Законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників»

04 Січня 2018 4:43 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників».

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Богомолець О.В.

Народні депутати України О.В. Богомолець
О.С. Мусій
Т.Д. Бахтеєва
О.М. Біловол
К.В. Яриніч
І.М. Шурма
С.П. Мельничук
О.Р. Березюк
Ю.Р. Мірошніченко
С.І. Березенко
Я.М. Москаленко
О.М. Кириченко
О.В. Ляшко
І.В. Мосійчук
В.М. Король

СПИСОК АВТОРІВ

 проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників»

Богомолець О.В. – народний депутат України.

Мусій О.С. – народний депутат України

Бахтеєва Т.Д. – народний депутат України

Біловол О.М. – народний депутат України

Яриніч К.В. – народний депутат України

Шурма І.М. – народний депутат України

Мельничук С.П. – народний депутат України

Березюк О.Р. – народний депутат України

Мірошніченко Ю.Р. – народний депутат України

Березенко С.І.– народний депутат України

Москаленко Я.М. – народний депутат України

Кириченко О.М. – народний депутат України

Ляшко О.В. – народний депутат України

Мосійчук І.В. – народний депутат України

Король В.М. – народний депутат України

Короленко В.В. – начальник управління лікувально-профілактичної допомоги департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації, доцент Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, кандидат медичних наук.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників»

  1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Важливим аспектом забезпечення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників є посилення кримінальної відповідальності за посягання на життя, здоров’я медичних та фармацевтичних працівників та інші злочини, спрямовані на перешкоджання здійснення вказаними працівниками своєї професійної діяльності.

Статтею 77 чинного Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (із змінами) «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

встановлено професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників. Зокрема, медичні і фармацевтичні працівники мають право на належні умови професійної діяльності (пункт б); обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством (пункт е); соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків (пункт є).

Водночас будь-які нормативно-правові акти щодо кримінальної відповідальності за посягання на життя і здоров’я, захоплення як заручника, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових обов’язків в Україні відсутні, що призводить до їх кричущої незахищеності перед реально існуючими загрозами заподіяння шкоди їх життю та здоров’ю, які виникають під час виконання ними своєї роботи.

Вражають приклади беззахисності медичних працівників.

Так, у травні 2013 року у місті Бориспіль Київської області відбулася трагедія, коли четверо чоловіків, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, нанесли 9 ножових поранень лікареві приймального відділення лікарні, який надавав допомогу одному з них. У червні 2013 року у місті Львові під час надання бригадою екстреної медичної допомоги лікар та водій зазнали побиття з боку друзів потерпілого, які знаходилися в стані алкогольного сп’яніння, та отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. У грудні 2015 року в селі Концево Ужгородського району троє осіб, озброєних залізною трубою, вилами та сокирою, здійснили напад на автомобіль екстреної медичної допомоги і серйозно пошкодили його, бригада дивом не постраждала. У серпні 2016 року у місті Житомирі відвідувач реанімаційного відділення лікарні побив завідувача відділення за недопущення в палату у стані алкогольного сп’яніння та без належного одягу.

Прикладом справжнього героїзму була робота медиків-професіоналів та волонтерів Євромайдану. Водночас вони під час виконання цієї роботи зазнали цинічно кричущих та безприкладно жорстоких нападів. У сутичках на Майдані постраждало не менше 15 медиків. Снайперів не зупиняли ані Червоний Хрест, ні білий халат. Безпрецедентно-нелюдськими стали факти розгрому медичних пунктів каральними підрозділами. Вражає доля медика-волонтера Олесі Жуковської, яка стала відома усьому світові. Куля снайпера пройшла крізь її шию, коли вона допомагала пораненому.

Особливості професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників включають підвищений ризик піддатися нападу в ході погіршення криміногенної ситуації в країні. За даними Міністерства внутрішніх справ України, протягом лише 2002-2012 років в Україні було зареєстровано 192 злочини, учинені проти життя і здоров’я медичних працівників при виконанні ними службових обов’язків, у тому числі 10 убивств, 5 умисних тяжких тілесних ушкоджень, 74 умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, 1 катування, 8 погроз убивством.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність в Україні законодавчих норм, які встановлюють відповідальність за злочини, учинені проти життя і здоров’я, а саме посягання на життя і здоров’я, захоплення як заручника, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових обов’язків, доцільно визначити у Кримінальному Кодексі України заходи щодо посилення такої відповідальності, ураховуючи підвищений ризик для медичних та фармацевтичних працівників піддатися нападу під час виконання своєї професійної діяльності, закріпивши механізм їх дотримання з урахуванням положень Конституції України та відповідних міжнародних договорів щодо гарантування права кожної людини на життя та охорону здоров’я.

Саме тому законодавче врегулювання кримінальної відповідальності за посягання на життя, здоров’я медичних та фармацевтичних працівників та інші злочини, спрямовані на перешкоджання здійснення вказаними працівниками своєї професійної діяльності, є актуальним та важливим завданням.

Актуальність даного законопроекту також обумовлена загостренням криміногенної ситуації в Україні, яке виникло на фоні глибокої економічної кризи, проведення АТО, масового переселення людей з окупованих територій країни тощо.

  1. Цілі та завдання проекту Закону

Метою законопроекту є створення правових умов, необхідних для посилення відповідальності за посягання на життя і здоров’я, захоплення як заручника, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників у зв’язку з виконанням ними службових та професійних обов’язків.

  1. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Проект Закону передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України щодо:

встановлення кримінальної відповідальності для осіб у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років за посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків (внести зміни до статті 22 Кримінального кодексу України);

встановлення кримінальної відповідальності за вбивство або замах на вбивство медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків (доповнити Кримінальний кодекс України статтею 3482);

встановлення кримінальної відповідальності за захоплення медичного або фармацевтичного працівника як заручника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків (доповнити Кримінальний кодекс України статтею 3492);

встановлення кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника (доповнити Кримінальний кодекс України статтею 3501).

  1. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Правовідносини регулюються Конституцією України та Кримінальним кодексом України.

Положення даного законопроекту не потребують внесення змін до інших Законів України.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону

Прийняття законопроекту та введення кримінальної відповідальності за посягання на життя та здоров’я медичних або фармацевтичних працівників у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

  1. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону

Прийняття проекту Закону сприятиме підвищенню рівня захищеності медичних та фармацевтичних працівників при здійсненні ними своєї службової та професійної діяльності, а також забезпечить належне правове врегулювання проблем, що мають місце у зв’язку з відсутністю законодавчого закріплення відповідальності за посягання на життя і здоров’я медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових та професійних обов’язків.

Народні депутати України О.В. Богомолець
О.С. Мусій
Т.Д. Бахтеєва
О.М. Біловол
К.В. Яриніч
І.М. Шурма
С.П. Мельничук
О.Р. Березюк
Ю.Р. Мірошніченко
С.І. Березенко
Я.М. Москаленко
О.М. Кириченко
О.В. Ляшко
І.В. Мосійчук
В.М. Король

Проект

Зареєстрований в Парламентів

05.04.2017 р. за № 6288

Закон України

Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 – 26, ст. 131) такі зміни:

  1. У частині другій статті 22:

після слів «представника іноземної держави» доповнити словами «медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків»;

після слів та цифр «статті 112, 348,» доповнити цифрами «3482,»;

після слів та цифр «стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350,» доповнити цифрами «3501,»;

після слів та цифр «стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, « доповнити цифрами «3501,».

  1. У назві розділу XV Особливої частини «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів»:

після слів «злочини проти журналістів» доповнити словами «проти медичних та фармацевтичних працівників».

  1. Доповнити статтями 3482, 3492, 3501 такого змісту:

«Стаття 3482. Посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника

Вбивство або замах на вбивство медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків –

караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.»;

« Стаття 3492. Захоплення медичного працівника як заручника

Захоплення або тримання як заручника медичного працівника з метою спонукання цього медичного працівника, державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника –

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.»;

« Стаття 3501. Погроза або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника

  1. Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень щодо медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків, застосована з метою припинення службової або професійної діяльності медичного або фармацевтичного працівника або зміни її характеру, заволодіння майном чи з іншою метою в інтересах того, хто погрожує, –

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

  1. Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків –

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

  1. Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.».

ІІ. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
  2. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників»

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Кримінальний кодекс України
Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність 1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. 2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115 – 117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296). Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність 1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. 2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115 – 117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків (статті 112, 348, 3482, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 3501, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 3501, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).
Розділ XVЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ Розділ XVЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ, МЕДИЧНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Відсутня. Стаття 3482. Посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника

Вбивство або замах на вбивство медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків

караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Відсутня. Стаття 3492. Захоплення медичного працівника як заручника

Захоплення або тримання як заручника медичного працівника з метою спонукання цього медичного працівника, державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника –

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Відсутня. Стаття 3501. Погроза або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника

1. Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень щодо медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків, застосована з метою припинення службової або професійної діяльності медичного або фармацевтичного працівника або зміни її характеру, заволодіння майном чи з іншою метою в інтересах того, хто погрожує, –

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

2. Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

ВИСНОВОК

від 20.09.2017 р.

щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи проекту нормативно-правового акта

Назва проекту акта: проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників.

Реєстр. № 6288 від 05.04.2017.

Суб’єкт права законодавчої ініціативи: народні депутати України Богомолець О.В., Мусій О.С. та інші.

Головний комітет з підготовки і попереднього розгляду – Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету від 20 вересня 2017 року, протокол № 110).

Голова Комітету Є. Соболєв

ВИСНОВОК

від 17.10.2017 р.

на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників»

У законопроекті пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України (далі – КК), а саме: 1) внести зміни до частини 2 статті 22, розширивши перелік злочинів, за вчинення яких особа нестиме кримінальну відповідальність у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років; 2) внести зміни до назви розділу ХV Особливої частини; 3) доповнити розділ ХV Особливої частини статтями 348-2 «Посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника», 349-2 «Захоплення медичного працівника як заручника», 350-1 «Погроза або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника».

За результатами розгляду поданого законопроекту Головне науково-експертне управління вважає за необхідне зазначити таке.

  1. Головного управління не вбачає вагомих аргументів, які б свідчили про доцільність та юридичну обґрунтованість пропозицій законопроекту щодо доповнення КК статтями 348-2, 349-2, 350-1 (у редакції проекту). У Пояснювальній записці до законопроекту зроблено спробу обґрунтувати відповідні зміни твердженням, що будь-які нормативно-правові акти щодо кримінальної відповідальності за посягання на життя і здоров’я, захоплення як заручника, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових обов’язків в Україні відсутні, що призводить до їх кричущої незахищеності перед реально існуючими загрозами заподіяння шкоди їх життю та здоров’ю, які виникають під час виконання ними своєї роботи. Однак ці твердження не відповідають дійсності. На сьогодні кримінальна відповідальність за вказані у цих статтях проекту діяння вже передбачена у КК. Так, посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника (стаття 348-2 КК у редакції проекту) залежно від конкретних обставин справи на сьогодні слід кваліфікувати за частиною 1 статті 15 та пунктом 8 частини 2 статті 115 «Умисне вбивство» КК або за пунктом 8 частини 2 статті 115 КК, яка передбачає покарання аж до довічного позбавлення волі. У зв’язку з цим не виглядає виправданим запропоноване у проекті доповнення КК статтею 348-2. До того ж, юридично некоректною є пропозиція законопроекту щодо встановлення однакового покарання як за умисне вбивство медичного або фармацевтичного працівника, так і за його вчинення через необережність, як це пропонується відповідно до буквального змісту диспозиції статті 348-2 КК (у редакції проекту).

Захоплення медичного працівника як заручника (стаття 349-2 КК у редакції проекту) на сьогодні утворює склад злочину, передбачений статтею 147 «Захоплення заручників» КК, та карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (частина 1 цієї статті) або позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років (частина 2 цієї статті).

У свою чергу, погроза або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника (стаття 350-1 КК у редакції проекту) залежно від конкретних обставин справи підпадають під ознаки складів злочинів, передбачених статтями 121 «Умисне тяжке тілесне ушкодження», 122 «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження», 125 «Умисне легке тілесне ушкодження», 126 «Побої і мордування», 129 «Погроза вбивством» КК.

  1. Загалом, на наш погляд, внесення до кримінального законодавства України спеціальних норм про відповідальність за певні злочинні діяння перш за все повинно бути обумовлено підвищеним (або пониженим) рівнем суспільної небезпечності цих діянь порівняно з діяннями, передбаченими загальною нормою, високим та постійним ризиком для життя під час виконання своїх службових обов’язків. У даному ж випадку навряд чи вбивство медичного або фармацевтичного працівника, пов’язане із виконанням ними своїх службових обов’язків, буде більш або менш суспільно небезпечним діянням, аніж, наприклад, вбивство захисника чи представника особи, волонтера, яке кваліфікується за частиною 2 статті 115 КК. Робота медичного або фармацевтичного працівника також навряд чи є більш ризикованою, ніж служба працівника правоохоронного органу або військовослужбовця.

Внесення цих та подібних змін до Розділу XV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів» Особливої частини КК лише переобтяжує зміст КК і робить його надмірно казуїстичним.

Головне управління наголошує на тому, що ефективність кримінально-правової охорони залежить не лише від суворості покарання, а й від його ефективності та невідворотності кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім того, досягти безпеки медичних та фармацевтичних працівників лише кримінально-правовими засобами неможливо. Так само необхідно забезпечувати медичні заклади та бригади швидкої медичної допомоги охороною, вирішувати питання про надання медичним та фармацевтичним працівникам окремих спеціальних засобів (наприклад, засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії, пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії).

  1. Принагідно звертаємо увагу, що на розгляді Верховної Ради України наразі знаходиться проект Закону України «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні» (реєстр. № 7065 від 04.09.2017 р.), яким запропоновані аналогічні зміни до КК. З огляду на це вважаємо, що проекти № 6288 та № 7065 варто розглядати одночасно.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

Перший заступник керівника Головного управління С.О. Гудзинський

ВИСНОВОК

від 17.01.2017 р.

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників» (реєстр. № 6288), поданий народним депутатом України Богомолець О.В. та іншими народними депутатами України.

Законопроектом передбачається внести зміни до частини другої статті 22 Кримінального кодексу України, розширивши перелік злочинів, за вчинення яких особа нестиме кримінальну відповідальність у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, а також викласти в новій редакції назву розділу ХV Особливої частини цього Кодексу та доповнити його статтями 348-2 «Посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника», 349-2 «Захоплення медичного працівника як заручника», 350-1 «Погроза або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника».

Тобто проектом пропонується доповнити чинний Кримінальний кодекс України спеціальними складами злочинів, де потерпілими є медичні та фармацевтичні працівники (вбивство, захоплення як заручника, погроза або насильство).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонує за результатами розгляду в першому читанні відхилити законопроект. Генеральна прокуратура України, Національна академія прокуратури України та Національна поліція України вважають, що проект потребує доопрацювання.

На думку народних депутатів – членів Комітету посилення кримінальної відповідальності за вчинення діянь, які проектом пропонується криміналізувати є актуальним, ураховуючи підвищений ризик для медичних та фармацевтичних працівників піддатися нападу під час виконання своєї професійної діяльності.

З огляду на викладене, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні законопроекту реєстр. № 6288 прийняти його за основу.

Співдоповідачем з цього законопроекту на засіданні Верховної Ради визначено народного депутата України Кожем’якіна Андрія Анатолійовича.

Додаючи проект Постанови Верховної Ради України та висновок Головного науково-експертного управління просимо розглянути.

Голова Комітету А. Кожем’якін

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті