Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів»

05 Липня 2017 2:36 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи подається на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів».

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Пинзеник В.М.

Народний депутат України
В.М. Пинзеник

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСОВИХ ГАРАНТІЙ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ ТА ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Даний проект Закону є альтернативним підготовленого Міністерством охорони здоров’я.

Запропоновані ним зміни розроблено згідно з Концепцією реформи фінансування охорони здоров’я, схваленою Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. №1013 та Концепцією розвитку системи громадського здоров’я, схваленою Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. № 1002-р.

Концепція передбачає запровадження в Україні моделі державного фінансування. Основою цієї моделі є перехід від фінансування постатейних кошторисів медичних закладів до нової системи закупівлі медичних послуг та послуг у сфері громадського здоров’я на основі результату через єдиного національного замовника (страховика).

Для первинної медичної допомоги запровадження нової моделі фінансування пропонується розпочати з 2018 р. у формі прямих фінансових відносин між надавачами первинної медичної допомоги та центральним органом виконавчої влади, уповноваженим на виконання стратегічних медичних закупівель в цій галузі.

Основним принципом фінансування первинної медичної допомоги стане здійснення фінансування на основі капітаційної ставки — єдиного тарифу за первинне медико-санітарне обслуговування однієї людини, яка уклала з закладом охорони здоров’я відповідний договір. Такий тариф буде єдиним для всієї України, але буде коригуватись за допомогою коефіцієнтів для врахування ризиків, зумовлених статево-віковою структурою пацієнтів, характером місцевості. У майбутньому, до фінансування на основі простої капітаційної ставки долучатимуться додаткові складові — бонусні доплати за досягнення певних встановлених договором про надання первинної медичної допомоги результатів, у тому числі через реформування наявних програм громадського здоров’я.

Для послуг вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги запровадження нової моделі фінансування розпочнеться поступово, починаючи з 1 січня 2018 року. Зокрема, з 1 січня 2018 року планується перехід на прямі фінансові стосунки між закладами охорони здоров’я та єдиним національним замовником з метою підготовки до оплати медичних послуг за пролікований випадок з використанням методу розподілу на діагностично-споріднені групи.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою даного законопроекту є приведення статей, що визначають розмежування видатків між бюджетами, у відповідність до нової моделі фінансування первинної медичної допомоги та системи громадського здоров’я.

Пропоновані зміни дозволять розширити перелік видатків, що можуть фінансуватися з Державного бюджету України, а також дозволять уточнити визначення ролі бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад у наданні медичної допомоги, яка згідно з Концепцією реформи полягатиме у розвитку і підтримці відповідних медичних закладів, у фінансуванні місцевих програм громадського здоров’я.

3. Загальна характеристика і основні положення акта.

Даний проект Закону закладає основу для формування регіональної мережі закладів громадського здоров’я.

Зокрема, пропонується створення можливості для місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування здійснювати видатки на формування місцевих програм та розвиток закладів охорони здоров’я, що перебувають у їхній власності, навіть якщо поточні видатки на реалізацію заходів здійснюються з Державного бюджету України. Водночас, місцеві бюджети отримають можливість залучати комунальні медичні заклади для виконання місцевих програм громадського здоров’я шляхом фінансування відповідних видатків з місцевого бюджету, навіть якщо ці заклади отримують фінансування з Держбюджету на надання первинної медичної допомоги в рамках гарантованого пакету медичної допомоги.

Запровадження нового підходу до розмежування видатків між бюджетами пропонується розпочати з 1 січня 2018 року для первинної медичної допомоги, і з 1 січня 2020 року — для вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Пропоновані зміни включають перехідний період на 2018–2020 рр.

4. Правові аспекти

Проект Закону України «з метою підтримки єдиної державної політики у сфері громадського здоров’я, подолання прогалин щодо запобігання розвитку захворювань та формування здорового способу життя» розроблено на основі та з урахуванням вимог таких нормативно-правових актів:

Концепція реформи фінансування охорони здоров’я, схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. №1013;

Концепція розвитку системи громадського здоров’я, схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. № 1002-р;

Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. №333;

Закон України «Про основи законодавства про охорону здоров’я»;

Закон України «Про центральні органи виконавчої влади»;

Закон України «Про публічні закупівлі».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту акта не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки припускатиме перерозподіл видаткових повноважень між рівнями бюджетів в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування медичної допомоги, а також системи громадського здоров’я.

Водночас, реалізація законопроекту сприятиме запровадженню нової моделі фінансування медичної допомоги та нової системи громадського здоров’я.

6. Запобігання корупції

У проекті пропонованого Закону України відсутні норми і процедури, що можуть містити корупційні ризики.

7. Прогноз результатів

Прийняття законопроекту сприятиме підвищенню ефективності використання бюджетних коштів за рахунок спрямування їх «за пацієнтом»; зменшенню фінансового навантаження на бюджети громад; мобільності трудової сили, фінансовій та медичній захищеності громадян; забезпеченню рівного доступу до первинної медичної допомоги у однаковому обсязі та за єдиними критеріями якості для кожного громадянина; зростанню якості первинної медичної допомоги та посилення її ролі в системі охорони здоров’я; розвантаженню вторинної ланки медичної допомоги; зростанню рівня доходів медичних працівників первинної ланки.

Народний депутат України
Віктор Пинзеник

Проект

від 27.06.2017 р. № 6604-1

ЗАКОН УКРАЇНИ
ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСОВИХ ГАРАНТІЙ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ ТА ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50–51, ст. 572) такі зміни:

1) у пункті 5 частини другої статті 41 слова «освітньої та медичної субвенції» замінити словами «освітньої субвенції»;

2) в абзаці другому частини другої статті 77 слова «медична субвенція,» виключити;

3) у пункті 8 частини першої статті 87:

підпункти «а» — «в» виключити;

підпункти «г» і «ґ » викласти в такій редакції:

«г) державні програми громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями;

ґ) інші програми в галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);»;

доповнити пункт підпунктами «д» і «е» такого змісту:

«д) медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета;

е) медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної та паліативної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета.»;

4) у пункті 3 частини першої статті 89:

підпункти «а» — «в» виключити;

доповнити пункт підпунктами «г», «ґ» і «д» такого змісту:

« г) оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я;

ґ) місцеві програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет для малозабезпечених категорій громадян та місцеві програми громадського здоров’я;

д) співфінансування оплати медичних послуг в обсязі вартості комунальних послуг та енергоносіїв комунальних медичних закладів, що передаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері організації фінансування надання медичних послуг у обсягах, що визначаються законом про державний бюджет України на відповідний рік.»;

5) у пункті 3 частини першої статті 90:

підпункти «а» — «г» виключити;

доповнити пункт підпунктами «ґ», «д», «е» і «є» такого змісту:

«ґ) регіональні програми громадського здоров’я;

д) оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

е) регіональні програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет для малозабезпечених категорій громадян;

є) співфінансування оплати медичних послуг в обсязі вартості комунальних послуг та енергоносіїв комунальних медичних закладів, що передаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері організації фінансування надання медичних послуг у обсягах, що визначаються законом про державний бюджет України на відповідний рік.»;

6) пункт 8 частини першої статті 97 виключити;

7) статтю 1034 виключити;

8) у статті 108:

в абзаці другому частини другої слова «і медичної субвенції» виключити;

у третьому реченні частини шостої слова «і медичної субвенції» виключити;

9) у розділі VI «Прикінцеві та перехідні положення»:

пункт 1 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

«підпункт «г» пункту 3 частини першої статті 89 та підпункт «д» пункту 3 частини першої статті 90 цього Кодексу визнати такими, що втрачають чинність із 1 січня 2020 року»;

у пункті 38:

у підпункті 1 слова «освітньої та медичної субвенцій» замінити словами «освітньої субвенції»;

у підпункті 2 слова «медична субвенція,» виключити;

доповнити розділ пунктом 45 такого змісту:

«45. Протягом 2018–2019 років за рішенням Кабінету Міністрів України дозволити фінансове забезпечення окремих видів медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної, паліативної та санаторно-реабілітаційної медичної допомоги, а також окремих державних програм медичної допомоги та громадського здоров’я шляхом надання медичної субвенції з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним, районним, міським (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетам та бюджетам об’єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. У такому випадку, медична субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі методики, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про фінансове забезпечення окремих видів медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної, паліативної та санаторно-реабілітаційної медичної допомоги, окремих державних програм медичної допомоги та громадського здоров’я шляхом надання медичної субвенції обсяги медичної субвенції затверджуються у законі про Державний бюджет України окремо для відповідних бюджетів.»;

2. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року, крім підпунктів 1, 2, 6, 8, абзацу шостого підпункту 4, абзацу сьомого підпункту 5, абзаців четвертого — шостого підпункту 9 пункту 1 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2020 року.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСОВИХ ГАРАНТІЙ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ ТА ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ»

 

Зміст положення (норми)чинного акта законодавства Зміст відповідного положення (норми)проекту акта
Стаття 41. Особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України
2. До набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період:
5) перерахування з державного бюджету місцевим бюджетам базової дотації, освітньої та медичної субвенцій, а також до державного бюджету з місцевих бюджетів реверсної дотації здійснюється відповідно до обсягів, визначених у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.
Стаття 41. Особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України
2. До набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період:
5) перерахування з державного бюджету місцевим бюджетам базової дотації, освітньої субвенцій, а також до державного бюджету з місцевих бюджетів реверсної дотації здійснюється відповідно до обсягів, визначених у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.
Стаття 77. Затвердження місцевих бюджетів
2. Місцеві бюджети затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради до 25 грудня (включно) року, що передує плановому.
Якщо до 1 грудня року, що передує плановому, Верховною Радою України не прийнято закон про Державний бюджет України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада при затвердженні відповідних місцевих бюджетів враховують обсяги міжбюджетних трансфертів (освітня субвенція, медична субвенція, субвенції на здійснення державних програм соціального захисту, базова та реверсна дотації), визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.
Стаття 77. Затвердження місцевих бюджетів
2. Місцеві бюджети затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради до 25 грудня (включно) року, що передує плановому.
Якщо до 1 грудня року, що передує плановому, Верховною Радою України не прийнято закон про Державний бюджет України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада при затвердженні відповідних місцевих бюджетів враховують обсяги міжбюджетних трансфертів (освітня субвенція, медична субвенція субвенції на здійснення державних програм соціального захисту, базова та реверсна дотації), визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.
Стаття 87. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України
1. До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на:
8) охорону здоров’я:
Стаття 87. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України
1. До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на:
8) охорону здоров’я:
а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);
б) спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (клініки науково-дослідних інститутів, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, спеціалізовані поліклініки, спеціалізовані стоматологічні поліклініки згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);
в) санаторно-реабілітаційну допомогу (загальнодержавні санаторії для хворих на туберкульоз, загальнодержавні спеціалізовані санаторії для дітей та підлітків, спеціалізовані санаторії для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», та інвалідів, загальнодержавні реабілітаційні установи та комплекси для інвалідів згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);
Виключити

 

Виключити

 

Виключити

 

г) санітарно-епідеміологічний нагляд (лабораторні центри, заходи боротьби з епідеміями); г) державні програми громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями;
ґ) інші програми в галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; ґ) інші програми в галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
відсутній д) медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета;
відсутній е) медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної та паліативної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета.
Стаття 89. Видатки, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад
1. До видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на:
3) охорону здоров’я:
Стаття 89. Видатки, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад
1. До видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на:
3) охорону здоров’я:
а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, а також дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги);
б) програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров’я і заходи з санітарної освіти);
в) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (територіальні медичні об’єднання, центри медичної статистики, автопідприємства санітарного транспорту, інші програми і заходи);
Виключити

 

Виключити

 

Виключити

Відсутній

 

Відсутній

 

Відсутній

г) оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я;
ґ) місцеві програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет для малозабезпечених категорій громадян та місцеві;
д) співфінансування оплати медичних послуг в обсязі вартості комунальних послуг та енергоносіїв комунальних медичних закладів, що передаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері організації фінансування надання медичних послуг у обсягах, що визначаються законом про державний бюджет України на відповідний рік.
Стаття 90. Видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів
1. До видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на:
3) охорону здоров’я:
Стаття 90. Видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів
1. До видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на:
3) охорону здоров’я:
а) консультативну амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення), центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги;
б) спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні, центри, диспансери, госпіталі для ветеранів війни, будинки дитини, станції переливання крові);
в) санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);
г) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, територіальні медичні об’єднання, автопідприємства санітарного транспорту, бази спецмедпостачання, центри здоров’я і заходи санітарної освіти, регіональні заходи з реалізації державних програм, інші програми і заходи);
Виключити

 

Виключити

 

Виключити

 

Виключити

Відсутній

 

Відсутній

ґ) регіональні програми громадського здоров’я;
д) оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я та регіональні програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет для малозабезпечених категорій громадян.
е) співфінансування оплати медичних послуг в обсязі вартості комунальних послуг;
є) енергоносіїв комунальних медичних закладів, що передаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері організації фінансування надання медичних послуг у обсягах, що визначаються законом про державний бюджет України на відповідний рік.
Стаття 97. Трансферти, що надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам
1. У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам:
8) медична субвенція;
Стаття 97. Трансферти, що надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам
1. У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам:
8) медична субвенція;
Стаття 103-4. Медична субвенція
1. Медична субвенція спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, для оплати поточних видатків, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
Стаття 103-4. Медична субвенція
Статтю виключити
Стаття 108. Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів
2. Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, реверсної дотації, а також порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України і мають забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.Відповідно до розпису Державного бюджету України органами Казначейства України здійснюється перерахування базової дотації та реверсної дотації щодекадно, а освітньої субвенції і медичної субвенції двічі на місяць.
6. Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій та додаткових дотацій. При цьому обсяги субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту можуть перерозподілятися відповідно до частини шостої статті 102 цього Кодексу, а обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів розподіляються у порядку, визначеному відповідним законом про місцеві вибори. Особливості розподілу обсягів освітньої субвенції і медичної субвенції щодо резерву коштів та перерозподілу обсягів таких субвенцій між місцевими бюджетами можуть визначатися законом про Державний бюджет України.
Стаття 108. Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів
2. Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, реверсної дотації, а також порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України і мають забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.Відповідно до розпису Державного бюджету України органами Казначейства України здійснюється перерахування базової дотації та реверсної дотації щодекадно, а освітньої субвенції двічі на місяць.
6. Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій та додаткових дотацій. При цьому обсяги субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту можуть перерозподілятися відповідно до частини шостої статті 102 цього Кодексу, а обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів розподіляються у порядку, визначеному відповідним законом про місцеві вибори. Особливості розподілу обсягів освітньої субвенції і медичної субвенції щодо резерву коштів та перерозподілу обсягів таких субвенцій між місцевими бюджетами можуть визначатися законом про Державний бюджет України.
РОЗДІЛ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім:
пункту 10 частини другої статті 69, а також пункту 20-1 частини першої статті 87 та пункту 20-1 частини першої статті 91 (в редакції Закону України від 16 жовтня 2012 року № 5428-VI) цього Кодексу, які набирають чинності з 1 січня 2014 року;
пункту 2 частини другої статті 60 та пункту 5 частини другої статті 61, які набирають чинності з 1 січня 2018 року.
РОЗДІЛ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім:
пункту 10 частини другої статті 69, а також пункту 20-1 частини першої статті 87 та пункту 20-1 частини першої статті 91 (в редакції Закону України від 16 жовтня 2012 року № 5428-VI) цього Кодексу, які набирають чинності з 1 січня 2014 року;
пункту 2 частини другої статті 60 та пункту 5 частини другої статті 61, які набирають чинності з 1 січня 2018 року.
абзац відсутній підпункт «г» пункту 3 частини першої статті 89 та підпункт «д» пункту 3 частини першої статті 90 цього Кодексу визнати такими, що втрачають чинність із 1 січня 2020 року;
38. Установити, що в період створення об’єднаних територіальних громад положення окремих статей цього Кодексу стосовно формування та виконання районного бюджету районів, у яких утворено об’єднані територіальні громади відповідно до закону та перспективного плану формування територій громад, та бюджету об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на перший плановий бюджетний період після такого об’єднання застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) пункту 5 частини другої статті 41 цього Кодексу — до набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період перерахування з державного бюджету місцевим бюджетам базової дотації, освітньої та медичної субвенцій, а також до державного бюджету з місцевих бюджетів реверсної дотації здійснюється відповідно до обсягів, визначених у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України;
2) абзацу другого частини другої статті 77 цього Кодексу — у разі неприйняття закону про Державний бюджет України до 1 грудня року, що передує плановому, місцева рада при затвердженні місцевого бюджету враховує обсяги міжбюджетних трансфертів (освітня субвенція, медична субвенція, базова та реверсна дотації), визначені у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України;
38. Установити, що в період створення об’єднаних територіальних громад положення окремих статей цього Кодексу стосовно формування та виконання районного бюджету районів, у яких утворено об’єднані територіальні громади відповідно до закону та перспективного плану формування територій громад, та бюджету об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на перший плановий бюджетний період після такого об’єднання застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) пункту 5 частини другої статті 41 цього Кодексу — до набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період перерахування з державного бюджету місцевим бюджетам базової дотації, освітньої та медичної субвенції, а також до державного бюджету з місцевих бюджетів реверсної дотації здійснюється відповідно до обсягів, визначених у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України;
2) абзацу другого частини другої статті 77 цього Кодексу — у разі неприйняття закону про Державний бюджет України до 1 грудня року, що передує плановому, місцева рада при затвердженні місцевого бюджету враховує обсяги міжбюджетних трансфертів (освітня субвенція, медична субвенціябазова та реверсна дотації), визначені у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України;
45. Протягом 2018-2019 років за рішенням Кабінету Міністрів України дозволити фінансове забезпечення окремих видів медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної, паліативної та санаторно-реабілітаційної медичної допомоги, а також окремих державних програм медичної допомоги та громадського здоров’я шляхом надання медичної субвенції з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним, районним, міським (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетам та бюджетам об’єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. У такому випадку, медична субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі методики, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про фінансове забезпечення окремих видів медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної, паліативної та санаторно-реабілітаційної медичної допомоги, окремих державних програм медичної допомоги та громадського здоров’я шляхом надання медичної субвенції обсяги медичної субвенції затверджуються у законі про Державний бюджет України окремо для відповідних бюджетів.
Народний депутат України
Віктор Пинзеник

ВИСНОВОК

Головного науково-експертного управління

від 11.07.2017 р.

на проект Закону України «Про внесення змін до

Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів»

У законопроекті шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі ‒ БК України) пропонується визначити новий порядок бюджетного фінансування медичної галузі, а саме:

уточнити перелік видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, на охорону здоров’я, доповнивши його видатками на: державні програми громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями; медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета; медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної та паліативної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета;

уточнити перелік видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також з бюджету АР Крим та обласних бюджетів, доповнивши його видатками на: оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів; оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоровя та регіональні програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет для малозабезпечених категорій громадян; місцеві програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет для малозабезпечених категорій громадян та місцеві програми громадського здоров’я; регіональні програми громадського здоров’я; співфінансування оплати медичних послуг в обсязі вартості комунальних послуг та енергоносіїв комунальних медичних закладів, що передаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері організації фінансування надання медичних послуг у обсягах, що визначаються законом про державний бюджет України на відповідний рік;

виключити з переліку міжбюджетних трансфертів з держбюджету місцевим бюджетам медичну субвенцію та водночас визначити тимчасовий порядок її надання протягом 2018-2019 років.

Внесений законопроект, згідно з Пояснювальною запискою до нього, підготовлений з метою «приведення статей, що визначають розмежування видатків між бюджетами, у відповідність до нової моделі фінансування первинної моделі фінансування медичної допомоги та системи громадського здоров’я».

Головне управління, підтримуючи необхідність забезпечення належного й системного фінансування медичної галузі, одночасно звертає увагу на наступне.

  1. Додаткового обґрунтування потребує запропонований у проекті склад видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також з бюджету АР Крим та обласних бюджетів (ст. 89, 90 БК України) у період протягом 2018-2019 років, коли законопроектом пропонується за рішенням Кабінету Міністрів України дозволити надання медичної субвенції тільки на окремі види медичних послуг й лікарських засобів та певні програми медичної допомоги і громадського здоров’я (новий п. 44 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»), та після 2019 року, коли такий трансфер як медична субвенція з держбюджету взагалі не передбачається (ч. 1 ст. 97 БК України), перш за все, з огляду на доцільність й можливість здійснення відповідних видатків безпосередньо з місцевих бюджетів.

Також більш переконливого пояснення у документах, які додаються до законопроекту, потребує пропозиція проекту щодо віднесення до складу видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також з бюджету АР Крим та обласних бюджетів, видатків на співфінансування оплати медичних послуг в обсязі вартості комунальних послуг, енергоносіїв комунальних медичних закладів…. На наш погляд, у проекті варто було б, принаймні, визначити умови й критерії такого співфінансування. Враховуючи, зокрема, й те, що згідно з новим положенням п. 1 «Прикінцевих та Перехідних положень» БК України з 1 січня 2020 року пропонується не відносити до складу зазначених видатків такі групи видатків, як оплата комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів та оплата комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоровя та регіональні програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет для малозабезпечених категорій громадян.

  1. У супровідних документах до проекту відсутня належна інформація про прогнозні зміни показників бюджету, яких можна очікувати в результаті його прийняття. Водночас, слід зауважити, що за змістом норм частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України до проекту слід надати належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
  2. Принагідно звертаємо увагу на те, що розглядуваний законопроект по суті (а також майже повністю за текстом) дублює урядовий проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 6329 доопрац. від 6.06.2017 р.), який 8.06.2017 р. був відхилений Верховною Радою України. У зв’язку із цим, варто відзначити, що згідно з вимогами частини другої ст. 107 Регламенту Верховної Ради України відхилений Верховною Радою законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточній та наступній за нею позачерговій сесіях Верховної Ради відповідного скликання.
Перший заступник керівника Головного управління С.О. Гудзинський

Верховна Рада України

Висновок

Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

від 06.09.2017 р.

Про розгляд законопроектів

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 06.09.2017 року (протокол № 110) розглянув проекти законів щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів (реєстр. № 6604 від 21.06.2017 року), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний проект закону (реєстр. № 6604–1 від 27.06.2017 року), поданий народним депутатом України Пинзеником В.М.

Законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі-Кодекс) за реєстр. №№ 6604 та 6604-1 містять зміни щодо розмежування видатків на охорону здоров’я між державним і місцевими бюджетами та порядок фінансового забезпечення медичних закладів в рамках здійснення реформи у сфері охорони здоров’я.

Урядовий законопроект за реєстр. № 6604, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено відповідно до Концепції розвитку системи громадського здоров’я, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. № 1002–р., та Концепції реформи фінансування охорони здоров’я, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. №1013–р, загальною метою якої визначено створення та запровадження нової моделі фінансування, що передбачає серед іншого чіткі гарантії держави щодо обсягу безоплатної медичної допомоги. Основою такої моделі є перехід від фінансового забезпечення кошторисів медичних закладів до нової системи закупівлі медичних послуг та послуг у сфері громадського здоров’я на основі результату через єдиного національного замовника (страховика).

У законопроекті за реєстр.№ 6604, зокрема, встановлюється, що:

1) до видатків на охорону здоров’я, що здійснюються з державного бюджету, належать видатки на:

– державні програми громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями;

– інші програми в галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, державні програми розвитку та підтримки закладів охорони здоров’я, що перебувають у державній власності (згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

– медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

– медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної та паліативної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

2) до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на:

– оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я (оновлення матеріально-технічної бази, капітальний ремонт та реконструкція);

місцеві програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет;

– місцеві програми громадського здоров’я;

3) до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на:

– регіональні програми громадського здоров’я;

– оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я (оновлення матеріально-технічної бази, капітальний ремонт та реконструкція);

регіональні програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет.

4) медична субвенція, починаючи з 1 січня 2020 року, скасовується. Протягом 2018–2019 років медична субвенція може надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України для фінансового забезпечення окремих видів медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної, паліативної та санаторно-реабілітаційної медичної допомоги, а також окремих державних програм медичної допомоги та громадського здоров’я. Розрахунок такої субвенції здійснюється за окремою методикою, яка розробляється Міністерством охорони здоров’я і затверджується Кабінетом Міністрів України, а стаття 103-4 Кодексу (що містить чинний порядок надання медичної субвенції) виключається.

При цьому пропонується запровадити новий підхід до фінансового забезпечення первинної медичної допомоги з 1 січня 2018 року, а вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги – з 1 січня 2020 року.

Слід звернути увагу, що основні вимоги щодо запровадження та реалізації нової моделі державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів встановлюються в іншому урядовому законопроекті за реєстр. № 6327, що прийнятий Верховною Радою України у першому читанні 8 червня 2017 року, згідно з яким, зокрема, визначається, що:

– у межах державного гарантованого пакета держава гарантує пацієнтам оплату за рахунок коштів Державного бюджету України в обсязі, встановленому законом, необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, паліативної допомоги;

– держава гарантує часткову оплату за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

– держава гарантує пацієнтам повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги та паліативної допомоги;

– невід’ємною частиною державного гарантованого пакета є деталізований опис, у якому визначається перелік конкретних видів медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України, та обсяг такої оплати. В деталізованому описі також може зазначатися перелік видів медичних послуг та лікарських засобів, які не входять до державного гарантованого пакета та надання яких не підлягає оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відтак, зважаючи, що законопроект за реєстр. № 6604 системно пов’язаний та є похідним від іншого урядового законопроекту за реєстр. № 6327, що є базовим щодо впровадження нової моделі державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів, з метою узгодження правових норм розгляд законопроекту за реєстр.№ 6604 має відбуватися після прийняття Верховною Радою позитивного рішення щодо базового законопроекту за реєстр.№ 6327.

Принагідно слід зауважити, що за своєю суттю даний законопроект повною мірою відтворює зміст урядового проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 6329 доопрац. від 06.06.2017 р.), який 08.06.2017 р. був відхилений Верховною Радою України.

На такому у своєму висновку до законопроекту робить наголос також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) /лист від 11.07.2017 №16/3-549/6604(162081) додається на 3 аркуш./, зазначаючи, що згідно з вимогами частини другої статті 107 Регламенту Верховної Ради України відхилений Верховною Радою законопроект або законопроект, що повторює його за суттю (а в даному випадку має місце повне дублювання положень законопроекту), не може бути внесений на поточній та наступній за нею позачерговій сесіях Верховної Ради відповідного скликання.

Поряд з тим, ГНЕУ, підтримуючи необхідність забезпечення належного й системного фінансування медичної галузі, звертає увагу на:

– необхідність додаткового обґрунтування порядку, доцільності та можливості здійснення видатків з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів (статті 89, 90 Кодексу) у період протягом 2018-2019 років та після 2019 року;

– відсутність належної інформації про прогнозні зміни показників бюджету, яких можна очікувати в результаті прийняття законопроекту.

Окремо слід зауважити, що з метою уникнення правових колізій деякі положення законопроекту потребують узгодження з вимогами та структурою Кодексу. Наприклад, у змінах до статей 89 та 90 Кодексу запропоновані видатки однакового змісту без розмежування закладів і напрямів, що зумовлює порушення вимог статті 85 Кодексу, зокрема:

видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, хоча зазначені статті стосуються бюджетів різних рівнів;

видатки на місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я (оновлення матеріально-технічної бази, капітальний ремонт та реконструкція), хоча таке не відповідає завданням бюджетів, що визначені у статті 90.

Тому зміни до статей 89 та 90 Кодексу потребуватимуть додаткового обґрунтування та уточнення.

Крім того, належить зауважити, що до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Кодексу, на що також звертає увагу ГНЕУ.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту за реєстр.№ 6604 зазначає, що реалізація його положень потребуватиме здійснення перерозподілу обсягу видатків на охорону здоров’я між державним та місцевими бюджетами, оскільки на даний час видатки на надання медичної допомоги комунальними закладами охорони здоров’я здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів та медичної субвенції з державного бюджету, а відповідно до статті 4 проекту Закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» за реєстр.№ 6327 державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів надаються та забезпечуються в межах видатків на відповідні види медичних послуг та лікарських засобів у межах державного гарантованого пакета, які передбачені у державному бюджеті на відповідний рік. Обсяги такого перерозподілу будуть визначатися при формуванні деталізованого опису на відповідний рік (переліку конкретних видів медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів державного бюджету).

Варто зауважити, що при опрацюванні проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки (реєстр.№ 6591 від 15.06.2017 р.) Комітетом з питань бюджету та Комітетом з питань охорони здоров’я було звернуто увагу на неузгодженість такого проекту Основних напрямів з базовим законопроектом за реєстр.№ 6327. Згідно з фінансово-економічним обґрунтуванням до вказаного законопроекту обсяги медичної субвенції мають становити у 2018 р. 70.814 млн грн, у 2019 р. – 90.287 млн грн, у 2020 р. – 115.116 млн грн. Натомість у проекті Основних напрямів показники стель загальнодержавних витрат для Міністерства охорони здоров’я (в яких враховуються не лише медична субвенція, а й інші субвенції у сфері охорони здоров’я) визначені на 2018 р. у сумі 66.870,2 млн грн /на 3943,8 млн грн менше ніж враховано у законопроекті/, на 2019 р. – 75.009,6 млн грн /відповідно на 15.277,4 млн грн менше/, на 2020 р. – 82.320,2 млн грн /відповідно на 32795,8 млн грн менше/. Отже, у проекті Основних напрямів стелі витрат на медичну субвенцію та інші субвенції у сфері охорони здоров’я загалом на наступні три роки є меншими від необхідних розрахункових обсягів медичної субвенції, врахованих у законопроекті, на 52.017 млн грн.

Альтернативний законопроект за реєстр. № 6604-1, як зазначається у пояснювальній записці до нього, закладає основу для формування регіональної мережі закладів громадського здоров’я.

На думку його автора, пропоновані зміни дозволять розширити перелік видатків, що можуть здійснюватися з Державного бюджету України, а також дозволять уточнити визначення ролі бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад у наданні медичної допомоги, яка згідно з Концепцією реформи полягатиме у розвитку і підтримці відповідних медичних закладів, у фінансуванні місцевих програм громадського здоров’я.

Слід зазначити, що законопроект за реєстр.№ 6604-1 містить положення щодо розмежування видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, скасування медичної субвенції (починаючи з 1 січня 2020 року) та механізму її надання протягом 2018–2019 років, які є аналогічними відповідним положенням, запропонованим у законопроекті за реєстр.№ 6604.

Разом з тим, на відміну від законопроекту за реєстр. № 6604 у законопроекті за реєстр. № 6604-1, насамперед:

– не передбачається виключення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів з державного гарантованого пакету, що надаватиметься з державного бюджету;

– пропонується з 1 січня 2020 року запровадити співфінансування з місцевих бюджетів, визначених у статях 89 і 90 Кодексу, оплати медичних послуг в обсязі вартості комунальних послуг та енергоносіїв комунальних медичних закладів, що передаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері організації фінансування надання медичних послуг, у обсягах, що визначаються законом про державний бюджет на відповідний рік, а також відповідно не відносити такі видатки до складу видатків відповідних місцевих бюджетів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту внаслідок реалізації таких пропозицій місцеві бюджети отримають можливість залучати комунальні медичні заклади для виконання місцевих програм громадського здоров’я шляхом фінансування відповідних видатків з місцевого бюджету, навіть якщо ці заклади отримують фінансування з держбюджету на надання первинної медичної допомоги в рамках гарантованого пакету медичної допомоги.

ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту за реєстр.№ 6604-1 /лист від 11.07.2017 №16/3-550/6604(162088) додається на 3 аркуш./ також звертає увагу, що зазначений законопроект по суті (а також майже повністю за текстом) дублює урядовий проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 6329 доопрац. від 06.06.2017 р.), який 08.06.2017 р. був відхилений Верховною Радою. У зв’язку із цим, зазначає, що згідно з вимогами частини другої статті 107 Регламенту Верховної Ради відхилений Верховною Радою законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточній та наступній за нею позачерговій сесіях Верховної Ради відповідного скликання.

Поряд з тим ГНЕУ відмічає, що до законопроекту належало надати додаткове обґрунтування щодо можливостей фінансового забезпечення з місцевих бюджетів запропонованих місцевих програм у сфері охорони здоров’я, а також надати пояснення щодо віднесення до складу видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів видатків на співфінансування оплати медичних послуг в обсязі вартості комунальних послуг, енергоносіїв комунальних медичних закладів. Водночас, звертає увагу про доцільність визначення умов та критеріїв такого співфінансування, зокрема, враховуючи й те, що згідно з новим положенням пункту 1 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу з 1 січня 2020 року пропонується не відносити до складу зазначених видатків такі групи видатків, як оплата комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів та оплата комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я та регіональні програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет для малозабезпечених категорій громад.

На зазначене також звертає увагу Міністерство фінансів України (у своєму висновку до законопроекту, поряд з тим зауважуючи про невиконання вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Кодексу щодо надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Загалом Мінфін не підтримує прийняття законопроекту за реєстр.№ 6604-1, зазначаючи, що Урядом подано до Верховної Ради законопроект за реєстр. № 6604, який врегульовує питання розмежування видатків на охорону здоров’я між державним та місцевими бюджетами для приведення їх у відповідність до нової моделі фінансового забезпечення надання медичних послуг та лікарських засобів.

На час розгляду законопроектів висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроектів) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроектів міжнародно – правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету не надійшли.

За наслідками розгляду Комітет ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів (реєстр. № 6604 від 21.06.2017 року), поданого Кабінетом Міністрів України, та альтернативного проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів (реєстр. № 6604–1 від 27.06.2017 року), поданого народним депутатом України Пинзеником В.М., прийняти за основу законопроект за реєстр. № 6604, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням окремих положень альтернативного проекту Закону України (реєстр.№ 6604-1), а також зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів (реєстр. № 6327 (доопрац.)) /проект відповідної постанови Верховної Ради України додається на 1 арк./.

Співдоповідачем на сесії Верховної Ради України з цього питання пропонується голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Іщейкін Костянтин Євгенович.

Голова Комітету А. В. Павелко
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті