/.

Показники доходів проекту державного бюджету на 2017 рік розраховано з урахуванням урядових законопроектів щодо змін до Податкового кодексу (реєстр. № 5044 та № 5132), а також про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів (реєстр. № 5142). Законопроектом за реєстр. № 5044 пропонується підвищення з 01.01.2017 р. ставок акцизного податку, екологічного податку, ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на прогнозний індекс споживчих цін у 2016 р. (12%), а також ставок рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на прогнозний індекс цін виробників промислової продукції у 2016 р.(10,4%). Законопроектом за реєстр. № 5132 передбачено з 01.01.2017 р., зокрема:

• щодо акцизного податку збільшити ставки на алкогольні напої на 20%, на виноробну продукцію та слабоалкогольні напої на індекс споживчих цін 12%, на тютюнові вироби на 30% специфічну та на 3 відсоткові пункти адвалорну (з 12% до 15%), запровадити єдину ставку на дизельне паливо 125,5 євро за 1000 л замість диференційованої ставки 125,5 євро та 95 євро залежно від вмісту сірки;
• щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України підвищити ставку для радіозв’язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації у діапазоні радіочастот 2300-2400 МГц та 2500-2690 МГц з 40,92 до 20000 грн за 1 МГц, ввести понижуючі та підвищуючі коефіцієнти до ставок для стільникового радіозв’язку та радіозв’язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації.
• щодо рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України збільшити ставку з 2,4 до 4,8 долара США за транспортування 1 тонни аміаку за кожні 100 км відстані;
• щодо ПДВ тимчасово, до 01.01.2019 р., установити, що:

– не підлягають поверненню суми бюджетного відшкодування, розрахунок яких було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями з придбання сільськогосподарських товарів/послуг, які не були фактично отримані отримувачем; – датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг вважається дата відвантаження товарів, а датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг – дата отримання платником податку товарів/послуг. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту та за додатково отриманою інформацією Мінфіну у показниках доходів проекту державного бюджету на 2017 рік від реалізації законопроектів за реєстр. № 5044 і № 5132 враховано 22,1 млрд грн, з них по: акцизному податку – 18,6 млрд грн, рентній платі за користування радіочастотним ресурсом – 1,7 млрд грн, рентній платі за транзитне транспортування трубопроводами аміаку – 1,3 млрд грн. Законопроектом за реєстр. № 5142 передбачається запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів до закінчення кримінального провадження, під час якого й були виявлені такі активи, правомірність походження яких не доведена. При цьому, у доходах спеціального фонду проекту державного бюджету на 2017 рік за кодом 50080100 передбачено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, у сумі 10,5 млрд грн. Згідно із Законом на 2016 рік відповідні доходи передбачені у спеціальному фонді державного бюджету у сумі 7,7 млрд грн. За даними звіту Казначейства за січень-серпень п.р. такі надходження становили лише 148,7 тис. грн. Отже, реалістичність доходної частини проекту державного бюджету і збалансованість його показників безпосередньо залежать від прийняття та практичної реалізації вказаних урядових законопроектів та узгодженості правових норм. Рахункова палата також вважає, що у разі неприйняття цих законопроектів або прийняття в іншій редакції створюються додаткові ризики ненадходження доходів у прогнозованих на рік обсягах. Порівняно з плановими показниками на 2016 рік у доходах проекту державного бюджету на 2017 рік найвагоміше збільшення передбачено щодо:

• ПДВ з ввезених на територію України товарів – на 28,2 млрд грн або на 16,5%;
• ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – на 20,8 млрд грн або 33,9%;
• акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 15,4 млрд грн або на 29,3%;
• акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних товарів (продукції) – на 12,3 млрд грн або на 42,1%;
• податку на прибуток підприємств – на 9,1 млрд грн або на 18,9%;
• податку на доходи фізичних осіб та військового збору (разом) – на 7,8 млрд грн або на 14,2%;
• частини чистого прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – на 6,2 млрд грн або на 55,9 %;
• власних надходжень бюджетних установ – на 3,3 млрд грн або на 17,5%;
• ввізного мита – на 3,1 млрд грн або на 16%;
• коштів, що перераховуються Національним банком відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – на 3 млрд грн або на 7,9%;
• конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов‘язаного з корупцією правопорушення, – на 2,8 млрд грн або на 35,5%;
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом – на 2 млрд грн або на 95,5%;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України – на 1,4 млрд грн або в 2,4 рази;
• портового (адміністративного) збору – на 1,4 млрд грн або в 11,3 рази.

Належить також звернути увагу, що у плановому показнику ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) враховано норму щодо втрати чинності з 01.01.2017 р. статті 209 Податкового кодексу, тобто щодо скасування спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, лісового господарства, а також рибальства. За додатково отриманою інформацією Мінфіну /лист від 28.09.2016 р. № 31-11210-04-2/27428/ розрахунковий прогнозний ресурс ПДВ на 2017 рік від оподаткування сільгосптоваровиробників становить 29,6 млрд грн. Крім того, відповідно до додатково отриманої інформації Мінфіну у плановому показнику ПДВ на 2017 рік враховано розрахунковий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 98,3 млрд грн, що на 7,3 млрд грн більше відповідного розрахункового показника на 2016 рік /91 млрд грн/. За звітними даними упродовж січня–серпня п.р. платникам податку грошовими коштами відшкодовано 54,4 млрд грн, що на 8,9 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2015 р. /45,5 млрд грн/. При цьому, за даними Державної фіскальної служби залишки невідшкодованих сум ПДВ платникам суттєво не зменшилися порівняно з 2015 р., а навпаки за січень-серпень 2016 р. зросли на 4,6 млрд грн або на 35,8% і становлять 17,5 млрд грн /проти 12,9 млрд грн на початок року/, а заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ з простроченим терміном відшкодування становить майже 4 млрд грн /на початок 2016 р. – 0,8 млрд грн/. Однак, у 2017 р. (як і в 2016 р.) у додатку № 1 до законопроекту не відображено планові показники за кодами класифікації доходів бюджету 14060200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами». Така ситуація не дає можливості чітко визначити, зокрема, які прогнозовані обсяги відшкодування відповідного податку з державного бюджету враховано та не сприяє забезпеченню прозорості здійснення відповідних операцій. Крім того, це не відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу щодо відображення доходів державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації. У статті 15 законопроекту передбачено, що НБУ має перерахувати до державного бюджету у 2017 р. кошти на загальну суму не менш як 41 млрд грн, що на 3 млрд грн або на 7,9% більше плану 2016 року (факт за 2015 р. становить 61,8 млрд грн, за січень-вересень 2016 р. кошти від НБУ не перераховувалися). При цьому, раніше Нацбанком повідомлено Верховній Раді прогнозний обсяг перерахування коштів на 2017 р. – 20,639 млрд грн /лист від 31.03.2016 р. № 62-0005/27462/. Разом з тим, у вересні п.р. Національний банк поінформував, що за його прогнозними розрахунками частина прибутку до розподілу НБУ за 2016 рік, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2017 р., може становити близько 31,2 млрд грн, а остаточний результат залежить від багатьох чинників (зокрема від обсягу грошово-кредитних зобов’язань, загальних резервів тощо) і може бути підтверджений зовнішнім аудитом. Крім того, НБУ планує надати у листопаді п.р. уточнений прогноз свого фінансового результату за 2016 рік. Водночас, цією статтею законопроекту передбачається, що НБУ має перераховувати такі кошти після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності та формування НБУ резервів у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про Національний банк України», що відповідає вимогам частини дев’ятої статті 45 Кодексу. Отже, виникає питання щодо реалістичності передбаченого у доходах проекту державного бюджету на 2017 рік відповідного показника. Така пропозиція потребує узгодження з НБУ щодо його фінансової спроможності забезпечити запропонований обсяг надходжень. Варто також відмітити, що у Верховній Раді знаходиться на розгляді законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо сприяння детінізації валютообмінних операцій (реєстр. № 4741 від 01.06.2016 р.), яким запропоновано скасувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, що сплачуться з операцій з купівлі іноземної валюти в готівковій формі, та відповідно виключити його із складу доходів загального фонду державного бюджету. За підсумками розгляду Комітетом з питань бюджету рекомендовано Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу та в цілому як закон з пропозиціями, зокрема, щодо набрання чинності відповідного закону з 01.01.2017 р. /рішення від 05.10.2016 р., протокол № 70/, що підтримується Мінфіном. НБУ також підтримує вказану законодавчу ініціативу. У проекті державного бюджету на 2017 рік передбачено планові надходження цього збору у сумі 260,6 млн грн. Таким чином, реалізація законопроекту у разі його прийняття потребуватиме зменшення доходів загального фонду державного бюджету на 2017 рік на вказану суму. На відміну від 2016 року у складі доходів проекту державного бюджету на 2017 рік окремо не передбачено планові надходження рентної плати за користування надрами для видобування бурштину. При цьому, у доходах державного бюджету на 2016 рік визначено плановий показник цієї рентної плати у сумі 1,5 млрд грн, хоча за звітними даними за 8 місяців п.р. надійшло лише 1,3 млн грн. Загалом за оцінкою Рахункової палати, враховуючи оптимістичність прогнозу економічного зростання, досягнення прогнозних показників доходів державного бюджету в 2017 році можливе за рахунок надпрогнозованого зростання цін і девальвації гривні. Граничний обсяг державного боргу на 31.12.2017 р. передбачено у сумі 1716,6 млрд грн, що становить 66,4% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2015 р. державний борг становив 1333,9 млрд грн або 67,4% ВВП, граничний обсяг державного боргу на кінець 2016 р. встановлено у сумі 1501,5 млрд грн або 66,4% прогнозного ВВП).Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2017 р. передбачено у сумі 579,4 млрд грн, що становить 22,4% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2015 р. гарантований державою борг становив 237,9 млрд грн або 12% ВВП, граничний обсяг такого боргу на кінець 2016 р. визначено у сумі 444,8 млрд грн або 19,7% прогнозного ВВП). Таким чином, загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2017 р. очікується у сумі 2296 млрд грн, що становить 88,8% прогнозованого ВВП (станом на 31.12.2015 р. загальний обсяг боргу становив 1571,8 млрд грн або 79,4% ВВП, граничний обсяг такого боргу на кінець 2016 р. розрахунково становить 1946,3 млрд грн або 86% прогнозного ВВП). Отже, у законопроекті закладається подальше зростання загального обсягу державного і гарантованого боргу відносно ВВП за рахунок збільшення більшими темпами гарантованого державою боргу. Разом з тим,згідно з вимогами частини другої статті 18 Бюджетного кодексу загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП, а у разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Уряд має невідкладно звернутися до Верховної Ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подати Верховній Раді для схвалення план заходів з приведення загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу до встановлених цим Кодексом вимог. Поряд з тим, постановою Верховної Ради від 17.09.2015 р. № 703-VIII «Про забезпечення фінансової стабілізації в Україні в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду «Механізм розширеного фінансування» Верховною Радою надано дозвіл Уряду на тимчасове перевищення такого показника та доручено у тримісячний строк за результатами вчинення відповідних правочинів (але не пізніше 01.03.2016 р.) подати для схвалення відповідний план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до встановлених вимог. Однак, на даний час таку вимогу не виконано. Натомість пунктом 13 Прикінцевих положень законопроекту пропонується положення частини другої статті 18 Кодексу не застосовувати у зв’язку з проведенням на території України антитерористичної операції. При цьому, аналогічне більш розширене положення пропонується в урядовому законопроекті щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 5131), в якому передбачено не застосовувати вказану норму не тільки у наведеному випадку, а й у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану. Варто також зауважити, що з 2014 р. немає стратегії управління державним боргом, на що також звертає увагу Рахункова палата. Необхідність затвердження такої стратегії, яка включає визначення пріоритетних цілей і завдань управління державним боргом на середньострокову або довгострокову перспективу та засобів їх реалізації, встановлена пунктом 3-1 частини першої статті 21 Бюджетного кодексу. На думку Рахункової палати, вищезазначене свідчить про відсутність належної прогнозованої політики управління державнимборгом, що загрожує виникненням боргової кризи навіть після здійсненої у 2015 і 2016 роках реструктуризації частини державного та гарантованого державою зовнішнього боргу. Пунктом 10 Прикінцевих положень законопроекту пропонується дозволити Мінфіну за згодою НБУ здійснити протягом 2017 р. правочин з державним боргом шляхом обміну ОВДП, що знаходяться у власності НБУ, на нові ОВДП на умовах, встановлених Урядом. Аналогічний дозвіл надавався на 2015 та 2016 роки (згідно з пунктом 12 Прикінцевих положень Закону на 2015 рік та з пунктом 14 Прикінцевих положень Закону на 2016 рік), а відтак Мінфін мав можливість врегулювати відповідне питання. Загалом державні запозичення передбачені в обсязі 190,8 млрд грн, що на 27,2 млрд грн або на 12,5% менше планових показників на 2016 р. Загальні витрати на обслуговування і погашення державного боргу заплановані в обсязі 240,9 млрд грн, що на 6,6 млрд грн або на 2,8% більше плану на 2016 рік. При цьому, витрати на погашення основної суми боргу заплановано в обсязі 129,6 млрд грн /на 5,6 млрд грн або на 4,2% менше планових показників на 2016 р./, а видатки на обслуговування боргу визначені у сумі 111,3 млрд грн /на 12,3 млрд грн або на 12,4% більше бюджетних призначень на 2016 р./. Згідно із статтею 17 законопроекту пропонується надати право Уряду у разі потреби здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики з подальшим їх спрямуванням на придбання векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) /довідково: в межах встановлених Законом на 2016 р. показників передбачено 16 млрд грн, станом за 8 місяців п.р. такі операції не здійснювалися/. Поряд з тим, статтею 16 законопроекту передбачається також можливість Уряду здійснювати понадпланові випуски ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) та подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків /довідково: факт за січень-серпень п.р. – 14,3 млрд грн/. Зазначені положення не узгоджуються з вимогами Бюджетного кодексу, (на що також звернуто увагу Рахунковою палатою), зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет). Крім того, реалізація таких положень містить ризики неконтрольованого зростання державного боргу (виходячи з практики застосування аналогічних норм протягом останніх років). ГНЕУ також вважає, що статті 16 і 17 та пункт 13 Прикінцевих положень законопроекту можуть призвести до порушення параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньостроковій і довгостроковій перспективі. Зовнішні запозичення від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів у 2017 році планується залучити до спеціального фонду в обсязі 16 млрд грн (факт за 2015 р. – 6,3 млрд грн, факт за 8 місяців п.р. – 3,5 млрд грн або 23,2% річного плану /15 млрд грн/). Низький рівень залучення таких запозичень є характерним і для попередніх років, що свідчить про недоліки у плануванні та використанні залучених кредитних ресурсів, зокрема через неналежне здійснення відповідальними виконавцями заходів із впровадження проектів. При цьому, частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення Уряду, погодженого з Комітетом ВРУ з питань бюджету, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2017 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, а також перерозподілу видатків бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів, у межах загального обсягу залучення цих кредитів (позик) з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування і граничного обсягу державного боргу. Таке положення не відповідає вимогам статті 40 Бюджетного кодексу щодо встановлення законом про державний бюджет граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету, бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та обсягів залучення відповідних кредитів (позик). Поряд з тим, ГНЕУ вважає, що таке положення не відповідає вимогам частини другої статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Разом з тим, у Законі на 2016 рік /частина друга статті 4/ передбачена аналогічна норма, крім положення щодо перерозподілу видатків бюджету між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Натомість, у Законі на 2015 рік /частина друга статті 4/ було дозволено здійснювати зазначені операції в межах загального обсягу залучення відповідних кредитів у плановому році, тобто без можливості збільшення граничних обсягів дефіциту державного бюджету та державного боргу. Статтею 6 законопроекту передбачено надання державних гарантій у 2017 році на суму 31,7 млрд грн (у 2015 і 2016 р. передбачалося відповідно 25 млрд грн та 28,2 млрд грн). Крім того, пропонується дозволити Уряду доформувати у 2017 році стабілізаційний (резервний) енергетичний фонд на суму до 700 млн дол. США, що можуть бути залучені під державні гарантії, за запропонованими законопроектом напрямами їх надання /у 2016 р. передбачено 700 млн дол. США з аналогічним визначенням напрямів надання/. Отже, граничний обсяг надання державних гарантій на 2017 рік може становити у гривневому еквіваленті орієнтовно 50,7 млрд грн. Це становить 7,8% доходів загального фонду проекту державного бюджету /654 млрд грн/, що перевищує задекларований в урядовому проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік відповідний граничний рівень /не більше 5%/. У законопроекті надходження від приватизації державного майна плануються в обсязі 17,1 млрд грн, тобто на рівні плану 2016 року (факт за 2015 р. становить 151,5 млн грн, факт за січень-серпень 2016 р. – лише 60,3 млн грн). Поряд з тим, у прогнозі державного бюджету на 2018 та 2019 роки передбачені надходження від приватизації державного майна також у обсягах відповідно по 17,1 млрд грн. Зважаючи на значне невиконання цього джерела фінансування державного бюджету і його щорічне заміщення державними запозиченнями протягом 2012-2014 років, існують ризики нереалістичності запропонованого показника також на 2017 рік, на що також звертає увагу Рахункова палата. Водночас, пунктом 7 Прикінцевих положень законопроекту доручається Кабінету Міністрів України затвердити у двотижневий строк перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2017 році, виконання якого забезпечить відповідні надходження. Разом з тим, вже є рішення Уряду з цього приводу – Постанова КМУ від 12.05.2015 р. № 271 (із змінами) «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках», якою затверджено перелік об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2017 роках, включаючи перелік об’єктів, що підлягають приватизації після їх виключення із Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». На звернення Комітету з питань бюджету Фонд державного майна поінформував /лист від 28.09.2016 р. № 10-19-18389/, що планує забезпечити продаж в 2017 році об’єктів, які включені до цієї постанови, але не були реалізовані та підготовка яких не була завершена в 2016 р. Загалом Фонд держмайна вважає, що враховуючи наявність у вказаному переліку достатньої кількості інвестиційно-привабливих об’єктів виконання завдання на 2017 рік із надходження відповідних коштів у сумі 17,1 млрд грн є реальним та в значній мірі залежатиме від злагодженої роботи заінтересованих органів виконавчої влади під час підготовки об’єктів до продажу. Таким чином, на думку Фонду державного майна та Рахункової палати вказане положення законопроекту є зайвим і його доцільно виключити. Крім того, у Верховній Раді знаходиться на розгляді урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» щодо деяких об’єктів сільськогосподарської та транспортної галузей» (реєстр. № 4536 від 27.04.2016 р.), яким пропонується виключити із такого переліку 391 об’єкт сільськогосподарської та транспортної галузей, що дасть можливість залучити до приватизації відповідні об’єкти державної власності. Видатки проекту державного бюджету на 2017 рік розподілено (додаток № 3 до законопроекту) між 85 головними розпорядниками коштів державного бюджету (без урахування головних розпорядників коштів за загальнодержавними витратами). Порівняно з 2016 роком кількість головних розпорядників збільшено на 1 одиницю. Зокрема, визначено нового головного розпорядника і відповідно передбачено видатки Державному бюро розслідувань (створення такого центрального органу виконавчої влади передбачено Законом України від 12.11.2015 р. № 794-VIII «Про Державне бюро розслідувань» та постановою КМУ від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (із змінами)). У законопроекті передбачено соціальні гарантії на 2017 рік, зокрема:

Таким чином, соціальні гарантії пропонується з 1 травня і 1 грудня 2017 року збільшити загалом на 10,1% /грудень до грудня попереднього року/, при тому, що інфляція за такий період прогнозується на рівні 8,1%, тобто підвищення соціальних гарантій передбачається на 2 відсоткових пункти вище прогнозного індексу споживчих цін, як визначено в урядовому проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік. При цьому, слід звернути увагу, що соціальні гарантії починаючи з грудня 2013 р. були підвищені на 13,1% тільки з вересня 2015 р., у 2016 р. (по грудню) – на 16,1%, однак інфляція за 2014 р. становила 24,9%, за 2015 р. – 45,8%, на 2016 р. прогнозується на рівні 12%. За інформацією Міністерства соціальної політики (на його офіційному сайті), наданою відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2016 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 2669 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2885 грн), для дітей віком до 6 років – 2657 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 3169 грн, для працездатних осіб – 2736 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 3105 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 2269 гривень. У зв’язку з цим, ГНЕУ зауважує, що Урядом пропонується закріпити значно нижчий розмір базового соціального стандарту, ніж обчислений згідно з чинною на сьогодні методикою його показників, що не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок високої цінової інфляції, девальвації національної валюти і зумовить зниження купівельної спроможності населення (й відповідно формування ВВП), погіршення рівня його життя та соціальної захищеності, створить передумови подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є основним, зазвичай єдиним, джерелом існування. Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, у показниках проекту державного бюджету на 2017 рік враховано: реалізацію норм Закону України «Про державну службу» в частині підвищення розмірів посадових окладів державних службовців, для цього передбачається збільшення видатків державного бюджету на оплату праці працівників бюджетної сфери у обсязі понад 50 млрд грн, порівняно з врахованими в бюджеті на 2016 рік; покращення умов оплати праці педагогічних працівників шкіл (встановлення мінімального тарифного розряду на рівні, не нижче десятого), для запровадження яких заплановані видатки в обсязі 4,5 млрд гривень. У проекті державного бюджету на 2017 рік видатки споживання визначені в обсязі 712,4 млрд грн /на 182,1 млрд грн або на 34,3% більше бюджетних призначень на 2016 р./ і становлять 91,9% загального обсягу видатків, а видатки розвитку – 61,3 млрд грн /на 14,7 млрд грн або на 31,6% більше бюджетних призначень на 2016 р./ і становлять 7,9% загального обсягу видатків. При цьому, за економічною структурою найбільші обсяги видатків передбачені на:

• трансферти місцевим бюджетам – 224,4 млрд грн /на 35,6 млрд грн або на 18,8% більше бюджетних призначень на 2016 р./;
• трансферт Пенсійному фонду – 156,2 млрд грн /на 10,7 млрд грн або на 7,3% більше бюджетних призначень на 2016 р./;
• обслуговування державного боргу – 111,3 млрд грн /на 12,3 млрд грн або на 12,4% більше бюджетних призначень на 2016 рік/;
• оплату праці працівників бюджетних установ – 101,9 млрд грн /на 21,2 млрд грн або на 26,4% більше бюджетних призначень на 2016 рік/.

При цьому, як і в 2016 році, на 2017 рік обсяг видатків для Пенсійного фонду за бюджетною програмою (код 2506080) на відміну від попередніх років акумулює в собі кошти на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, та для покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду, про що також зауважено Рахунковою палатою /тобто, окремо не визначено обсяг коштів для покриття дефіциту Пенсійного фонду/. За такого правового регулювання наразі дефіцит Пенсійного фонду не визначено, відтак встановлюватиметься виключно при затвердженні Урядом бюджету Пенсійного фонду та існуватиме можливість його уточнення протягом року в межах коштів, визначених Пенсійному фонду у державному бюджеті на 2017 рік, без внесення змін до нього. У розрахунках видатків для Пенсійного фонду враховано, зокрема, зменшення видатків за рахунок запропонованого Урядом продовження дії на 2017 рік норм щодо: обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам на рівні 85% розміру пенсії; припинення виплати пенсії працюючим державним службовцям та прирівняним до них особам, посадовим особам місцевого самоврядування, народним депутатам, помічникам народних депутатів, прокурорам, суддям; встановлення максимального розміру пенсії на рівні 10740 грн, що передбачено в урядовому законопроекті щодо змін до деяких законів за реєстр. № 5130. Слід зазначити, що залишається законодавчо неврегульованим вже більше 7 років питання щодо погашення заборгованості Пенсійного фонду перед бюджетом за надання позик на покриття тимчасових касових розривів з єдиного казначейського рахунку, яка станом на 01.10.2016 р. становила 48,1 млрд грн (зменшилася з початку року на 2,26 млрд грн). При цьому, за висновком Рахункової палати кошти державного бюджету у 2017 р. становитимуть більше половини доходів Пенсійного фонду і цей Фонд не має фінансових можливостей повернути кошти, залучені в попередні роки з єдиного казначейського рахунку. Належить звернути увагу, що у законопроекті за реєстр. № 5130 серед іншого пропонується встановити, що з 2017 р. для працівників органів державної та судової влади, розміри посадових окладів чи заробітної плати яких визначаються залежно від кількості розмірів мінімальної заробітної плати згідно із законами України «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про запобігання корупції», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Рахункову палату», «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», розміри посадових окладів чи заробітної плати встановлюються виходячи з розміру мінімальної зарплати 1600 грн /який буде запроваджено з 01.12.2016 р. згідно із Законом на 2016 рік (із змінами згідно із законом від 19.05.2016 р. № 1384-VIII) та відповідно до статті 8 законопроекту діятиме до 01.05.2017 р./ і в подальшому при підвищенні мінімальної зарплати перерахунок не проводиться, а підвищення розмірів посадових окладів чи заробітної плати проводиться згідно з рішенням КМУ з урахуванням фінансових можливостей бюджету. У пояснювальній записці до такого законопроекту зазначено, що його реалізація має призвести у 2017 р. до економії бюджетних коштів у сумі орієнтовно 3,7 млрд грн. Отже, у разі неприйняття законопроекту за реєстр. № 5130 необхідно буде збільшувати видатки у проекті державного бюджету на 2017 рік, зокрема, на трансферт Пенсійному фонду і на оплату праці (з нарахуваннями) працівників органів державної і судової влади. Проектом державного бюджету на наступний рік по галузі охорони здоров’я, зокрема, передбачено: передачу на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів, зокрема, 30 закладів охорони здоров’я, що знаходяться у сфері управління Міністерства охорони здоров’я, без додаткового фінансового ресурсу (перелік таких закладів викладено у додатку № 10 до законопроекту); на централізовану закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення, у тому числі для лікування онкохворих, хворих на СНІД та туберкульоз, Міністерству охорони здоров’я – додатково 2 млрд грн і загальний обсяг таких видатків визначено у сумі близько 6 млрд грн; Національній академії медичних наук за бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізована консультативно-поліклінічна допомога, що надається науково-дослідними установами Національної академії медичних наук України» зменшення на 869,7 млн грн порівняно з 2016 роком, що, ймовірно, пов’язано з передачею закладів Академії до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, проте Міністерству не передбачено фінансового ресурсу для таких закладів. При формуванні показників проекту державного бюджету на 2017 рік враховано зміну підходів до виплати академічних та соціальних стипендій студентам вищих навчальних закладів І–IV рівнів акредитації. Так, за поясненнями Міністерства фінансів передбачається, що академічні стипендії будуть призначатися відповідно до рейтингу успішності, а соціальні – відповідно до рівня доходів сім’ї, з урахуванням цього, Міністерству освіти і науки та іншим міністерствам, у сфері управління яких є вищі навчальні заклади, на виплату академічних і соціальних стипендій враховано 4,2 млрд грн. При цьому, Міністерству освіти і науки для забезпечення виплати академічних стипендій враховано 2 млрд грн, а для виплати соціальних стипендій – 1,99 млрд грн. Згідно із статтею 27 законопроекту починаючи з 1 вересня 2017 року виплату соціальних стипендій пропонується здійснювати через Міністерство соціальної політики, для чого у проекті державного бюджету на наступний рік враховано 1 млрд гривень. У проекті державного бюджету на 2017 рік в сфері засобів масової інформації та галузі культури враховано видатки на:

• фінансове забезпечення системи державного іномовлення України – 209,1 млн грн;
• створення та функціонування системи суспільного телерадіомовлення України – 897,8 млн грн;
• підготовку та проведення в Україні пісенного конкурсу «Євробачення» – 455,7 млн грн;
• створення та розповсюдження національних фільмів – 0,5 млрд грн;
• забезпечення будівництва другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» – 14,25 млн грн;
• проведення ремонтно-реставраційних робіт закладів культури, у тому числі Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», облаштування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності – 60 млн грн.

При цьому, згідно із законопроектом на наступний рік видатки на фінансове забезпечення дипломатичної служби збільшено з 3 млрд грн до 4 млрд грн з метою забезпечення захисту національних інтересів та прав громадян України за кордоном, реалізації євроінтеграційного курсу України та підвищення позитивного іміджу України у світі. Щодо видатків на забезпечення національної безпеки і оборони слід зазначити, що Рішенням Ради національної безпеки і оборони від 13.09.2016 р. «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України» /введеного в дію Указом Президента України від 16.09.2016 р. № 404/ Уряду було запропоновано передбачити у законопроекті: видатки на забезпечення національної безпеки і оборони в обсязі не менше 5% від ВВП, в т.ч. не менше 3% від ВВП – на оборону, при цьому фінансування потреб сектору безпеки і оборони передбачити в обсязі не менше 129267,94 млн грн, у т.ч. не менше 114800 млн грн – із загального фонду державного бюджету, 8467,94 млн грн – зі спеціального фонду державного бюджету, в т.ч. 3000 млн грн – із спеціального фонду державного бюджету за рахунок конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення; передбачити право Кабінету Міністрів щодо надання державних гарантій в обсязі не менше 6000 млн грн для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави; окремо від загального обсягу фінансування потреб національної безпеки і оборони передбачити видатки в обсязі не менше 1100 млн грн на сплату відсотків за користування кредитами (позиками), залученими під державні гарантії на виконання програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави. В інформації щодо врахування пропозицій РНБО (що є у складі супровідних матеріалів до законопроекту) зазначено, що у законопроекті загальний ресурс на оборону та безпеку збільшено порівняно з 2016 р. (без врахування законопроекту за реєстр. № 5217 щодо змін до Закону на 2016 рік, прийнятого 06.10.2016 р., яким збільшено видатки на оборону і безпеку у сумі 7,1 млрд грн) на 14,5 млрд грн та передбачено у сумі 129,3 млрд грн (5% від ВВП), у тому числі:

• із загального фонду – 114,8 млрд грн, що на 17,4 млрд грн більше проти 2016 року;
• із спеціального фонду – 8,5 млрд грн (з яких спецконфіскат – 3 млрд грн), що на 2,9 млрд грн менше проти 2016 року;
• державні гарантії на виконання програм з підвищення обороноздатності і безпеки держави – 6 млрд грн (на рівні 2016 року).

Зокрема, у законопроекті визначено видатки:

• Міністерству оборони у сумі 64 млрд грн (у т.ч. по загальному фонду – 61,7 млрд грн, по спеціальному фонду – 2,3 млрд грн);
• Головному управлінню розвідки Міністерства оборони – 1,4 млрд грн (1,4 млрд грн та 0,2 млн грн);
• Державній спеціальній службі транспорту – 0,48 млрд грн (0,45 млрд грн та 0,03 млрд грн);
• Міністерству внутрішніх справ (апарату) – 5,48 млрд грн (4 млрд грн та 1,48 млрд грн);
• Національній поліції – 15,5 млрд грн (15,43 млрд грн та 0,07 млрд грн);
• Національній гвардії – 9,865 млрд грн (8,51 млрд грн та 1,35 млрд грн);
• Державній прикордонній службі – 6,99 млрд грн (6,96 млрд грн та 0,03 млрд грн);
• Державній міграційній службі – 1,9 млрд грн (0,9 млрд грн та 1 млрд грн);
• Державній службі з надзвичайних ситуацій – 6,39 млрд грн (5,58 млрд грн та 0,8 млрд грн);
• Апарату РНБО – 128,1 млн грн по загальному фонду;
• Службі безпеки – 6 млрд грн (5,77 млрд грн та 0,24 млрд грн);
• Службі зовнішньої розвідки – 0,95 млрд грн (0,95 млрд грн та 0,04 млн грн);
• Управлінню державної охорони – 0,85 млрд грн (0,85 млрд грн та 0,8 млн грн);
• Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації – 1,55 млрд грн (1,31 млрд грн та 0,24 млрд грн).

Статтею 18 законопроекту /аналогічна норма передбачена статтею 21 Закону на 2015 рік та статтею 19 Закону на 2016 рік/ пропонується дозволити Міноборони у 2017 р. продовжити до 31.03.2017 р. дію договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2016 р. Однак таке питання не належить до предмету регулювання закону про державний бюджет, визначеного статтею 40 Бюджетного кодексу, і має унормовуватися законодавством щодо закупівель. Зокрема, згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до вказаних законів. Крім того, ГНЕУ зазначає, що таке положення законопроекту не повною мірою узгоджується з основною метою вказаного Закону, яка полягаєу створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні раціонального та ефективного використання державних коштів. Статтею 19 законопроекту пропонується надати Уряду можливість застосування фінансових казначейських векселів (строком обігу до 7 років, відстроченням платежів на 1 рік та відсотковою ставкою 9,3% річних) для реструктуризації фактичної заборгованості на 01.01.2017 р. обсягом до 1,6 млрд грн за ухваленими на користь юридичних осіб рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою. Слід відмітити, що подібна норма передбачена статтею 23 Закону на 2015 рік та статтею 20 Закону на 2016 рік /щодо реструктуризації заборгованості у сумі 7,5 млрд грн/, проте у 2015 р. вона не була реалізована, незважаючи на наявність постанови КМУ від 16.09.2015 р. № 703 «Питання реалізації статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», а за підсумками 9 місяців п.р. ще не прийнято відповідного нормативно-правового акту Уряду. Отже, виникає питання щодо дієвості такої норми та відповідно доцільності її передбачення на 2017 рік. ГНЕУ зауважує, що таке положення законопроекту потребує конкретизації (зокрема, у законопроекті та поданих до нього документах відсутня інформація, про яку саме заборгованість на 01.01.2017 р. йдеться та структуру такої заборгованості). Загалом набуття широкого застосування вексельної форми розрахунків щодо бюджету в подальшому може призвести до зменшення грошових розрахунків, що не сприятиме ефективному управлінню бюджетними коштами та дотриманню фінансової дисципліни, а також потребуватиме у наступних бюджетних періодах збільшення витрат державного бюджету на погашення векселів. Як відмічено у матеріалах Мінфіну, у проекті державного бюджету на 2017 рік одним із пріоритетних напрямків визначено підтримку сільськогосподарських товаровиробників, на що передбачається спрямувати орієнтовно 5,6 млрд грн, зокрема: планується значно збільшити обсяг бюджетної підтримки розвитку агропромислового комплексу. Так, загальна сума бюджетної підтримки розвитку АПК (виробничі програми) становитиме 4,6 млрд грн, що у 2,4 рази більше ніж у 2016 році, у тому числі за рахунок загального фонду 2,2 млрд грн, що у 5,5 рази більше ніж у 2016 році. Поряд з тим, передбачається, що орієнтовний обсяг державних гарантій за кредитами, які залучатимуться для фінансування інвестиційних проектів у сфері сільського господарства, складе 1 млрд грн. Для проведення подальших заходів із реформування вугільної галузі у проекті державного бюджету на наступний рік передбачені видатки у сумі 1,8 млрд грн, з яких на реструктуризацію вугільних підприємств – 0,8 млрд грн та 1 млрд грн для підтримки операційної діяльності державних вугледобувних підприємств. Ці кошти будуть спрямовані на закриття збиткових шахт, проведення робіт за проектами ліквідації та покриття витрат поточної діяльності у частині зобов’язань перед працівниками вугледобувних підприємств із виплати заробітної плати. Відповідно до частини четвертої статті 32 Бюджетного кодексу у проекті державного бюджету на 2017 рік передбачено розподіл державних капітальних вкладень за державними інвестиційними проектами, реалізацію яких здійснюється у 2016 році загалом на суму 1 млрд грн за 6 державними інвестиційними проектами, кошти на такі проекти відображено як видатки розвитку у додатку № 3 до законопроекту за наступними бюджетними програмами: «Реставрація та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві» (код 0301860) у сумі 100 млн грн (головний розпорядник коштів державного бюджету – Державне управління справами); «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»» (код 2301810) у сумі 380 млн грн (головний розпорядник – Міністерство охорони здоров’я); «Реконструкція і розширення Національного інституту раку» (код 2301850) у сумі 198,3 млн грн (головний розпорядник – Міністерство охорони здоров’я); «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» (код 2407800) у сумі 37,4 млн грн (головний розпорядник – Міністерство екології та природних ресурсів, відповідальний виконавець – Державне агентство водних ресурсів); «Реалізація державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області» (код 3111800) у сумі 250 млн грн (головний розпорядник – Державне агентство автомобільних доріг) /за спеціальним фондом/; «Реалізація державних інвестиційних проектів Національної академії медичних наук України» (код 6561820) у сумі 34,3 млн грн (головний розпорядник – Національна академія медичних наук). Слід також зазначити, що у додатку № 3 до законопроекту щодо окремих бюджетних програм найменування викладено із вживанням слова «фінансування» (зокрема, за кодами 3507060, 3511680, 6331020), проте термін «фінансування» згідно із пунктом 51 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу має інше тлумачення. Крім того, необхідно уточнити назву додатка № 8 до законопроекту, найменування бюджетної програми за кодом 0501020 та окремі найменування рядків у зазначеному додатку щодо розподілу видатків на здійснення правосуддя для забезпечення узгодженості з бюджетною методологією та Законом України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів». Видатки державного фонду регіонального розвитку передбачено обсягом 8 млрд грн у складі загальнодержавних витрат Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства за кодом 2761070. На відміну від 2016 року (коли відповідно до частини першої статті 24-1 Бюджетного кодексу бюджетні призначення державного фонду регіонального розвитку встановлені у сумі 3 млрд грн за загальним фондом)на 2017 рік такі видатки заплановано у державному бюджеті за загальним фондом у сумі 3 млрд грн та за спеціальним фондом – 5 млрд грн. Така пропозиція внесена Урядом згідно із змінами до Бюджетного кодексу у законопроекті за реєстр. № 5131, в якому пропонується виключити положення частини першої статті 24-1 щодо формування вказаного фонду лише у складі загального фонду державного бюджету. При цьому джерелом здійснення видатків державного фонду регіонального розвитку за спеціальним фондом визначаються конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (згідно з пунктом 10 статті 11 та пунктом 17 статті 14 законопроекту). Відносини між державним та місцевими бюджетами на 2017 рік у законопроекті побудовані з урахуванням запропонованих Урядом змін до бюджетного законодавства (законопроект за реєстр. № 5131), насамперед, в частині нової ідеології щодо здійснення видатків на освіту та охорону здоров’я, а відтак визначення обсягів освітньої та медичної субвенції, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, та за умови передачі на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів ряду визначених законодавством пільг. Слід відмітити, що з огляду на вимоги пункту 3 частини третьої статті 67 Бюджетного кодексу, згідно з яким встановлюються взаємовідносини державного бюджету з бюджетами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у додатку № 6 до законопроекту встановлюються трансферти (базову і реверсну дотації, медичну та освітню субвенції) для 172 об’єднаних територіальних громад, або на 13 одиниць більше, ніж у поточному році, що пояснюється їх створенням у 2016 році. Разом з тим, процес об’єднання територіальних громад триває, призначаються та проводяться нові вибори у таких громадах, а відтак кількість бюджетів об’єднаних територіальних громад, для яких мають встановлюватися взаємовідносини з державним бюджетом, буде зростати. Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на 2017 рік становить 224,4 млрд грн, у тому числі загального фонду – 220,9 млрд грн, спеціального фонду – 3,6 млрд грн. Із загального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам: дотації у сумі 22,9 млрд грн, що у 3,3 рази більше, ніж визначено на 2016 рік, з них: – базову дотацію в обсязі 5,8 млрд грн, що майже на 1 млрд грн більше ніж у 2016 р. (надається для вирівнювання місцевих бюджетів за доходами в розмірі 80% суми, необхідної для досягнення відповідним місцевим бюджетом рівня 90% від середнього рівня податкоспроможності (обсягу доходів на одного мешканця). Таку дотацію отримають 18 обласних бюджетів, 53 бюджети міст обласного значення, 376 районних бюджетів та 137 бюджетів об’єднаних територіальних громад. При цьому, у складі базової дотації визначається резерв коштів для надання місцевим бюджетам Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, після повернення територій під контроль державної влади в обсязі, затвердженому для таких бюджетів на 2015 рік – 96,1 млн грн; – стабілізаційну дотацію в обсязі 2 млрд грн (надається для покриття можливих фактичних диспропорцій при запровадженні нової моделі взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами); – додаткову дотацію на фінансування переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я в обсязі 14,9 млрд грн (встановлюється для обласних і районних бюджетів). Однак така дотація не передбачається бюджетам об’єднаних територіальних громад та бюджетам міст обласного значення, хоча на такі бюджети, як зауважує Асоціація міст України, покладається основне додаткове навантаження для утримання переданих навчальних та медичних закладів. Тому за висновком Асоціації належить здійснити перерозподіл такої дотації, пропорційно до видатків бюджетів об’єднаних територіальних громад та міст обласного значення на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у 2016 році; – іншідодаткові дотації на:

• забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста Славутича – 10 млн грн (на рівні 2016 року);
• компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб’єктам космічної діяльності – 135,2 млн грн (на 52,8 млн грн або на 64,1% більше ніж у 2016 р.);
• субвенції у сумі 198 млрд грн, або на 9,5% більше показника на 2016 р., зокрема:

– освітню субвенцію в обсязі 41,9 млрд грн, що майже на 3 млрд грн або на 6,6% менше показника 2016 року. При цьому, у складі освітньої субвенції враховано видатки на здобуття повної загальної середньої освіти учнями професійно-технічних навчальних закладів у сумі 1,6 млрд грн. Слід зазначити, що така зміна обсягу субвенції пов’язана із запропонованими Урядом новими вимогами щодо її надання (законопроект за реєстр. № 5131), згідно з якими субвенція спрямовуватиметься виключно на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів в частині надання повної середньої освіти (згідно з чинною редакцією статті 103-2 Бюджетного кодексу у 2016 році субвенція спрямовується на оплату поточних видатків загальноосвітніх навчальних закладів). Поряд з тим, в освітній субвенції заплановано резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати 1% загального обсягу субвенції, у сумі 402,9 млн грн, та для надання місцевим бюджетам Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, після повернення територій під контроль державної влади –1,6 млрд грн. За оцінкою Асоціації міст України обсяг освітньої субвенції потрібно збільшити на 9,2 млрд грн для забезпечення у повному обсязі видатків на заробітну плату з нарахуваннями навчальних закладів, а не лише педагогічних працівників; – медичну субвенцію в обсязі 46,8 млрд грн, що на 2,4 млрд грн або на 5,4% більше ніж передбачено на 2016 рік. Згідно із запропонованими Урядом змінами у законопроекті за реєстр. № 5131 медична субвенція спрямовуватиметься на оплату поточних видатків закладів охорони здоров’я, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, що стало особливістю визначення її обсягу на 2017 рік. Крім того, при розрахунку субвенції враховано цільові видатки у сумі 1,7 млрд грн, зокрема, на відміну від 2016 року, для обласних бюджетів враховано цільові кошти для придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення, лабораторних реактивів для стаціонарних спеціалізованих закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі для лікування онкологічних захворювань (42,4 млн грн), які у 2016 р. здійснюються Міністерством охорони здоров’я за бюджетною програмою «Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (код 2301490). Поряд з тим у складі медичної субвенції визначено резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати 1% загального обсягу субвенції, в обсязі 459,4 млн грн, а також для надання місцевим бюджетам Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, після повернення територій під контроль державної влади – 0,9 млрд грн. Окремо слід відмітити, що згідно з додатком № 10 до законопроекту на утримання з місцевих бюджетів передаються 30 спеціалізованих (спеціальних) закладів (установ) охорони здоров’я, що знаходяться у сфері управлінняМіністерства охорони здоров’я. Однак, у складі медичної субвенції не враховано видатки на забезпечення функціонування зазначених закладів охорони здоров’я та не запропоновано інші механізми компенсації місцевим бюджетам додаткових видатків, пов’язаних їх утриманням. Натомість відповідно до статті 26 законопроекту видатки на фінансове забезпечення закладів, що передаються згідно з додатком № 10, та розташовані у містах обласного значення, плануються з 2017 року у відповідних бюджетах міст обласного значення, а на інших територіях – у відповідних обласних бюджетах та бюджеті м. Києва, при цьому Уряду доручається до 01.01.2017 р. забезпечити передачу відповідних закладів охорони здоров’я на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів. Така передача за висновком Асоціації міст України не відповідає принципам субсидіарності і збалансованості бюджетної системи. Крім того, відповідне положення не зможе бути реалізоване у запропонований термін, оскільки закон про державний бюджет набиратиме чинності лише з 01.01.2017 р., на що також звертає увагу ГНЕУ; – субвенції на здійснення державних програм соціального захисту населення – 108 млрд грн, що на 20,3 млрд грн або на 23,1% більше ніж на 2016 рік. Особливістю законопроекту в частині формування таких субвенцій стала передача з державного бюджету на місцеві бюджети відповідальності та повноважень щодо фінансового забезпечення надання пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством окремих пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян згідно із пропозиціями змін до статей 91 та 102 Бюджетного кодексу в урядовому законопроекті за реєстр. № 5131. Однак, Урядом не запропоновано змін до іншого законодавства щодо виключного права органів місцевого самоврядування на надання таких пільг (на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів; позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів, позачергове користування всіма послугами зв’язку та абонентну плату за користування квартирним телефоном у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів; повне звільнення або часткову знижку на плату за користування житлом (квартирна плата), домашнім телефоном, позавідомчою сигналізацією житла та комунальними послугами у жилих будинках (квартирах); безплатний проїзд один раз/ 50-процентна знижка вартості проїзду на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом; позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир), що зумовлює колізію у законодавстві, не узгоджується частиною третьою статті 142 Конституції України (згідно з якою витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсується державою) та суперечить принципам бюджетної системи. Поряд з тим Асоціація міст України звертає увагу, що за таких умов гарантовані державою пільги фактично надаватимуться виходячи з фінансової спроможності того чи іншого місцевого бюджету; – іншісубвенції на:

• будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів I–II груп з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов – 329 млн грн, що на 29,8 млн грн або на 9,9% більше ніж на 2016 рік;
• придбання витратних матеріалів для закладів охорони здоров`я та лікарських засобів для інгаляційної анестезії – майже 19 млн грн (на рівні 2016 року);
• придбання медикаментів та виробів медичного призначення для забезпечення швидкої медичної допомоги – майже 138 млн грн (на рівні 2016 року);
• виконання заходів щодо радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води – 8,5 млн грн (на рівні 2016 року).

Із спеціального фонду державного бюджету передбачено надати місцевим бюджетам субвенції в обсязі 3,6 млрд грн, з яких на: – завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську – 540 млн грн; – реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – 1550 млн грн; – формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад в обсязі 1 млрд грн (надається на виконання вимог частини четвертої статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»), при цьому у 2016 р. ця субвенція надається із загального фонду державного бюджету. Належить звернути увагу, що джерелом надання зазначеної субвенції із спеціального фонду державного бюджету визначаються ті ж надходження, як і для видатків спеціального фонду щодо державного фонду регіонального розвитку. Трансферти з місцевих бюджетів державному бюджету на 2017 рік визначені як реверсна дотація в обсязі 3,9 млрд грн, що на 0,75 млрд грн більше ніж у 2016 році (в розмірі 50% суми, що перевищує 110% середнього рівня податкоспроможності). У 2017 р. реверсну дотацію будуть перераховувати до державного бюджету 5 обласних бюджетів, 65 бюджетів міст обласного значення, 40 районних бюджетів та 21 бюджет об’єднаних територіальних громад. Законопроект не містить пропозицій щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. При цьому, належить зауважити, що згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 16.07.2015 р. № 626-VIII «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг» Уряду доручено до 01.07.2017 р. вжити заходів щодо відшкодування в повному обсязі відповідної різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, до 01.01.2016 р. Загалом, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, для забезпечення завдань, функцій і повноважень обсяг ресурсу місцевих бюджетів становить 395,1 млрд грн. При цьому прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів визначено у обсязі майже 174,5 млрд грн, що на 16,2% більше ніж передбачалося при затвердженні державного бюджету на 2016 рік. Однак, до законопроекту не надано розрахунків, які б свідчили про відповідність обсягів фінансових ресурсів повноваженням, виконання яких пропонується згідно із законодавчими ініціативами Уряду передати на місцеві бюджети. Порівняно з 2016 роком на наступний рік у законопроекті передбачається подальше збільшення спеціального фонду державного бюджету (питома вага планових показників спеціального фонду у структурі проекту державного бюджету на 2017 рік становитиме за надходженнями і витратами – 7,6% порівняно з 5,9% у 2016 р. та фактичних 3,6% у 2015 р.). Таке планове збільшення спеціального фонду пояснюється, насамперед, тим, що на 2017 рік у його складі планується відновити так званий державний дорожній фонд, до якого зараховувати 26,75% акцизного податку з пального і транспортних засобів, ввізного мита на нафтопродукти та транспортні засоби, плати за проїзд автомобільними дорогами /пункти 5-8 статті 11 законопроекту/, із цільовим спрямуванням таких коштів (загалом у сумі 14169,87 млн грн) на реалізацію таких бюджетних програм /пункти 12-14 статті 14 законопроекту/: «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (код 3111020) у сумі 6591,01 млн грн; «Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» (код 3111030) у сумі 7328,86 млн грн; «Реалізація державного інвестиційного проекту “Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області”» (код 3111800) у сумі 250 млн грн. При цьому, у 2015 і 2016 роках такі платежі зараховуються до загального фонду державного бюджету у повному обсязі і відповідно видатки на дорожню галузь також здійснюються із загального фонду.Варто також звернути увагу, що 06.10.2016 р. Верховною Радою прийнято за основу (із скороченням строків підготовки до ІІ читання) законопроекти про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі (реєстр. № 4014а) та про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі (реєстр. № 4015а), якими пропонується зараховувати до спеціального фонду державного бюджету (для державного дорожнього фонду) на 2017-2018 роки 75% вказаних платежів та на 2019 рік – 100%. Поряд з тим, пунктом 10 статті 11 законопроекту у складі доходів спеціального фонду державного бюджету передбачено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (порядок розподілу яких визначається Кабінетом Міністрів України), із цільовим спрямуванням таких коштів у сумі 10500 млн грн /на 2016 р. заплановано 7746,98 млн грн/відповідно до пунктів 16-21 статті 14 законопроекту на: видатки державного фонду регіонального розвитку (5000 млн грн); субвенцію місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (1000 млн грн); видатки для органів національної безпеки і оборони на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, а також на підприємствах космічної галузі (3000 млн грн); фінансову підтримку сільгосптоваровиробників (1500 млн грн). Отже, проведення вищезазначених заходів за рахунок такого джерела доходів має ризики щодо їх реалізації у запланованих обсягах, зважаючи на вимоги частини четвертої статті 23 Бюджетного кодексу, згідно з якою витрати спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету. Запропоноване джерело не вбачається реалістичним та стабільним, оскільки надходженню таких коштів має передувати прийняття відповідного закону (урядовий законопроект за реєстр. № 5142) та робота з виявлення таких порушень, винесення необхідних судових рішень, здійснення реалізації конфіскованого майна. На нереалістичність відповідного джерела також вказує Асоціація міст України. ГНЕУ зазначає, що не можна повною мірою погодитися з пропозицією щодо визначення Урядом порядку розподілу таких доходів, та вважає доцільним визначити пропозиції розподілу відповідного ресурсу між зазначеними напрямами безпосередньо у законопроекті. У 2017 році (на відміну від 2016 року) відповідно до пункту 9 статті 11 законопроекту до спеціального фонду державного бюджету пропонується зараховувати 30% вартості адміністративної послуги, отриманої як частини адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (у додатку № 1 такі надходження передбачені у сумі 197,7 млн грн за кодом 22012500 «Плата за надання інших адміністративних послуг»),із спрямуваннямтаких коштів згідно з пунктом 15 статті 14 законопроекту на розбудову інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру (відповідні кошти передбачені за бюджетною програмою «Забезпечення виконання завдань та функцій у сфері громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб» (код 1004020)). Крім того, з 01.01.2017 р. набирають чинності пункт 6-1 частини третьої статті 29 та пункт 19 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу щодо зарахування 80% надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях до спеціального фонду із цільовим спрямуванням таких коштів на здійснення діяльності Державної авіаційної служби та участь і представництво України у міжнародних авіаційних організаціях. У зв’язку з цим, у додатках № 1 та № 3 до законопроекту за спеціальним фондом передбачено відповідні кошти у сумі 190,04 млн грн. Необхідно зауважити, що запропоноване законопроектом збільшення джерел спеціального фонду державного бюджету (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду бюджетів. Поряд з тим, Рахункова палата у Висновках щодо виконання закону про Державний бюджет України на 2015 рік пропонує суб’єктам права законодавчої ініціативи ініціювати внесення змін до чинного законодавства України щодо скорочення кількості джерел формування спеціального фонду державного бюджету з подальшим скасуванням спеціального фонду. Водночас, варто звернути увагу, що ініційоване законопроектом проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету буде залежати від стану виконання відповідних надходжень, зважаючи на визначені частиною третьою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу особливості здійснення видатків за спеціальним фондом бюджету (а саме взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету).

Щодо відповідності законопроекту чинному законодавству

Частинами третьою та четвертою статті 153 Регламенту Верховної Ради України визначено окремі вимоги щодо підготовки проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік, а саме такий законопроект має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, а також не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів. Проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, схвалений Кабінетом Міністрів України (розпорядження Уряду від 24.06.2016 р. № 478-р), подано на розгляд Верховної Ради (проект постанови ВРУ за реєстр. № 4971 від 13.07.2016 р.) із значним порушенням строків /більш ніж тримісячним запізненням проти встановлених строків/, а також майже на завершення на той час запланованих пленарних засідань четвертої сесії, внаслідок чого Верховна Рада не розглядала такий документ. Тому немає підстав аналізувати стан врахування його положень у законопроекті. Як і у попередні роки, законопроектом пропонується внести зміни або зупинити дію окремих положень законодавчих актів /пункти 3-6, 12-14 Прикінцевих положень законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту Верховної Ради України, на що також звернуто увагу у висновках Рахункової палати та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ). При цьому, ГНЕУ звертає увагу, що у законопроекті продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про державний бюджет дії чинних актів законодавства, зміни правого регулювання відносин, ніж передбачено ними, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України. До законопроекту не у повному обсязі подано супровідні матеріали, передбачені Кодексом (насамперед, статтею 38), а саме не подано інформацію /передбачену підпунктом «ж» пункту 1, пунктом 6-1 частини першої статті 38, а також підпунктом 1 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу/ щодо: розрахунків обсягу компенсації за рахунок коштів державного бюджету втрат суб’єктів господарювання внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади рішень щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг; переліків та обсягів довгострокових зобов’язань за енергосервісом за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків з виконавцями енергосервісу; проектів бюджетів та кошторисів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування на плановий рік. Поряд з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено необхідної інформації щодо вартісної оцінки урядових законодавчих ініціатив щодо змін до податкового та іншого законодавства, врахованих у показниках проекту бюджету на 2017 рік. Загалом відсутність детальних розрахунків і обґрунтувань до законопроекту та показників проекту державного бюджету на 2017 рік значно ускладнює опрацювання і аналіз окремих положень та показників законопроекту. З огляду на зазначене, від Комітету з питань бюджету направлялися звернення до окремих державних органів (насамперед, Міністерства фінансів) щодо термінового подання відповідних матеріалів. На виконання частини третьої статті 156 Регламенту Верховної Ради України, пункту 2 частини першої і пункту 2 частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата /листом від 30.09.2016 р. № 06-1795/ надіслала Комітету з питань бюджету висновки за результатами аналізу та експертизи законопроекту. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради надало висновок, в якому, зокрема, проаналізовано законопроект та надано зауваження до окремих положень законопроекту /лист від 03.10.2016 р. № 16/3-1095/5000 (233269)/. Асоціація міст України у своєму зверненні до Комітету з питань бюджету надала зауваження до законопроекту та вважає за необхідне рекомендувати Верховній Раді направити йогона доопрацювання Уряду для врахування пропозицій місцевого самоврядування. На час розгляду даного питання на засіданні Комітету з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

Щодо опрацювання законопроекту та підготовки його до першого читання

Відповідно до схваленого Комітетом з питань бюджету графіку протягом 26-30 вересня п.р. було проведено засідання підкомітетів за участю Міністерства фінансів України, Рахункової палати, відповідних органів влади і установ за такими напрямами опрацювання законопроекту: доходи державного бюджету, фінансування державного бюджету, державний борг; видатки та кредитування державного бюджету; відносини між державним і місцевими бюджетами. У процесі розгляду зазначених питань на відповідних засіданнях отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету на 2017 рік. Загалом звернуто увагу, що у даний час немає підстав для збільшення показників податкових надходжень проекту державного бюджету на 2017 рік. Поряд з тим, існують ризики щодо забезпечення виконання запланованих показників доходів та надходжень від приватизації державного майна на наступний рік. При опрацюванні показників видатків та кредитування проекту державного бюджету на 2017 рік було заслухано 49 головних розпорядників коштів державного бюджету та 42 органи державної влади – відповідальні виконавці бюджетних програм, вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. Слід відмітити, що переважна більшість головних розпорядників коштів державного бюджету зазначила про недостатність бюджетних коштів для виконання покладених на них функцій. Під час розгляду питання міжбюджетних відносин за участю представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх всеукраїнських асоціацій найбільше занепокоєння, як і у попередні роки, викликало недостатнє забезпечення фінансовими ресурсами виконання делегованих державою повноважень у зв’язку із запропонованими новими підходами до визначення окремих субвенцій, що у свою чергу зумовить відволікання власних ресурсів місцевого самоврядування. За наслідками такої роботи народними депутатами – членами Комітету з питань бюджету сформовано ряд пропозицій, які включено до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту. Для забезпечення конструктивного і збалансованого розгляду даного питання у Комітеті з питань бюджету за участю керівництва Міністерства фінансів України і Рахункової палати опрацьовано таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту та висновки Рахункової палати. У ході такої роботи відмічено, що більшість направлених пропозицій не відповідає вимогам, встановленим частиною першою статті 156 Регламенту Верховної Ради України, а саме: – пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття (включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню) і не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті; – пропозиції щодо зміни прогнозу доходів та фінансування бюджету можуть вноситися у разі, якщо виявлено неточності в його розрахунку Комітетом з питань бюджету та/або Міністерством фінансів України. Окремі народні депутати України подали збалансовані пропозиції лише формально, тому що запропоновані джерела додаткових витрат бюджету в таких пропозиціях виявилися нереалістичними і не підтверджуються належними розрахунками і поясненнями. За попередньою оцінкою для врахування поданих пропозицій необхідно загалом понад 1 трлн гривень. Крім того, не включені до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту пропозиції, направлені до Комітету з питань бюджету після 1 жовтня п.р. (тобто зареєстровані в Апараті Верховної Ради після 1 жовтня) як такі, що згідно з частиною другою статті 156 Регламенту Верховної Ради України не розглядаються. За результатами проведеної роботи підготовлено проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік» та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік (реєстр. № 5000). Пропозиції, що наведені у зазначеній таблиці та які запропоновано врахувати (або врахувати частково), включено до відповідного проекту постанови Верховної Ради. Такі пропозиції мають бути розглянуті і враховані Кабінетом Міністрів України при підготовці законопроекту до другого читання і реалізації бюджетної політики у наступному році. При цьому, на засіданні Комітету народним депутатом України Мушаком О.П. було запропоновано доповнити зазначений проект постанови пунктами 3 і 4 щодо фінансового забезпечення діяльності народних депутатів України, що було підтримано більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету. Відповідно до частини десятої статті 157 Регламенту Верховної Ради України законопроект про державний бюджет на наступний рік вважається прийнятим у першому читанні, якщо буде прийнято Верховною Радою в цілому проект постанови Верховної Ради щодо висновків та пропозицій до цього законопроекту, а схвалені Верховною Радою висновки та пропозиції до законопроекту про державний бюджет на наступний рік набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради. За підсумками розгляду питання Комітет з питань бюджету ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік», підготовлений Комітетом з питань бюджету, прийняти за основу та в цілому. Додатки: 1) проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік», підготовлений Комітетом з питань бюджету, – на 14 аркушах; 2) таблиця пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту за реєстр. № 5000 – на 354 аркушах; 3) висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради (лист від 03.10.2016 р. № 16/3-1095/5000 (233269)) – на 10 аркушах.

ВИСНОВОК

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

від 20.10.2016 р.

В доповнення до листа від 19.10.2016 р. № 04-13/3-2461 (247402) Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 20 жовтня 2016 року додатково розглянув питання щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік (реєстр. № 5000 від 15.09.2016 р.), поданого Кабінетом Міністрів України. На засіданні Комітету 20 жовтня п.р. народні депутати України – члени Комітету повернулися до розгляду пропозицій № 263 та № 677 у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи щодо збільшення видатків проекту державного бюджету на 2017 рік відповідно за бюджетними програмами “Заходи із інженерно-технічного облаштування кордону” (код 1002120) та “Керівництво та управління у сфері контролю за витрачанням бюджетних коштів” (код 3505010). За результатами додаткового обговорення таких пропозицій запропонували їх частково врахувати (у вигляді доручення Уряду). Крім того, вирішили уточнити пункт 2.7 проекту Бюджетних висновків (додаток 1 до проекту постанови за реєстр. № 5000-П) щодо можливості збільшення видатків загального фонду для Служби зовнішньої розвідки України (до рівня потреби Служби). За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 5000-П від 20.10.2016 р.), підготовлений Комітетом з питань бюджету, прийняти за основу та в цілому з такими змінами: у проекті Бюджетних висновків (додаток 1 до цього проекту постанови): – пункт 2.4. розділу 2 доповнити новими підпунктами такого змісту: “2.4 __. за бюджетною програмою “Заходи із інженерно-технічного облаштування кордону” (код 1002120)” і відповідно у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи пропозиція № 263 буде вважатися врахованою частково (доручення Уряду); 2.4.__. за бюджетною програмою “Керівництво та управління у сфері контролю за витрачанням бюджетних коштів” (код 3505010) і відповідно у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи пропозиція № 677 буде вважатися врахованою частково (доручення Уряду)”; – пункт 2.7. розділу 2 після слів “Служби зовнішньої розвідки України” доповнити словами “(до рівня потреби Служби)”.

Таблиця пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!