Уряд позбавляє пацієнтів необхідного лікування

Лариса Волошина, член Асоціації орфанних захворювань, зазначила, що у 2015 р. МОЗ України визнало тільки 256 нозологій як орфанні хвороби, з них тільки 14 централізовано забезпечуються необхідним лікуванням, однак деякі з них — лише частково. 1 липня набула чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. № 180, якою затверджено Національний перелік, який базується на показниках африканських країн, у який не включено багато препаратів, які наразі необхідні українським пацієнтам. А 23 серпня Уряд проголосував за відтермінування застосування Національного переліку до 1 січня 2018 р. Однак у зв’язку з тим, що постанова про відтермінування ще й досі не оприлюднена, увесь цей час здоров’я пацієнтів з орфанними захворюваннями піддається ризику.

Вона звернула увагу, що для лікування найбільш поширених орфанних нозологій необхідно 60 найменувань препаратів, однак Національним переліком покрито лише 4 позиції. Це означає, що пацієнти перебувають на межі виживання.

Лариса Лавренюк, керівник Фонду допомоги онкохворим дітям «Краб», зазначила, що нинішньою командою МОЗ професійні асоціації ігноруються. Більше того, саме на професіоналів охорони здоров’я Міністерство намагається перекласти наслідки своїх непрофесійних дій. Але відсутність ліків, які вже давно оплачені державою, приховати не можна. Наприклад, препарати, закуплені за бюджетні кошти 2015 р., надійшли тільки у вересні 2016 і лютому 2017 р. з кінцевим терміном придатності від 2 до 5 міс замість 15 міс, що передбачено вимогами до предмету закупівлі. Окрім цього, без узгодження націо­нальна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит» отримала ліки за своєю заявкою та ще й за заявкою Донецької обл., оскільки Міністерство без узгодження вирішило не відправляти ліки в Донецьку обл., а направити всю партію в цю лікарню.

Василь Апасов, голова ГО «Національний інтерес України», звернув увагу, що наразі ПРООН, ЮНІСЕФ і Crown Agents залишаються єдиними закритими постачальниками ліків в Україні. У договорах, які профільне міністерство уклало в 2015–2016 рр., прописані невигідні для держави умови, тому ці договори МОЗ не видає навіть на депутатські запити. Від суспільства залишаються закритими суми бюджетних коштів, виділених компаніями на закупівлі по кожній з окремих програм, умови і вартість договорів з постачальниками — переможцями конкурсних торгів.

Доповідач зауважив, що при цьому процедура вибору переможця також залишається закритою, оскільки закупівельні організації вибір постачальника здійснюють за внутрішніми правилами, які вони не розголошують. І якщо звернутися до МОЗ України із запитом надати таку інформацію, Міністерство відмовиться, посилаю­чись на комерційну таємницю, хоча в жодній європейській країні витрати бюджетних грошей не бувають комерційною таємницею.

Також за цими договорами закупівельні організації не несуть відповідальності перед МОЗ Украї­ни за якість ліків, термін придатності яких є коротким, через зрив їх поставок. При цьому однією з умов співпраці МОЗ України та цих закупівельних компаній була 100% передоплата. Тобто Україна перерахувала всю суму на рахунки кожної із цих компаній, але процедури закупівлі розпочалися через півроку. А у зв’язку з тим, що закупівельні компанії взагалі не несуть відповідальності перед Украї­ною у разі непередбачених ситуацій Україна мог­ла залишитися без грошей на закупівлю препаратів і без самих ліків.

Окрім цього, згідно з умовами договорів при несприятливій зміні ринкової ситуації в Украї­ні, у тому числі у разі зміни курсу валют, закупівельні організації можуть самовільно зменшити кількість поставлених препаратів для дотримання фінансування й отримання комісійних за виконану роботу.

Стосовно гонорару закупівельних організацій за виконану роботу доповідач звернув увагу, що якщо на початку процесу закупівель через міжнародні організації керівництво МОЗ говорило, що воно витіснило банду, яка заробляла на закупівлях, то тепер цей заробіток узаконено. Так, ПРООН та Crown Agents отримують 5% від суми +1,5% за організацію своєї логістики, ЮНІСЕФ — 4,5% від суми + компенсацію фактичну. Згідно із цими умовами в 2016 р. дані закупівельні організації отримали комісійних приблизно на 260 млн грн. за посередницькі послуги. Хоча, на думку доповідача, цю ж роботу міг виконати і будь-який відділ МОЗ України.

Тому в ГО «Національний інтерес України» є пропозиція обмежити використання бюджетних коштів сторонніми структурами. Тобто платити їм або за фактом, або частково за певну виконану роботу. Також у договорах слід передбачити, щоб поставки здійснювалися хоча б в той календарний рік, у якому їх замовляли, а також виключити поставки препаратів зі скороченим терміном придатності. Адже тільки з «Охматдиту» було вивезено препарати з простроченим терміном придатності на кілька мільйонів гривень.

Доповідач також наголосив на доречності створення умов відкритого моніторингу договорів, наприклад, щоб закупівельні організації проводили закупівлі через електронну систему Prozzoro. І тоді суспільство зможе побачити, яких постачальників вибирають, які препарати закуповуються і т.д. Оскільки на даний момент умови визначення постачальника невідомі, все ті ж недобросовісні компанії, які були раніше на ринку України, також можуть продовжувати брати участь у державних закупівлях, і ніхто про це не дізнається.

Юрій Андрєєв, голова ГО «Національний рух «За трансплантацію», зауважив, що в той час, коли МОЗ Украї­ни не може знайти кошти для лікування тяжкохворих громадян, у тому числі за кордоном, бюджетом України на 2017 р. закладено 150 млн грн. на програму «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». За інформацією доповідача, у рамках цієї програми під виглядом консультаційних послуг профільним міністерством вже сплачено сумнівним фізичним особам — підприємцям більше 3 млн грн. Робота цих підприємців викликає сумніви, тому що деякі з них зареєстровані за адресами масової реєстрації, а це робиться для того, щоб було важко їх знайти. Також доповідач звернув увагу, що вражають і суми, які МОЗ платить за консультаційні послуги, вони сягають кількох десятків тисяч гривень.

Метою ж самої програми є зміцнення спроможності й урядування областей, визначення і впровадження заходів, пов’язаних із реформою охорони здоров’я. Однак якщо подивитися на паспорт програми, то взагалі незрозуміло, навіщо цей проект існує, до того ж для його реалізації державою залучено у Міжнародного банку реконструкції та розвитку позику в обсязі 214 млн дол. США. У 2016 р. Рахункова палата оприлюднила результати аудиту проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», яким встановлено, що програма впроваджується профільним міністерством спільно з обласними державними адміністраціями 8 областей України із суттєвим відставанням, а запозичені на його виконання гроші використовуються неефективно.

Головними причинами незадовільного стану впровадження проекту названо незабезпечення повноти його підготовки, недоліки в організації та управлінні, фактично відсутність належного контролю за ходом виконання проекту. Тому незрозуміло, які ж консультаційні послуги надають зазначені фізичні особи — підприємці, та хто погодив оплату цих послуг у такому великому обсязі, чи складено акти про надання послуг та чи проводився конкурс підприємців, які мають право надавати консультаційні послуги в рамках цієї програми.

Доповідач також продемонстрував документи, які, за його словами, підтверджують факт завищення виплат за програмою лікування за кордоном. Наприклад, у червні було проплачено 9,219 млн грн., тобто понад 300 тис. дол. для транс­плантації кісткового мозку. Хоча середня вартість такої трансплантації за кордоном коштує до 150 тис. дол. І сум, які завищені в кілька разів від середніх на ринку, є досить багато. Тому він зауважив, що ці матеріали разом з матеріалами про оплату консультаційних послуг будуть надіслані до Генеральної прокуратури, Рахункової палати та інших компетентних органів. Адже наразі гроші платників податків в Україні, у тому числі в МОЗ, використовуються не так, як потрібно. На сьогодні лише в державній черзі на лікування за кордоном перебувають 76 тяжкохворих пацієнтів, на їх лікування потрібно 300 млн грн., однак профільне міністерство не робить нічого для того, щоб ці тяжкохворі пацієнти мали можливість отримати лікування.

Тому ГО «Національний рух «За трансплантацію» вимагає від керівництва держави, в.о. міністра охорони здоров’я, Прем’єр-міністра вплинути на ситуацію і забезпечити тяжкохворих пацієнтів лікуванням, а також розібратися з безладом, який відбувається в МОЗ України.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!