ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ
Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 89 Регламенту Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення державної підтримки розвитку малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами».
Доповідати зазначений проект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Сисоєнко І.В.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення державної підтримки розвитку малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
В Україні на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами здійснюють свою діяльність три групи суб’єктів господарювання:
- 363 юридичні особи державної та комунальної власності;
- 2097 юридичних осіб (крім державної та комунальної власності);
- 4495 фізичних осіб — підприємців (ФОП).
Місцями здійснення діяльності ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами є аптеки та аптечні пункти (аптечні заклади). Загальна кількість аптечних закладів в Україні становить 22642, з них юридичним особам державної та комунальної форми власності належить 2498 (11,03%), іншим юридичним особам — 13578 (59,97%), ФОП — 6566 (29%).
У містах країни розташовано 16888 аптечних закладів, з них юридичним особам державної та комунальної форми власності належить 1486 (8,82%), іншим юридичним особам — 11597 (68,69%), ФОП — 3795 (22,49%).
У сільській місцевості розташовано 5754 аптечних закладів, з них юридичним особам державної та комунальної форми власності належить 1012 (17,59%), іншим юридичним особам — 1981 (34,43%), ФОП — 2761 (47,98%).
Таким чином, майже 48% аптечних закладів у сільській місцевості із незначною концентрацією населення належить малому підприємництву, що свідчить про важливу соціальну значимість діяльності ФОП.
Переважна більшість ФОП перебувають на спрощеній системі оподаткування другої групи, діяльність яких відповідно до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) має певні пільги та обмеження по відношенню до юридичних осіб, які перебувають на загальній системі оподаткування. Крім єдиного податку, до 01.01.2019 року ФОП відповідно до ПКУ мали право не застосовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій (РРО). Натомість вказана група платників єдиного податку обмежується вимогами ПКУ у кількості найманих працівників (не більше 10 осіб одночасно) та граничному розмірі доходу (не більше 1 000 000 грн.). Обмеження щодо кількості найманих працівників є ознакою саме малого підприємництва, чим обумовлено той факт, що у середньому кожному з ФОП — власників аптечних закладів належить від одного до чотирьох аптечних закладів. Середній показник аптечних закладів на одну юридичну особу державної та комунальної форми власності становить 6,8 закладів, а у юридичних осіб іншої форми власності — 6,5 закладів.
За статистичними даними, у 2013–2016 роках доля великих аптечних мереж (які входять до списку топ-100) зросла на ринку з 60,1% до 66,8%, тобто, на фармринку України спостерігається потужна тенденція до консолідації ринку.
Згідно Звіту Антимонопольного комітету України (далі — АМКУ) за 2014 — перше півріччя 2016 року інфраструктура аптечного ринку представлена більшістю середніх локальних мереж із тенденцією до їх укрупнення шляхом збільшення кількості аптечних закладів у структурі мережі. Крім середніх (6–10 аптечних закладів) АМКУ встановлено великі (16–50 аптечних закладів) та мега мережі (понад 50 аптечних закладів). За Звітом АМКУ, у 2015–2016 роках спостерігається концентрація ринкової влади в руках найбільших операторів ринку, які повністю встановлюють правила гри на ринку та перешкоджають розвитку конкуренції. Одночасно, цінова політика аптечних мереж була спрямована на мінімізацію своїх ризиків та оптимізацію своєї дохідності шляхом перекладання всіх фінансових ризиків на кінцевого споживача. Встановлено наявність ознак монопольного (домінуючого) становища (або колективної монополії) на більшості регіональних ринків. АМКУ виявлено непоодинокі факти щодо порушення аптечними мережами державної дисципліни цін на ліки включені до Національного переліку основних лікарських засобів з порушенням регульованої державою роздрібної надбавки (25%). Такі дії аптечних мереж істотно знижують рівень доступності найнеобхідніших лікарських засобів для населення. Звіт констатував збільшення ціни на лікарські засоби як виробників так і імпортерів за рахунок необхідності сплати аптечним мережам вартості маркетингових послуг (до 30% від обсягу закупівлі товару). Встановлено непоодинокі факти зловживань аптечних мереж процесами ціноутворення та уведення в оману споживачів щодо соціально доступних цін на ліки. АКМУ встановлено структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища на досліджуваних регіональних ринках 183 суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами у форматі аптечної мережі. За результатами проведеного дослідження надано понад 100 обов’язкових для розгляду й виконання рекомендацій та розпочато 27 справ за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Показовою є статистика Держлікслужби України за 2013–2018 роки щодо виявлення фактів реалізації фальсифікованих лікарських засобів (листи Держлікслужби України вих. № 20361-1.3/2.0/17-14 від 29.10.2014 р., вих. № 10992-1.1.1/4.0/17-18 від 21.12.2018). Статистика виявлених безпосередньо Держлікслужбою України фактів розповсюдження окремих серій і найменувань фальсифікованих лікарських засобів за 2013–2018 роки виглядає наступним чином: за 6 років надано 119 розпоряджень про заборону обігу окремих серій і найменувань фальсифікованих лікарських засобів, виявлених Держлікслужбою України та її територіальними органами. З 119 розпоряджень 111 видано на підставі виявлення у юридичних осіб (93,28%) і 8 — на підставі виявлення у фізичних осіб — підприємців (6,72%).
Одночасно, аналіз Ліцензійних умов провадження діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами свідчить, що ліцензійні вимоги до площі аптечних закладів, необхідного обладнання та устаткування, кваліфікації персоналу та іншого є однаковим як для юридичних осіб так і для фізичних осіб — підприємців. Тобто при значній різниці фінансових можливостей та задіяних людських ресурсів, умови входження на ринок та функціонування на ньому для великого і малого бізнесу однакові. У свою чергу, статистика 2013–2018 років щодо порушень пов’язаних із обігом фальсифікованих лікарських засобів свідчить про те, що використання РРО юридичними особами не є запобіжним заходом щодо реалізації ними фальсифікованих лікарських засобів.
23.11.2018 р. Верховною Радою України прийнято Закон України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Законом внесено зміни до Податкового Кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» стосовно зобов’язання ФОП, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами та виробами медичного призначення, в обов’язковому порядку застосовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій.
Таким чином, на ФОП покладено додаткове фінансове навантаження щодо придбання, експлуатації, обслуговування та ремонту РРО, що негативно відобразиться на діяльності ФОП у містах і особливо у сільській місцевості. Припинення діяльності навіть частини ФОП негативно відобразиться як на стані економічної конкуренції, так і на забезпеченні населення лікарськими засобами і стабільності цін на них. Вочевидь, що в таких умовах тенденція до подальшої монополізації ринку лікарських засобів у 2019 році має посилюватись за рахунок скорочення аптечних закладів ФОП.
Окремі зміни внесені Законом № 2628-VIII до Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України № 1023-XII «Про захист прав споживачів» створюють неоднозначне трактування норм та положень діючого законодавства у сфері обігу лікарських засобів. Так, зміни у пункт 10 ст. 9 Закону України № 265/95-ВР можна трактувати як можливість за умови встановлення РРО здійснювати торгівлю лікарськими засобами у кіосках та з лотків, що категорично заборонено діючим законодавством. При внесенні змін у частину 11 статті 8 Закону № 1023-XII не враховано, що лікарські засоби не мають встановленого гарантійного строку, а мають лише термін придатності, у зв’язку з чим частина 11 ст. 8 поширила на неякісні та фальсифіковані лікарські засоби вимоги споживача, закріплені у ч.1 ст. 8, а саме вимоги безоплатного усунення недоліків неякісного, фальсифікованого лікарського засобу, пропорційного зменшення ціни на такий засіб, відшкодування витрат на усунення його недоліків, що категорично заборонено діючим законодавством. Вказані невідповідності підлягають терміновому усуненню.
З урахуванням змін що пропонуються законопроектом, термін «вироби медичного призначення» за своїм змістом та метою слід виключити із статті 2 Закону № 265/95-ВР та внести у Закон № 1023-XII «Про захист прав споживачів», так як у разі прийняття запропонованих змін, у тексті Закону № 265/95-ВР вказаний термін буде відсутній.
2. Цілі та завдання проекту Закону
Основною метою цього законопроекту є запобігання тенденціям росту монополізації фармацевтичного ринку України, відновлення сприятливих умов входження на ринок та функціонування фізичних осіб — підприємців на ньому, що гарантуватиме безперебійне постачання лікарських засобів сільському населенню в місцях функціонування аптечних закладів ФОП, стимулюватиме подальший розвиток та створення аптечних закладів у сільській місцевості малими підприємцями.
Реалізація запропонованих законопроектом норм забезпечить:
- державну підтримку малого підприємництва, створення умов цього розвитку у відповідності до частини 2 статті 48 Господарського Кодексу України;
- зменшення адміністративного тиску на представників малого підприємництва на фармацевтичному ринку;
- недопущення поглиблення тенденцій до монополізації фармацевтичного ринку;
- підвищення фізичної та економічної доступності лікарських засобів для населення, особливо у сільській місцевості;
- усунути протиріччя та невідповідності окремих норм діючого законодавства.
3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону
З метою реалізації цілей та завдань законопроекту пропонується внести зміни до законодавчих актів України, зокрема: Податкового кодексу України, Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Конституція України, Податковий кодекс України, Закони України «Про лікарські засоби», Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закон України «Про захист прав споживачів» та інші.
5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону
Реалізація проекту Закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України або місцевих бюджетів.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проектів Закону.
Прийняття цього законопроекту дозволить:
- запобігти порушенням законодавства у сфері обігу лікарських засобів через подвійне тлумачення норм діючого законодавства;
- підвищити рівень конкуренції на ринку лікарських засобів;
- вдосконалити реалізацію інтересів і прав споживачів;
- запобігти росту монополізації ринку лікарських засобів;
- стабілізувати ситуацію із забезпеченням лікарськими засобами сільського населення;
- створити передумови для подальшого росту кількості аптечних закладів у сільській місцевості;
- забезпечити стабілізацію цінової політики на лікарські засоби в умовах росту економічної конкуренції між аптечними мережами та малим підприємництвом.
Народні депутати України: І.В. Сисоєнко
Проект
зареєстровано в Парламенті
22.01.2019 р. за № 9495
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення державної підтримки розвитку малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами
Верховна Рада України постановляє:
І. В абзаці четвертому пункту 296.10. статті 296 Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13–17, ст. 112) слова «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення» виключити.
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами):
- у статті 2 виключити абзац тридцятий, у зв’язку з чим абзац тридцять перший вважати абзацом тридцятим;
- у пунктах 1, 6, 8, 9 статті 9 слова «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення» виключити;
- у пункті 10 статті 9 слова «лікарських засобів, виробів медичного призначення» виключити;
2) у Законі України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84; 2014 р., № 41–42, ст. 2024; 2017 р., № 1, ст. 2, № 4, ст. 42):
- частину першу статті 1 доповнити пунктом 41 такого змісту:
«41) вироби медичного призначення (медичні вироби) — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів;»;
- частину четверту статті 1 виключити;
- частину восьму статті 8 доповнити абзацом другим такого змісту:
«У разі придбання споживачем у аптечному закладі або його структурному підрозділі фальсифікованого, неякісного лікарського засобу, або лікарського засобу, термін придатності якого на час купівлі минув, провізор/фармацевт аптечного закладу, в якому було здійснено придбання, зобов’язаний замінити його на придатний лікарський засіб або повернути споживачеві сплачені ним кошти, за умови наявності у споживача розрахункового документу встановленої форми (касовий чек, товарний чек), що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу лікарського засобу. Розрахунки із споживачем у такому разі проводяться в порядку, передбаченому абзацом третім частини сьомої цієї статті.»;
- друге речення абзацу першого частини одинадцятої статті 8 викласти в такій редакції:
«Вимоги споживача щодо виробів медичного призначення розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа (касовий чек, товарний чек), передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а щодо технічно складних побутових товарів — після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.»
3. Кабінету Міністрів України:
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України А. Парубій
до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення державної підтримки розвитку малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами»
| Зміст положення (норми) чинного законодавства | Зміст відповідного положення (норми) проекту акту |
| ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13–14, № 15–16, № 17, ст. 112) |
|
| РОЗДІЛ XIV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ
ГЛАВА 1. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ |
|
| …
Стаття 296. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку 296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:першої групи; другої — четвертої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. |
…
Стаття 296. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку 296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:першої групи; другої — четвертої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. |
| Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами) | |
| …
Стаття 2. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: фіскальні функції — здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; реєстратор розрахункових операцій — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; |
…
Стаття 2. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: фіскальні функції — здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; реєстратор розрахункових операцій — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; |
| електронний контрольно-касовий апарат — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У цьому Законі до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники — жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг);
комп’ютерно-касова система — реєстратор розрахункових операцій, виконаний із застосуванням комп’ютерних засобів, який додатково виконує технологічні операції, визначені сферою його застосування, і забезпечує друкування розрахункових та інших звітних документів; електронний контрольно-касовий реєстратор — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів; вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор — реєстратор розрахункових операцій, призначений для забезпечення реалізації фіскальних функцій у складі програмно-технічного комплексу самообслуговування, автоматів з продажу товарів (послуг) тощо; програмно-технічний комплекс самообслуговування — у значенні, наведеному в Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; електронний таксометр — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів; |
електронний контрольно-касовий апарат — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У цьому Законі до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники — жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг);
комп’ютерно-касова система — реєстратор розрахункових операцій, виконаний із застосуванням комп’ютерних засобів, який додатково виконує технологічні операції, визначені сферою його застосування, і забезпечує друкування розрахункових та інших звітних документів; електронний контрольно-касовий реєстратор — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів; вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор — реєстратор розрахункових операцій, призначений для забезпечення реалізації фіскальних функцій у складі програмно-технічного комплексу самообслуговування, автоматів з продажу товарів (послуг) тощо; програмно-технічний комплекс самообслуговування — у значенні, наведеному в Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; електронний таксометр — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів; |
| автомат з продажу товарів (послуг) — реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості, та створює контрольну стрічку в електронному вигляді;
Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій — перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про підтвердження відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України, i такі реєстратори розрахункових операцій дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом; фіскальна пам’ять — запам’ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою; виробник — суб’єкт господарювання, який виробляє реєстратори розрахункових операцій і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення; постачальник — суб’єкт господарювання, який є виробником або за договором з виробником організовує продаж, передачу в оренду, лізинг, технічне обслуговування і ремонт реєстраторів розрахункових операцій; центр сервісного обслуговування — суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій; |
автомат з продажу товарів (послуг) — реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості, та створює контрольну стрічку в електронному вигляді;
Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій — перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про підтвердження відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України, i такі реєстратори розрахункових операцій дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом; фіскальна пам’ять — запам’ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою; виробник — суб’єкт господарювання, який виробляє реєстратори розрахункових операцій і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення; постачальник — суб’єкт господарювання, який є виробником або за договором з виробником організовує продаж, передачу в оренду, лізинг, технічне обслуговування і ремонт реєстраторів розрахункових операцій; центр сервісного обслуговування — суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій; |
| розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;
розрахункова книжка — належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах доходів і зборів, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій — прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); фінансова санкція — грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб’єктів господарювання за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету; |
розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;
розрахункова книжка — належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах доходів і зборів, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій — прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); фінансова санкція — грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб’єктів господарювання за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету; |
| уповноважений банк — банк, зареєстрований на території України, який має ліцензію Національного банку України на проведення валютних операцій і здійснює валютний контроль за операціями суб’єктів господарювання, що проводять операції з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі агентських угод з цим банком;
фіскальний режим роботи — режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій; фіскальний звітний чек — документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті; фіскальний звіт — документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира; денний звіт — документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням; |
уповноважений банк — банк, зареєстрований на території України, який має ліцензію Національного банку України на проведення валютних операцій і здійснює валютний контроль за операціями суб’єктів господарювання, що проводять операції з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі агентських угод з цим банком;
фіскальний режим роботи — режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій; фіскальний звітний чек — документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті; фіскальний звіт — документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира; денний звіт — документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням; |
| контрольна стрічка — копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;
місце проведення розрахунків — місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо; модем — окремий або у складі реєстратора розрахункових операцій пристрій, призначений для передачі копії сформованих реєстратором розрахункових операцій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі по дротових або бездротових каналах зв’язку, до складу якого входить пам’ять для тимчасового зберігання цих копій; |
контрольна стрічка — копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;
місце проведення розрахунків — місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо; модем — окремий або у складі реєстратора розрахункових операцій пристрій, призначений для передачі копії сформованих реєстратором розрахункових операцій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі по дротових або бездротових каналах зв’язку, до складу якого входить пам’ять для тимчасового зберігання цих копій; |
| вироби медичного призначення (медичні вироби) — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів. | Виключити |
| Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів». Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (231-2017-п) встановлюється Кабінетом Міністрів України. | Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів». Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (231-2017-п) встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
| …
Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: 1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання; … 6) при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій; … 8) при продажу товарів (крім підакцизних та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України (2755-17); |
…
Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: 1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання; … 6) при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій; … 8) при продажу товарів (крім підакцизних та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України (2755-17); |
| 9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) за готівкові кошти на ринках;
10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену; … |
9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) за готівкові кошти на ринках;
10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену; … |
| Закон України «Про захист прав споживачів»(Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84; 2014 р., № 41–42, ст. 2024; 2017 р., № 1, ст. 2, № 4, ст. 42) | |
| Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 1) безпека продукції — відсутність будь-якого ризику для життя, здоров’я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції; 2) введення продукції в обіг — дії суб’єкта господарювання, спрямовані на виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реалізацією на території України; 3) виконавець — суб’єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; 4) виробник — суб’єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім’я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб’єкта господарювання; або імпортує товар; |
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 1) безпека продукції — відсутність будь-якого ризику для життя, здоров’я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції; 2) введення продукції в обіг — дії суб’єкта господарювання, спрямовані на виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реалізацією на території України; 3) виконавець — суб’єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; 4) виробник — суб’єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім’я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб’єкта господарювання; або імпортує товар; |
| Термін відсутній | 41) вироби медичного призначення (медичні вироби) — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів; |
| 5) гарантійний строк — строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг;
6) офісне приміщення — будь-яке приміщення (будівля тощо), в якому знаходиться суб’єкт господарювання або його філія, або його структурний підрозділ, або представництво; 7) договір — усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі — розрахунковий документ); 8) договір, укладений на відстані, — договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку; 9) договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, — договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця; 10) електронне повідомлення — інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути у будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді; 11) засоби дистанційного зв’язку — телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані; |
5) гарантійний строк — строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг;
6) офісне приміщення — будь-яке приміщення (будівля тощо), в якому знаходиться суб’єкт господарювання або його філія, або його структурний підрозділ, або представництво; 7) договір — усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі — розрахунковий документ); 8) договір, укладений на відстані, — договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку; 9) договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, — договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця; 10) електронне повідомлення — інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути у будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді; 11) засоби дистанційного зв’язку — телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані; |
| 12) істотний недолік — недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; 13) належна якість товару, роботи або послуги — властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем; 14) нечесна підприємницька практика — будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції; 15) недолік — будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред’являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем); |
12) істотний недолік — недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; 13) належна якість товару, роботи або послуги — властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем; 14) нечесна підприємницька практика — будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції; 15) недолік — будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред’являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем); |
| 16) нормативний документ — цей термін застосовується у значенні, визначеному Законом України «Про стандартизацію»;
17) послуга — діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; 18) продавець — суб’єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; 19) продукція — будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; 20) реалізація — діяльність суб’єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг); 21) робота — діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; 22) споживач — фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника; 24) строк (термін) придатності — строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору; |
16) нормативний документ — цей термін застосовується у значенні, визначеному Законом України «Про стандартизацію»;
17) послуга — діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; 18) продавець — суб’єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; 19) продукція — будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; 20) реалізація — діяльність суб’єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг); 21) робота — діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; 22) споживач — фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника; 24) строк (термін) придатності — строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору; |
| 25) строк служби — календарний строк використання продукції за призначенням, починаючи від введення в обіг чи після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини;
25-1) технічно складні побутові товари — непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк; 26) торговельне приміщення — майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб’єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару; 27) фальсифікована продукція — продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи. Терміни «харчовий продукт», «непридатний харчовий продукт» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Термін «лікарські засоби» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про лікарські засоби». |
25) строк служби — календарний строк використання продукції за призначенням, починаючи від введення в обіг чи після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини;
25-1) технічно складні побутові товари — непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк; 26) торговельне приміщення — майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб’єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару; 27) фальсифікована продукція — продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи. Терміни «харчовий продукт», «непридатний харчовий продукт» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Термін «лікарські засоби» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про лікарські засоби». |
| Термін «вироби медичного призначення» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
… |
Виключити
… |
| Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
… 11. Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а щодо технічно складних побутових товарів — після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. … |
Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
… 11. Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо виробів медичного призначення розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа (касовий чек, товарний чек), передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а щодо технічно складних побутових товарів — після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. … |
Народні депутати України: І.В. Сисоєнко
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим