Стовбурові клітини в Україні: минуле та сьогодення

Використання стовбурових клітин при лікуванні певних захворювань вважається одним з найперспективніших напрямків розвитку сучасної трансплантології. Такі тенденції знаходять відображен­ня і в Україні. Формування реєстру гістотипованих донорів-волонтерів стовбурових гемопоетичних клітин (СГК), налагодження співпраці з міжнародними організаціями, які займаються питаннями трансплантології і ведуть подібний реєстр, — одне із завдань, поставлених перед МОЗ, НАН, НАМН України відповідно до Державної цільової соціальної програми «Трансплантація» на період до 2012 р. Нині в Україні такий реєстр створено.

В Україні в останні роки тема стовбурових клітин привернула увагу суспільства. Сьогодні у ЗМІ вони частіше згадуються як складова новітніх технологій омолодження. Проте фахові джерела звертають увагу на стовбурові клітини в публікаціях, присвячених трансплантації, як на один із методів комплексного лікування злоякісних новоутворень у крові.

Нагадаємо, що про необхідність формування реєстру гістотипованих донорів СГК згадувалося в Концепції Державної програми «Трансплантація» на 2006–2010 рр., затвердженій розпорядженням КМУ від 20.07.2006 р. № 416-р (далі — програма). Слід звернути увагу на те, що в останні роки трансплантація СГК у розвинених країнах світу стала широко розповсюдженим методом лікування пацієнтів онкогематологічного профілю.

Всеукраїнський реєстр донорів гемопоетичних стовбурових клітин (кісткового мозку) МОЗ України (далі — реєстр) створено наказом МОЗ від 28.09.2009 р. № 247-о «Про внесення змін до Статуту Державного підприємства «Державний фармакологічний центр» МОЗ України». Згідно із програмою, до 2012 р. до нього має бути занесено відомості про 450 донорів.

Реєстр — базовий науково-методичний центр з питань організації пошуку всіх потенційних донорів СГК (кісткового мозку) в Україні, який співпрацює з трансплантаційними центрами та координує діяльність центрів забору СГК (кісткового мозку) і HLA-лабораторій (HLA — human leucocyte antigens — лейкоцитарний антиген людини). Це інформаційна база даних, яка містить відомості про потенційних донорів, а саме: індивідуальний код донора, особисті дані, HLA-фенотип, інформацію про стан здоров’я та інфекційні захворювання на момент включення до реєстру. Важливість створення саме всеукраїнського реєстру полягає в тому, що існує відповідна етнічна гомогенність населення, тобто пов’язана з національністю близкість в HLA-системі. Створення реєстру в Україні дає можливість прогнозованого розвитку трансплантації, значно скорочує час пошуку сумісного неспорідненого донора і таким чином значно підвищує шанс людей врятувати життя.

З іншого боку не слід забувати, що сьогодні перед світовою наукою відкриваються перспективи застосування стовбурових клітин в інших областях медицини. Отже вивчення їх потенціа­лу нині триває, разом із дискусіями щодо ефективності клітинної терапії.

В Україні головна науково-практична установа, яка організовує та проводить клінічні випробування тканинних і клітинних трансплантатів, — це Координаційний центр трансплантації органів, тканин і клітин, котрий нині здійснює контроль за діяльністю закладів охорони здоров’я та наукових установ, пов’язаною з трансплантацією органів, тканин і клітин, незалежно від їх підпорядкування.

Згідно з постановою КМУ від 10.10.2007 р. № 630 «Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантатів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і внесення змін до Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.02.2006 № 66, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2006 за № 252/12126», передбачено проведення клінічних випробувань стовбурових клітин із зазначенням їх класифікаційної ознаки. Отже, існують такі види стовбурових клітин: стовбурові клітини людського ембріона, виділені різними шляхами, а також соматичні стовбурові клітини людини, серед яких — отримані з ембріональної чи фетальної тканини або провізорних органів, стовбурові клітини, пуповинної (кордової) крові та стовбурові клітини тканин чи органів дорослої людини.

У 2008 р. під час прес-конференції, присвяченої згаданій тематиці, провідні українські спеціалісти в області трансплантації стовбурових клітин розповіли про досягнення вітчизняної нау­ки в цій сфері. Учасники заходу зазначали, що стовбурові клітини — не панацея. На той час у світі проводилося приблизно 600 клінічних випробувань стосовно оцінки ефективності трансплантації таких клітин у лікуванні низки тяжких захворювань. У цих випробуваннях брали участь 75 тис. осіб. Крім того, науковці повідомили про проведення роботи зі створення протоколу клінічних досліджень стовбурових клітин.

У лютому 2010 р. під час прес-конференції «Стан розвитку трансплантації стовбурових клітин в Україні: перші результати клінічних випробувань» Олександр Кухарчук, директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України, головний трансплантолог МОЗ України, заступник директора з наукової роботи Інституту клітинної терапії, доктор медичних наук, професор, повідомив про завершення I фази клінічних досліджень лікування захворювань із застосуванням стовбурових клітин. Він зазначив, що у минулому році клінічні дослідження можливості застосування стовбурових клітин при лікуванні тяжких захворювань розпочали Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова, Координаційний центр трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України, Інститут ендокринології і обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України, Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України та Інститут клітинної терапії.

За словами О. Кухарчука, на початку клінічних досліджень думки вчених щодо можливості використання стовбурових клітин кордової крові для лікування тяжких захворювань були неоднозначними. Але рік досліджень показав, наскільки ефективне їх застосування та при яких захворюваннях воно виправдане і результативне. Доповідач також повідомив про результати лікування панкреонекрозу за допомогою стовбурових клітин. За його словами, у клінічних випробуваннях брали участь приблизно 100 пацієнтів. Смертність від цього захворювання було знижено з 90 до 10%. «Вперше у світі ми показали, що кордова кров рятує людину в ситуації, коли її шанси вижити 1:10», — підкреслив він. Крім того, за словами науковців, отримано обнадійливі результати у сфері лікування цукрового діабету та цирозу печінки.

О. Кухарчук поінформував, що собівартість клітинної терапії досить висока, але згідно із законом усі клінічні випробування для пацієнтів проводилися безкоштовно. Усі видатки щодо обстеження, лікування та догляду за хворими узяв на себе Інститут клітинної терапії.

Сьогодні в Україні існує банк стовбурових клітин пуповинної крові і плаценти при Інституті клітинної терапії. На сайті згаданої установи можна знайти перелік захворювань та синдромів, при яких ефективність лікування стовбуровими клітинами клінічно доведено. Серед них: цукровий діабет, хвороба Крона, цироз печінки, панкреонекроз, хвороба Альцгеймера, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, інсульт тощо.

З іншого боку, деякі автори висловлюють сумніви щодо ефективності та безпеки клітинної терапії. Так, Сергій Яригін (Російський університет дружби народів) звертає увагу на те, що у людини складно довести диференціацію стовбурових клітин у функціонуючі, наприклад кардіоміоцити або нейрони, як зазначається у деяких джерелах (Harting M.T. et al., 2009; George J.C., 2010). У цілому відзначається брак достовірної інформації стосовно виживаності, міграції та інтеграції стовбурових клітин (Li S.C. et al., 2010). Відповідно, у професійних публікаціях йдеться про альтернативні механізми дії клітинної терапії: імуномодулюючу та паракринну (Uccelli A. et al. 2008; Tyndall A., Gratwohl A., 2009; LaPar D.J. et al. 2009).

Олена Приходько
Ілюстрація
©Krishnacreations/Dreamstime/Dreamstock

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*