В Уряді представили новації бюджетного процесу

10 січня відбулося перше засідання Уряду в 2019 р. У вступному слові Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, запевнив, що в цьому році зростання економіки становитиме не менше 3%, що дасть змогу реінвестувати в програми розвитку освіти, медицини. Під час засідання було прийнято рішення про створення стратегічного комітету, до складу якого входитимуть усі міністри, а очолюватиме його прем’єр-міністр України В. Гройсман. Даний комітет займатиметься формуванням політик і розглядом стратегічних питань розвитку держави. Прийняті комітетом рішення стануть основою для подальших кроків Уряду.

Також під час засідання Оксана Маркарова, міністр фінансів України, представила новації бюджетного процесу, які виходять з положень Закону України від 06.12.2018 р. № 2646 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюд­жетного планування», що підписаний Президентом України 8 січня.

«Останні три роки нам вдавалося вчасно подавати, розглядати й виконувати бюджети. Але ми бачили проблеми, які однорічне планування не дозволяє вирішити. Це і непередбачуваність бюджетної та податкової політики, і відсутність цілісної системи стратегічного планування, коли є стратегія, а бюд­жетом забезпечується виконання окремих її пунктів і тільки на рік, а далі є певна невизначеність, це і сфокусованість виключно на затратах. Тепер ці питання можна буде вирішити», — підкреслила посадовець.

Серед інновацій, які тепер стануть обов’язковими, О. Маркарова виділила узгод­ження стратегічного і бюджетного планування, запровадження нової бюджетної декларації, яка стане головним документом бюджетного процесу, новий бюджетний календар і розширення бюд­жетних правил.

На додаток до незмінних положень, які стосуються дефіциту, державного боргу, частки ВВП і т.д., у бюджетну декларацію додаються й положення про загальні граничні показники видатків на 3 роки, а також граничні показники для видатків та надання кредитів для кожного головного розпорядника бюджетних коштів. Також у неї включатимуться цілі державної політики у відповідній сфері для розуміння того, на що витрачаються бюджетні кошти, оцінка фіскальних ризиків і проведення оглядів видатків.

Декларацію планується до 15 травня подати Уряду на погодження, щоб до 1 червня подати її в Парламент. З метою підготовки декларації на наступному тижні Міністерство фінансів Украї­ни (Мінфін) надасть інструктивні листи головним розпорядникам бюджетних коштів, щоб уже в лютому Мінфін міг отримати від них перші бюджетні подання. Вони включатимуть пропозиції про зміни у структурі витрат головного розпорядника (у тому числі зміни переліку та змісту бюджетних програм) з урахуванням нових політик та розрахунок вартості кожної політики. У квітні Мінфін доведе до головних розпорядників орієнтовні граничні показники видатків, а головні розпорядники мають надати Мінфіну інформацію про цілі державної політики у відповідній сфері діяльності та показники їх досягнення.

О. Маркарова висловила сподівання, що декларацію Парламент встигне ухвалити до 15 липня, що дасть змогу Мінфіну керуватися затвердженими фінансовими показниками на наступні 3 роки, у тому числі під час підготовки проекту бюджету на наступний рік.

Також вводяться нові бюджетні правила. Зокрема, правило, що державний борг та гарантований державою борг не можуть бути більше 60% від валового внутрішнього продукту держави, а дефіцит бюджету — більшим за 3%. У зв’язку із цим у законі про бюджет на відповідний рік граничний обсяг дефіциту не зможе перевищувати показник, що буде затверджений у бюджетній декларації.

Завдяки середньостроковому бюджетному плануванню Мінфін удосконалить програмно-цільовий метод, який сфокусується на трьох аспектах:

1) надання якісних публічних послуг;

2) підвищення ефективності використання коштів, а саме: чи досягатиметься поставлена мета за рахунок виділених на її реалізацію коштів;

3) відповідальність головних розпорядників за виконання передбачених у декларації цілей.

Також запровадження середньострокового бюджетування дасть змогу:

1) забезпечити передбачуваність реформ. Тобто проведення реформи міститиметься не лише в стратегічних планах, але й у фінансових документах, таких як бюджетна декларація;

2) покращення якості державних послуг. Оскільки для того щоб попросити кошти на якусь програму, кожен головний розпорядник бюджетних коштів повинен відзвітувати в Парламенті, чи досяг він за попередній період своїх цілей і чому потрібно змінити кошторис тієї чи іншої програми;

3) більша прозорість бюджетного процесу;

4) стабільність, прогнозованість та контроль державного боргу і зменшення фіскальних ризиків, у тому числі зважаючи на глобальні ризики, які існують у світовій економіці.

В. Гройсман наголосив на важливості такого середньострокового бюджетного планування. Зокрема, він навів приклад, коли протягом останніх років Уряд просить Парламент надати кошти на будівництво НДСЛ «Охматдит». На його думку, якби раніше була затверджена трирічна бюд­жетна декларація, то в Парламенті відразу б розуміли, скільки коштів потрібно виділити на завершення будівництва даної лікарні протягом кожного наступного року.

Степан Кубів, віце-прем’єр міністр України, додав, що запровадження короткострокового планування підвищить рівень політичної відповідальності за досягнення цілей, які визначені в бюджетній резолюції. Окрім цього, це зменшить розпорошення бюджетних коштів і дозволить концентрувати їх на досягнення визначених цілей. Разом з тим підвищиться наукова обґрунтованість стратегічних рішень. Він висловив сподівання, що разом з проектом бюджету на наступний рік на розгляд Парламенту буде подано й положення щодо довготривалого стратегічного планування на 7–10 років.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами www.minfin.gov.ua,
фото www.kmu.gov.ua

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи