Кошти на реалізацію проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» витрачаються неефективно — Рахункова палата затвердила звіт та рішення

Наше видання раніше повідомляло, що Рахункова палата України підготувала звіт про результати аудиту ефективності використання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі — Проект). 29 січня 2019 р. Звіт про результати аудиту ефективності впровадження проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», що підтримується коштами МБРР, було розглянуто та затверджено на засіданні Рахункової палати. За підсумками його обговорення прийнято рішення. У рішенні Рахункова палата констатує, що МОЗ не забезпечило своєчасну реалізацію більшості заходів Проекту на центральному рівні.

Згідно з Угодою про позику МБРР спільно з МОЗ та органами урядування 8 областей, відповідальних за охорону здоров’я, з червня 2015 р. розпочато реалізацію комплексу заходів Проекту, розрахованого на 5 років. Його загальна вартість — 245,4 млн дол. США, з яких 214,7 млн дол. — позика МБРР. 88,3% позики передбачено спрямувати на реалізацію компонента 1. «Удосконалення надання послуг на місцевому рівні», а 11,5% — компонента 2. «Зміцнення урядування МОЗ у галузі охорони здоров’я» та компонента 3. «Підтримка впровадження, моніторинг і оцінювання Проекту», 0,2% — разова комісія, сплачена МБРР за надання позики. За результатами попереднього аудиту щодо реалізації цього проекту для МОЗ були напрацьовані рекомендації. Однак Міністерство не усунуло основні організаційні перешкоди, що ставило під загрозу успішну реалізацію проекту.

У 2015–2017 рр. і за 9 міс 2018 р. на впровадження Проекту використано 48,9 млн дол. (1297,1 млн грн.). Це лише третина обсягів позики, передбачених у спеціальному фонді державного бюджету, та 22,8% загального обсягу наданої позики. При цьому на центральному рівні забезпечено найнижчі показники результативності Проекту, порівняно з його впровадженням у цілому. На реалізацію центральних компонентів Проекту 2. «Зміцнення урядування МОЗ у галузі охорони здоров’я» і 3. «Підтримка впровадження, моніторинг і оцінювання проекту» використано лише 2,9 млн дол. (75,6 млн грн.). Зокрема, за компонентом 2 використано 2 із 20,2 млн дол., а за компонентом 3 — 0,9 із 4,5 млн дол.

Основна причина — системні недоліки в управлінні Проектом, починаючи з 2015 р., допущені МОЗ як його виконавцем, що призвели до впровадження Проекту із суттєвим відставанням, необґрунтованого резервування коштів позики, які фактично тривалий час не використовувалися або у встановлених аудитом випадках використовувалися неефективно.

Так, за компонентами Проекту 2. «Зміцнення урядування МОЗ у галузі охорони здоров’я» та 3. «Підтримка впровадження, моніторинг і оцінювання проекту» у 2017 р. та за 9 міс 2018 р. непродуктивно використані кошти позики в сумі 110,2 тис. дол., неекономно — 147 тис. дол. і необґрунтовано — 6,7 тис. дол. Аудитори вбачають у цьому ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 Кримінального кодексу України.

З порушенням вимог МБРР з питань закупівель й Операційного посібника проекту, який був затверджений МОЗ, було укладено договорів на суму 93,4 тис. дол., за якими станом на 01.10.2018 р. використано 37 тис. дол. При цьому державою за період реалізації Проекту сплачено 1,6 млн дол. за резервування невикористаних коштів позики, 1,3 млн дол. — відсотки за користування позикою та 0,6 млн дол. — разову комісію за відкриття.

Зазначене створило умови, за яких завдання Проекту щодо забезпечення реформування системи охорони здоров’я на центральному рівні виконувалися непослідовно, із значними затримками, а результати більшості з них можна буде оцінити лише після завершення Проекту.

Реалізація більшості заходів компонента 2. «Зміцнення урядування МОЗ у галузі охорони здоров’я» розпочалася лише минулого року. За компонентом 3. «Підтримка впровадження, моніторинг і оцінювання Проекту» основні заходи з моніторингу та оцінювання розпочнуться у 2019 р., а майже 80% (0,7 із 0,9 млн дол.) коштів компонента вже використано на оплату праці індивідуальних консультантів, вартість послуг яких не залежала від досягнень Проекту.

Аудитори відзначають, що пілотне впровадження системи діагностично споріднених груп на рівні МОЗ і у вибраних медичних закладах, що мало розпочатися у встановлені проектом терміни (2016 р.), відстрочено до 2019 р. Відповідні заходи другого етапу в медичних закладах вторинного і третинного рівня скасовані через брак часу для їх завершення в межах Проекту. Розробку нової національної системи діагностично споріднених груп на основі австралійської МОЗ заплановано на 2020 р. після завершення пілотного проекту, а її впровадження забезпечуватиме створена у 2018 р. Національна служба здоров’я України.

Не розроблені концепція та генеральний план впровадження стандартів електронної охорони здоров’я. Крім того, не завершено переклад клінічних настанов на засадах доказової медицини, за використання яких у цілому сплачено 130 тис. євро, у тому числі за 2018 р. — 20 тис. євро. А це — втрати коштів позики. Відсутні результати реалізації кластерів «Громадське здоров’я» і «Інформація і комунікація».

Аудитом ідентифіковані випадки відображення в обліку окремих операцій з порушенням законодавства, а також встановлено факт оплати за рахунок коштів позики і гранту послуг перекладу двох однакових Клінічних настанов. Враховуючи, що на мету, аналогічну проекту, МОЗ також залучено декілька грантів, інформацію щодо реалізації яких до аудиту не надано, Рахункова палата привертає увагу керівництва МОЗ до потенційних ризиків шахрайських дій із коштами міжнародних фінансових організацій, що може мати наслідком втрату їх довіри до України.

МОЗ України (заступник міністра — координатор Проекту Павло Ковтонюк, заступник міністра Олександр Лінчевський) як виконавцем Проекту за відсутності належного контролю з боку Міністерства фінансів у 2017 р. та за 9 міс 2018 р. не забезпечено дотримання вимог чинного законодавства у частині своєчасності, повноти подання та обґрунтованості формування планових і звітних документів, повноцінного функціонування інформаційної системи управління документообігом Проекту, належної координації та взаємодії власних структурних підрозділів та індивідуальних консультантів Групи консультаційної підтримки Проекту, ефективної роботи створених ним органів (Групи координації Проекту і Комісії з відбору консультантів, товарів, робіт та неконсультаційних послуг), своєчасності й обґрунтованості прийнятих ними рішень, що призвело до неекономного використання коштів позики й практично призупинило реалізацію компонентів 2 і 3 Проекту.

Комісією з відбору консультантів, товарів, робіт та неконсультаційних послуг (голова — заступник міністра — координатор Проекту П. Ковтонюк, заступник голови — заступник міністра О. Лінчевський) процедури закупівлі товарів і послуг за компонентами 2 та 3 на всіх етапах здебільшого здійснено з недотриманням планових термінів (на понад 1–2 роки), а в окремих випадках — з недотриманням вимог Посібника і керівництв МБРР з питань закупівель. У результаті це призвело до здорожчання двох договорів на 147 тис. дол., визначення переможців всупереч положенням частини другої Посібника до отримання погодження МБРР (укладено договорів на суму 22,5 тис. дол., за якими станом на 01.10.2018 р. сплачено 17,9 тис. дол.) і необґрунтовано (49,8 і 6,6 тис. дол. відповідно). Такі дії посадових осіб МОЗ мають ознаки корупційних ризиків та вже призвели до не­економного і необґрунтованого використання коштів позики.

Реалізація заходів за компонентами 2 і 3 Проекту з дати його започаткування, у тому числі упродовж 2017 р. і 9 міс 2018 р., гальмувалася через зволікання МОЗ (заступник міністра — координатор Проекту П. Ковтонюк) з укладанням більшості договорів на надання послуг, порушенням в окремих випадках встановлених ними термінів звітування та оплати як з боку МОЗ, так і виконавців, а також чинного законодавства та правил МБРР, що призвело до непродуктивного використання коштів позики, несвоєчасного і неякісного надання послуг. Це спричинило нанесення збитків бюджету та створило високі ризики недосягнення цілей або неякісного виконання завдань компонентів 2 та 3 Проекту — реформування системи охорони здоров’я з найменшими для населення втратами та максимальною для держави ефективністю.

Звіт про результати аудиту надіслано Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Службі безпеки України та Представництву Світового банку в Україні. Рішення Рахункової палати надіслано КМУ та МОЗ України. Поінформовано Державне бюро розслідувань.

За матеріалами www.ac-rada.gov.ua
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті