Тиждень знань в КиМУ: що означає бути фармацевтом?

Зі вступним словом виступив Сергій Куріло, директор Департаменту медичної освіти КиМУ, привітавши студентів та запрошених гостей.

Олег Клімов згадав час, коли вперше переступив поріг Харківського державного фармацевтичного інституту, та поділився своїм досвідом та мотивами вибору професії аптекаря: «Ми з вами прийняли рішення присвятити своє життя служінню здоров’ю нації. Дуже важливо з самого початку розуміти, чому ви прийшли у цю професію. Я думаю, що більшість наших колег — це люди, для яких допомогти хворому, який відчуває біль, якщо це можливо, — мабуть, найбільше щастя».

Широкий резонанс серед фармацевтичної спільноти викликав проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійс­ненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами». Зокрема, законопроект передбачає, що власником аптеки може бути лише фахівець з вищою освітою за спеціальністю «Фармація». Аптека для фармацевтів — це тренд, який сповідують європейські стандарти, адже власник аптеки, який має фармацевтичну освіту, по-іншому дивиться на проблему ліків, підкреслив спікер. В ЄС професія фармацевта є професією пуб­лічної довіри. Із фармацевтом пацієнт ділиться своїми проблемами зі здоров’ям — це конфіденційна інформація. Конкретний фармацевт отримує персональну ліцензію. А аптека — це місце, де здійснюється професійна діяльність фармацевта.

О. Клімов наголосив, що аптечний бізнес має велику соціальну відповідальність. Для збереження інтересів бізнесу фармацевтичних працівників і пацієнтів в усьому світі застосовується професійне самоврядування. Доповідач підкреслив, що ГО «ВФП» — єдина громадська професійна організація в Україні, яка є членом Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP). Членство в FIP надає можливість отримувати безкоштовний доступ до найкращих сучасних міжнародних практик. «Наприклад, минулого року ми отримали велику методологічну допомогу в розробці Належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice — GPP)», — зазначив доповідач.

Наразі ГО «ВФП» активно працює над тим, щоб в Україні було запроваджено оплату за надання фармацевтичної послуги. У ЄС це поширена практика. Наприклад, в США в аптеці можна отримати таку фармацевтичну послугу, як вакцинація. Зараз в Україні реалізується державна програма відшкодування вартості лікарських засобів «Доступні ліки». На роботу з пацієнтом, який бажає отримати ліки за цією програмою, фармацевт може витрачати до 15 хв. Це і є фармацевтична послуга, яка має оплачуватися її замовником, вважає О. Клімов.

Щоб з гордістю нести звання фармацевта, насамперед необхідно отримати базові знання, на які згодом будуть нанизуватися інші знання та досвід, який приходить з практикою. О. Клімов також підкреслив, що майбутньому фармацевту дуже важливо вивчати іноземні мови, адже це дає набагато більший доступ до спеціальної інформації. А професія фармацевта вимагає постійного навчання протягом усього життя. З точки зору спікера, разом з тим, як змінюються технології, вимоги до професії, має змінюватися і система післядипломної освіти. Адже знання можна отримувати шляхом вебінарних навчань і здавати тестування через персональний кабінет у найбільш зручний час.

Завершуючи свій виступ, О. Клімов зазначив, що джерелом натхненної праці є любов до обраної професії.

Лариса Просяник зауважила, що в університеті студенти отримують базові знання, але, починаючи свою професійну діяльність в реальному житті, молоді фахівці стикаються зі страхом помилитися, адже їх робота — це велика відповідальність. Тому навчання професіоналів охорони здоров’я не завершується із закінченням «життя» на студентській лаві у ВНЗ. ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део» підтримує лозунг «Навчання через усе життя».

Доповідач підкреслила, що професія фармацевта настільки ж важлива, як і лікаря, адже фармація та медицина — це два крила одного птаха. Ця професія отримала соціальне визнання і пошану: День фармацевтичного працівника — професійне свято, встановлене на державному рівні. «Не забувайте, що ви єдина фармацевтична родина, і фармацевт — звучить гордо», — підсумувала Л. Просяник.

Тамара Литвиненкова нагадала, що вчитися необхідно не тільки різним предметам. Слід вчитися жити. Задавати мільйон запитань викладачам в університеті, а також колегам-фармацевтам під час проходження практики, спостерігати за їх роботою та робити висновки. «Я бажаю, щоб ваша наука і ваші знання завжди вам приносили користь», — побажала Т. Литвиненкова.

Ірина Ніженковська зазначила, що майбутні фармацевти та клінічні провізори вже на 3-му курсі мають складати екзамен із загальнонаукових дисциплін «Крок 1» (частина системи ліцензійних інтегрованих іспитів). На жаль, сьогодні більше уваги приділяється тестовим іспитам, ніж практичній підготовці на кафедрах, в інтернатурі, магістратурі. Але чи достатньо теоретичних знань для підготовки студента до реальної роботи? Адже фармацевт повинен вміти не тільки дати пораду відносно вибору препарату, грамотно спілкуватися з пацієнтами, здійснювати фармацевтичну опіку, але й зуміти надати першу долікарську допомогу, здійснити реанімаційні заходи, розпізнати «загрозливі» стани, за необхідності викликати «швидку» і т.п. Тому дуже важливо готуватися до різних ситуацій, що можуть статися в аптеці. «Потрібен структурований практично-орієнтований іспит», — зазначила спікер.

З точки зору Ігоря Моложанова, завідувача кафедри стоматології КиМУ, тестування є важливо частиною навчання, але не основною. Окрім знань, які студент отримує під час занять в інституті від викладачів та колег, є ще знання, набуті шляхом самостійної роботи. Адже самостійна робота студентів є одним з найважливіших елементів навчання у ВНЗ.

Є дуже багато сфер, де фахівець із фармацевтичною освітою може застосувати свої професійні знання та навички, — працювати в аптеці, на фармацевтичному заводі, у сфері досліджень та розробок і т.п. Декілька прикладів перспективних українських проектів навів професор кафедри управління якістю, стандартизації та безпеки лікарських засобів Володимир Пішель: ChemSpace — платформа для постачальників і покупців хімічної продукції з усього світу, що надає доступ до великого каталогу хімічних речовин; Bienta — контрактно-дослідницька організація (Contract Research Organization — CRO), що надає такі послуги, як біомолекулярний скринінг, дослідження in vitro в категорії ADMET (всмоктування, розподіл, метаболізм, виділення і токсичність) та ін.

Ольга Гетало, заступник декана медико-фармацевтичного факультету КиМУ, зауважила, що лікувально-профілактичні та аптечні заклади мають бути партнерами в лікувальному процесі. Без якісної фармацевтичної послуги неможливо забезпечити якісну медичну допомогу. Медична галузь потребує міцної професійної підтримки з боку фармацевтичного сектору. Доповідач також наголосила, що впровадження GPP надасть змогу гарантувати забезпечення відвідувачів аптеки належною, якісною, фармацевтичною послугою та фармацевтичною опікою.

У рамках заходу студенти отримали можливість поспілкуватися із запрошеними спікерами та задати запитання.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!