24 червня 2010 р. у медіа-холі інформаційного агентства «Інтермедіа консалтинг» відбулася прес-конференція на тему «Безпліддя: систему самознищення запущено?», в якій взяли участь Алла Корнацька, доктор медичних наук, професор, завідуючий відділенням реабілітації репродуктивної функції жінки Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України; Віктор Зінченко, завідуючий відділенням з лікування безпліддя клініки «Ісіда»; Ірина Чибісова, головний спеціаліст відділу акушерсько-гінекологічної допомоги Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України.
Відкриваючи прес-?конференцію, І. Чибісова зазначила, що сьогодні в Україні складається тривожна демографічна ситуація. За даними Державного комітету статистики загальний коефіцієнт приросту населення становить 4,2 на 1000 осіб, що призводить до поступового зменшення його кількості. У такій ситуації роль репродуктивного здоров’я як передумови і чинника народжуваності надзвичайно важлива. За словами доповідача, в Україні приблизно 20% сімей є безплідними. Держава серйозно ставиться до цієї проблеми, про що свідчать спрямовані на її вирішення Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» на 2002–2011 рр., Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації на 2006–2015 рр.», а також накази МОЗ України від 15.12.2003 р. № 582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» та від 23.12.2008 р. № 711 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій».
Аналізуючи структуру безпліддя в Україні, І. Чибісова зауважила, що згідно з даними 2009 р. 80% серед усіх випадків становить жіноче безпліддя і 20% — чоловіче. У розвинених країнах ці показники виглядають так: 30% випадків — чоловіче безпліддя, 30% — жіноче, 30% — безпліддя у шлюбі та 10% — невідомого ґенезу. Така різниця пояснюється тим, що українські чоловіки приховують свої репродуктивні проблеми, не звертаються своєчасно за медичною допомогою. МОЗ нині розглядає можливість введення до Переліку професій працівників системи охорони здоров’я професії лікаря-репродуктолога.
Певна кількість українських родин за рахунок державного фінансування можуть пройти 1 цикл (спробу) допоміжної репродуктивної технології — спеціальної програми лікування безпліддя, при якій запліднення здійснюється в умовах in vitro за допомогою лікувальних маніпуляцій з репродуктивними клітинами. Такі державні центри знаходяться в Донецьку, Харкові, Івано-?Франківську, Києві. Проте існує певна квота на їх кількість: в 2009 р. проплачено 495 спроб, на 2010 р. заплановано 764.
А. Корнацька додала, що питання профілактики безпліддя залишається першочерговим. Головну роль в її проведенні повинні відігравати лікарі, вчителі, батьки. В Інституті педіатрії, акушерства і гінекології вже більше 30 років функціонує відділення реабілітації репродуктивної функції жінки, в якому лікують безпліддя. У 40% пацієнток, які отримали допомогу у відділенні (а це більше 30 тис. осіб), в анамнезі — штучне переривання першої вагітності. Саме тому необхідно вчасно інформувати молодь про методи контрацепції та планування вагітності, захворювання, які передаються статевим шляхом.
В. Зінченко нагадав, що клініки репродуктивних технологій в Україні працюють вже давно — першій дитині, яка народилася після застосування процедур допоміжної репродуктивної технології, вже виповнилося 18 років. Нині приватні центри мають у своєму розпорядженні новітні технології діагностики та лікування безпліддя, у них проводиться повне обстеження подружньої пари, яке триває від 3 до 6 міс. Але державне фінансування процедур допоміжної репродуктивної технології у приватних клініках нині заборонено.
Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим