Сучасні ферментні препарати: запорука ефективного лікування ферментної недостатності

Порушення процесів травлення і всмоктування є доволі поширеними синдромами в практиці лікаря-терапевта і гастроентеролога. Їх розвиток може бути зумовленим недостатньою продукцією травних ферментів або зниженням їх активності. Механізми порушень процесів травлення і всмоктування різноманітні і визначаються в першу чергу захворюваннями, які їх викликали. При цьому основним напрямком у лікуванні хворих з синдромом порушення травлення і всмоктування є замісна терапія ферментами. Сьогодні в розпорядженні лікаря є велика кількість ферментних препаратів, які відрізняються кількістю компонентів, ступенем ферментної активності, способом виробництва і формами випуску. Яким має бути ефективний ферментний препарат? Про це і піде мова далі.

Ферментні препарати: Коли? Кому? Навіщо?

106658 Одним з найважливіших органів, задіяних у процесі травлення, є підшлункова залоза. Часто саме вона приймає на себе удар у разі зміни нами дієти, непомірності в харчуванні та загалом недбалого ставлення до здоров’я. Необхідно зауважити, що в своїй роботі підшлункова залоза «розраховує» на певну кількість поживних речовин, яку ми зазвичай вживаємо, і в разі різкого збільшення обсягу або зміни характеру їжі вона виявляється неготовою до відповідної зміни рівня продукції ферментів. У такому випадку може виникнути травна недостатність, яка характеризується невідповідністю можливостей травної системи з перетравлення і всмоктування поживних речовин обсягам і/або складу їжі, яку було вжито.

У результаті людина стикається з наслідками порушення функціонування шлунково-кишкового тракту — з’являються відчуття тяжкості, нудоти, болю у шлунку, метеоризм. При цьому травна недостатність може як супроводжувати різні захворювання травної системи, так і виникати у відносно здорових осіб внаслідок незбалансованості дієти, вживання незвичної їжі або занадто великої її кількості (Житникова Л.М., 2011). Важливо відзначити, що незалежно від причини розвитку зазначених симптомів ключовою ланкою в корекції порушеного травлення є терапія ферментними препаратами (Пахомова И.Г., 2011).

Під час вибору того чи іншого ферментного препарату необхідно перш за все враховувати його склад. Усі ферментні препарати можна умовно розділити на 2 великі групи: ті, що містять тільки панкреатин у чистому вигляді, і ті, до складу яких входить панкреатин + компоненти жовчі + геміцелюлаза. Панкреатин містить 3 ферменти: ліпазу, протеазу та амілазу. Ліпаза бере участь у гідролізі емульгованого жовчю нейтрального жиру, переважно у дванадцятипалій кишці, так як під час потрапляння ліпази в тонку кишку її активність різко знижується. Протеази в панкреатині переважно складаються з трипсину, під його впливом білки, в основному тваринного походження, розщеплюються на амінокислоти; крім того, трипсин за принципом зворотного зв’язку бере участь у регуляції панкреатичної секреції. Амілаза розщеплює полісахариди (крохмаль, глікоген) і практично не бере участі в гідролізі рослинної клітковини. Препарати панкреатину не проявляють негативного впливу на функцію шлунка, печінки, моторику біліарної системи та кишечнику, але знижують секрецію панкреатичного соку.

Коли форма випуску має значення

Одним з ключових чинників, що визначають ефективність лікування поряд зі складом і дозуванням ферментів, є форма випуску препарату. Сьогодні відомо, що для збереження активності ферментів у складі даних лікарських засобів необхідно забезпечити їх вивільнення саме в кишечнику, оскільки кислий шлунковий вміст здатний інактивувати їх. Сучасні ферментні препарати випускаються у вигляді драже або таблеток у кишково-розчинній оболонці, що захищає ферменти від вивільнення в шлунку і руйнування соляною кислотою шлункового соку (Григорьев П.Я., Яковенко Э.П., 2001).

Нові відкриття та укорінення їх результатів у сучасних гастроентерологічних рекомендаціях сприяють удосконаленню підходів у сфері фармакотерапії станів та захворювань, пов’язаних із ферментною недостатністю. Соціально відповідальні фармацевтичні компанії усвідомлюють свою ключову роль у створенні умов для надання раціональної фармакотерапії та відмовляються від промоції та продажу препаратів, що з плином часу стають морально застарілими.

Компанія «Берлін-Хемі», сприяючи втіленню сучасних підходів, викладених в останніх редакціях Європейських рекомендацій у сфері гастроентерології, вивела з ринку України МЕЗИМ^® ФОРТЕ з мінімальною ліполітичною активністю 3500 ОД Є.Ф.

Але компанія не залишила пацієнтів сам на сам із проблемами, пов’язаними з ферментною недостатністю.

Натомість «Берлін-Хемі» пропонує пацієнтам сучаснішу форму відомого й знайомого багатьом бренду МЕЗИМ^® — лідера серед ферментних препаратів* — МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 та 20 000. А саме: тепер на допомогу лікарю та пацієнту приходять МЕЗИМ ФОРТЕ 10 000, №10 та 20, а також МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20 000, № 20, які містять збільшену кількість ферментів

Оболонка, яка покриває таблетки препаратів МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 та МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20 000, не розчиняється під дією шлункового соку та захищає ферменти від їх інактивації шлунковим соком. Тільки під впливом нейтрального або злегка лужного середовища тонкого кишечнику відбувається розчинення оболонки й вивільнення ферментів.

МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 та МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20 000 мають сучасну кишково-розчинну оболонку, яка захищає ферменти від руйнівної дії шлункового соку та забезпечує вивільнення ферментів у просвіті дванадцятипалої кишки

Що необхідно знати про сучасні ферментні препарати?

МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 та МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20 000 містять панкреатин (порошок підшлункової залози), що представляє собою комплекс екскреторних ферментів підшлункової залози (ліпазу, амілазу, трипсин, хімотрипсин), які беруть участь у перетравлюванні жирів, вуглеводів і білків.

Ферменти, що входять до складу панкреатину, застосовують у зв’язку з недостатнім виділенням травних ферментів підшлунковою залозою. Вони покликані допомогти компенсувати цей недолік, тим самим сприяючи нормалізації травного процесу (Житникова Л. М., 2011).

Вирішальним фактором є ферментна активність ліпази, а також вміст трипсину, тоді як амілолітична активність має значення тільки під час терапії муковісцидозу, оскільки навіть у разі значного зниження секреторної активності підшлункової залози амілаза має достатню активність.

Джерелом панкреатину зазвичай служать підшлункові залози тварин — свиней або великої рогатої худоби. При цьому тканини останніх можуть стати причиною розвитку у людини губчастої енцефалопатії та інших пріонних захворювань. Враховуючи це, необхідно підкреслити, що панкреатин, що входить до складу препаратів МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 та МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20 000, отриманий з підшлункової залози свині, а не великої рогатої худоби, що виключає розвиток хвороб, пов’язаних із зараженням від останньої.

Ще одним аргументом на користь МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 та МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20 000 є відсутність у їх складі жовчних кислот. Слід зауважити, що препарати, які містять жовчні кислоти, збільшують панкреатичну секрецію і холерез, стимулюють моторику кишечнику і жовчного міхура. Жовчні кислоти підвищують осмотичний тиск кишкового вмісту, а в умовах мікробної контамінації кишечнику відбувається їх декон’югація з подальшим розвитком осмотичної і секреторної діареї. Жовчні кислоти вступають в ентерогепатичну циркуляцію і метаболізуються в печінці, що підвищує її функціональне навантаження. Декон’юговані жовчні кислоти пошкоджують слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Тому ферментні препарати, що містять жовчні кислоти, не слід призначати в разі гострого і хронічного панкреатиту, гепатиту і цирозу печінки, діареї, виразкової хвороби і запальних захворюваннях кишечнику (Григорьев П.Я., Яковенко Э.П., 2001).

Таким чином, відсутність жовчних кислот у складі МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 та МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20 000 дозволяє рекомендувати ці препарати пацієнтам із захворюваннями травної системи, при яких застосування жовчних кислот є протипоказаним. Крім того, відсутність у складі жовчних кислот є однією з вимог до ферментних препаратів, що застосовуються під час замісної ферментної терапії (Житникова Л.М., 2011).

Важливо відзначити, що завдяки сприятливому профілю безпеки МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 та МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20 000 показані для застосування у дітей віком від 3 років.

Зменшення вираженості болю у пацієнтів з хронічним панкреатитом

Ферментні препарати широко застосовуються в лікуванні різних форм хронічного панкреатиту. Також МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 та МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20 000 можуть застосовуватися з метою зменшення вираженості болю в животі, пов’язаного з основним захворюванням, наприклад під час загострень хронічного панкреатиту. Так, у ході клінічних досліджень доведено ефективність МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 у зменшенні вираженості болю при хронічному панкреатиті (Шифрин О.С., Юрьева Е.Ю., 2004). Було продемонстровано, що прийом препарату (по 2 таблетки 3 рази на добу) при хронічному панкреатиті, який супроводжується больовим синдромом, призводить до зникнення або значного зменшення болю у близько 80% пацієнтів. При цьому вираженість болю найчастіше зменшувалася вже на 3–4-й день прийому препарату.

Цікавим є також той факт, що у близько половини хворих, яким призначали МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000, вдалося відмінити препарати прямої антисекреторної дії (Н₂-блокатори, блокатори протонної помпи) без будь-якого негативного впливу на самопочуття пацієнтів. Крім того, на тлі лікування МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 у багатьох хворих спостерігалося зменшення клінічних та лабораторних проявів екзокринної недостатності підшлункової залози.

Припускають, що ефективність препаратів у цьому випадку ґрунтується на потраплянні ферментів підшлункової залози, перш за все трипсину, у дванадцятипалу кишку, що через релізинг-систему секретину і холецистокініну викликає зменшення панкреатичної секреції і забезпечує функціональний спокій органу. Це знижує підвищений тиск в протоковій системі і паренхімі підшлункової залози. При цьому саме протокова гіпертензія і пов’язаний з цим «синдром здавлювання» є основною причиною розвитку болю при панкреатиті.

Різна кількість активних компонентів для оптимального вибору дози

Доза препаратів МЕЗИМ^® ФОРТЕ залежить від рівня дефіциту панкреатичних ферментів у дванадцятипалій кишці і встановлюється індивідуально. Оскільки різні форми випуску МЕЗИМ^® ФОРТЕ містять різну кількість активних речовин, не важко буде індивідуально підібрати оптимальну дозу. Так, 1 таблетка МЕЗИМУ ФОРТЕ 10 000 містить практично втричі більше ліпази, ніж 1 таблетка МЕЗИМУ ФОРТЕ. Таким чином, буде достатньо прийняти 1 таблетку замість 2–3. Наприклад, у випадках вживання важкоперетравлюваної рослинної їжі, жирної або незвичної їжі слід приймати по 1–2 таблетки, в інших ситуаціях — у разі виникнення розладів травлення рекомендована доза становить 2–4 таблетки. За необхідності дозу препарату можна підвищувати.

Варто пам’ятати, що таблетки МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 та МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20 000 слід приймати під час їди, ковтаючи цілими та запиваючи значною кількістю рідини, при цьому ні в якому разі не розжовуючи їх.

МЕЗИМ^® ФОРТЕ стане в нагоді багатьом: як пацієнтам, що страждають від захворювань, які супроводжуються порушеннями процесу перетравлювання їжі у зв’язку з недостатнім виділенням травних ферментів підшлунковою залозою, таких як хронічний панкреатит, муковісцидоз, так і практично здоровим людям у разі одночасного вживання важкоперетравлюваної рослинної, жирної та незвичної їжі. Особливо актуальною ця можливість допомогти своєму організму з «важкою» їжею видається напередодні новорічних свят, коли багато хто за святковим столом дозволяє собі з’їсти зайве, а потім відчуває важкість у животі.

У згаданих випадках МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 та МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20 000 стануть в нагоді підшлунковій залозі і травній системі в цілому в разі як небажаних наслідків відхилення від дієти, так і травної недостатності, зумовленої різними захворюваннями. МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10 000 та МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20 000 підставлять своє плече підшлунковій залозі!

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

*Бренд МЕЗИМ^® у групі А09А А згідно з АТС- класифікацією за маркетуючою організацією за підсумками 2015 р. у роздрібній реалізації в грошовому вираженні за даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research»

Інформація для професійної діяльності медичних і фармацевтичних працівників. МЕЗИМ^® ФОРТЕ 10000. Склад. 1 таблетка кишково-розчинна містить порошку з підшлункових залоз (свиней) 125 мг, що має мінімальну ліполітичну активність 10 000 ОД Є. Ф., мінімальну амілолітичну активність 7500 ОД Є. Ф., мінімальну протеолітичну активність 375 ОД Є. Ф. Р.п.: UA/7977/01/01 від 13.05.2013 до 13.05.2018 р. МЕЗИМ^® ФОРТЕ 20000. Склад. 1 таблетка кишково-розчинна містить порошок з підшлункових залоз свиней 200–266,67 мг, що має мінімальну ліполітичну активність 20000 ОД Є.Ф., мінімальну амілолітичну активність 12000 ОД Є.Ф., мінімальну протеолітичну активність 900 ОД Є.Ф. Р.п.: UA/6763/01/03 від 12.11.2013 до 12.11.2018 р. Лікарська форма. Таблетки кишково-розчинні. Фармакотерапевтична група. Поліферментні препарати. Код АТС А09А А02. Показання для застосування. Захворювання, які супроводжуються порушеннями процесу перетравлювання їжі у зв’язку з недостатнім виділенням травних ферментів підшлунковою залозою, таких як хронічний панкреатит, муковісцидоз. Стани після одночасної резекції шлунка та тонкого кишечнику, функціональне прискорення проходження їжі через кишечник, розлади кишечнику, одночасне вживання важкоперетравлюваної рослинної, жирної та незвичної їжі. Здуття кишечнику та підготовка до рентгенологічних або ультразвукових діагностичних досліджень. Протипоказання. Підвищена чутливість до панкреатину свинячого походження, азорубінового лаку або до інших допоміжних речовин препарату. Гострий панкреатит або хронічний панкреатит у стадії загострення (але епізодичне застосування можливе у фазі затухаючого загострення при розширенні дієти за наявності розладів функції підшлункової залози). Препарат не слід застосовувати хворим з обтураційною непрохідністю кишечнику. Побічні ефекти. Тахікардія, алергічні реакції негайного типу (шкірне висипання, чхання, сльозотеча, бронхоспазм), у хворих на муковісцидоз при застосуванні високих доз панкреатину можуть утворюватися звуження в ілеоцекальній ділянці та у висхідній частині ободової кишки; алергічні реакції з боку травного тракту (діарея, біль у животі, нудота, зміна характеру випорожнень), кропив’янка, гіперемія, свербіж, ангіоневротичний набряк, припливи, слабкість, у хворих на муковісцидоз можливе підвищене виділення сечової кислоти із сечею, особливо при застосуванні високих доз панкреатину, відчуття жару, загальна слабкість. Перелік побічних реакцій наведено у скороченому вигляді. З повною інформацією про препарати можна ознайомитися в інструкціях для медичного застосування.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!