Медична допомога хворим на туберкульоз надаватиметься амбулаторно

24 лютого в інформаційному агентстві «УНІАН» відбулася прес-конференція «Пацієнторієнтовані моделі лікування туберкульозу», організатором якої виступила БО «Фундація «Громадський рух «Українці проти туберкульозу» в рамках участі в регіональному проекті «Зміцнення систем охорони здоров’я для ефективного контролю за туберкульозом та мультирезистентним туберкульозом в країнах Східної Європи і Центральної Азії» (проект TB-REP).

5477

Віталій Руденко, голова правління БО «Українці проти туберкульозу», подякував МОЗ за політичне сприяння в напрямку подолання туберкульозу, яке відчувають як організації пацієнтів, так і суспільство. На думку виступаючого, основ­ними бар’єрами в подоланні епідемії досі залишаються недостатня поінформованість щодо туберкульозу, низький рівень медичних послуг, стигматизація та дискримінація хворих. В Україні необхідно мобілізувати групи населення, яких торкнулася проблема туберкульозу, регіональні громади та громадськість на підтримку пацієнторієнтованого лікування цієї хвороби. Модель надання медичної допомоги хворим на туберкульоз повин­на сконцентруватися на амбулаторних послугах.

Наталія Півень, виконуюча обов’язки начальника Управління громадського здоров’я МОЗ України, підкреслила, що туберкульоз — це не лише медична, а й соціальна проблема, особливо якщо це стосується мультирезистентного туберкульозу: «Світова спільнота стурбована ситуацією щодо мультирезистентного туберкульозу, це один із вагомих викликів нового тисячоліття. В Україні кількість таких випадків з 2009 р. збільшилася вдвічі. Ця проблема викликає особливе занепокоєння МОЗ, оскільки лікування для таких хворих є обмеженим. Також ми стурбовані причинами виникнення випадків мультирезистентного туберкульозу. У першу чергу — це неналежна організація лікування хворих. Відповідно до українських стандартів пацієнти госпіталізуються в протитуберкульозні диспансери. Близько 70% хворих перебувають у стаціо­нарі приблизно 70 днів. У той же час Всесвітня організація охорони здоров’я та міжнародні ек­сперти рекомендують Україні переорієнтовуватися на нові підходи. Це лікування хворих із туберкульозом в амбулаторних умовах».

Експерт зазначила, що МОЗ підтримує такий підхід, особливо в умовах реформування первинної ланки медичної допомоги та орієнтації її на пацієнта, а не на медичний заклад. Важливим завданням є зміна підходу в обслуговуванні пацієнтів із туберкульозом. Сьогодні основні витрати держави йдуть на утримання фтизіатричного закладу, зокрема, 60% — на оплату праці персоналу, 14% — на харчування. Впровадження амбулаторної моделі лікування хворих із туберкульозом дозволить розширити доступ до лікування, переглянути використання ресурсів та зекономити кошти, які можна буде реінвестувати на підтримку первинної медичної ланки та навчання фахівців.

Н. Півень також повідомила, що вищеза­значені підходи закладені в проекті Концепції Загальнодержавної соціальної цільової програми протидії туберкульозу на 2017–2021 рр., яка проходить погодження у центральних органах виконавчої влади.

За словами Яни Терлеєвої, начальника відділу профілактики та лікування туберкульозу Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України», Україна входить до п’ятірки країн світу з найвищими показниками поширення мультирезистентної форми туберкульозу. Щороку в нашій країні виявляють понад 8 тис. таких хворих.

За даними Національного епідеміологічного дослідження, проведеного у 2014 р. за сприяння ВООЗ, було виявлено, що серед нових хворих на туберкульоз у кожному п’ятому випадку відмічено стійкість до протитуберкульозних препаратів. Серед хворих, які повторно залучаються до лікування, у кожного другого виявлено мультирезистентну форму туберкульозу.

Існує ще одна проблема: результати лікування й на чутливий, і на мультирезистентний туберкульоз залишаються одними із найгірших у світі. Однією з причин є існуюча практика госпіталізації пацієнтів у протитуберкульозні стаціонари, більшість з яких не відповідає вимогам інфекційного контролю.

Сьогодні підходи до надання медичної допомоги змінюються. Вже доведено, що пацієнти без бактеріовиділення абсолютно спокійно можуть лікуватися в амбулаторних умовах. Це передбачено й діючими документами МОЗ. Більше того — навіть пацієнти з бактеріовиділенням також можуть лікуватися амбулаторно, але за умов дотримання вимог інфекційного контролю.

«Сьогодні в Україні термін лікування з чутливим до ліків туберкульозом становить понад 60 днів, хворих зі стійкістю — близько 5 міс. У разі госпіталізації увесь цей час пацієнти знаходяться поза своїми сімейними та суспільними зв’язками. І вони не завжди можуть безболісно повернутися до звичного життя. У США та розвинених європейських країнах термін госпіталізації хворих із туберкульозом — до 15 днів. Цього абсолютно достатньо, щоб надати пацієнту необхідну медичну допомогу», — додала вона.

Тривале лікування в стаціонарі дійсно має значення для деяких хворих, наприклад тих, які не мають соціальної та сімейної підтримки, не працюють, не мають житла та повноцінного харчування. У таких випадках госпіталізація може сприяти ефективному завершенню лікування.

Експерт підкреслила, що тривалість перебування в стаціонарі не впливає на якість лікування, його ефективність значно підвищує контрольований прийом протитуберкульозних препаратів під наглядом фахівців — фтизіатрів із залученням лікарів первинної мережі та не­урядових організацій. Така практика наразі довела свою ефективність у країнах Європи та відповідає рекомендаціям ВООЗ.

«У нашій країні вже зроблено перші кроки до впровадження амбулаторної моделі лікування. Доведено, що вона абсолютно безпечна для оточуючого середовища. Епідеміологічно небезпечний той пацієнт, у якого не виявлено хворобу або який не розпочав терапію. Ми пересвідчилися, що індивідуальний підхід до потреб пацієнта сприяє більш успішному лікуванню. Також амбулаторна модель економічно вигідніша для нашої держави», — наголосила Я. Терлеєва.

Вона також додала, що, за даними електрон­ного реєстру хворих на туберкульоз, близько 15% пацієнтів з бактеріовиділенням лікуються з першого дня в амбулаторних умовах: «Ризик передачі інфекції від хворого на туберкульоз значно знижується в середньому через 1 тиж від початку ефективного лікування, а за деякими даними — навіть через 3 дні після належного прийому протитуберкульозних препаратів», — підкреслила доповідач.

Андрій Клепіков, виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я», додав, що завдяки поєднанню медичної, соціальної та психологічної підтримки можна покращити ситуацію із захворюваністю на туберкульоз і пацієнторієнтовані моделі мають стати важливою складовою державної політики.

Ганна Барміна

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті