Хто «за»: профільний парламентський комітет підтримав вимоги Профспілки

Перш ніж перейти до розгляду питань порядку денного засідання Комітету, народні депутати розглянули звернення Професійної спілки працівників охорони здоров’я України (далі — Профспілка) щодо надання допомоги у задоволенні висунутих під час Всеукраїнської акції протесту 19 вересня вимог медичних працівників до органів державної влади.

Для обговорення цього питання запрошені голови більше 10 обласних організацій Профспілки. Говорячи про проведену Всеукраїнську акцію протесту Профспілки, її голова Вікторія Коваль наголосила на тому, що рішення про її проведення не було спонтанним. Сама акція протесту була проплачена Профспілкою зі страйкових фондів за рахунок членських внесків у частині транспортних витрат учасників з різних регіо­нів України.

«Ми сподіваємося на те, що ця акція приверне увагу Кабінету Міністрів, сприятиме відновленню соціального діалогу між Профспілкою і Міністерством охорони здоров’я і приверне увагу народних депутатів до проблем у системі охорони здоров’я», — зазначила вона.

В. Коваль поінформувала присутніх про те, що вже рік триває колективний трудовий спір (конфлікт) між Профспілкою та Урядом, який зареєстровано розпорядженням Національної служби посередництва і примирення від 29.09.2016 р. № 282-р. За цей час жодної процедури щодо примирення не відбулося. Перше засідання примирної комісії для розгляду колективного трудового спору між Профспілкою та Урядом проведено лише 18 вересня цього року.

«Нам закидають, що ми вийшли проти реформи. Нічого подібного! Профспілка переконана — реформа дуже необхідна. Інша справа — вона має здійснюватися в законодавчому полі з дотриманням Конституції України, з урахуванням національних особливостей, бути науково обґрунтованою, враховувати думку як профспілок, так і роботодавців», — наголосила В. Коваль, додавши, що якщо медичні працівники не зрозуміють тих перетворень, які пропонуються, нічого із запропонованої реформи не вийде.

Проте перша вимога Профспілки — призначити міністра охорони здоров’я. «Ми вважаємо, що в умовах реформування має бути міністр», — наголосила голова Профспілки.

Передумов для проведення попереджувальної акції протесту, за словами доповідача, було багато, але останньою краплею стало стрімке зростання заборгованості із заробітної плати медичним працівникам.

Усі вимоги Профспілки можна було вирішити в межах соціального діалогу, проте цього не зроблено, а тепер Профспілку звинувачують у тому, що вона організувала акцію протесту виключно проти медичної реформи.

Під час акції протесту представники Профспілки зустрічалися з віце-прем’єр-міністром України Павлом Розенком, у результаті чого досягнуто певних домовленостей. Віце-прем’єр-міністр запевнив, що всі необхідні рішення для погашення заборгованості медичним працівникам будуть ухвалені Урядом найближчим часом.

Наостанок В. Коваль звернулася до народних депутатів з проханням підтримати вимоги Профспілки.

Ольга Богомолець підкреслила, що реформи не здійснюються «через коліно». Лікарі бояться скорочень, вони не розуміють, де і як працюватимуть та яку заробітну плату отримуватимуть. На жаль, за її словами, народним депутатам не вдалося налагодити соціальний діалог між медичною спільнотою і МОЗ України.

Олег Мусій висловив обурення щодо перебування в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун та заступника міністра Павла Ковтонюка у відрядженнях за кордоном, незважаючи на те, що вони заздалегідь знали про проведення Профспілкою 19 вересня акції протесту. «Перш за все, перед тим як іти в чиновники, слід розуміти свою відповідальність за ту посаду, яку ви займаєте, і вміти спілкуватися з людьми. Тоді не виникатиме таких проблем», — підкреслив народний депутат, додавши, що він розділяє всі без винятку вимоги Профспілки.

За словами Ігоря Шурми, за 3 роки влада не запропонувала концепцію розвитку національної системи охорони здоров’я. «Якщо нам говорять, що законопроект № 6327 — це реформа, то насправді це є законопроект, який змінює систему фінансування і відкриває дорогу до скорочень під виглядом оптимізації», — підкреслив він та підтримав необхідність призначення міністра охорони здоров’я.

Ще в минулому році в ході опрацювання проекту Держбюджету–2017 народні депутати попереджали профільне міністерство про брак фінансування галузі охорони здоров’я. Однак, в.о. міністра поставила підпис під проектом Держбюджету–2017, заздалегідь знаючи про те, що вже у вересні виникне брак коштів для виплати заробітної плати медичним працівникам.

Ірина Сисоєнко повідомила присутніх про те, що вирішення питання щодо погашення боргів з виплати заробітної плати медикам почалося ще на початку 2017 р. Проведена 19 вересня акція протесту за участю лікарів — не перша у цьому році. Народний депутат нагадала про те, що у травні медичні працівники вже виходили під стіни Уряду з вимогою погасити борги з виплати заробітної плати. Звертаючись до В. Коваль, І. Сисоєнко наголосила: «На жаль, ви не підтримали тоді це проблемне питання відсутності заробітної плати».

За її словами, акція протесту проходила у день, коли на порядку денному засідання Парламенту стояв законопроект № 6327 «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Однак Верховна Рада не встигла його розглянути, тому він буде розглядатися на найближчому парламентському тижні. «Я дуже прошу керівників профспілок уважно ознайомитися з текстом законопроекту, який буде виноситися на друге читання, тому що мені здається, що ніхто з керівництва профспілок так з ним і не ознайомився», — зазначила народний депутат, додавши, що проект закону містить положення, які узгоджуються з окремими вимогами Профспілки. Мова йде про збільшення видатків на систему охорони здоров’я, фінансування оплати праці лікарів.

«Я прошу також профспілки підтримувати ті законопроекти, які внесені в Парламент і стосуються захисту прав медичних працівників. Це законопроекти № 1164 (щодо забезпечення справедливої оплати праці працівників бригад екстреної медичної допомоги), № 6311 (щодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги)», — наголосила І. Сисоєнко.

Вона підкреслила необхідність погашення заборгованості з виплати заробітної плати медичним працівникам найближчим часом. «Ми також маємо разом проводити ефективну реформу системи охорони здоров’я і все для того, щоб приймалися нові закони. Якщо не буде нових законів, не буде і реформи охорони здоров’я», — зазначила народний депутат.

За результатами обговорення Комітетом було прийнято рішення підтримати вимоги Профспілки, вийти до трибуни Верховної Ради України та зачитати її вимоги, а також підготувати проект Постанови Верховної Ради України з відповідними дорученнями Уряду вжити заходів для їх задоволення.

Прим. ред.: 20 вересня під час пленарного засідання Верховної Ради України вимоги Профспілки, під якими підписалися близько 100 тис. медичних працівників і які підтримав Комітет, зачитав О. Мусій.

Комітет також підтримав пропозицію Сергія Мельничука щодо висловлення недовіри в.о. міністра У. Супрун.

Перейшовши до наступного питання порядку денного, представники МОЗ України поінформували про перебіг процесу лікування громадян України за кордоном.

Олександр Лінчевський повідомив про те, що станом на 19 вересня лікування за кордоном потребують 81 особа, з яких для 8 не потрібно негайного фінансування. Наразі в Міністерстві на розгляді знаходиться 40 справ, які чекають на рішення Комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон. «Загальна сума потреби становить понад 336 млн грн. З них 104 млн грн. — це попередня вартість лікування 40 пацієнтів, котрі очікують на рішення Комісії», — зазначив заступник міністра.

Враховуючи й аналізуючи приблизну динаміку подання заяв, попередньо й орієнтовно можна говорити про те, що до кінця року сума коштів на лікування громадян України за кордоном становитиме близько 700 млн грн.

За словами О. Богомолець, для того, щоб запустити систему трансплантації кісткового мозку в Україні, Комітет ще в минулому році звертався до Міністерства з проханням передбачити в Держбюджеті–2017 260 млн грн. Однак МОЗ України цього не зробило, внаслідок чого пацієнти вимушені робити трансплантацію кісткового мозку за кордоном. «У нас є фахівці, але немає умов, не вистачає обладнання, яке просто необхідно закупити і запустити. Не потрібно ніяких змін до законодавства», — зауважила голова Комітету.

Тетяна Донець зазначила, що фінансовий контроль за освоєнням бюджетних коштів, передбачених на лікування українців за кордоном, з боку МОЗ України не здійснюється. Народний депутат виступила з пропозицією звернутися з листом до МОЗ України з тим, щоб до 22 вересня Міністерство надало інформацію щодо залишків бюджетних коштів 2016–2017 рр., що знаходяться на рахунках зарубіжних лікарень. За результатом отримання такої інформації можна буде в оперативному порядку розглянути і прийняти рішення про направлення на лікування у відповідні клініки українців.

Якщо ж у визначені терміни МОЗ України не надасть відповіді, Комітет буде звертатися до Міністерства з вимогою звільнити відповідальних за цю роботу осіб, починаючи з начальника відповідного департаменту.

О. Богомолець виступила з пропозицією визнати Комітетом виконання профільним міністерством програми «Лікування громадян України за кордоном» незадовільним.

За результатами обговорення Комітет прийняв рішення підтримати пропозиції Т. Донець та О. Богомолець. Також прийнято рішення звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Уряду з проханням виділити додаткові кошти на лікування українців за кордоном у розмірі 336 млн грн.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!