Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»

09 Січня 2019 5:49 Поділитися

Верховна Рада України
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

Доповідати зазначений законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буду особисто.

Народний депутат УкраїниМ.М. Іонов

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Медичні послуги з трансплантації анатомічних матеріалів людині є третинним рівнем медичної допомоги. Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» з 1 січня 2020 року реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється відповідно до цього Закону для всіх видів медичної допомоги, а відтак і для трансплантації. Замовником таких медичних послуг згідно вказаного закону є спеціальний уповноважений орган, яким наразі є Національна служба здоров’я України.

Натомість Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів» (далі — Закон), який було введено в дію з 01 січня 2019 року покладає функції замовника медичних послуг з трансплантації анатомічних матеріалів на новий центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомогу із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією. Відтак матиме місце задвоєння функцій замовника медичних послуг третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, що має бути усунуто.

Закон також обмежує можливість бути донором малолітніх та неповнолітніх осіб для здійснення трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин кісткового мозку та периферичної крові їх повнорідним братам чи сестрам. Здебільшого, за результатами лабораторних досліджень та типування, саме такі діти є потенційними живими донорами для свого брата чи сестри і в інших країнах світу їх кістковий мозок за згоди батьків використовують для трансплантації братам чи сестрам. Така можливість врятувати життя має бути передбачена в Законі.

Закон обмежив коло осіб, яким може бути надана згода на посмертне донорство лише трансплант — координатором та уповноваженою особою ЦОВВ з питань трансплантації. Однак з метою розширення інституції донорства важливо щоб таку згоду особа могла надати і в більш доступний спосіб, лікарю якого знає — сімейному лікарю.

Окрім цього Законом, який набрав чинності 24.06.2018 року, передбачається необхідність створення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (далі — ЄДІСТ) вже з 01 жовтня 2018 року а з 01 січня 2019 року фактично це ставить під загрозу здійснення трупної трансплантації, де визначення пари донор — реципієнт має відбуватися за результатами даних з ЄДІСТ, яка ще не створена. Однак при встановленні таких обмежених строків (4 місяці) для створення і початку функціонування ЄДІСТ не було враховано що ЄДІСТ — це програмний продукт який складається з 9 реєстрів (зокрема реєстр донорів, реєстр реципієнтів, реєстр трансплант — координаторів, реєстр анатомічних матеріалів та інші). Для того щоб розробити технічне завдання для ЄДІСТ, провести тендер на визначення переможця для розробки такого програмного продукту та безпосередньо розробити його, впровадити систему захисту інформації а потім ще й наповнити ці реєстри інформацією необхідно значний період часу і фінансування. Відтак, вбачається необхідним передбачити реальні строки в які така система може бути створена.

З метою не зупинення трупної трансплантації, врегулювання порядку отримання і зберігання відомостей які надходять від потенційних донорів і реципієнтів, які в подальшому мають бути передані до ЄДІСТ, є необхідним встановити спеціальний порядок отримання та зберігання такої інформації до моменту створення та функціонування ЄДІСТ.

2. Цілі та завдання проекту Закону

Основною метою проекту Закону є врегулювання законодавчих розбіжностей в частині визначення замовника медичних послуг з трансплантації та відтермінування строків для впровадження та функціонування ЄДІСТ з одночасною можливістю здійснювати вилучення анатомічних матеріалів та їх трансплантацію в умовах до створення такої системи.

Також проект Закону має на меті усунути прогалини діючого Закону які обмежують застосування трансплантації.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Проектом Закону передбачається виключити положення, які покладають на новий центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомогу із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією функції замовника медичних послуг з трансплантації.

Також законопроектом передбачається що живим донором гемопоетичних стовбурових клітин може бути також фізична особа віком до вісімнадцяти років за наявності добровільної та усвідомленої згоди, наданої його законним представником у письмовому вигляді та за умови проведення трансплантації цього анатомічного матеріалу повнорідному брату або сестрі.

Законопроект розширює коло осіб яким можна при житті подати згоду на посмертне донорство, вводячи до таких осіб сімейного лікаря а також усуває граматичні помилки діючого Закону, які фактично створили ситуацію, за якої відсутні особи, яким можна подати відповідні заяви.

Положеннями законопроекту встановлюється перехідний період — до початку функціонування ЦОВВ у сфері трансплантації, протягом якого відомості, інформація, внесення яких передбачається Законом до ЄДІСТ, зберігаються в письмовому вигляді в медичній документації в закладах охорони здоров’я, в яких вони відповідно отримані лікуючим лікарем або сімейним лікарем або в закладах, діяльність яких пов’язана з трансплантацією в яких вони відповідно отримані уповноваженою особою.

Заклади охорони здоров’я, та інші заклади, діяльність яких пов’язана з трансплантацією, уповноважені особи яких отримали відомості, інформацію, внесення яких передбачається Законом до ЄДІСТ, зобов’язані зберігати такі відомості з дотриманням законодавства щодо захисту персональних даних та передати їх до ЦОВВ з питань трансплантації протягом трьох робочих днів з дня початку його функціонування. ЦОВВ з питань трансплантації зобов’язаний внести всю отриману ним інформацію до ЄДІСТ протягом десяти робочих днів з дня початку її функціонування.

Трансплант — координатори, які до моменту початку функціонування ЄДІСТ отримали відомості, інформацію, внесення яких до такої системи передбачається Законом, зобов’язані самостійно внести відповідні відомості до ЄДІСТ протягом трьох робочих днів з дня початку її функціонування.

До початку функціонування ЄДІСТ та формування зокрема реєстру реципієнтів та реєстру анатомічних матеріалів, рішення про можливість або не можливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора — трупа приймається консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, в порядку черговості згідно такого листа (списку) очікування.

Законопроектом передбачається відтермінувати строки для утворення та функціонування ЄДІСТ та покладається на Кабінет Міністрів України обов’язок до 01.01.2020 року забезпечити утворення та функціонування ЄДІСТ, забезпечити її інформатизацію, адміністрування, програмне забезпечення та наповнення відповідною інформацією.

Таким чином буде встановлено достатній строк для проведення необхідних організаційно-правових заходів, зокрема створення та наповнення ЄДІСТ, та усунення будь-яких законодавчих прогалин для реформування системи трансплантації анатомічних матеріалів у відповідності до Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

Це сприятиме забезпеченню надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації анатомічних матеріалів закладами охорони здоров’я належного рівня, в обсягах, необхідних відповідно до потреб населення України.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У цій сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти: Конституція України, Основи законодавства про охорону здоров’я України, Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону.

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових матеріальних та інших витрат Державного та/або місцевих бюджетів.

У зв’язку із цим розрахунок необхідних додаткових матеріальних і фінансових витрат, їх обсяг та джерела покриття до цієї пояснювальної записки не додаються.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проектів Закону.

Проект Закону не є регуляторним актом та не спричиняє регуляторного впливу.

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери та не впливає на зайнятість населення чи ринок праці.

Проект Закону створює передумови для зміцнення та збереження здоров’я населення, а також підвищення рівня ефективності надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації анатомічних матеріалів.

Проект Закону не чинить впливу на екологію та навколишнє природнє середовище.

Проект Закону не впливає на інші сфери суспільних відносин.

Народний депутат УкраїниМ.М. Іонов

Проект

зареєстрований в Парламенті

03.01.2019 р. за № 9461

ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про внесення змін до Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» (Відомості Верховної Ради України від 13.07.2018— 2018 р., № 28, стор. 5, стаття 232):

1. абзаци шостий та сьомий частини першої статті 9 виключити;

2. частину першу статті 14 викласти у такій редакції: «1.Живим донором анатомічних матеріалів може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа (крім випадків, передбачених цим законом)»;

3. статтю 15 доповнити частиною сьомою такого змісту: «Живим донором гемопоетичних стовбурових клітин може бути також фізична особа віком до вісімнадцяти років за наявності добровільної та усвідомленої згоди, наданої його законним представником у письмовому вигляді та за умови проведення трансплантації цього анатомічного матеріалу повнорідному брату або сестрі.»;

4. частину четверту статті 16 викласти у такій редакції: «Згода або незгода особи на посмертне донорство, заява про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди подаються сімейному лікарю або одному із суб’єктів, зазначених у частині дев’ятій статті 11 цього Закону, у письмовій формі за підписом особи, яка висловлює своє волевиявлення.»;

5. пункт перший розділу VII викласти в такій редакції: «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2019 року, крім пункту 4 розділу VII цього Закону, який вводиться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

До початку функціонування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією відомості, інформація, внесення яких передбачається цим Законом до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, зберігаються в письмовому вигляді в медичній документації в закладах охорони здоров’я, в яких вони відповідно отримані лікуючим лікарем або сімейним лікарем або в закладах, діяльність яких пов’язана з трансплантацією в яких вони відповідно отримані уповноваженою особою.

Заклади охорони здоров’я, та інші заклади, діяльність яких пов’язана з трансплантацією, уповноважені особи яких отримали відомості, інформацію, внесення яких передбачається цим Законом до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, зобов’язані зберігати такі відомості з дотриманням законодавства щодо захисту персональних даних та передати їх до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією протягом трьох робочих днів з дня початку його функціонування. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією зобов’язаний внести всю отриману ним інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації протягом десяти робочих днів з дня початку її функціонування.

Трансплант — координатори, які до моменту початку функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації отримали відомості, інформацію, внесення яких до такої системи передбачається цим Законом, зобов’язані самостійно внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації протягом трьох робочих днів з дня початку її функціонування.

До початку функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації та формування зокрема реєстру реципієнтів та реєстру анатомічних матеріалів, рішення про можливість або не можливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора — трупа приймається консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, в порядку черговості згідно такого листа (списку) очікування.»

6. підпункти чотири, п’ять пункту чотири розділу VII виключити;

7. розділ VII доповнити пунктом п’ять такого змісту: «5. Кабінету Міністрів України до 01.01.2020 року забезпечити утворення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, забезпечити її інформатизацію, адміністрування, програмне забезпечення та наповнення відповідною інформацією у порядку, визначеному цим Законом та іншими актами законодавства.»;

9. У тексті Закону слова «у частині одинадцятій статті 11 цього Закону» в усіх відмінках і числах замінити словами «у частині дев’ятій статті 11 цього Закону»;

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради УкраїниА.В. Парубій

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»

Зміст положення (норми) чинного акта Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»
  • Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
  • 1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснює такі повноваження:
    реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
  • бере участь у розробці і виконанні державних комплексних та цільових програм, спрямованих на розвиток медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
  • здійснює організаційно-методичне керівництво закладами охорони здоров’я в частині надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, іншими суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, трансплант-координаторами;
  • визначає потреби населення у застосуванні трансплантації та лікарських засобах для імуносупресивної терапії, здійснює аналіз показників діяльності закладів охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
  • виконує функції замовника медичних послуг та лікарських засобів у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
  • забезпечує цільове та ефективне використання коштів у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
  • забезпечує функціонування та адміністрування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;
  • здійснює організацію трансплант-координації;
  • забезпечує здійснення пошуку та розподілу анатомічного матеріалу для сумісної пари донор-реципієнт з використанням Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а також пошук та придбання зразка гемопоетичних стовбурових клітин для сумісної пари донор-реципієнт в Україні і за кордоном;
  • розробляє та подає на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, вимоги до: якості та безпечності анатомічних матеріалів людини; зберігання вилучених анатомічних матеріалів людини; підготовки вилучених анатомічних матеріалів людини до перевезення; перевезення вилучених анатомічних матеріалів людини; супровідних документів для перевезення вилучених анатомічних матеріалів людини; маркування ємності для перевезення анатомічних матеріалів людини;
  • здійснює міждержавний обмін анатомічними матеріалами людини та взаємообмін інформацією щодо наявних анатомічних матеріалів людини, що застосовуються для трансплантації, у тому числі для трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, у рамках міжнародного співробітництва;
  • проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань законодавства щодо трансплантації анатомічних матеріалів людині, популяризації прижиттєвого та посмертного донорства анатомічних матеріалів, формування позитивної громадської думки про надання анатомічних матеріалів людини для трансплантації;
  • забезпечує вирішення етичних питань, пов’язаних з наданням медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
  • здійснює інші визначені законом повноваження, пов’язані з наданням медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
  • Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
  • 1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснює такі повноваження:
    реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
  • бере участь у розробці і виконанні державних комплексних та цільових програм, спрямованих на розвиток медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
  • здійснює організаційно-методичне керівництво закладами охорони здоров’я в частині надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, іншими суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, трансплант-координаторами;
  • визначає потреби населення у застосуванні трансплантації та лікарських засобах для імуносупресивної терапії, здійснює аналіз показників діяльності закладів охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
  • забезпечує функціонування та адміністрування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;
  • здійснює організацію трансплант-координації;
  • забезпечує здійснення пошуку та розподілу анатомічного матеріалу для сумісної пари донор-реципієнт з використанням Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а також пошук та придбання зразка гемопоетичних стовбурових клітин для сумісної пари донор-реципієнт в Україні і за кордоном;
  • розробляє та подає на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, вимоги до: якості та безпечності анатомічних матеріалів людини; зберігання вилучених анатомічних матеріалів людини; підготовки вилучених анатомічних матеріалів людини до перевезення; перевезення вилучених анатомічних матеріалів людини; супровідних документів для перевезення вилучених анатомічних матеріалів людини; маркування ємності для перевезення анатомічних матеріалів людини;
  • здійснює міждержавний обмін анатомічними матеріалами людини та взаємообмін інформацією щодо наявних анатомічних матеріалів людини, що застосовуються для трансплантації, у тому числі для трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, у рамках міжнародного співробітництва;
  • проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань законодавства щодо трансплантації анатомічних матеріалів людині, популяризації прижиттєвого та посмертного донорства анатомічних матеріалів, формування позитивної громадської думки про надання анатомічних матеріалів людини для трансплантації;
  • забезпечує вирішення етичних питань, пов’язаних з наданням медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
  • здійснює інші визначені законом повноваження, пов’язані з наданням медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
  • Стаття 13. Умови та порядок застосування трансплантації
  • 8. У разі якщо живим донором є близький родич або член сім’ї реципієнта (родинне донорство), рішення про можливість або неможливість застосування трансплантації ухвалюється консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, де знаходиться реципієнт, за результатами визначення імунологічної сумісності донора та реципієнта. Відповідна інформація вноситься до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації одним із суб’єктів, зазначених у частині одинадцятій статті 11 цього Закону.
  • Стаття 13. Умови та порядок застосування трансплантації
  • 8. У разі якщо живим донором є близький родич або член сім’ї реципієнта (родинне донорство), рішення про можливість або неможливість застосування трансплантації ухвалюється консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, де знаходиться реципієнт, за результатами визначення імунологічної сумісності донора та реципієнта. Відповідна інформація вноситься до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації одним із суб’єктів, зазначених у частині дев’ятій статті 11 цього Закону.
  • Стаття 14 Вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів (прижиттєве донорство)
  • 1. Живим донором анатомічних матеріалів може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа
  • ….
  • 5. Відомості про надану живим донором письмову згоду на вилучення у нього анатомічних матеріалів не пізніше трьох робочих днів з моменту надання такої згоди вносяться уповноваженими на це особами, визначеними частиною одинадцятою статті 11 цього Закону, до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
  • 6. Інформація про відмову від наданої раніше згоди стати живим донором невідкладно вноситься уповноваженими на це особами, визначеними частиною одинадцятою статті 11 цього Закону, до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
  • Стаття 14 Вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів (прижиттєве донорство)
  • 1. Живим донором анатомічних матеріалів може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа (крім випадків, передбачених цим законом).
  • 5. Відомості про надану живим донором письмову згоду на вилучення у нього анатомічних матеріалів не пізніше трьох робочих днів з моменту надання такої згоди вносяться уповноваженими на це особами, визначеними частиною дев’ятою статті 11 цього Закону, до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
  • 6. Інформація про відмову від наданої раніше згоди стати живим донором невідкладно вноситься уповноваженими на це особами, визначеними частиною дев’ятою статті 11 цього Закону, до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
  • Стаття 15. Особливості донорства гемопоетичних стовбурових клітин та інших здатних до регенерації (самовідтворення) анатомічних матеріалів.
  • 5. Відомості про живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин, про вилучені для зберігання гемопоетичні стовбурові клітини та інші здатні до регенерації (самовідтворення) анатомічні матеріали вносяться до Єдиної інформаційної системи трансплантації уповноваженими на це особами, визначеними частиною одинадцятою статті 11 цього Закону.
  • відсутній
  • Стаття 15. Особливості донорства гемопоетичних стовбурових клітин та інших здатних до регенерації (самовідтворення) анатомічних матеріалів
  • 5. Відомості про живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин, про вилучені для зберігання гемопоетичні стовбурові клітини та інші здатні до регенерації (самовідтворення) анатомічні матеріали вносяться до Єдиної інформаційної системи трансплантації уповноваженими на це особами, визначеними частиною дев’ятою статті 11 цього Закону.
  • 7. Живим донором гемопоетичних стовбурових клітин може бути також фізична особа віком до вісімнадцяти років за наявності добровільної та усвідомленої згоди, наданої його законним представником у письмовому вигляді та за умови проведення трансплантації цього анатомічного матеріалу повнорідному брату або сестрі.
  • Стаття 16. Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб
  • 4. Згода або незгода особи на посмертне донорство, заява про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди подаються одному із суб’єктів, зазначених у частині одинадцятій статті 11 цього Закону, у письмовій формі за підписом особи, яка висловлює своє волевиявлення.
  • 5. Відомості щодо наданих особою письмової згоди або незгоди на посмертне донорство, письмової заяви про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди вносяться в установленому порядку до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації суб’єктами, зазначеними у частині одинадцятій статті 11 цього Закону, в день їх отримання.
  • ….
  • 8. Письмова заява особи про призначення повноважного представника засвідчується особистими підписами особи, яка призначає повноважного представника, та особи, яка призначається повноважним представником, і має містити відомості про цих осіб, визначені статтею 11 цього Закону.
  • Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:
  • подати письмову заяву про відкликання своєї письмової заяви щодо призначення повноважного представника;
  • надати нову письмову заяву про призначення нового повноважного представника.
  • Письмова заява про призначення повноважного представника, письмова заява про відкликання або зміну повноважного представника подаються особисто особою, яка визначає повноважного представника, одному із суб’єктів, зазначених у частині одинадцятій статті 11 цього Закону, для внесення відповідних відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
  • 10. Особа, яку призначено повноважним представником, може у будь-який час відмовитися бути повноважним представником особи, подавши письмову заяву одному із суб’єктів, зазначених у частині одинадцятій статті 11 цього Закону, для внесення відповідних відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Суб’єкт, якому подано цю заяву, повинен протягом трьох робочих днів письмово поінформувати про таку відмову особу, яка призначила цього повноважного представника.
  • Стаття 16. Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб
  • 4. Згода або незгода особи на посмертне донорство, заява про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди подаються сімейному лікарю або одному із суб’єктів, зазначених у частині дев’ятій статті 11 цього Закону, у письмовій формі за підписом особи, яка висловлює своє волевиявлення.
  • 5. Відомості щодо наданих особою письмової згоди або незгоди на посмертне донорство, письмової заяви про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди вносяться в установленому порядку до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації суб’єктами, зазначеними у частині дев’ятій статті 11 цього Закону, в день їх отримання.
  • 8. Письмова заява особи про призначення повноважного представника засвідчується особистими підписами особи, яка призначає повноважного представника, та особи, яка призначається повноважним представником, і має містити відомості про цих осіб, визначені статтею 11 цього Закону.
  • Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:
  • подати письмову заяву про відкликання своєї письмової заяви щодо призначення повноважного представника;
  • надати нову письмову заяву про призначення нового повноважного представника.
  • Письмова заява про призначення повноважного представника, письмова заява про відкликання або зміну повноважного представника подаються особисто особою, яка визначає повноважного представника, одному із суб’єктів, зазначених у частині дев’ятій статті 11 цього Закону, для внесення відповідних відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
  • 10. Особа, яку призначено повноважним представником, може у будь-який час відмовитися бути повноважним представником особи, подавши письмову заяву одному із суб’єктів, зазначених у частині дев’ятій статті 11 цього Закону, для внесення відповідних відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Суб’єкт, якому подано цю заяву, повинен протягом трьох робочих днів письмово поінформувати про таку відмову особу, яка призначила цього повноважного представника.
  • Розділ VII
  • ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
  • 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2019 року, крім пункту 4 розділу VII цього Закону, який вводиться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • .…
  • 4. Кабінету Міністрів України до введення в дію цього Закону:
  • 1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, у тому числі переглянути ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики в частині встановлення вимог до ліцензіатів щодо обов’язкової наявності в закладах охорони здоров’я, в яких проводиться вилучення анатомічних матеріалів людини для трансплантації, відповідної матеріально-технічної бази та обладнання для констатації смерті мозку людини, а також устаткування і транспортних засобів для перевезення анатомічних матеріалів людини в межах України, та забезпечити набрання ними чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
  • 2) забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, та забезпечити набрання ними чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
  • 3) забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та забезпечити набрання такими актами чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
  • 4) та до 1 жовтня 2018 року забезпечити утворення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, забезпечити її інформатизацію, адміністрування, програмне забезпечення та наповнення відповідною інформацією у порядку, визначеному цим Законом та іншими актами законодавства;
  • 5) вжити заходів для наповнення відомостями Єдиної державної інформаційної системи трансплантації в частині інформації щодо живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин кісткового мозку у кількості не менше 1 тисячі зразків з метою забезпечення його асоціації до міжнародних реєстрів донорів гемопоетичних стовбурових клітин та/або відповідних локальних реєстрів інших держав;
  • 6) запровадити систему інформаційної підтримки трансплантації та діяльності, пов’язаної з трансплантацією, зокрема через інформаційно-просвітницьку роботу щодо формування позитивного ставлення у суспільстві до донорства анатомічних матеріалів, шляхом:
  • застосування інформаційних ресурсів центральних та місцевих органів виконавчої влади;
  • створення і забезпечення показу та трансляції на умовах державного замовлення тематичних теле- і радіопередач;
  • застосування передбачених законодавством форм соціальної реклами;
  • взаємодії з громадськими організаціями у питаннях інформаційного супроводження пріоритетних та актуальних питань розвитку трансплантації анатомічних матеріалів людині.
  • Відсутній
  • Розділ VII
  • ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
  • 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2019 року, крім пункту 4 розділу VII цього Закону, який вводиться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
  • До початку функціонування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією відомості, інформація, внесення яких передбачається цим Законом до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, зберігаються в письмовому вигляді в медичній документації в закладах охорони здоров’я, в яких вони відповідно отримані лікуючим лікарем або сімейним лікарем або в закладах, діяльність яких пов’язана з трансплантацією в яких вони відповідно отримані уповноваженою особою.
  • Заклади охорони здоров’я, та інші заклади, діяльність яких пов’язана з трансплантацією, уповноважені особи яких отримали відомості, інформацію, внесення яких передбачається цим Законом до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, зобов’язані зберігати такі відомості з дотриманням законодавства щодо захисту персональних даних та передати їх до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією протягом трьох робочих днів з дня початку його функціонування. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією зобов’язаний внести всю отриману ним інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації протягом десяти робочих днів з дня початку її функціонування.
  • Трансплант — координатори, які до моменту початку функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації отримали відомості, інформацію, внесення яких до такої системи передбачається цим Законом, зобов’язані самостійно внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації протягом трьох робочих днів з дня початку її функціонування.
  • До початку функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації та формування зокрема реєстру реципієнтів та реєстру анатомічних матеріалів, рішення про можливість або не можливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора — трупа приймається консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, в порядку черговості згідно такого листа (списку) очікування.
  • 4. Кабінету Міністрів України до введення в дію цього Закону:
  • 1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, у тому числі переглянути ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики в частині встановлення вимог до ліцензіатів щодо обов’язкової наявності в закладах охорони здоров’я, в яких проводиться вилучення анатомічних матеріалів людини для трансплантації, відповідної матеріально-технічної бази та обладнання для констатації смерті мозку людини, а також устаткування і транспортних засобів для перевезення анатомічних матеріалів людини в межах України, та забезпечити набрання ними чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
  • 2) забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, та забезпечити набрання ними чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
  • 3) забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та забезпечити набрання такими актами чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
  • 4) запровадити систему інформаційної підтримки трансплантації та діяльності, пов’язаної з трансплантацією, зокрема через інформаційно-просвітницьку роботу щодо формування позитивного ставлення у суспільстві до донорства анатомічних матеріалів, шляхом:
  • застосування інформаційних ресурсів центральних та місцевих органів виконавчої влади;
  • створення і забезпечення показу та трансляції на умовах державного замовлення тематичних теле- і радіопередач;
  • застосування передбачених законодавством форм соціальної реклами;
  • взаємодії з громадськими організаціями у питаннях інформаційного супроводження пріоритетних та актуальних питань розвитку трансплантації анатомічних матеріалів людині.
  • 5. Кабінету Міністрів України до 01.01.2020 року забезпечити утворення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, забезпечити її інформатизацію, адміністрування, програмне забезпечення та наповнення відповідною інформацією у порядку, визначеному цим Законом та іншими актами законодавства.

Народний депутат УкраїниМ.М. Іонов

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті