Наказ МОЗ від 09.08.2017 р. № 918

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 09.08.2017 р. № 918

Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я»

Відповідно до абзацу 2 статті 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я, абзацу 10 підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, з метою удосконалення роботи системи екстреної медичної допомоги наказую:

  1. Затвердити Зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я», затвердженого та впровадженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2002 року № 117 (із змінами), що додаються.
  2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Лінчевского О. В.
  3. Цей наказ набирає чинності з дня внесення змін до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327.

В.о. Міністра У. Супрун

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

від 09 серпня 2017 року № 918

Зміни

до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я»

  1. Доповнити розділ «ФАХІВЦІ» новим пунктом такого змісту:

«ІНСТРУКТОР З НАДАННЯ ДОГОСПІТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ

Завдання та обов’язки. Керується Конституцією України, чинним законодавством України, іншими нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров’я; здійснює методичне забезпечення і координацію роботи акредитованого навчально-тренувального структурного підрозділу установи, на базі якої проводиться навчання окремих категорій немедичних працівників та всіх, хто виявив бажання, надання догоспітальної допомоги; розробляє та готує навчальні матеріали відповідно до затверджених навчальних програм; організовує навчально-тренувальний процес, комплектує навчальні групи; аналізує результати навчально-тренувального процесу; сприяє комунікації між слухачами і координатором навчального центру; веде статистичний облік результатів роботи навчально-тренувального структурного підрозділу, етапів підготовки, узагальнює результати роботи; дотримується правил особистої та громадської безпеки і правил охорони праці; володіє прийомами реанімації, вміє надавати допомогу при травмах, кровотечах, серцево-судинних захворюваннях, колапсі, отруєнні, утепленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, термічних та хімічних ураженнях, алергічних станах; дотримується принципів медичної деонтології; постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: Конституцію України, чинне законодавство України про охорону здоров’я та інші нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров’я; права, обов’язки і відповідальність інструктора з надання догоспітальної допомога; міжнародну класифікацію хвороб; клінічні настанови (протоколи) з медицини невідкладних станів та надання екстреної медичної допомоги; основи анатомії, патологічної анатомії, фізіології та патологічної фізіології людини; основи внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, акушерства та гінекології, травматології, урології, інфектології; імунології, етіологію та патогенез найбільш поширених захворювань, методи їх діагностики та принципи лікування; основні методи серцево-легеневої реанімації; особливості реанімації та інтенсивної терапії у дітей і новонароджених; принципи ведення фізіологічних пологів та розпізнавання патологічних; фармакологічну дію поширених лікарських речовин, показання та шляхи введення, їх сумісність, дозування; принципи роботи з наркозно-дихальною та іншою апаратурою, що застосовується бригадою екстреної медичної допомоги; принципи надання медичної допомоги потерпілим при надзвичайних ситуаціях з великою кількістю постраждалих, а також при виявленні особливо небезпечних інфекцій; правила оформлення медичної документації; правила медичної етики і деонтології, комунікації між співробітниками та іншими службами; правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм і обладнанням.

Кваліфікаційні вимоги.

Інструктор з надання догоспітальної допомоги вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей галузі знань «Охорона здоров’я». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї кваліфікації. Стаж роботи за фахом — понад 10 років

Інструктор з надання догоспітальної допомоги I кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей галузі знань «Охорона здоров’я». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї кваліфікації. Стаж роботи за фахом — понад 7 років

Інструктор з надання догоспітальної допомоги II кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей галузі знань «Охорона здоров’я». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї кваліфікації. Стаж роботи за фахом — понад 5 років

Інструктор з надання догоспітальної допомоги: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей галузі знань «Охорона здоров’я». Наявність досвіду практичної роботи у сферах охорони здоров’я, цивільної безпеки, соціального захисту — не менше 2 років. Наявність сертифіката закладу, акредитованого МОЗ України, про проходження навчання за програмою підготовки за кваліфікацією «Інструктор з надання догоспітальної допомоги».»

  1. Пункту 51 розділу «ФАХІВЦІ» викласти у такій редакції:

«ПАРАМЕДИК

Завдання та обов’язки: керується Конституцією України, чинним законодавством України про охорону здоров’я, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання охорони здоров’я, діяльність закладів охорони здоров’я, організацію першої медичної допомоги дорослому та дитячому населенню; здійснює професійну діяльність під керівництвом лікаря або самостійно; оцінює місце події на наявність загроз власному життю і життю інших людей, фактори, що впливають на стан та здоров’я пацієнтів; забезпечує власну безпеку; зберігає недоторканість місця події та речових доказів, взаємодіє з іншими екстреними службами; обстежує хворих на наявність невідкладних станів, виконує медичне сортування; приймає рішення про обсяг допомоги та госпіталізацію; за необхідності консультується з лікарем; надає екстрену медичну допомогу при травмах чи захворюваннях дихальної, серцево-судинної, ендокринної, імунної, нервової систем, системи травлення та сечостатевої системи, при психічних розладах, при пошкодженнях опорно-рухового апарату, при дії зовнішніх факторів та при пологах; розраховує дозу лікарських засобів, які вводяться пацієнту; здійснює медичні процедури і маніпуляції: інгаляції, ін’єкції; забезпечує внутрішньокістковий та периферичний внутрішньовенний доступи, спостерігає та надає допомогу при побічних реакціях на лікарські засоби; встановлює сечові катетери, шлункові зонди, забезпечує прохідність верхніх дихальних шляхів, декомпресійну пункцію плевральної порожнини, встановлює назо- та орофарингіальні повітропроводи, надгортанні повітропроводи, здійснює інтубацію трахеї, хірургічне відновлення прохідності дихальних шляхів; зупиняє кровотечі прямим тиском, тампонуванням та за допомогою механічних засобів для зупинки кровотечі, при травмах проводить стабілізацію хребта, стабілізацію та іммобілізацію опорно-рухового апарату, накладає пов’язки; здійснює серцево-легеневу реанімацію, у тому числі із застосуванням дефібрилятора та дихального обладнання; записує та інтерпретує результати електрокардіограми; виконує апаратні дослідження і невідкладні процедури та здійснює підготовку пацієнта до інших досліджень; аналізує робочий процес з метою підвищення якості роботи; веде медичну документацію; передає до відділення екстреної медичної допомоги інформацію про процес надання медичної допомоги пацієнту на місці події та протягом транспортування до відділення, при необхідності допомагає персоналу відділення екстреної медичної допомоги; керує спеціалізованим санітарним автомобілем екстреної медичної допомоги; проводить заміну витратних матеріалів, перевіряє справність та готовність обладнання, підтримує спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги у стані готовності, працює з наявним спеціалізованим обладнанням; допомагає при транспортуванні пацієнтів, виконує перевезення пацієнтів до закладів охорони здоров’я; дотримується принципів медичної деонтології; забезпечує збереження лікарської таємниці; постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: Конституцію України, чинне законодавство України про охорону здоров’я та інші нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров’я; права, обов’язки і відповідальність парамедика; чинне законодавство України про інформацію та її захист; засади організації та функціонування системи екстреної медичної допомоги; загальні принципи організації роботи та чинні нормативно-правові акти, що регламентують роботу центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної медичної допомоги, відділення екстреної медичної допомоги; чинні нормативно-правові акти, що регламентують роботу, права та обов’язки працівників системи екстреної медичної допомоги; фармакодинаміку лікарських засобів та їх взаємодію, показання та шляхи введення, дозування, ускладнення при їх застосуванні; міжнародну класифікацію хвороб; клінічні настанови (протоколи) з медицини невідкладних станів та надання екстреної медичної допомоги; анатомію, патологічну анатомію, фізіологію та патологічну фізіологію людини, внутрішню медицину, педіатрію, хірургію, акушерство та гінекологію, ортопедію і травматологію, урологію, оториноларингологію, офтальмологію, неврологію, інфектологію; імунологію, онкологію, етіологію та патогенез невідкладних станів, методи їх діагностики та принципи лікування; методи серцево-легеневої реанімації, особливості реанімації та інтенсивної терапії у дітей і новонароджених; принципи ведення фізіологічних пологів та розпізнавання патологічних; принципи роботи з наркозно-дихальною та іншою апаратурою, що застосовується в екстреній медичній допомозі; правила медичної етики і деонтології, комунікації між співробітниками та іншими службами; правила медичного сортування; правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм і обладнанням; вимоги щодо ведення первинної медичної облікової документації; табелі оснащення закладів охорони здоров’я, що входять до складу системи екстреної медичної допомоги; порядок роботи при надзвичайних ситуаціях з великою кількістю постраждалих, а також при виявленні особливо небезпечних інфекцій; правила дорожнього руху; правила, порядок і умови перевезення пацієнтів.

Кваліфікаційні вимоги:

Парамедик вищої категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра галузі знань «Охорона здоров’я», спеціальністю «Медсестринство», спеціалізацією «Лікувальна справа» за кваліфікацією «Парамедик»; підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо); наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності; стаж роботи за фахом — понад 10 років; посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем.

Парамедик I кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра галузі знань «Охорона здоров’я», спеціальністю «Медсестринство», спеціалізацією «Лікувальна справа» за кваліфікацією «Парамедик»; підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо); наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності; стаж роботи за фахом — понад 7 років; посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем.

Парамедик II кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра галузі знань «Охорона здоров’я», спеціальністю «Медсестринство», спеціалізацією «Лікувальна справа» за кваліфікацією «Парамедик»; підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо); наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності; стаж роботи за фахом — понад 5 років; посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем.

Парамедик: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра галузі знань «Охорона здоров’я», спеціальністю «Медсестринство», спеціалізацією «Лікувальна справа» за кваліфікацією «Парамедик», без вимог до стажу; посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем.»

  1. Доповнити розділ «РОБІТНИКИ» новим пунктом такого змісту:

«ЕКСТРЕНИЙ МЕДИЧНИЙ ТЕХНІК

Завдання та обов’язки: керується Конституцією України, чинним законодавством України про охорону здоров’я, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання охорони здоров’я, діяльності закладів охорони здоров’я, організації першої допомоги дорослому та дитячому населенню; здійснює професійну діяльність під керівництвом лікаря або парамедика; оцінює місце події на наявність загроз власному життю і життю інших людей, фактори, що впливають на стан та здоров’я пацієнтів; забезпечує власну безпеку; зберігає недоторканність місця події та речових доказів, взаємодіє з іншими екстреними службами; оцінює стан пацієнта, обстежує пацієнтів на наявність невідкладних станів, бере участь у медичному сортуванні; надає медичну допомогу у складі бригади екстреної медичної допомоги; спостерігає та надає допомогу при побічних реакціях на лікарські засоби; виконує реанімаційні заходи; допомагає персоналу відділення екстреної медичної допомоги; допомагає у веденні медичної документації; надає медичний супровід під час масових заходів, спортивних подій та інших заходів; допомагає при транспортуванні пацієнтів і виконує перевезення пацієнтів до закладів охорони здоров’я; керує спеціалізованим санітарним автомобілем екстреної медичної допомоги; підтримує спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги у стані готовності, працює з наявним спеціалізованим обладнанням; проводить заміну витратних матеріалів; перевіряє справність та готовність всього обладнання; дотримується принципів медичної деонтології; забезпечує збереження лікарської таємниці; постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: Конституцію України, чинне законодавство України про охорону здоров’я, інформацію та її захист, інші нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров’я; права, обов’язки і відповідальність екстреного медичного техніка; чинне законодавство про автомобільний транспорт і дорожній рух; правила дорожнього руху; правила, порядок і умови перевезення пацієнтів; призначення, розташування, будову, принцип дії систем, складників спеціальних колісних транспортних засобів, правила їх технічної експлуатації; основи безпечного керування транспортними засобами; можливі причини дорожньо-транспортних пригод та способи запобігання їм; причини виникнення несправностей, способи їх виявлення та усунення; характер впливу кліматичних умов на безпеку руху; порядок проведення технічного обслуговування та щозмінної перевірки придатності до експлуатації; основи анатомії, патологічної анатомії, фізіології та патологічної фізіології людини, основи внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, акушерства та гінекології, ортопедії і травматології, урології, оториноларингології, офтальмології, інфектології; етіологію та патогенез найбільш поширених невідкладних станів, методи їх діагностики та принципи лікування; основні методи серцево-легеневої реанімації; особливості реанімації у дітей і новонароджених; принципи ведення фізіологічних пологів та розпізнавання патологічних; показання та шляхи введення найбільш поширених лікарських речовин, їх сумісність, дозування; принципи роботи наркозно-дихальної та іншої апаратури, що застосовується під час робити бригади екстреної медичної допомоги; принципи надання медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях з великою кількістю постраждалих, а також при виявленні особливо небезпечних інфекцій; правила медичного сортування; правила оформлення відповідної документації; правила медичної етики і деонтології, комунікації між співробітниками та іншими службами; правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм і обладнанням.

Кваліфікаційні вимоги: повна загальна середня освіта та підготовка за професією «Екстрений медичний технік»; наявність сертифіката про проходження навчання за програмою підготовки за професією «Екстрений медичний технік»; без вимог до стажу роботи; посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем.».

  1. Доповнити розділ «ФАХІВЦІ» новим пунктом такого змісту:

«ІНСТРУКТОР З НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

Завдання та обов’язки. Керується Конституцією України, чинним законодавством України, іншими нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров’я; здійснює методичне забезпечення і координацію роботи акредитованого навчально-тренувального структурного підрозділу установи, на базі якої проводиться навчання окремих категорій немедичних працівників та всіх, хто виявив бажання, надання першої допомоги; розробляє та готує навчальні матеріали відповідно до затверджених навчальних програм; організовує навчально-тренувальний процес, комплектує навчальні групи; аналізує результати навчально-тренувального процесу; сприяє комунікації між слухачами і координатором навчального центру; веде статистичний облік результатів роботи навчально-тренувального структурного підрозділу, етапів підготовки, узагальнює результати роботи; дотримується правил особистої та громадської безпеки і правил охорони праці; володіє прийомами реанімації, вміє надавати допомогу при травмах, кровотечах, серцево-судинних захворюваннях, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, термічних та хімічних ураженнях, алергічних станах; дотримується принципів деонтології; постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: Конституцію України, чинне законодавство України про охорону здоров’я та інші нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров’я; права, обов’язки і відповідальність інструктора з надання першої допомоги; основи анатомії, патологічної анатомії, фізіології та патологічної фізіології людини; основи травматології, інфектології; імунології; основні методи серцево-легеневої реанімації; особливості реанімації у дітей і новонароджених; принципи ведення фізіологічних пологів та розпізнавання патологічних; принципи сортування та надання першої допомоги потерпілим при надзвичайних ситуаціях з великою кількістю постраждалих; правила етики і деонтології, комунікації з службами екстреної допомоги населенню; правила безпеки під час роботи з медичним обладнанням.

Кваліфікаційні вимоги.

Інструктор з надання першої допомоги вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї кваліфікації. Стаж роботи за фахом — понад 10 років

Інструктор з надання першої допомоги I кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї кваліфікації. Стаж роботи за фахом — понад 7 років

Інструктор з надання першої допомоги II кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї кваліфікації. Стаж роботи за фахом — понад 5 років.

Інструктор з надання першої допомоги: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей. Наявність сертифіката закладу, акредитованого МОЗ України, про проходження навчання за програмою підготовки за кваліфікацією «Інструктор з надання першої допомоги». Наявність досвіду надання першої допомоги.».

 

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Последние новости и статьи