Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду»

ПОДАННЯ
Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду»

Відповідно до статті 93 Конституції України Кабінет Міністрів подає в порядку законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду».

Представлятиме законопроект у Верховній Раді перший заступник Міністра охорони здоров’я Супрун Уляна.

Додаток:

1. Проект Закону на 1 арк.

2. Проект постанови Верховної Ради на 1 арк.

3. Пояснювальна записка на 7 арк.

4. Порівняльна таблиця на 1 арк.

5. Зазначені документи в електронній формі.

Прем’єр-міністр УкраїниВолодимир Гройсман

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду»

Мета: підвищення ефективності використання грантових коштів Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні.

1. Підстава розроблення проекту акта

Ініціатива Міністерства охорони здоров’я України з метою забезпечення виконання умов, визначених Рамковою угодою між Урядом України та Глобальним фондом для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією (далі — Глобальний фонд), підписаною від імені Уряду України Міністром охорони здоров’я України 23 лютого 2015 року, зокрема умови щодо надання Глобальному фонду привілеїв та імунітетів.

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

21 червня 2012 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» № 4999-VI (далі — Закон), яким визначено порядок здійснення програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (далі — Глобальний фонд) в Україні.

Прийняття Закону дозволило протягом 2004–2017 років залучити в Україну приблизно 550 млн. доларів США безповоротної фінансової допомоги. На період 2018–2020 роки виділено ще 135 млн. доларів США. В умовах обмеженого бюджетного фінансування та систематичного недофінансування заходів протидії туберкульозу та СНІДу ця допомога є суттєвою та відчутною.

Разом із цим впровадження грантів Глобального фонду систематично стикається з перепонами, обумовленими певними відмінностями національного законодавства від процедур Глобального фонду та міжнародної практики використання таких грантових коштів. Глобальний фонд систематично звертає увагу на необхідність усунути проблемні питання, що підвищить ефективність використання грантової допомоги та поліпшить результати в охороні здоров’я.

Глобальний фонд було створено на виконання Резолюції ООН щодо Декларації про прихильність справі боротьби з ВІЛ/СНІДом від 2 серпня 2001 року та резолюцією 64-ї пленарної сесії Генеральної Асамблеї від 16 грудня 2009 року йому надано статус спостерігача за роботою та сесіями Генеральної Асамблеї.

Глобальний фонд на 95% фінансується урядами країн, управління його діяльністю здійснює Правління, що відповідає статусу міжнародної організації. До 2016 року ООН використовувала партнерство з Глобальним фондом переважно як фінансовий інструмент досягнення «Цілей розвитку тисячоліття» у частині подолання глобальних викликів, пов’язаних з епідеміями ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та малярії.

У регіоні Східної Європи та Центральної Азії найбільшим за обсягом отримувачем коштів Глобального фонду, починаючи з 2003 року, була та залишається Україна. Завдяки комплексному підходу та використанню коштів Глобального фонду, з 2003 року по 2014 рік кількість ВІЛ-інфікованих людей, які отримують лікування, зросла вдесятеро, у 78% з них спостерігалось пригнічення вірусного навантаження, знизились можливості до передачі вірусу, у 2015 році смертність від СНІДу в Україні зменшилась майже вдвічі у порівнянні з 2010 роком.

Злагоджені зусилля та переговори, ініційовані організаціями громадянського суспільства, призвели до готовності виробників включити Україну до добровільних ліцензійних угод і не наполягати на здійсненні патентних прав в Україні. Завдяки цьому вдалось знизити ціни на більшість антиретровірусних препаратів та узгодити їх із середніми міжнародними цінами.

Незважаючи на те, що рівень захворюваності на туберкульоз з множинною лікарською стійкістю в Україні є одним із найвищих у світі, досягнуто значного прогресу в зменшенні загального рівня захворюваності з 114 випадків на 100 000 осіб у 2000 році до 91 випадку на 100 000 осіб у 2015 році, лікування 50% цих випадків забезпечується за кошти Глобального фонду.

Першого січня 2016 року набув чинності Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року, прийнятий світовими лідерами під час саміту ООН у вересні 2015 року. В основу «Цілей сталого розвитку» покладено досягнення «Цілей розвитку тисячоліття» та передбачається, що уряди візьмуть на себе відповідальність та створять національні механізми, які сприятимуть досягненню 17 цілей.

У документах ООН зазначено, що, незважаючи на значні успіхи у сфері санітарії, скорочення захворюваності на малярію та туберкульоз, обмеження розповсюдження ВІЛ/СНІДу, потрібні значні зусилля для повного викорінення широкого спектра захворювань й вирішення численних і різноманітних нових та застарілих проблем у сфері охорони здоров’я в рамках досягнення Цілі 3 «Забезпечення здорового способу життя та сприяння добробуту для всіх у будь-якому віці». Саме покращення здоров’я зумовило зростання на 24% доходів у країнах з низьким та середнім рівнем доходів у період з 2000 по 2011 роки.

«Цілі сталого розвитку» знайшли відображення також в новій стратегії Глобального фонду на 2017–2022 роки, яка чітко демонструє нові пріоритети організації — сприяння формуванню та зміцненню на рівні країн стійких систем охорони здоров’я для забезпечення універсального доступу до якісних послуг з метою остаточного подолання викликів, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією, туберкульозом та малярією, на глобальному рівні і, як наслідок, економічного зростання.

Стратегія Глобального фонду на 2017–2022 роки зосереджується на пріоритетних напрямах у галузі стійких систем охорони здоров’я відповідно до основних компетенцій та ключових завдань Глобального фонду:

  • підтримка конкретних аспектів гнучкої системи охорони здоров’я: управління закупівлями та ланцюгами постачання, забезпечення якості програм шляхом належного управління даними та людськими ресурсами, управління фінансами та ризиками;
  • залучення та стимулювання інновацій в усіх секторах для збільшення впливу і ефективності використання фінансів;
  • підтримка національних стратегій в галузі охорони здоров’я та національних стратегічних планів з контролю за ВІЛ, туберкульозом та малярією;
  • підтримка інтегрованого надання послуг на принципах громадського здоров’я;
  • заохочення та посилення відповіді громад та залучення зацікавлених спільнот до прийняття рішень на національному рівні;
  • підтримка країн в напрямі залучення внутрішнього та міжнародного фінансування для зміцнення систем охорони здоров’я.

У листопаді 2017 року на 38 засіданні Правління Глобального фонду підтримано пропозицію щодо фінансування у 2018 році амбітного проекту — «Глобальний кампус здоров’я», який об’єднує разом зусилля глобальних партнерів з охорони здоров’я — UNITAD, GAVI та STOP-TB-Partnership щоб реалізувати колективний потенціал шляхом підтримки та швидкого впровадження в країнах інновацій у сфері громадського здоров’я. Це означає започаткування нового етапу розвитку Глобального фонду після 2020 року, коли зусилля організації будуть концентруватися на пріоритетних напрямах в рамках глобальних ініціатив у сфері громадського здоров’я.

Україна залишається пріоритетом для Глобального фонду — з одного боку як країна з найвищим рівнем захворюваності на ВІЛ та туберкульоз в регіоні Східної Європи та Центральної Азії, з іншого — як беззаперечний лідер регіону у впровадженні інноваційних підходів щодо попередження та лікування цих захворювань, які базуються на принципах громадського здоров’я, що відображено в національних стратегіях та є базовим пріоритетом у пакеті реформ Уряду України.

Кабінет Міністрів України 30 листопада 2016 року схвалив Концепцію розвитку системи громадського здоров’я в Україні, яка створена у повній відповідності з вищезазначеними деклараціями ООН та відповідає зобов’язанням України у рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

Враховуючи значний обсяг проблем та викликів, з якими Україна зустрічається на етапі впровадження реформ та становлення системи громадського здоров’я з одного боку, а також переформатування цілей та завдань Глобального фонду на глобальному та регіональних рівнях, відповідно до «Цілей стратегічного розвитку» з іншого боку, Україна зацікавлена у розвитку партнерства з цією організацією після 2020 року, обов’язковою передумовою до чого є виконання умов, визначених Рамковою угодою, підписаною від імені Уряду України Міністром охорони здоров’я України 23 лютого 2015 року, і насамперед умови щодо надання Глобальному фонду привілеїв та імунітетів.

На сьогодні 16 держав, які отримують гранти, підписали з Глобальним фондом Угоду про привілеї та імунітети для здійснення заходів в галузі охорони здоров’я, а саме: Буркіна-Фасо, Бурунді, Кот-д’Івуар, Ефіопія, Грузія, Гана, Молдова, Чорногорія, Нігерія, Руанда, Сенегал, Свазіленд, Того, Уганда, Зімбабве та Малаві. Дві країни-донори — Сполучені Штати Америки та Швейцарія також надали Глобальному фонду певні привілеї та імунітети відповідно до їх національного законодавства. Зокрема, на підтвердження статусу Глобального фонду як міжнародної організації між штаб-квартирою Глобального фонду та Федеральною радою Швейцарії 13 грудня 2004 року було підписано Угоду, згідно з умовами якої фонд користується такими самими привілеями та імунітетами в Швейцарії, які надаються іншим міжнародним та міжурядовим організаціям, таким як ООН. Крім того, рішенням Європейської Комісії від 17 грудня 2014 року Європейський Союз визнав Глобальний фонд міжнародною організацією. Згідно з цим рішенням, Глобальний фонд — це молода міжнародна організація, а отже, фонд повинен мати статус міжнародної організації.

3. Cуть проекту акта

Згідно із положеннями проекту акта запропоновано внести відповідні зміни та доповнення до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» в частині надання Глобальному фонду привілеїв та імунітетів, що містяться у Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН (995_170), яка прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 21 листопада 1947 року та набрала чинності для України 13 квітня 1966 року).

4. Правові аспекти

Правовими підставами розроблення проекту Закону є: Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні».

Перелік нормативно-правових актів, що діють у зазначеній сфері правового регулювання: Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні», Конвенція про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН (995_170), яка прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 21 листопада 1947 року та набрала чинності для України 13 квітня 1966 року.

Реалізація проекту Закону не потребує розроблення нових або внесення змін до чинних законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат державного та/або місцевих бюджетів.

У зв’язку із цим розрахунок необхідних додаткових матеріальних і фінансових витрат, їх обсяг та джерела покриття до цієї пояснювальної записки не додаються.

6. Прогноз впливу

Реалізація проекту акта позитивно впливатиме на сферу громадського здоров’я, зокрема, забезпечить привабливі умови для подальшого інвестування Глобальним фондом у цю сферу, що, у свою чергу, сприятиме наданню якісних медичних та медико-соціальних послуг, покращенню, зміцненню та збереженню здоров’я населення.

Реалізація проекту акта не впливатиме на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави, розвиток регіонів, ринок праці, екологію та навколишнє природне середовище.

7. Позиція заінтересованих сторін

Проект акта не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери та прав осіб з інвалідністю, наукової та науково-технічної сфери.

Прогноз впливу додається.

8. Громадське обговорення

З метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості з 23 травня 2018 року Міністерством охорони здоров’я України проведено публічне громадське обговорення проекту акта. Обговорення проекту акта завершено 25 червня 2018 року, зауважень та пропозицій на визначену електронну та поштову адресу не надходило.

9. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону погоджено без зауважень Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, із зауваженнями — Міністерством фінансів України, Міністерством закордонних справ України висловлено позицію щодо непогодження.

З метою врегулювання розбіжностей та узгодження позицій заінтересованих органів щодо проекту акта 21 лютого 2018 року проведено погоджувальну нараду за участі представників Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України та фахівця з юридичних питань Глобального фонду. 17 травня 2018 року проведено нараду під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Розенка П.В. за участю представників Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України, за результатами якої доручено Міністерству охорони здоров’я України спільно з Міністерством юстиції України доопрацювати підготовлений законопроект та в установленому порядку подати до Кабінету Міністрів України.

10. Правова експертиза

Проект акта за результатами правової експертизи Міністерством юстиції України погоджено без зауважень (висновок від 19 червня 2018 року).

11. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, що містять ознаки дискримінації.

12. Запобігання корупції

У законопроекті відсутні правила і процедури, що можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

13. Прогноз результатів

Прийняття проекту Закону відкриє нові перспективи у співпраці України з Глобальним фондом, дозволить залучити додаткове джерело фінансування — кошти Глобального фонду для подолання епідемій СНІДу, туберкульозу, розвитку гнучких і сталих систем охорони здоров’я в Україні, що сприятиме реалізації національних стратегій у цій сфері, які є базовим пріоритетом у пакеті реформ Уряду України.

В.о. МіністраУ. Супрун

Додаток до пояснювальної записки
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про виконання програм Глобального фонду для боротьби
із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні»
щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду»

 

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ
реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін

1. Надання Глобальному фонду привілеїв та імунітетів, що містяться у Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН (995_170), яка прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 21 листопада 1947 року та набрала чинності для України 13 квітня 1966 року

2. Вплив на ключові інтереси усіх заінтересованих сторін

Заінтересована сторона Ключовий інтерес Очікуваний (позитивний чи негативний) вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників
(у числовому або якісному вимірі)
Пояснення (чому саме реалізація акта призведе до очікуваного впливу)
короткостроковий вплив (до року) середньостроковий вплив (більше року)
Глобальний фонд Отримання привілеїв та імунітетів + + Забезпечення гарантій безпеки працівникам Глобального фонду при виконанні службових обов’язків на території України, а також коштам, які надходять в Україну
Пацієнти (ВІЛ-інфіковані, хворі на СНІД, туберкульоз, представники груп найвищого ризику щодо інфікування ВІЛ та захворювання на туберкульоз) Отримання безкоштовних якісних лікарських засобів та виробів медичного призначення, медичних та медико-соціальних послуг + + Забезпечення подальшого виділення Україні безповоротної фінансової допомоги для реалізації програм у сфері громадського здоров’я та продовження надання пацієнтам якісних лікарських засобів та виробів медичного призначення, медичних та медико-соціальних послуг, фінансування яких не покривається за рахунок бюджетних коштів

Проект

Зареєстровано в парламенті

21.09.2018 р. за № 9115

Закон України
Про внесення зміни до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду


Верховна Рада України постановляє:

1. Доповнити Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 19—20, ст. 187) статтею 8такого змісту:

«Стаття 81. Привілеї та імунітети Глобального фонду

1. Для виконання програм відповідно до цього Закону Глобальний фонд має правосуб’єктність на території України. З цією метою Глобальному фонду надаються привілеї та імунітети, що містяться у Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН.».

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду»

Зміст положення (норми) чинного законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Відсутні. «Стаття 81. Привілеї та імунітети Глобального фонду

Для виконання програм відповідно до цього Закону Глобальний фонд має правосуб’єктність на території України. З цією метою Глобальному фонду надаються привілеї та імунітети, що містяться у Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН (995_170), яка прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 21 листопада 1947 року та набрала чинності для України 13 квітня 1966 року».

В.о. МіністраУ. Супрун

ВИСНОВОК
на проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду»

реєстр. № 9115 від 21.09.2018 р.

У законопроекті пропонується доповнити Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» (далі — Закон) новою статтею 81, згідно з якою «для виконання програм відповідно до цього Закону Глобальний фонд має правосуб’єктність на території України. З цією метою Глобальному фонду надаються привілеї та імунітети, що містяться у Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН».

Необхідність прийняття цього законопроекту обґрунтовується потребою підвищення ефективності використання Глобальним фондом для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні (далі — Глобальний фонд) грантової допомоги для фінансування в Україні програм, спрямованих на боротьбу зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Головне науково-експертне управління вважає за необхідне висловити щодо законопроекту наступні міркування.

1. У п. 2 пояснювальної записки зазначається, що впровадження грантів Глобального фонду систематично стикається з перепонами, обумовленими певними відмінностями національного законодавства від процедур Глобального фонду та міжнародної практики використання таких грантових коштів. Глобальний фонд систематично звертає увагу на необхідність усунути проблемні питання, що підвищить ефективність використання грантової допомоги та поліпшить результати в охороні здоров’я. Проте, з супровідних документів незрозуміло, які саме маються на увазі перепони і як новий правовий статус вплине на діяльність Глобального фонду в Україні.

2. У проекті Закону пропонується зазначити, що Глобальний фонд «має правосуб’єктність на території України» (ч. 1 нової ст. 8-1 Закону). Разом з тим, таке формулювання не дає можливості визначити запропонований правовий статус Глобального фонду, відповідні права та обов’язки фонду у відносинах з державою, юридичними та фізичними особами.

3. Проведений аналіз Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН 1947 року (набула чинності для України з 13.04.1966 р.) та відповідних положень Конституції України дає підстави висловити думку про доцільність вирішення порушеного у проекті питання в інший спосіб, а саме — шляхом підписання відповідного міжнародного договору між Урядом України і Глобальним фондом, як суб’єктом міжнародного права, який вступає в міжнародні зносини.

На користь такого висновку, серед іншого, слугує міжнародна практика, на яку, зокрема, вказується у пояснювальній записці до проекту, а саме: «на сьогодні 16 держав … підписали з Глобальним фондом Угоду про привілеї та імунітети для здійснення заходів в галузі охорони здоров’я, а саме: Буркіна-Фасо, Бурунді, Кот-д’Івуар, Ефіопія, Грузія, Гана, Молдова, Чорногорія, Нігерія, Руанда, Сенегал, Свазіленд, Того, Уганда, Зімбабве та Малаві. Дві країни-донори — Сполучені Штати Америки та Швейцарія також надали Глобальному фонду певні привілеї та імунітети … Зокрема, на підтвердження статусу Глобального фонду як міжнародної організації між штаб-квартирою Глобального фонду та Федеральною радою Швейцарії 13 грудня 2004 року було підписано Угоду, згідно з умовами якої фонд користується такими самими привілеями та імунітетами в Швейцарії, які надаються іншим міжнародним та міжурядовим організаціям, таким як ООН» (абз. 18 п. 2).

У цьому ж контексті, доречно звернути увагу на те, що й в Україні склалася практика вирішення відповідних питань у такий же спосіб. Про це свідчать, зокрема, аналогічні угоди, ратифіковані в Україні з іншими міжнародними організаціями, наприклад, Угода між Кабінетом Міністрів України та Організацією Економічного Співробітництва та Розвитку щодо привілеїв, імунітетів та пільг, наданих Організації (ратифіковано Законом № 850-XIV від 07.07.1999 р.), Угода про привілеї та імунітети Комісії із захисту Чорного моря від забруднення (ратифіковано Законом № 799-IV від 15.05.2003 р.).

Принагідно звертаємо увагу на те, що відповідно до Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН (1947 р.) спеціалізовані установи, їх працівники наділяються широкими пільгами. Зокрема, майно та активи, незалежно від їх місця розташування та суб’єкта розпорядження, користуються імунітетом від будь-якої форми судового переслідування, окрім випадків, коли ці установи відмовляються від імунітету в конкретному випадку (розд. 4 ст. ІІІ Конвенції), приміщення спеціалізованих установ недоторкані, майно та активи не підлягають обшуку, реквізиції, конфіскації, експропріації або будь-якій іншій формі втручання як шляхом виконавчих, адміністративних, судових дій, так і шляхом законодавчих дій (розд. 5 ст. ІІІ Конвенції). Документи, які належать спеціалізованим установам або знаходяться в них на зберіганні, є недоторканими незалежно від їх місця знаходження (розд. 6 ст. ІІІ Конвенції). Активи, доходи та інша власність спеціалізованих установ звільняються від всіх прямих податків (крім сплати комунальних послуг), митних зборів і платежів, імпортних та експортних заборон і обмежень, за умови, що ці предмети не будуть продаватися (розд. 9 ст. ІІІ Конвенції). Працівники спеціалізованих установ мають право користуватись шифром та одержувати документи або кореспонденцію кур’єром або валізи, їх багаж, документи є недоторканими, подружжя працівників спеціалізованих установ не підлягають реєстрації як іноземні особи, державній повинності в країні, на території якої вони тимчасово перебувають, в тому числі транзитом, а також користуються пільгами щодо будь-яких валютних обмежень, на їх багаж поширюється імунітет, передбачений дипломатичним представникам відповідного рангу (розд. 13 ст. V Конвенції).

Перший заступник керівника Головного управління С.О. Гудзинський

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Последние новости и статьи